Students' Ratings of the “Ideal Teacher”

1967 ◽  
Vol 15 (2) ◽  
pp. 133-136 ◽  
Author(s):  
F. G. Pogue
Keyword(s):  
Ideal Teacher ◽  
The Ideal

The Variability of the Educational Needs of college Teachers as a Condition for Their Professional and Personal Development

2021 ◽  
pp. 26-31
Author(s):  
Galina Uzunova ◽  
A. Kamenskiy
Keyword(s):  
Professional Education ◽  
Personal Development ◽  
Educational Needs ◽  
Advanced Training ◽  
College Teachers ◽  
Ideal Teacher ◽  
Self Development ◽  
Survey Results ◽  
Training Courses ◽  
The Ideal

The article presents the results of an empirical study focused on identifying the features of the attitude of college teachers to their additional professional education, continuous self-development and self-improvement. The article examines the ideas of 214 college teachers about the ideal teacher of the secondary vocational education system, the peculiarities of their perception of themselves as subjects of pedagogical activity, their attitude to the existing requirements of periodic training in advanced training courses, the degree of interest in them and the content of their educational needs. The analysis of the survey results showed the need to take into account the peculiarities of their educational needs and the variability of their professional and personal development when organizing advanced training courses for college teachers.

The Ideal Teacher

1907 ◽  
Vol 66 (12) ◽  
pp. 315-315
Author(s):  
Robert C. Metcalf
Keyword(s):  
Ideal Teacher ◽  
The Ideal

The ideal teacher: Jesus.

2013 ◽  
pp. 210-217
Author(s):  
Luther A. Weigle
Keyword(s):  
Ideal Teacher ◽  
The Ideal

scholarly journals Ideal teachers according to TALIS: Societal orientations of education and the global diagnosis of teacher self-efficacy

2020 ◽  
pp. 147490412096430
Author(s):  
Pascale Benoliel ◽  
Izhak Berkovich
Keyword(s):  
Self Efficacy ◽  
Teacher Characteristics ◽  
Theory And Practice ◽  
Educational Goals ◽  
World Value Survey ◽  
Ideal Teacher ◽  
Country Analysis ◽  
Cross Country ◽  
Teacher Self Efficacy ◽  
The Ideal

This article explores the link between the OECD TALIS 2013 survey’s framework for defining the ideal teacher and national educational goals by focusing on the teacher self-efficacy items, using cross-country comparisons. Surprisingly, cross-country analysis of the TALIS 2013 data combined with World Value Survey data about Desired Child Qualities demonstrates that the OECD TALIS teacher self-efficacy items are aligned with traditional collectivist educational goals. Thus, the findings indicate that the ideal teacher characteristics embodied in the OECD TALIS 2013 teacher self-efficacy items favour countries that prioritize socialization and culturalization. The implications for theory and practice are discussed herein.

Toward the ideal teacher teachers of speech

1970 ◽  
Vol 19 (3) ◽  
pp. 229-231
Author(s):  
Ronald H. Carpenter
Keyword(s):  
Ideal Teacher ◽  
The Ideal

Authority as Perceived by the Schoolgoing Senegalese Adolescents

1980 ◽  
Vol 47 (3) ◽  
pp. 751-760 ◽  
Author(s):  
Michel Vandewiele
Keyword(s):  
Secondary Students ◽  
School Environment ◽  
The Other ◽  
Psychological Traits ◽  
Ideal Teacher ◽  
Other Hand ◽  
The Family ◽  
The Ideal ◽  
The Prestige

With the help of a questionnaire addressed to 882 Senegalese secondary students we have investigated their views of the ideal mother, ideal father, and ideal teacher. We also examined how they perceived their relationships with their teachers and the incidence of family and school environment. Starting from Tap's classification (1966), we have tried to show that love and confidence were the qualities most expected from mothers. On the other hand, characteristics such as authority, pedagogical preoccupations, and justice were expected from fathers. Contrary to Tap's findings (1966) for French subjects, gentleness was a quality given more for fathers than for mothers. Conversely mothers were expected by our subjects to be more dynamic than fathers which contrasts with Tap's results. The students value the moral or affective qualities of the ideal teachers much more than their intellectual qualities. The psychological traits of their actual teachers are described in a rather severe manner; unfavourable answers are more frequent. The prestige of the teacher seems to be still high; they are highly respected in the family circles of 81% of the students. Although the relationships are unequal between parents and teachers intellectually, contacts between them are highly desirable for 75% of the students.

scholarly journals RESPONSABILIDADE DOCENTE NO FRACASSO DO LETRAMENTO LITERÁRIO

2020 ◽  
Vol 12 ◽  
Author(s):  
Marineide Aquino De Souza Aran ◽  
Jaqueline Alves Da Silva
Keyword(s):  
Causal Relationship ◽  
Cultural Literacy ◽  
Literary Field ◽  
Reading Habits ◽  
Cultural Goods ◽  
Cultural Aspects ◽  
Ideal Teacher ◽  
Literacy Process ◽  
Brazilian Students ◽  
The Ideal

Resumo: A relação de causalidade entre o letramento literário e cultural apresentado pelo docente e sua eficiência na construção do letramento discente é apontada como um dos fatores importantes para a determinação do sucesso ou fracasso dessa construção. O objetivo neste texto é apresentar reflexões sobre o docente enquanto sujeito leitor e as expectativas existentes sobre a sua atuação. Com esse intuito, a metodologia utilizada foi a análise do conteúdo do texto e o contexto de sua produção, consideradas as diversas interpretações de intenção que um questionário pode conter. Foram selecionadas as questões que abarcam os hábitos de leitura e acesso a bens culturais presentes no questionário direcionado aos docentes na prova SAEB 2017, com ênfase no tema do elo entre docente e campo literário. Considera-se que os indicadores apresentados no questionário seriam aqueles potencialmente mais importantes ao caracterizar o docente ideal e estão presentes no discurso sobre o que seria essencial ao sucesso do processo de letramento. A reflexão apresentada pressupõe a existência, bem como os requisitos, de um leitor ideal que falta aos leitores leigos, assim como o contexto de produção desse discurso enquanto manutenção de certa superioridade por pertencimento a um campo literário onde a circulação está restrita aos letrados e cuja inscrição tem sido negada a média dos discentes brasileiros. Conclui-se que existe uma superestimação da influência do professor no desenvolvimento de hábitos de leitura letrada em seus alunos, e que os aspectos ambientais e culturais presentes em nossa sociedade são pouco considerados.     Palavras-chave: Docente. Leitura. Leitor. Letramento.     Abstract: The causal relationship between the literary and cultural literacy presented by the teacher and his efficiency in the construction of student literacy is pointed out as one of the important factors for determining the success or failure of this construction. The objective in this text is to present reflections about the teacher as a reader subject and the existing expectations about his / her performance. For this purpose, the methodology used was the analysis of the content of the text and the context of its production, considering the different interpretations of intention that a questionnaire may contain. The questions that covered the reading habits and access to cultural goods were selected in the questionnaire addressed to teachers in the SAEB 2017 exam, with emphasis on the theme of the link between teacher and literary field. It is considered that the indicators presented in the questionnaire would be those potentially more important in characterizing the ideal teacher and are present in the discourse about what would be essential to the success of the literacy process. The reflection presented presupposes the existence, as well as the requirements, of an ideal reader that is lacking to the lay readers, as well as the context of the production of this discourse while maintaining a certain superiority by belonging to a literary field where the circulation is restricted to the literate and whose enrollment has been denied the average of the Brazilian students. It is concluded that there is an overestimation of the teacher's influence in the development of literate reading habits in his students, and that the environmental and cultural aspects present in our society are little considered Keywords: Teacher. Literary. Literate.   [1] Mestre em Psicologia na Universidade Federal de São Carlos e psicóloga escolar no Ensino Fundamental I e II.  [2] Graduada em Letras Licenciatura Plena Português e Espanhol pela Universidade Federal de São Carlos e docente no Ensino Fundamental II e Ensino Médio.  

scholarly journals ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2021 ◽  
pp. 14-24
Author(s):  
Вікторія Гальченко ◽  
Людмила Семенча
Keyword(s):  
Mental Health ◽  
Professional Development ◽  
Teacher Education ◽  
Health Promotion ◽  
European Integration ◽  
Intercultural Learning ◽  
Emotional Process ◽  
Ideal Teacher ◽  
School Based ◽  
The Ideal

Статтю присвячено вивченню професійної культури студентів – майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі їхньої професійної підготовки у закладі вищої педагогічної освіти. Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, розкрито сутність поняття «професійна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Запропоноване власне трактування поняття «професійна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, а саме: професійна культура майбутнього вихователя – це наявність у педагога духовного багатства (високоморальних цінностей), яскраво вираженої творчої індивідуальності, готової та здатної до нововведень і перетворень; особливих особистісних якостей (гуманізму, любові до дітей, педагогічного оптимізму, толерантності, тактовності тощо); компетентностей педагогічної діяльності в галузі дошкільної освіти; зовнішньої естетичної привабливості. Визначено основні критерії формування професійної культури (духовно-творчий, когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-перцептивний, операціональний). Описано рівні сформованості професійної культури майбутніх вихователів, а саме: початковий, адаптивний, репродуктивно-прогностичний, пошуково-творчий. Здійснено добір діагностичних методик за всіма критеріями. Розроблено авторську діагностичну методику «Професійна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». Проведено діагностичне дослідження рівня сформованості професійної культури студентів спеціальності «Дошкільна освіта» факультету педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. В дослідженні застосовувалися теоретичні методи – аналізу, узагальнення, систематизації, порівняння; емпіричні методи – спостереження, анкетування, бесіда; а також діагностичні методики, спрямовані на виявлення рівня сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Здійснено аналіз результатів діагностичного дослідження. Виявлено недостатній рівень сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, особливо за духовно-творчим та рефлексивно-перцептивним компонентами. Накреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці та впровадженні в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти технології формування професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Література Белоусова, Т.Ф. (1989). Педагогическая практика как фактор формирования основ педагогической культуры. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ростов-на-Дону. Гальченко, В.М., & Семенча, Л.Г. (2020). Професійна культура як системоутворювальний фактор успішності майбутніх педагогів у професійній діяльності. The XXI century education: realities, challenges, development trends (Monograph). In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c.509–522) Hameln : InterGING. Гальченко, В.М. (2019). Творча індивідуальність як основа професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Professional development of a teacher in the light of European integration processes. In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c. 531–549). Hameln : InterGING. Головина, Е.С. (2005). Педагогическое содействие формированию профессиональной культуры будущих социальных педагогов в вузе. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Екатеринбург. Зязюн, І.А., & Сагач, Г.М. (1997). Краса педагогічної дії. Київ : АПН України. Исаев, И.Ф. (2004). Профессионально-педагогическая культура преподавателя. Москва : Академия. Павелко, Н.И. (2004.) Культурологическая парадигма теории профессионально-педагогической культуры преподавателя высшей школы (Дис. д-ра культурологии). Краснодар. Радул, В.В., Кравцов, В.О., & Михайліченко, М.В. (2007). Основи професійного становлення особистості сучасного вчителя (Навчальний посібник). Кіровоград : «Імекс-ЛТД». Birkeland, Å., & Ødemotland, S. (2018). Disorienting Dilemmas – the Significance of Resistance and Disturbance in an Intercultural Program within Kindergarten Teacher Education. psych. Behav., 52, 377–387. doi: https://doi.org/10.1007/s12124-018-9433-y Jokikokko, K. (2016). Reframing Teachers’ intercultural learning as an emotional process. Intercultural Education, 27(3), 217–230. doi: https://doi.org/10.1080/14675986.2016.1150648. Weston, K., Ott, M., & Rodger, S. (2018). Handbook of School-Based Mental Health Promotion. Cham : Springer. Moreno, V.M. (2020). The Ideal Teacher Different Images. Hu Arenas. doi: https://doi.org/10.1007/s42087-020-00148-0

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document