Specifying the Critical Thinking Construct: A Preliminary Analysis of Student Writing Samples

2012 ◽  
Author(s):  
James J. Tobin
2019 ◽  
Vol 134 (4) ◽  
pp. 441-446 ◽  
Author(s):  
Ella August ◽  
Karen Burke ◽  
Cathy Fleischer ◽  
James A. Trostle

Objectives:Schools and programs of public health are concerned about poor student writing. We determined the proportion of epidemiology courses that required writing assignments and the presence of 6 characteristics of these assignments.Methods:We requested syllabi, writing assignments, and grading criteria from instructors of graduate and undergraduate epidemiology courses taught during 2016 or 2017. We assessed the extent to which these assignments incorporated 6 characteristics of effective writing assignments: (1) a description of the purpose of the writing or learning goals of the assignment, (2) a document type (eg, article, grant) used in public health, (3) an identified target audience, (4) incorporation of tasks that support the writing process (eg, revision), (5) a topic related to a public health problem that requires critical thinking (1-5 scale, 5 = most authentic), and (6) clear assignment expectations (1-5 scale, 5 = clearest).Results:We contacted 594 instructors from 58 institutions and received at least some evaluable materials from 59 courses at 28 institutions. Of these, 47 of 53 (89%) courses required some writing. The purpose was adequately described in 11 of 36 assignments, the required document type was appropriate in 19 of 43 assignments, an audience was identified in 6 of 37 assignments, and tasks that supported a writing process were incorporated in 19 of 40 assignments. Median (interquartile range) scores were 5 (1-5) for an authentic problem that required critical thinking and 4 (2-5) for clarity of expectations.Conclusions:The characteristics of writing assignments in public health programs do not reflect best practices in writing instruction and should be improved.


Author(s):  
Тетяна Ханецька ◽  
Алла Федоренко

У статті представлено теоретичний огляд специфіки мовленнєвої діяльності психолога, особливостей його професійного висловлювання, яке виступає як одиниця психологічного впливу на клієнта в процесі психологічного консультування. Визначено критерії професійного висловлювання психолога. Представлені результати виявлення рівнів сформованості вміння формулювати професійне висловлювання у майбутніх психологів як складової їх комунікативно-мовленнєвої компетентності. Наголошено на тому, що підготовка майбутнього фахівця повинна бути орієнтована на формування психолога-професіонала, який має високий рівень професійної культури, культури мовленнєвого спілкування, повинен володіти компетентністю взагалі, комунікативною компетентністю, і, зокрема, комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Культура мовленнєвого спілкування психолога є комплексним утворенням особистості фахівця, яке виступає складовою поведінкового компоненту його культури спілкування, і має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Тому майбутній психолог повинен прагнути до постійного вдосконалення власної мовленнєвої діяльності. В результаті експериментального дослідження рівнів сформованості вміння формулювати професійні висловлювання у майбутніх психологів за допомогою розроблених нами методів дослідження та на основі визначених нами критеріїв професійного висловлювання психолога було виявлено недоліки професійної комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Констатовано значну кількість студентів з низьким рівнем сформованості вміння формулювати професійні висловлювання. Доведено необхідність розробки й впровадження психотехнологій формування та розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності в освітній процес з метою підвищення ефективності комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх психологів. Зокрема, доцільно впроваджувати активні методи навчання з метою набуття студентами професійних навичок мовленнєвої взаємодії та оволодіння ними вмінням формулювати професійні висловлювання у вирішенні практичних ситуацій, наближених до реальних умов професійної діяльності. Література Абрамова, Г.С. (2003). Практическая психология : учебник [для студ. вузов]. Москва : Академический проект. Артемова, О.І. (2014). Формування комунікативної компетенції майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, 5, 10–16. Бондаренко, А.Ф. (1991). Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев. Bondarenko, A.F., & Fedko, S.L. (2017). Соціокультурна компетентність практикуючих психологів: сучасний стан і перспективи. Психолінгвістика, 21(1), 23–40. https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/39. Варфоломєєва, О.В. (2007). Концептуальні принципи професійного становлення психотерапевтів: акмеологічний підхід. Вісн. НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць, 2(20), Ч.1., 60–63. Василюк, Ф.Е.(1996). От психологической практики к психотехнической теории. Московский психотерапевтический журнал. 1,15–32. Васьковская, С.В., & Горностай, П.П. (1996). Психологическое консультирование: ситуационные задачи. Киев : Вища школа ISBN 5-11-004695-6. Васьківська, С.В. (2011). Основи психологічного консультування : підручник для студ. вищ. навч. закладів. Київ : Ніка-Центр. Герасіна,С. (2017). Ділова компетентність як детермінанта соціально-комунікативної компетентності студентської молоді. Психолінгвістика. Психолингвистика, 22(1), 43–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087466   Горностай, П.П. (2000). Консультативная психология : Теория и практика проблемного подхода.Киев. ISBN 978-966-521-720-6. Калина, Н.Ф. (2000). Лингвистическая психотерапия. Киев Пов’якель, Н.І., & Федоренко, А.Ф. (2010). Практична психологія професійної адаптації/ дезадаптації: навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Семиченко, В.А. (1998). Психология речи. Киев. Терлецька, Л.Г. (1997). Ігри, в які грають дорослі (досвід навчання практичних психологів системи освіти). Практична психологія : теорія, методи, технології. Київ, 220–226. Ханецька, Т.І. (2010). Культура мовленнєвого спілкування психолога : навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Чепелєва, Н.В. (1997). Формування професійної культури майбутніх практичних психологів. Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси, Кн. 1, 34–42. Чепелєва, Н.В. (1999). Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика. Актуальні проблеми психології : наук. записки. Київ, 19, 271–278. Шевченко, Н.Ф. (2003). Особливості професійного висловлювання психолога-консультанта. Проблеми загальної та теоретичної психології : зб. наук. праць. Київ, Т. 5. Ч. 1, 293–299. Carroll, D.W. (2007). Patterns of student writing in a critical thinking course: A quantitative analysis. Assessing Writing, 12, 213–227. Lord, S.P., Sheng, E., Imel, Z.E., Baer, J., & Atkins, D.C. (2015). More than reflections : Empathy in motivational interviewing includes language style synchrony between therapist and client. Behavior therapy, 46(3), 296–303. Vygranka, Т. (2019). The features of formation of speech c ompetence of future philologists in the educational process of institution of higher education. International Academy Journal Web of Scholar. 5(35), 26–30. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502


Author(s):  
Catherine F. Flynn

Writing remains a staple of academic evaluation instruments, and for good reason. Few other tools come close to writing in assessment of the student's ability to formulate coherent arguments, demonstrate critical thinking, and present explanations. Conscientious instructors mark-up and comment on student writing, evaluating its success in meeting content goals, structure, relevance of evidence, grammar, mechanics, and style. It is an exhausting and time-consuming process but remains the single best way to support developing writers and thinkers. Technology to detect patterns of errors and to offer feedback has evolved over time, but can the programs do what professors do? This chapter provides a status report on automated writing evaluation and its role in higher education. A balance can be struck between the efficiency of tech tools and professor judgment. Recommendations for automating and expediting the review of student writing are offered, with a focus on remote learning environments.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document