ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ АЛІСИ У ФІЛЬМІ Т. БЕРТОНА ALICE IN WONDERLAND

У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.

Alice in Wonderland Syndrome: Is There a Genetic Origin?

We describe the case of a familial situation of Alice in Wonderland seizures in a 39 years-old mother and a 14-year-old son from Southampton, United Kingdom.To date, there are only few reports supporting the thesis, Alice in Wonderland Syndrome could be hereditary. Next-generation sequencing could help to clear the genetics in AIWS.

First-Person Perspective of Alice in Wonderland Like Visual Perceptions Presented Primary as Microsomatognosia as Leading Symptom of a 24 Years-Old Student From Chile

AIWS is a disorientating form of seizures that affect in peculiar visual perception. AIWS is a neurological form of seizures that can affect the brain, especially the temporoparietal junction and visual pathways leading to impaired and bizarre visual perceptions. The origin of AIWS is yet not known exactly. Cases of migraines, brain tumors, depression episodes, epilepsy, delirium, psychotropic drugs, ischemic stroke, EBV, mycoplasma and malaria infections correlate like seizures with AIWS are published before.

Alice in Wonderland Syndrome-Like Seizure and Refractory Supraventricular Tachycardia

Alice in Wonderland syndrome (AIWS) is a rarely curious visual perceptual disorder which has been associated with diverse neurologic and psychiatric problems. It may be a manifestation in migraine, epileptic seizures, encephalitis, other brain lesions, medication-related side effects, schizophrenia, and depressive disorders. Principal character of AIWS is the disproportion between the external world and the self-image in which micropsia (objects appear smaller), macropsia (objects appear larger), and teleopsia (objects appear further away) are frequently reported. The cases of temporal lobe epilepsy may present with complex visual auras of visual distortions (e.g., micropsia and macropsia) like AIWS. We report an unusual case of an elderly man who presented with AIWS, focal impaired awareness seizures, ictal tachyarrhythmia, multiple episodes of transient visual disturbances of macropsia and transient loss of consciousness. During those symptoms, telemetry showed self-limited supraventricular tachycardia several times which could not be regulated with heart rate-controlled medication. The electroencephalography was later tested and showed rhythmic theta activity over the right cerebral hemisphere. He was treated with levetiracetam, and all his symptoms and tachyarrhythmias were gradually resolved thereafter. Refractory response to treatment would remind the physicians to reassess for the correct diagnosis.

Transparency and mirroring of literary translations of fairy tales by the English writers

The subject of this research is the English-Russian translation of fairy tales from the perspective of transparency and mirroring. The goal of this research is to determine the strategy for literary translation of the Englis fairy tales. Linguostylistic and comparative analysis is conducted on B. Zakhoder's translations of such fairy tales as “Alice in Wonderland” by L. Carroll, “Winnie the Pooh and All, All, All” by A. Milne, and “Mary Poppins” by P. Travers. The modern theory of translation largely focuses on the various aspects of equivalence and adequacy of the original and translated texts; describes the requirements for the quality of translation, including literary translation. Russian and foreign researchers show heightened attention to the concepts of transparency and mirroring in translation, namely literary translation of children's literature substantiated by the specificity of the target audience. The scientific novelty consists in application of the modern postulates of the theory of translation to children's literature, which broadens knowledge in this scientific field. The main conclusion lies in following the theory of translation transparency for the child reader in translation of children's literature. As a result of the analysis of B. Zakhader’s translations of fairy tales by L. Carroll, A. Milne, and P. Travers into the Russian language, it is noted that they reflect the general patterns of translation children's fiction, take into account psychological characteristics of the audience, text is adapted to be comprehensible for children, considerable attention is given to the emotional component, expressiveness, and humor. Although B. Zakhoder’s translations are not the full interpretation, he follows the theory of transparency. Imaginative interpretation of the text demonstrates the specificity of translator’s individual style.