Наведено аналіз наукових літературних джерел щодо еколого-біологічних особливостей хижого клопа Perillus bioculatus (Fabricius, 1775) – відомого ентомофага колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Sаy, 1824). Розглянуто доцільність використання даного виду як агента біологічного захисту рослин, зокрема насаджень картоплі (Solanum tuberosum L, 1753). Проаналізовано вітчизняний та европейський досвід акліматизації клопів у 60–70 роках ХХ сторіччя. В Україні локальні популяції Perillus bioculatus виявлені в Степу та Лісостепу, що вказує на екологічну гнучкість та адаптацію виду до місцевих умов, їх сприятливість для його повноцінного розвитку. На цей час біологічні особливості периллюса вивчено досить детально, що є підставою для його господарського використання. Трофічна спеціалізація клопа– представники родини листоїди, зокрема колорадський жук, але у країнах Європи спостерігається живлення іншими видами комах. У другій половині минулого сторіччя в багатьох країнах розпочались активні дослідження з визначення можливостей штучного розведення даного виду Perillus bioculatus як агента біологічного захисту рослин. Особливну увагу було приділено умовам зберігання особин. Оптимальним режимом утримання клопів є: температура повітря – +25–27°С, відносна вологість повітря – 70–75%, фотоперіод – 16 годин день/8 годин ніч. Як свідчить досвід вітчизняної технічної ентомології, для годування клопа у штучних умовах можливе використання личинок мучного хрущака (Tenebrio molitor Linnaeus, 1758.) та великої вощинної молі (Galleria mellonella Linnaeus, 1758). Відзначено перспективність виготовлення штучних поживних сумішей. Для вирощування клопа цілком придатним є обладнання, що використовується для розведення інших ентомофагів. Для потреб біометоду найдоцільніше використання клопа в личинковій стадії, оскільки дорослі комахи здатні покидати місця випуску, особливо за своєї високої щільності. Проте, ефективної технології масового розведення та використання даного виду до цього часу не існує.