Patterns of student writing in a critical thinking course: A quantitative analysis

2007 ◽  
Vol 12 (3) ◽  
pp. 213-227 ◽  
Author(s):  
David W. Carroll
Keyword(s):  
Critical Thinking ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Student Writing

scholarly journals ВМІННЯ ФОРМУЛЮВАТИ ПРОФЕСІЙНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

2021 ◽  
pp. 99-110
Author(s):  
Тетяна Ханецька ◽  
Алла Федоренко
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Motivational Interviewing ◽  
Behavior Therapy ◽  
Journal Article ◽  
Educational Process ◽  
Student Writing ◽  
Client Behavior ◽  
International Academy

У статті представлено теоретичний огляд специфіки мовленнєвої діяльності психолога, особливостей його професійного висловлювання, яке виступає як одиниця психологічного впливу на клієнта в процесі психологічного консультування. Визначено критерії професійного висловлювання психолога. Представлені результати виявлення рівнів сформованості вміння формулювати професійне висловлювання у майбутніх психологів як складової їх комунікативно-мовленнєвої компетентності. Наголошено на тому, що підготовка майбутнього фахівця повинна бути орієнтована на формування психолога-професіонала, який має високий рівень професійної культури, культури мовленнєвого спілкування, повинен володіти компетентністю взагалі, комунікативною компетентністю, і, зокрема, комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Культура мовленнєвого спілкування психолога є комплексним утворенням особистості фахівця, яке виступає складовою поведінкового компоненту його культури спілкування, і має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Тому майбутній психолог повинен прагнути до постійного вдосконалення власної мовленнєвої діяльності. В результаті експериментального дослідження рівнів сформованості вміння формулювати професійні висловлювання у майбутніх психологів за допомогою розроблених нами методів дослідження та на основі визначених нами критеріїв професійного висловлювання психолога було виявлено недоліки професійної комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Констатовано значну кількість студентів з низьким рівнем сформованості вміння формулювати професійні висловлювання. Доведено необхідність розробки й впровадження психотехнологій формування та розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності в освітній процес з метою підвищення ефективності комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх психологів. Зокрема, доцільно впроваджувати активні методи навчання з метою набуття студентами професійних навичок мовленнєвої взаємодії та оволодіння ними вмінням формулювати професійні висловлювання у вирішенні практичних ситуацій, наближених до реальних умов професійної діяльності. Література Абрамова, Г.С. (2003). Практическая психология : учебник [для студ. вузов]. Москва : Академический проект. Артемова, О.І. (2014). Формування комунікативної компетенції майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, 5, 10–16. Бондаренко, А.Ф. (1991). Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев. Bondarenko, A.F., & Fedko, S.L. (2017). Соціокультурна компетентність практикуючих психологів: сучасний стан і перспективи. Психолінгвістика, 21(1), 23–40. https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/39. Варфоломєєва, О.В. (2007). Концептуальні принципи професійного становлення психотерапевтів: акмеологічний підхід. Вісн. НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць, 2(20), Ч.1., 60–63. Василюк, Ф.Е.(1996). От психологической практики к психотехнической теории. Московский психотерапевтический журнал. 1,15–32. Васьковская, С.В., & Горностай, П.П. (1996). Психологическое консультирование: ситуационные задачи. Киев : Вища школа ISBN 5-11-004695-6. Васьківська, С.В. (2011). Основи психологічного консультування : підручник для студ. вищ. навч. закладів. Київ : Ніка-Центр. Герасіна,С. (2017). Ділова компетентність як детермінанта соціально-комунікативної компетентності студентської молоді. Психолінгвістика. Психолингвистика, 22(1), 43–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087466   Горностай, П.П. (2000). Консультативная психология : Теория и практика проблемного подхода.Киев. ISBN 978-966-521-720-6. Калина, Н.Ф. (2000). Лингвистическая психотерапия. Киев Пов’якель, Н.І., & Федоренко, А.Ф. (2010). Практична психологія професійної адаптації/ дезадаптації: навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Семиченко, В.А. (1998). Психология речи. Киев. Терлецька, Л.Г. (1997). Ігри, в які грають дорослі (досвід навчання практичних психологів системи освіти). Практична психологія : теорія, методи, технології. Київ, 220–226. Ханецька, Т.І. (2010). Культура мовленнєвого спілкування психолога : навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Чепелєва, Н.В. (1997). Формування професійної культури майбутніх практичних психологів. Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси, Кн. 1, 34–42. Чепелєва, Н.В. (1999). Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика. Актуальні проблеми психології : наук. записки. Київ, 19, 271–278. Шевченко, Н.Ф. (2003). Особливості професійного висловлювання психолога-консультанта. Проблеми загальної та теоретичної психології : зб. наук. праць. Київ, Т. 5. Ч. 1, 293–299. Carroll, D.W. (2007). Patterns of student writing in a critical thinking course: A quantitative analysis. Assessing Writing, 12, 213–227. Lord, S.P., Sheng, E., Imel, Z.E., Baer, J., & Atkins, D.C. (2015). More than reflections : Empathy in motivational interviewing includes language style synchrony between therapist and client. Behavior therapy, 46(3), 296–303. Vygranka, Т. (2019). The features of formation of speech c ompetence of future philologists in the educational process of institution of higher education. International Academy Journal Web of Scholar. 5(35), 26–30. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502

scholarly journals Writing Assignments in Epidemiology Courses: How Many and How Good?

2019 ◽  
Vol 134 (4) ◽  
pp. 441-446 ◽  
Author(s):  
Ella August ◽  
Karen Burke ◽  
Cathy Fleischer ◽  
James A. Trostle
Keyword(s):  
Public Health ◽  
Critical Thinking ◽  
Writing Process ◽  
Public Health Problem ◽  
Health Programs ◽  
Learning Goals ◽  
Student Writing ◽  
Writing Assignments ◽  
Document Type ◽  
Public Health Programs

Objectives:Schools and programs of public health are concerned about poor student writing. We determined the proportion of epidemiology courses that required writing assignments and the presence of 6 characteristics of these assignments.Methods:We requested syllabi, writing assignments, and grading criteria from instructors of graduate and undergraduate epidemiology courses taught during 2016 or 2017. We assessed the extent to which these assignments incorporated 6 characteristics of effective writing assignments: (1) a description of the purpose of the writing or learning goals of the assignment, (2) a document type (eg, article, grant) used in public health, (3) an identified target audience, (4) incorporation of tasks that support the writing process (eg, revision), (5) a topic related to a public health problem that requires critical thinking (1-5 scale, 5 = most authentic), and (6) clear assignment expectations (1-5 scale, 5 = clearest).Results:We contacted 594 instructors from 58 institutions and received at least some evaluable materials from 59 courses at 28 institutions. Of these, 47 of 53 (89%) courses required some writing. The purpose was adequately described in 11 of 36 assignments, the required document type was appropriate in 19 of 43 assignments, an audience was identified in 6 of 37 assignments, and tasks that supported a writing process were incorporated in 19 of 40 assignments. Median (interquartile range) scores were 5 (1-5) for an authentic problem that required critical thinking and 4 (2-5) for clarity of expectations.Conclusions:The characteristics of writing assignments in public health programs do not reflect best practices in writing instruction and should be improved.

Quantifying Disciplinary Voices: An Automated Approach to Interactional Metadiscourse in Successful Student Writing

2020 ◽  
Vol 37 (2) ◽  
pp. 208-244 ◽  
Author(s):  
Hyung-Jo Yoon ◽  
Ute Römer
Keyword(s):  
Quantitative Analysis ◽  
Student Writing ◽  
Advanced Level ◽  
Academic Communities ◽  
Successful Student ◽  
Advanced Students ◽  
Automated Processing ◽  
Novice Writers ◽  
Level Student ◽  
Study Offer

This article reports on a study that explored cross-disciplinary variation in the use of metadiscourse markers in advanced-level student writing, put forward as a realistic target for novice writers. Starting from the stance and engagement categories included in Hyland’s model, we first conducted a comprehensive quantitative analysis of interactional metadiscourse across disciplines. For this analysis, we used an automated processing tool that generates quantity scores for each metadiscourse category. We then carried out a detailed qualitative analysis of selected items that contributed significantly to these category scores. The data for our analyses come from a corpus of 829 student papers from 16 different disciplines. The results showed notable differences in students’ use of metadiscourse features across academic divisions and disciplines. We suggest that this offers evidence of advanced students’ ability to express interactional strategies that are in line with disciplinary expectations. We also found, however, that disciplines that fall into the same academic division were not necessarily similar in their use of interactional metadiscourse, which calls into question the usefulness of existing disciplinary groupings. The findings of this study offer insights into how to build an appropriate writerly stance in different academic communities.

Can Software Grade My Students' Papers?

2021 ◽  
pp. 269-287
Author(s):  
Catherine F. Flynn
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Critical Thinking ◽  
Learning Environments ◽  
Good Reason ◽  
Status Report ◽  
Student Writing ◽  
Writing Evaluation ◽  
Academic Evaluation ◽  
Automated Writing Evaluation ◽  
Over Time

Writing remains a staple of academic evaluation instruments, and for good reason. Few other tools come close to writing in assessment of the student's ability to formulate coherent arguments, demonstrate critical thinking, and present explanations. Conscientious instructors mark-up and comment on student writing, evaluating its success in meeting content goals, structure, relevance of evidence, grammar, mechanics, and style. It is an exhausting and time-consuming process but remains the single best way to support developing writers and thinkers. Technology to detect patterns of errors and to offer feedback has evolved over time, but can the programs do what professors do? This chapter provides a status report on automated writing evaluation and its role in higher education. A balance can be struck between the efficiency of tech tools and professor judgment. Recommendations for automating and expediting the review of student writing are offered, with a focus on remote learning environments.

scholarly journals Kan våra studenter svenska?

2018 ◽  
pp. 1-27
Author(s):  
Martin Lennart Malmström
Keyword(s):  
Quantitative Analysis ◽  
Secondary School ◽  
Qualitative Analysis ◽  
Secondary School Student ◽  
The Other ◽  
Student Writing ◽  
Upper Secondary School ◽  
Popular Discourse ◽  
Upper Secondary ◽  
National Test

There is a popular discourse in Sweden describing student writing as defective. Entering the discourse about the state and possible change of student writing, this paper analyses the writing part of the national test in Swedish for upper secondary school. Student texts from 1976, 1986, 1996, 2005, and 2012 are investigated both quantitatively and qualitatively. Drawing on Hultman and Westman (1977) for the quantitative analysis, the paper examines nominals (in particular, the use of nouns and pronouns), and correctness (distinguishing between different kinds of mistakes). The qualitative analysis pertains to the rhetoric competence in student essays. The results show that the student texts have become somewhat more informal, or speech-like, over the years. The study also indicates that the number of mistakes has increased slightly, especially the grave mistakes, which may make the texts difficult to comprehend. On the other hand, the rhetoric competence of today’s students seems, comparatively, good. The popular discourse, then, is right in some respects, but the situation is more nuanced than the critics claim.  

scholarly journals The Relationship between Social Presence and Critical Thinking: Results from Learner Discourse in an Asynchronous Learning Environment

10.28945/3418 ◽  
2016 ◽  
Vol 15 ◽  
pp. 089-108 ◽  
Author(s):  
Jamie Costley ◽  
Christopher Lange
Keyword(s):  
Critical Thinking ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Social Presence ◽  
Negative Correlation ◽  
Asynchronous Learning ◽  
Asynchronous Learning Environment ◽  
National University ◽  
The Relationship ◽  
Insight Into ◽  
Gaining Insight

Understanding the relationship between social presence and critical thinking is useful for gaining insight into the interaction and discourse of learners online. Further study of how these two presences interact is important because research has shown a wide variety of relationships, both positive and negative, between social presence and critical thinking. The aim of this study is to investigate social presence and critical thinking using discourse analysis in the hope that it will deepen and broaden our understanding of the relationship between these important facets of learner discourse. Using quantitative analysis, an online forum used by students at a national university in Korea (n=219) was analyzed by taking 900 forum posts to determine the levels of social presence and critical thinking in each post. The relationships between social presence and critical thinking were analyzed and the results show that social presence and critical thinking have a negative correlation. This highlights the need for awareness of learner discourse, as an increase in social presence may lead to a decrease in critical thinking and vice versa. The likely cause of this is that learners tend not to change the discourse once the discourse within a particular context has been set.

An Improved Quantitative Image Analyser

1977 ◽  
Vol 35 ◽  
pp. 226-227
Author(s):  
J.P. Fallon ◽  
P.J. Gregory ◽  
C.J. Taylor
Keyword(s):  
Feature Extraction ◽  
Quantitative Analysis ◽  
Frequency Content ◽  
General Sense ◽  
Physical Measurements ◽  
Quantitative Image ◽  
Image Analyser ◽  
Automatic Methods ◽  
Quantitative Results

Quantitative image analysis systems have been used for several years in research and quality control applications in various fields including metallurgy and medicine. The technique has been applied as an extension of subjective microscopy to problems requiring quantitative results and which are amenable to automatic methods of interpretation.Feature extraction. In the most general sense, a feature can be defined as a portion of the image which differs in some consistent way from the background. A feature may be characterized by the density difference between itself and the background, by an edge gradient, or by the spatial frequency content (texture) within its boundaries. The task of feature extraction includes recognition of features and encoding of the associated information for quantitative analysis.Quantitative Analysis. Quantitative analysis is the determination of one or more physical measurements of each feature. These measurements may be straightforward ones such as area, length, or perimeter, or more complex stereological measurements such as convex perimeter or Feret's diameter.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document