scholarly journals Polygon «Ural-carbon» (Severka)

2021 ◽  
pp. 4-14
Author(s):  
С.В. Залесов ◽  
В.В. Фомин ◽  
Е.П. Платонов ◽  
Г.А. Годовалов ◽  
К.А. Башегуров ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Southern Taiga ◽  
Average Density ◽  
Forest Stands ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Wide Range ◽  
Southern Taiga Subzone ◽  
Growing Conditions ◽  
Mature Stands

На основе баз данных лесорастительных материалов проанализированы таксационные показатели насаждений, произрастающих на территории карбонового научно-исследовательского по- лигона, расположенного в Уральском учебно-опытном лесхозе (УУОл) Уральского государственного лесотехнического университета (УГлТУ). Отмечается, что основными лесными формациями на поли- гоне являются сосняки и березняки. Доля насаждений с доминированием в составе древостоев других пород-лесообразователей невелика. Помимо сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и березы повислой (Betula pendula Roth.), другие виды произрастают, как правило, в примеси с указанными. Среди дре- востоев преобладают среднеполнотные спелые и перестойные насаждения. большинство древостоев характеризуется относительно высокими классами бонитета. Насаждения, произрастающие на террито- рии полигона, относятся к 13 типам леса, что свидетельствует о разнообразии лесорастительных усло- вий. В целом можно отметить, что видовое разнообразие древесных пород и лесорастительных условий на карбоновом научно-исследовательском полигоне УУОл УГлТУ обеспечивает возможность изучения широкого спектра вопросов депонирования углерода лесными экосистемами в условиях подзоны южной тайги Урала. The taxation indicators of plantations growing on the territory of the carbonic research polygon located in the Ural educational experimental forest enterorize (UEEF) of the Ural State Forest Engineering University were analyzed on the base of the forestry materials database. It is noted that the main forest formations on the polygons are pine and birch forest stands. The share of stands with other species of forest formers dominating in composition of forest stands is small. In addition to scots pine (Pinus sylvestris L.) and silver birch (Betula pendula Roth.), other species usually grow in admixtures with the specified. Among the stands mature and over mature stands of average density prevails. Most of the stands are characterized by relatively high bonitet classes. Plantations growing on the territory of the polygon belong to 13 types of forest, which indicates a variety of forest growing conditions. In general, it can be noted that the species diversity of tree species and forest growing conditions at the carboniferous research sity (UEEF) provides an opportunity to study a wide range of problems of carbon deposing forest ecosystems in conditions of the Southern Taiga subzone in the Urals.

scholarly journals Density Distribution in Wood of European Birch (Betula pendula Roth.)

Forests ◽  
2020 ◽  
Vol 11 (4) ◽  
pp. 445 ◽  
Author(s):  
Ewa Dobrowolska ◽  
Paulina Wroniszewska ◽  
Agnieszka Jankowska
Keyword(s):  
Density Distribution ◽  
Cross Section ◽  
Wood Density ◽  
Betula Pendula ◽  
Transverse Cross Section ◽  
Average Density ◽  
Distribution Maps ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Breast Height ◽  
The Cross

The aim of the presented research is to perform a comprehensive analysis of wood density variability on the longitudinal and transverse cross-section of log trees at the age of 70 to 72 years of Betula pendula Roth. and the creation of density distribution maps. Furthermore, the determination proportion of juvenile and mature wood was done. Wood density was determined with a non-destructive method using an isotopic densimeter. It was found that the wood location, both in cross-section and longitudinal section of the trunk, had a statistically significant effect on the average density of birch wood. The average density of whole logs was significantly higher than the average density at the breast height. On the cross-section, the distribution of average densities determined at the breast height, as well as on ¼ of the log height, properly depicted the distribution of average densities on the cross-section determined for the whole logs. The geographical direction (north–south) did not have a statistically significant effect on the distribution of average densities on the cross-section of the tested birch logs.

scholarly journals Wind Resistance of Eastern Baltic Silver Birch (Betula pendula Roth.) Suggests Its Suitability for Periodically Waterlogged Sites

Forests ◽  
2020 ◽  
Vol 12 (1) ◽  
pp. 21
Author(s):  
Oskars Krišāns ◽  
Roberts Matisons ◽  
Māra Kitenberga ◽  
Jānis Donis ◽  
Steffen Rust ◽  
...  
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Mechanical Stability ◽  
Weather Conditions ◽  
Silver Birch ◽  
High Plasticity ◽  
Wind Resistance ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Wide Range ◽  
The Difference ◽  
Selection Of Species

Storms and wind damage are the main cause of biomass loss in forests of Northern Europe, as well as they are synergic with the disturbances causing intense water and temperature stress. This highlights the necessity for climate-smart management at landscape level coupling ecological demands of forestry species with their wind resistance. Silver birch (Betula pendula Roth.), which is highly plastic species, appears to be promising for a wider application under such conditions, as it is believed to tolerate wide range of weather conditions. Though silver birch can be sensitive to water deficit and windthrow, local information on its wind tolerance in sites with different moisture regimes is advantageous. Mechanical stability of 71 mid-aged silver birches (Betula pendula Roth.) growing in seven dry (Hylocomiosa) and five periodically waterlogged (Myrtilloso-sphagnosa) sites with mineral soils in Latvia (hemiboreal lowland conditions) were assessed by the destructive static pulling tests. Site type had a significant, yet intermediate effect on the stability of silver birch. As expected, trees under periodically waterlogged conditions were more prone to collapse under static loading, however, they showed a better resistance to primary failure (beginning of wood structure deformation). Uprooting was the most common form of tree collapse. Surprisingly, considering similar root depths, stem breakage was more frequent in the periodically waterlogged than dry sites (21.9 vs. 5.1%, respectively), indicating high loading resistance of roots, supporting high plasticity and wind resistance of the studied metapopulation of silver birch. Nevertheless, in the periodically waterlogged sites, the difference between forces needed to cause primary and secondary (collapse) failures of stem decreased with age/size, implying necessity for optimization of rotation length. Accordingly, quantification of wind resistance can aid climate-smart selection of species for forest regeneration depending on landscape, suggesting birch as wind resistant option under periodically waterlogged conditions.

scholarly journals Морфофункціональні особливості Pinus sylvestris L. у лісостанах борів Малого Полісся

2019 ◽  
pp. 11-21 ◽  
Author(s):  
Volodymyr Zaika ◽  
Anatoliy Rudenko
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

  Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Встановлено, що Pinus sylvestris L. в борах Малого Полісся росте за V-І класами бонітету. Переважно тут формуються чисті соснові деревостани. Однак у складі близько половини деревостанів трапляється також Betula pendula Roth., частка якої коливається від поодиноких екземплярів до 10%. Вона характеризується істотним відставання за ростом від сосни, яке за висотою становить 22,1-78,9%, а за діаметром – 17,4-70,1%. Повнота деревостанів природного походження, не залежно від віку, коливається в межах 0,50-0,93. Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед борових типів лісу складаються в свіжих і вологих борах. У цих умовах сосна характеризується найвищою продуктивністю. Вона формує хвою, яка за морфолого-анатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетично-зумовленого рівня. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. Встановлено, що серед молодняків істотно вищими середньоденними показниками біоелектричних потенціалів характеризується сосна в сухих і свіжих борах. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. У молодняків, середньовікових і пристиглих деревостанів простежується достатньо чітке зростання показників імпедансу і зменшення поляризаційної ємності зі збільшенням вологості ґрунту. Найменш сприятливі умови для життєдіяльності P. sylvestris складаються в мокрому борі. Найбільш чутливими до зміни умов зволоження в борах виявились довжина, площа перетину і поверхні хвої, вміст хлорофілів і діелектричні показники.

scholarly journals Aeropalynological aspects in the detection of the quality of air in Bratislava

2013 ◽  
Vol 32 (1) ◽  
Author(s):  
Jozef Dušička ◽  
Karol Mičieta ◽  
Eva Brutovská ◽  
Andrea Sámelová ◽  
Jana Ščevková ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Human Factors ◽  
Indicator Species ◽  
Pollen Season ◽  
Betula Pendula ◽  
Pollen Grains ◽  
Evaluation Methods ◽  
Climatic Conditions ◽  
Betula Pendula Roth

AbstractThis work is focused on mapping the aeropalynologic situation in the Bratislavan atmosphere. Volumetric pollen and pollen abortivity analyses were used for this purpose. The research comprised comparison of two pollen stations in this city between 2007 and 2011. Twice the number of pollen grains was measured at the U.V.Z. station compared to the D.B. station. Results showed that (1) the highest pollen totals for the period were recorded in the Urticaceae family, (2) April was the month with the highest pollen yield, and (3) species of the Urticaceae family had the longest pollen season of all studied taxa. The detected differences may have been due to various factors including; the very different habitats in the vicinity of the stations, slightly different climatic conditions, different evaluation methods and human factors. The ecogenotoxicity and mutagenicity of air at these selected city locations was evaluated and compared, and the effectiveness of our methods were verified by Betula pendula Roth . and Pinus sylvestris L . indicator species.

scholarly journals Natural reforestation of Kuzbass dumps

2021 ◽  
Vol 31 ◽  
pp. 00012
Author(s):  
Olga Klimova ◽  
Andrei Kupriyanov
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Coal Mining ◽  
Environmental Conditions ◽  
Tree Species ◽  
Betula Pendula ◽  
Steppe Zone ◽  
Populus Tremula ◽  
Forest Steppe ◽  
Forest Stands ◽  
Invasion Species

We study the restoration of coal mining dumps through reforestation in the forest-steppe zone of Kuzbass. 3 main forest-forming species (Betula pendula, Pinus sylvestris and Populus tremula) and 11 accompanying tree species were involved in the formation of forest stands. The main forest-forming species was Betula pendula. The amount of renewal was found to be 10.7, 3.1 and 1.0 thousand pcs/ha in sites with favourable, moderate favourable and unfavourable environmental conditions, respectively. The level of natural reforestation on dumps in the southern forest-steppe zone can be described as weak. The renewal of the Acer negundo invasion species was determined by a continuous drift of seeds on the dumps; however, its seedlings and young undergrowth did not reach a generative age.

scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Ріст, структура і стан насаджень, створених на зрубах уражених кореневою губкою соснових деревостанів

2020 ◽  
pp. 30-40
Author(s):  
O. M. Tarnopylska ◽  
V. A. Luk’yanets ◽  
L. S. Lunachevskyy ◽  
O. V. Kobets ◽  
M. G. Rumyantsev
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

Дослідження проведено у мішаних лісах із сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) і берези повислої (Betula pendula Roth.) на території лісогосподарських підприємств ДП «Корюковське ЛГ» і ДП «Семенівське ЛГ» у Східному Поліссі України. Мета досліджень полягала в порівняльному аналізі лісівничо-таксаційних показників, продуктивності й санітарного стану мішаних насаджень другої генерації, створених на зрубах соснових насаджень, уражених кореневою губкою. Встановлено, що, згідно з непараметричним критерієм узгодженості Колмогорова-Смірнова (λ), порівнювані емпіричні сукупності розподілу кількості стовбурів за ступенями товщини залежно від середнього діаметра деревостану в осередку всихання і на контролі (міжосередковий простір) належать до різних генеральних сукупностей і описані відмінними кривими. Виявлено, що густота і запас деревини мішаних штучних соснових насаджень в осередках усихання є значно меншими, ніж у міжосередковому просторі (на 15−62 % і 15–59 % відповідно), унаслідок патологічного відпаду. Середній діаметр живих дерев сосни в осередку всихання, якщо порівнювати з міжосередковим простором, різниться на 12 % як у більший, так і менший бік. В осередку всихання всихають товстіші дерева (у середньому на 15–42 %), ніж у міжосередковому просторі. У мішаних соснових насадженнях березова частина є стійкішою до ураження кореневою губкою та має значно кращий санітарний стан (індекс санітарного стану становить І,5–ІІ,0 в осередку всихання проти І,2–І,5 в міжосередковому просторі), ніж соснова (індекс санітарного стану – ІІ,1–ІV,3 проти І,7–ІІ,5 відповідно).

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document