Import of tropical fruits and problems of their processing

Многими производителями фруктов принимаются меры по сокращению послеуборочных потерь урожая с помощью инноваций в технологиях хранения, переработки, совершенствованием транспортной логистики и т. п. Однако полностью вопросы потерь от порчи свежих фруктов не решены. В ходе маркетинговых исследований импорта сельскохозяйственной продукции растениеводства были оценены объемы поставок и проанализированы экспертные прогнозы деятельности производителей-экспортеров на период до 2030 г. Выявлены преимущественные виды импортируемой продукции, связанные с устойчивым спросом потребителей, и определена актуальность поставок свежих фруктов. Определено, что тропические фрукты импортируются во все страны мира. В Российской Федерации тропические фрукты высоко оценены потребителями, и их потребление многократно возросло. Преимущественные позиции в поставках 2020 г. заняли яблоки (18,3 %), цитрусовые (29,6 %) и бананы (31,5 %). Установлено, что большие объемы выращивания тропических фруктов, особенно бананов, процесс их транспортировки, хранения и реализации связаны со значительными потерями в результате быстрой порчи. Существующие технологии переработки частично несовершенны или не востребованы из-за необходимости высоких инвестиций. Проблема переработки наблюдается в крупных сетях розничной торговли и общественного питания, которые способны подрабатывать свежую плодоовощную продукцию на существующем оборудовании специализированных цехов гипермаркетов. Проведенными исследованиями научно обоснована и экспериментально апробирована технология переработки массово реализуемых тропических фруктов - бананов, как наиболее нестойких в хранении из-за быстрой потери внешнего вида. Техническое решение достигнуто посредством изучения химического состава клеточной структуры растительной ткани, ее изменения в процессе тепловой обработки. Выявлены свойства желатинизации клеточного содержимого и создан продукт - фруктовая паста. В ходе экспериментальных проработок подобраны параметры технологического процесса, определены нормы отходов и потерь для спелых и недозрелых бананов. Выявлено свойство термостабильности пасты при ее использовании в качестве начинки для мучных кондитерских изделий, исключающее применение стабилизаторов консистенции, предупреждающих растекание. Технология запатентована. Many fruit producers take measures to reduce post-harvest crop losses using innovations in storage technologies, processing, improving transport logistics, etc. However, the issues of losses from spoilage of fresh fruit have not been fully resolved. Marketing research of imports of agricultural products of crop production was made and the volumes of supplies were estimated, expert forecasts of the activities of exporters for the periods up to 2030 were analyzed. The predominant types of imported products associated with sustainable consumer demand were identified and the relevance of fresh fruit supplies was determined. It was determined that tropical fruits are imported to all countries of the world. In the Russian Federation, tropical fruits are highly valued by consumers, and their consumption has grown exponentially. Apples (18.3 %), citrus fruits (29.6 %) and bananas (31.5 %) took the leading positions in supplies in 2020. It has been established that large volumes of growing tropical fruits, especially bananas, the process of their transportation, storage and sale are associated with significant losses as a result of rapid spoilage. The existing processing technologies are partially imperfect or are not in demand due to the need for high investments. The problem of processing is observed in large retail and public catering networks, which are able to earn extra fresh fruit and vegetable products on the existing equipment of specialized hypermarket shops. The conducted research has scientifically substantiated and experimentally tested the processing technology of mass-market tropical fruits - bananas, as the most unstable in storage due to the rapid loss of appearance. The technical solution was achieved by studying the chemical composition of the cellular structure of plant tissue, its changes during heat treatment. The properties of gelatinization of cellular contents were revealed and a product was created - fruit paste. In the course of experimental studies, the parameters of the technological process were selected, the norms of waste and losses for ripe and unripe bananas were determined. The property of thermal stability of the paste was revealed when it is used as a filling for flour confectionery products, which excludes the use of consistency stabilizers that prevent spreading. The technology is patented.

TRANSFORMATIONS OF EDUCATIONAL TECHNOLOGIES BASED ON THE PRINCIPLES OF DIGITAL DIDACTICS

The article raises the issue of transformation of classical theory of learning into digital didactics, the system-forming element of which is the digital educational environment. The main task of the digital educational environment is to expand opportunities to build an individual educational trajectory of the learner through adaptive navigation in the learning material, the formation of interaction with a particular student to adapt he learning material according to his needs. In the offered structure of such environment the basic elements are allocated: technologies, resources and kinds of activity in their interrelation. The purpose of the article is to substantiate the technologies of the digital educational environment as its structural component, in particular augmented reality; in determining the real state of understanding, acceptance and use of this technology by teachers of general secondary education. Such general methods of scientific cognition as analysis, synthesis and generalization were used to study the problem field of the chosen topic; survey and analysis of results. The obtained results determine the goals for the nearest design and implementation of the educational environment: strengthening the material and technical base for synchronization and consolidation of resources of all subjects of network interaction; expanding the range of educational services through the use of digital resources; raising the level of professional competence of teachers to create and promote methodically literate content. The study showed an insufficient level of awareness and willingness of teachers to apply augmented reality technology in their own educational activities, the strengths and weaknesses of this innovation. Conclusions. AR tools and applications, including educational ones, have been found to be numerous and rapidly evolving. Expert forecasts for the widespread use of AR technologies in the near future update the development of the relevant direction in teacher training, the organization of scientific and methodological laboratories with the involvement of IT specialists to create methodically sound software for augmented reality technology in education.Key words:digital didactics, digital educational environment, modern digital technologies, augmented reality. У статті порушується питання трансформації класичної теорії навчання у цифрову дидактику, сис-темоутворюючим елементом якої стає цифрове освітнє середовище. Основним завданням цифрового освітнього середовища є розширення можливостей для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти за рахунок адаптивної навігації у навчальному матеріалі, формування взаємодії з кон-кретним слухачем для адаптації навчального матеріалу відповідно до його потреб. У запропонованій структурі такого середовища виділено основні елементи: технології, ресурси і види діяльності в їх взаємозв’язку. Мета статті полягає в обґрунтуванні технологій цифрового освітнього середовища як його структурної компоненти, зокрема доповненої реальності; у визначенні реального стану розуміння, прийняття та використання цієї технології педагогами закладів загальної середньої освіти. Для вивчен-ня проблемного поля вибраної теми були задіяні такі загальні методи наукового пізнання, як аналіз, синтез та узагальнення; опитування та аналіз результатів. Отримані результати визначають цілі для найближчого проєктування і реалізації освітнього середовища: посилення матеріально-технічної бази для синхронізації і консолідації ресурсів усіх суб’єктів мережевої взаємодії; розширення спектра освіт-ніх послуг за рахунок використання цифрових ресурсів; підвищення рівня професійної компетентності педагогів для створення і просування методично грамотного контенту. Проведене дослідження пока-зало недостатній рівень обізнаності та готовності педагогів до застосування технології доповненої реальності у власній освітній діяльності, сильні і слабкі сторони такого нововведення. Висновки. З’я-совано, що інструменти і додатки AR, у тому числі освітнього спрямування, численні і швидко розви-ваються. Експертні прогнози стосовно широкого застосування вже найближчим часом технологій AR актуалізують розробку відповідного напряму у підготовці педагогів, організацію науково-методичних лабораторій із залученням фахівців IT-галузі для створення методично обґрунтованого програмного забезпечення з використанням технології доповненої реальності в освітньому процесі.Ключові слова: цифрова дидактика, цифрове освітнє середовище, сучасні цифрові технології, доповнена реальність.

Expert forecasts of the impacts of tourism trends: Assessment by polish university students

The purpose of the article was to establish whether a tourism student can effectively recognize tourism trends, and to achieve this aim the following research tasks were accomplished: 1) the authors identified 10 trends (and 47 impacts), concerning the transformations that have occurred in tourism in recent years and have been recognized by specialists from the European Travel Commission and the European Tourism Action Group; 2) these trends and their impacts underwent a critical evaluation by students who were given the opportunity to add other impacts (their own) to the specialist list; 3) students’ evaluations were compared to current trends identified in other academic work. The research was conducted on 95 tourism and recreation students at the University of Physical Education in Kraków and the Vistula School of Hospitality in Warsaw (formerly: Warsaw School of Tourism and Hospitality Management), in 2017/2018 and 2018/2019. The article has also presented the results of earlier research (unpublished) at two other academic centres (Rzeszow and Kielce) on 113 students, 17 lecturers and 76 travel agency employees. Together the results described in this article present the opinions of 301 respondents. It was established that students, as a group, are sufficiently effective observers of changes in the tourism market to make an appropriate contribution and, consequently, are valuable participants at brainstorming sessions. They use what they have learned during their university study, are familiar with forecasting and scenario methods, as well as taking advantage of the imagination and creativity typical of such students.

Post-pandemic consumption: portal to a new world?

Expert forecasts by consumer researchers and epidemiologists, consumer forecasts, and evidence from China are used to assess how consumer behavior will change after the pandemic subsides. Then hopes for bigger ideas are assessed including really addressing climate change, moving away from fossil fuels, addressing income inequality with a guaranteed income, and decoupling the economy from growth.

Wisdom of the expert crowd prediction of response for 3 neurology randomized trials

ObjectiveTo explore the accuracy of combined neurology expert forecasts in predicting primary endpoints for trials.MethodsWe identified one major randomized trial each in stroke, multiple sclerosis (MS), and amyotrophic lateral sclerosis (ALS) that was closing within 6 months. After recruiting a sample of neurology experts for each disease, we elicited forecasts for the primary endpoint outcomes in the trial placebo and treatment arms. Our main outcome was the accuracy of averaged predictions, measured using ordered Brier scores. Scores were compared against an algorithm that offered noncommittal predictions.ResultsSeventy-one neurology experts participated. Combined forecasts of experts were less accurate than a noncommittal prediction algorithm for the stroke trial (pooled Brier score = 0.340, 95% subjective probability interval [sPI] 0.340 to 0.340 vs 0.185 for the uninformed prediction), and approximately as accurate for the MS study (pooled Brier score = 0.107, 95% confidence interval [CI] 0.081 to 0.133 vs 0.098 for the noncommittal prediction) and the ALS study (pooled Brier score = 0.090, 95% CI 0.081 to 0.185 vs 0.090). The 95% sPIs of individual predictions contained actual trial outcomes among 44% of experts. Only 18% showed prediction skill exceeding the noncommittal prediction. Independent experts and coinvestigators achieved similar levels of accuracy.ConclusionIn this first-of-kind exploratory study, averaged expert judgments rarely outperformed noncommittal forecasts. However, experts at least anticipated the possibility of effects observed in trials. Our findings, if replicated in different trial samples, caution against the reliance on simple approaches for combining expert opinion in making research and policy decisions.