scholarly journals ВМІННЯ ФОРМУЛЮВАТИ ПРОФЕСІЙНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

2021 ◽  
pp. 99-110
Author(s):  
Тетяна Ханецька ◽  
Алла Федоренко
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Motivational Interviewing ◽  
Behavior Therapy ◽  
Journal Article ◽  
Educational Process ◽  
Student Writing ◽  
Client Behavior ◽  
International Academy

У статті представлено теоретичний огляд специфіки мовленнєвої діяльності психолога, особливостей його професійного висловлювання, яке виступає як одиниця психологічного впливу на клієнта в процесі психологічного консультування. Визначено критерії професійного висловлювання психолога. Представлені результати виявлення рівнів сформованості вміння формулювати професійне висловлювання у майбутніх психологів як складової їх комунікативно-мовленнєвої компетентності. Наголошено на тому, що підготовка майбутнього фахівця повинна бути орієнтована на формування психолога-професіонала, який має високий рівень професійної культури, культури мовленнєвого спілкування, повинен володіти компетентністю взагалі, комунікативною компетентністю, і, зокрема, комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Культура мовленнєвого спілкування психолога є комплексним утворенням особистості фахівця, яке виступає складовою поведінкового компоненту його культури спілкування, і має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Тому майбутній психолог повинен прагнути до постійного вдосконалення власної мовленнєвої діяльності. В результаті експериментального дослідження рівнів сформованості вміння формулювати професійні висловлювання у майбутніх психологів за допомогою розроблених нами методів дослідження та на основі визначених нами критеріїв професійного висловлювання психолога було виявлено недоліки професійної комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Констатовано значну кількість студентів з низьким рівнем сформованості вміння формулювати професійні висловлювання. Доведено необхідність розробки й впровадження психотехнологій формування та розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності в освітній процес з метою підвищення ефективності комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх психологів. Зокрема, доцільно впроваджувати активні методи навчання з метою набуття студентами професійних навичок мовленнєвої взаємодії та оволодіння ними вмінням формулювати професійні висловлювання у вирішенні практичних ситуацій, наближених до реальних умов професійної діяльності. Література Абрамова, Г.С. (2003). Практическая психология : учебник [для студ. вузов]. Москва : Академический проект. Артемова, О.І. (2014). Формування комунікативної компетенції майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, 5, 10–16. Бондаренко, А.Ф. (1991). Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев. Bondarenko, A.F., & Fedko, S.L. (2017). Соціокультурна компетентність практикуючих психологів: сучасний стан і перспективи. Психолінгвістика, 21(1), 23–40. https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/39. Варфоломєєва, О.В. (2007). Концептуальні принципи професійного становлення психотерапевтів: акмеологічний підхід. Вісн. НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць, 2(20), Ч.1., 60–63. Василюк, Ф.Е.(1996). От психологической практики к психотехнической теории. Московский психотерапевтический журнал. 1,15–32. Васьковская, С.В., & Горностай, П.П. (1996). Психологическое консультирование: ситуационные задачи. Киев : Вища школа ISBN 5-11-004695-6. Васьківська, С.В. (2011). Основи психологічного консультування : підручник для студ. вищ. навч. закладів. Київ : Ніка-Центр. Герасіна,С. (2017). Ділова компетентність як детермінанта соціально-комунікативної компетентності студентської молоді. Психолінгвістика. Психолингвистика, 22(1), 43–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087466   Горностай, П.П. (2000). Консультативная психология : Теория и практика проблемного подхода.Киев. ISBN 978-966-521-720-6. Калина, Н.Ф. (2000). Лингвистическая психотерапия. Киев Пов’якель, Н.І., & Федоренко, А.Ф. (2010). Практична психологія професійної адаптації/ дезадаптації: навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Семиченко, В.А. (1998). Психология речи. Киев. Терлецька, Л.Г. (1997). Ігри, в які грають дорослі (досвід навчання практичних психологів системи освіти). Практична психологія : теорія, методи, технології. Київ, 220–226. Ханецька, Т.І. (2010). Культура мовленнєвого спілкування психолога : навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Чепелєва, Н.В. (1997). Формування професійної культури майбутніх практичних психологів. Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси, Кн. 1, 34–42. Чепелєва, Н.В. (1999). Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика. Актуальні проблеми психології : наук. записки. Київ, 19, 271–278. Шевченко, Н.Ф. (2003). Особливості професійного висловлювання психолога-консультанта. Проблеми загальної та теоретичної психології : зб. наук. праць. Київ, Т. 5. Ч. 1, 293–299. Carroll, D.W. (2007). Patterns of student writing in a critical thinking course: A quantitative analysis. Assessing Writing, 12, 213–227. Lord, S.P., Sheng, E., Imel, Z.E., Baer, J., & Atkins, D.C. (2015). More than reflections : Empathy in motivational interviewing includes language style synchrony between therapist and client. Behavior therapy, 46(3), 296–303. Vygranka, Т. (2019). The features of formation of speech c ompetence of future philologists in the educational process of institution of higher education. International Academy Journal Web of Scholar. 5(35), 26–30. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502

scholarly journals Analysis of terminological literacy of dental lexicon

2014 ◽  
Vol 21 (3) ◽  
pp. 51-52
Author(s):  
N. N. Fejzrahmanova ◽  
V. N. Trezubov
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Higher Education Institutions ◽  
Educational Process ◽  
Training Process ◽  
Oral Speech

The paper contains the quantitative analysis of contextual lexical literacy of 9 magazines and 3 illustrated newspapers (218 articles) on stomatology, 9 textbooks, 28 manuals for higher education institutions, 148 theses from the collections of scientific works. Besides, 126 headings of articles and 57 reports, lectures, seminars are analyzed. Calculations of relative and absolute measures were carried out by the formulas offered by authors of the work. Thus the rather high percent of the errors in written and oral speech of dentists was revealed in all tested editions. On the basis of the received results the authors drew the conclusion of the necessary inclusion of lexical and terminological courses in educational process and creation of active forms of standard highly specialized dictionaries which need to be used as manuals in training process.

Can Software Grade My Students' Papers?

2021 ◽  
pp. 269-287
Author(s):  
Catherine F. Flynn
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Learning Environments ◽  
Good Reason ◽  
Status Report ◽  
Student Writing ◽  
Writing Evaluation ◽  
Academic Evaluation ◽  
Automated Writing Evaluation ◽  
Over Time

Writing remains a staple of academic evaluation instruments, and for good reason. Few other tools come close to writing in assessment of the student's ability to formulate coherent arguments, demonstrate critical thinking, and present explanations. Conscientious instructors mark-up and comment on student writing, evaluating its success in meeting content goals, structure, relevance of evidence, grammar, mechanics, and style. It is an exhausting and time-consuming process but remains the single best way to support developing writers and thinkers. Technology to detect patterns of errors and to offer feedback has evolved over time, but can the programs do what professors do? This chapter provides a status report on automated writing evaluation and its role in higher education. A balance can be struck between the efficiency of tech tools and professor judgment. Recommendations for automating and expediting the review of student writing are offered, with a focus on remote learning environments.

International experience in modeling and measuring universal competencies in higher education

2021 ◽  
Vol 80 (2) ◽  
pp. 321-331
Author(s):  
Z.S. Gelmanova ◽  
◽  
A.S. Petrovskaya ◽  
G.T. Kassymova ◽  
◽  
...  
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
International Experience ◽  
Educational Process ◽  
Evidence Based ◽  
Educational Community ◽  
World Community ◽  
The World ◽  
The Way

The article raises the problem of assessing and forming universal competencies in higher education - complex constructs that are associated with a person's success in various professional and living areas. Based on the analysis of the experience that the world community has accumulated in the field of assessing universal competencies, we considered Evidence-Centered Design (a method of evidence-based argumentation) as a promising approach to assessing them. The problem of assessing universal competencies is directly related to the issues of their formation and implementation in the educational process. The example of critical thinking demonstrates the difficulties and challenges that the educational community faces along the way. The article concludes with a section on the opportunities offered to universities by assessing universal competencies.

Pedagogical potential of studying contemporary prose in humanitarian higher education

2021 ◽  
Author(s):  
О.В. Стукалова ◽  
Ж. Жумагулова
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Educational Process ◽  
Ecological Consciousness ◽  
Work Of Art ◽  
Aesthetic Taste ◽  
The World ◽  
The Stability ◽  
Humanities Students ◽  
Positive Effect

Статья основана на обобщении результатов проведенного исследования читательского выбора молодежной аудитории. В исследовании (2019-2021 гг.) приняли участие студенты, обучающиеся в гуманитарных университетах России и Казахстана – всего исследованием были охвачены читательские предпочтения 138 студентов. В опросах, интервью, беседах внимание сосредоточивалось на выборе студентами предпочтительных, привлекательных для них текстов, на определении наиболее интересных для них качеств художественного мира писателя, на отношении к образам литературных героев. Язык художественного произведения открывает читателю образно переданное знание о мире, проведенные в рамках исследования опросы показывают активную поддержку у студентов такого качества личности, как экологическое сознание. Возможно, именно это качество можно назвать своеобразным ключом к пониманию эпохи, некую «метафору современности». В статье представлен алгоритм работы с текстами современной прозы в образовательном процессе студентов-гуманитариев, осваивающих пути проникновения в глубину авторского замысла. Определено, что освоение современной прозы создает возможности для всестороннего творческого роста, формирования эстетического вкуса, готовности к подлинно творческому чтению. Все это, в совокупности, позитивно влияет на формирование критического мышления, расширение культурного кругозора, обеспечивает устойчивость ценностных позиций студенческой молодежи. The article is based on the generalization of the results of the study of the reader's choice of the youth audience. The study (2019-2021) involved students studying at the humanitarian universities of Russia and Kazakhstan -in total, the study covered the reading preferences of 138 students. In surveys, interviews, and conversations, attention was focused on the choice of preferred texts that were attractive to them by students, on determining the qualities of the writer's artistic world that were most interesting to them, on their attitude to the images of literary heroes. The language of a work of art reveals to the reader a figuratively transmitted knowledge about the world. The surveys conducted within the framework of the study show active support among students of such a personality quality as ecological consciousness. Perhaps it is this quality that can be called a kind of key to understanding the era, a kind of "metaphor of modernity". The article presents an algorithm for working with texts of modern prose in the educational process of humanities students mastering the ways of penetrating into the depth of the author's intention. It has been determined that the development of modern prose creates opportunities for all-round creative growth, the formation of aesthetic taste, and readiness for truly creative reading. All these features, taken together, have a positive effect on the critical thinking development, broadening the cultural outlook, and ensures the stability of the value positions of student youth.

scholarly journals ONLINE CLASSES’ EFFECTS DURING COVID 19 LOCKDOWN - TEACHERS’ VS. STUDENTS’ PERSPECTIVE, CASE OF THE SCHOOL OF ENGINEERING MANAGEMENT

2020 ◽  
Author(s):  
Tatjana Ilić-Kosanović ◽  
◽  
Damir Ilić ◽  
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Knowledge Transfer ◽  
New Technologies ◽  
Engineering Management ◽  
Educational Process ◽  
Online Classes ◽  
Teacher Student ◽  
Online Higher Education ◽  
Significant Difference

In the second decade of the 21st century, there is an ongoing discussion on the value of online classes in higher education as the implementation of new technologies in the higher education processes is on the rise. The main questions that are emerging are the level of interactions, quality of knowledge transfer, and development of critical thinking. Several previously conducted research concluded that online models of higher education teaching add more value than traditional methods, and some of the research has shown the shortcomings of online higher education programs. The pandemic of Covid-19 disease caused by a Corona Virus (SARS-CoV-2) has forced most of the higher education institutions in Europe to transfer almost the entire educational process to online platforms. In this paper, the satisfaction of the teachers and the students with the online classes’ effectiveness regarding the teacher-student communication, knowledge transfer, and development of critical thinking in the case of the School of Engineering Management in Belgrade, Serbia, is researched through a short survey and interviews. Statistical analysis has shown that there is a statistically significant difference between students' and teachers' satisfaction. Furthermore, in short interviews, it is shown that the students are more receptive to knowledge transfer, teacher-student communication, and the development of critical thinking through online classes than the professors. As the sample is small, further empirical research on the wider sample is needed in order to get more compelling conclusions.

EXTERNAL INDEPENDENT EVALUATION IN ENGLISH AS A CRITERION FOR ADMISSION TO MASTER`S DEGREE PROGRAMS IN UKRAINE: PROBLEMS AND PERSPECTIVES

2020 ◽  
Vol 94 (1) ◽  
pp. 39-50
Author(s):  
Л. Е. Бєловецька
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Language Proficiency ◽  
Teaching And Learning ◽  
English Language ◽  
English Proficiency ◽  
Educational Process ◽  
International Standards ◽  
Degree Programs ◽  
Scientific Publications ◽  
Independent Evaluation

The problem of external independent evaluation in English for admission Master`s degree programs in Ukraine is considered in the article. The perspective for further improvement of English teaching and learning standards at Ukrainian universities has been found. The correspondence to the CEFR basic levels and English proficiency has been identified. Conceptual Principles of State Policy on the Development of English in the Field of Higher Education are considered. The study included 1546 participants. The age of students, who studied to gain the first higher education, was between 17 and 20. The students were not familiar with the structure of External Independent Evaluation and they have never passed it. The research was carried out during the period 2018–2019. The relevance of English language competence in the professional context is noted emphasized as a key point of the presented research. The necessity to provide a sufficient competitive level for Ukrainian graduates through improving correspondent English language training has been considered. The study is based on a study of reports by British experts and contemporary scientific publications presented international researchers have focused on the problems of internationalization and perspectives for Ukrainian universities in the English language dimension. The relevance of studying and adaptation of the UK higher education successful practice has been highlighted. The problems and potential ways of improving students` English language proficiency in the given context are identified. In particular, the study contains important recommendations regarding the number of contact hours and the required levels of English proficiency for the main groups of participants in the educational process in higher education according to international standards.

First-time adoption of International Public Sector Accounting Standards by Russian universities: Practical aspects

2020 ◽  
Vol 23 (4) ◽  
pp. 364-383
Author(s):  
L.I. Kulikova ◽  
I.I. Yakhin
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Public Sector ◽  
Financial Reporting ◽  
Higher Education Institutions ◽  
Accounting Standards ◽  
Educational Process ◽  
Academic Excellence ◽  
Public Sector Accounting ◽  
First Time ◽  
Russian Universities

Subject. This article examines the practice of first-time applying the International Public Sector Accounting Standards (IPSAS) by Russian higher education institutions. Objectives. The article aims to identify and address the problems associated with such application, and conduct a critical analysis of Russian universities' compliance with the requirements of the International Standards on their first-time adoption. Methods. For the study, we used observation, systematization, and a comparative analysis. Results. The article examines and describes the practical experience of the first-time use of IPSAS in the preparation of reporting by Russian educational institutions participating in the Russian Academic Excellence Project (5Top100 Project). It presents the results of the most typical reclassification adjustments of reporting items made by the universities when preparing their inductive statements of financial position as of the date of transition to IPSAS. Conclusions and Relevance. Most of the universities studied complied with the requirements of the IPSAS first-time adoption and provided comparative information in their first IPSAS financial reporting. The importance of the study is to justify the provision that financial reporting in accordance with IPSAS is appropriate to improve the international competitiveness of universities, which makes it possible to better reflect financial information on the activities of universities. The results of the study can be used in the practical activities of the Russian economy public sector organizations, and in the educational process of higher education institutions.

EL PENSAMIENTO CRÍTICO EN LA EDUCACIÓN DE POSGRADO: PROPUESTA DE UN MODELO PARA SU INTEGRACIÓN AL PROCESO EDUCATIVO

2016 ◽  
Vol 4 (2) ◽  
Author(s):  
Carlos Manosalvas Vaca ◽  
Luis Manosalvas Vaca ◽  
Ruth Barba
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Detailed Analysis ◽  
Teaching And Learning ◽  
Learning Processes ◽  
Educación Superior ◽  
Educacion Superior ◽  
Educational Processes ◽  
Palabras Clave

La presente investigación, analiza los conceptos más importantes del pensamiento Crítico, así como su importancia y utilidad en los procesos de formación profesional a nivel de Posgrado. Se hace un análisis detallado de los conceptos más ampliamente aceptado y de los factores inmersos en el desarrollo y aplicación de este tipo de pensamiento. Finalmente se propone un modelo que engloba los conceptos y factores analizados y como se interrelacionan entre ellos; el objetivo final es brindar a los docentes y directivos de Instituciones de Educación Superior, una herramienta que posibilite la inclusión de este tipo de pensamiento en sus procesos enseñanza-aprendizaje con el fin último de mejorar la calidad de los procesos de formación. Palabras Clave: Pensamiento Crítico, Educación Superior, Educación ABSTRACT This research analyzes the most important concepts of critical thinking as well as their importance and usefulness for the educational processes at graduate level. A detailed analysis of the most widely accepted concepts and factors involved in the development and application of this kind of thinking has been made. Finally, a model that includes the concepts and analyzed factors and their interrelations is proposed; the ultimate goal is to provide teachers and directors of Institutions in Higher Education, a tool that enables the inclusion of this type of thinking in their teaching and learning processes with the ultimate intention of improving the quality of the training processes. Keywords: Critical thinking, Higher Education, Education Recibido: mayo de 2016Aprobado: septiembre de 2016

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document