scholarly journals Evaluation of Lactobacillus plantarum and Lactococcus lactis isolated from duck excreta as potential probiotics for chicken nutrition

2021 ◽  
Vol 11 (5) ◽  
pp. 180-188
Author(s):  
Dini Dwi LUDFIANI ◽  
Widya ASMARA ◽  
Agnesia Endang Tri Hastuti WAHYUNI ◽  
Pudji ASTUTI ◽  
M. Th. Krisdiana PUTRI ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis

scholarly journals Evaluation of the Efficiency of Ethanol Precipitation and Ultrafiltration on the Purification and Characteristics of Exopolysaccharides Produced by Three Lactic Acid Bacteria

2018 ◽  
Vol 2018 ◽  
pp. 1-11 ◽  
Author(s):  
Manel Ziadi ◽  
Taroub Bouzaiene ◽  
Sana M’Hir ◽  
Kaouther Zaafouri ◽  
Ferid Mokhtar ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Ftir Analysis ◽  
Molecular Weights ◽  
Molar Ratios ◽  
Monomer Composition ◽  
Ethanol Precipitation

Exopolysaccharides (EPS) produced by three Lactic Acid Bacteria strains,Lactococcus lactisSLT10,Lactobacillus plantarumC7, andLeuconostoc mesenteroidesB3, were isolated using two methods: ethanol precipitation (EPS-ETOH) and ultrafiltration (EPS-UF) through a 10 KDa cut-off membrane. EPS recovery by ultrafiltration was higher than ethanol precipitation forLactococcus lactisSLT10 andLactobacillus plantarumC7. However, it was similar with both methods forLeuconostoc mesenteroidesB3. The monomer composition of the EPS fractions revealed differences in structures and molar ratios between the two studied methods. EPS isolated fromLactococcus lactisSLT10 are composed of glucose and mannose for EPS-ETOH against glucose, mannose, and rhamnose for EPS-UF. EPS extracted fromLactobacillus plantarumC7 andLeuconostoc mesenteroidesB3 showed similar composition (glucose and mannose) but different molar ratios. The molecular weights of the different EPS fractions ranged from 11.6±1.83 to 62.4±2.94 kDa. Molecular weights of EPS-ETOH fractions were higher than those of EPS-UF fractions. Fourier transform infrared (FTIR) analysis revealed a similarity in the distribution of the functional groups (O-H, C-H, C=O, -COO, and C-O-C) between the EPS isolated from the three strains.

scholarly journals Effect of Lactococcus lactis vs. Lactobacillus spp. bacteria on chicken body weight, mortality, feed conversion and carcass quality

2012 ◽  
Vol 12 (4) ◽  
pp. 549-559 ◽  
Author(s):  
Franciszek Brzóska ◽  
Bogdan Śliwiński ◽  
Krystyna Stecka
Keyword(s):  
Body Weight ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Broiler Chickens ◽  
Liver Weight ◽  
Blood Parameters ◽  
Feed Consumption ◽  
Control Group ◽  
Feed Conversion ◽  
Dressing Percentage

AbstractA total of 608 Ross 308 broiler chickens of both sexes were studied to determine the effect of Lactococcus lactis 847 bacteria compared to probiotic bacteria Lactobacillus delbruecki 838 and Lactobacillus plantarum 837 on body weight, feed consumption and conversion, mortality, dressing percentage, postmortem carcass traits, composition of breast muscle tissue, and blood plasma traits. Feeding diets with bacteria to chickens did not increase body weight at 42 days of age or improve feed conversion compared to control chickens. It significantly reduced chicken mortality compared to the control group, from 3.3% to 1.4% (P<0.01). No significant differences were found in feed consumption and conversion. There were no significant differences in the weight of carcasses and their parts. Lactococcus lactis 847 and Lactobacillus plantarum 837 bacteria significantly increased dressing percentage (P<0.05). Lactococcus lactis 847 significantly increased liver weight (P<0.05). No significant differences were observed in carcass fatness, and in the dry matter, protein and fat content of breast muscles. Feeding diet with Lactobacillus plantarum 837 to chickens significantly decreased plasma triglyceride levels, and feeding diet with Lactobacillus delbruecki 838 and Lactobacillus plantarum 837 significantly decreased the level of high-density cholesterol (P<0.05). In conclusion, Lactococcus lactis 847 bacteria in diet significantly reduce losses due to digestive disorders while having no effect on the quantity and proportion of saleable cuts in the carcass, the composition of breast muscles and basic blood parameters.

scholarly journals D-Tagatose production by Lactococcus lactis NZ9000 Cells Harboring Lactobacillus plantarum L-arabinose Isomerase

2017 ◽  
Vol 51 (2) ◽  
pp. 288-294 ◽  
Author(s):  
Yao Zhang ◽  
Yanli Fan ◽  
Haijie Hu ◽  
Haixu Yang ◽  
Xuegang Luo ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Arabinose Isomerase

scholarly journals Application of some lactic acid bacteria strains to improve fermentation and aerobic stability of maize silage

2019 ◽  
Vol 7 (1-2) ◽  
pp. 127-132
Author(s):  
Judit Peter Szucs ◽  
Agnes Suli ◽  
Timea Suli Zakar ◽  
Elizabet Berecz ◽  
Mate Pek
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Acid Production ◽  
Untreated Control ◽  
Raw Material ◽  
Aerobic Stability ◽  
Whole Plant

The object of the trial was to study the effect of some lactic acid bacteria strains on the fermentation and aerobic stability of whole plant maize silages.The whole plant maize raw material was 32% DM, in soft cheddar stage of grain ripeness. It was ensiled in 4.2 litre capacity glass micro-size silos in 5 replicates /each treatment and stored on constant air conditioned room temperature (22 oC) during 95 days. The average packing density of raw material was 211 kg DM/m3.The applied treatments: 1. Untreated control maize, 2. Enterococcus faecium 100,000 CFU/g fresh maize (FM), 3. Lactobacillus plantarum 50,000 CFU/g FM + Enterococcus faecium 50,000 CFU/g FM, 4. Lactococcus lactis 100,000 CFU/g FM, 5. Lactobacillus plantarum 50,000 CFU/g FM + Lactococcus lactis 50,000 CFU/g FM, 6. Lactobacillus plantarum 100,000 CFU/g FM.Aerobic stability study:  Applied Honig (1990 system).The main experiences are the following: Applied lactic acid bacteria strains improved the quality of fermentation of maize in general compare to untreated control one.Lactic acid bacteria strains significantly stimulated lactic acid production and decreased propionic and butyric acid production. The origin of ammonia decreased also under influence of lactic acid bacteria strains in unaerobic conditions.Enterococcus faecium and.Lactococcus lactis are not able to protect the maize silages against the aerobic deterioration with the applied dosage.  Lactobacillus plantarum itself produced the most favourable fermentation characteristics and protected the aerobic stability of silage the most effectively (during 4 day) compare to all other treated maize silages.

Биотехнология получения и применения функциональной биодобавки с низкой кислотосвязывающей способностью на основе побочных продуктов пивоварения

2020 ◽  
pp. 28-32
Author(s):  
Иван Александрович Петенко ◽  
Анна Николаевна Гнеуш ◽  
Андрей Георгиевич Кощаев ◽  
Наталья Александровна Юрина ◽  
Александра Александровна Данилова
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Lactobacillus Acidophilus ◽  
Propionibacterium Freudenreichii ◽  
Lactococcus Lactis Subsp

Пивоваренная промышленность является источником производства такого побочного продукта, как пивная дробина, которая обладает ценными биохимическими и технологическими характеристиками. Представлены некоторые аспекты биотехнологии получения функциональной биодобавки с низкой кислотосвязывающей способностью на основе побочных продуктов пивоварения. Обозначены качественный состав используемой дробины и консорциума микроорганизмов, входящего в состав применяемого биоконсерванта, в технологии получения данной биодобавки. Для сквашивания пивной дробины подобран бактериальный концентрат, который состоит из смеси штаммовых культур молочнокислых кокков Lactococcus lactis subsp. lactis, молочнокислых бактерий Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus plantarum и пропиновокислых бактерий Propionibacterium freudenreichii subsp. shermanii. Оценено влияние разработанной биодобавки совместно с модифицированным составом комбикормов на основные зоотехнические показатели цыплят-бройлеров в условиях напольного содержания. Введение биодобавки в состав рациона оказывает положительное влияние на основные зоотехнические показатели, в особенности в первые 2 фазы выращивания. Используемая добавка не ухудшает мясные и дегустационные качества мяса. Дозировка введения функциональной биодобавки составляла 3 % к массе корма. Показатели живой массы опытной группы цыплят, получавшей биодобавку, на 6,3 % превышали показатели контрольной группы. Показатели конверсии корма в 2 опытных группах также превышали данные контрольной группы на 9,04 и 5,85 %.

Expression of a chitinase gene from Serratia marcescens in Lactococcus lactis and Lactobacillus plantarum

1994 ◽  
Vol 42 (1) ◽  
pp. 108-115 ◽  
Author(s):  
M. B. Brurberg ◽  
A. J. Haandrikman ◽  
K. J. Leenhouts ◽  
G. Venema ◽  
I. F. Nes
Keyword(s):  
Serratia Marcescens ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Chitinase Gene

scholarly journals Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення

2018 ◽  
Vol 20 (85) ◽  
pp. 35-40
Author(s):  
O.Y. Tsisaryk ◽  
I.M. Slyvka ◽  
L.Y. Musiy ◽  
I.I. Kuschnir
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з функціональними властивостями. У роботі проаналізовано зразки овечого сиру бринза, відібрані із Чернівецької області. Для досліджень властивостей штамів МКБ з метою створення препарату для виробництва кисловершкового масла ми відібрали 7 культур: 1 штам Lactococcus lactis, 2 штами Leuconostoc mesenteroides і 4 штами Lactobacillus plantarum. Досліджували температурний оптимум, кислотоутворювальну і молокозгортальну активність та антибіотикорезистентність. Температурний оптимум досліджували при різних температурних режимах – 10, 30 і 45 °С. Ріст клітин при цих температурах визначався за зміною забарвлення бульйону − від фіолетового до жовтого. Кислотоутворювальну активність оцінювали за зниженням рН молока, сквашеного відповідним бактеріальним штамом. Бактерії інкубували в стерильному знежиреному молоці без внесення додаткових компонентів, яке розливали у 5 мл пробірки, засівали 1% інокуляту та інкубували при 30 °С у термостаті протягом 3, 6, 9, 24 год. Визначення чутливості до антибіотиків проводили методом дифузії в агар, із використанням стандартних паперових дисків з антибіотиками, За допомогою лінійки вимірювали діаметр зони затримки росту довкола дисків, включаючи самі диски. Зони затримки росту визначали в мм. За результатами досліджень для виробництва кисловершкового масла було відібрано три штами МКБ: Lactococcus lactis ssp. lactis штам IMAU32258, Lactobacillus plantarum штам WCFS1, Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202. Штам L. lactis ssp. lactis IMAU32258 обраний як основний кислотоутворювач (98 °Т) у складі бактеріального препарату. Штам L. mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202 залучений до бактеріального препарату, як ароматоутворювальний вид. Штам L. plantarum WCFS1 вибраний за його функціональними властивостями, а саме: зниженням рівня холестеролу в сироватці крові, синтезом бактеріоцинів і біологічно активного ізомеру транс-11 кон’югованої лінолевої кислоти, посиленням імунної відповіді при глютеновій атолерантності, про що вказують повідомлення в літературі. Ці властивості L. plantarum зможуть надати продуктові геродієтичних властивостей.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document