scholarly journals Associations Between Time After Stroke and Exercise Training Outcomes: A Meta‐Regression Analysis

2021 ◽  
Author(s):  
Susan Marzolini ◽  
Che‐Yuan Wu ◽  
Rowaida Hussein ◽  
Lisa Y. Xiong ◽  
Suban Kangatharan ◽  
...  
Keyword(s):  
Exercise Training ◽  
Berg Balance Scale ◽  
Weighted Mean ◽  
Walk Distance ◽  
Mean Values ◽  
Training Interventions ◽  
Meta Regression ◽  
Mean Differences ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk

Background Knowledge gaps exist regarding the effect of time elapsed after stroke on the effectiveness of exercise training interventions, offering incomplete guidance to clinicians. Methods and Results To determine the associations between time after stroke and 6‐minute walk distance, 10‐meter walk time, cardiorespiratory fitness and balance (Berg Balance Scale score [BBS]) in exercise training interventions, relevant studies in post‐stroke populations were identified by systematic review. Time after stroke as continuous or dichotomized (≤3 months versus >3 months, and ≤6 months versus >6 months) variables and weighted mean differences in postintervention outcomes were examined in meta‐regression analyses adjusted for study baseline mean values (pre‐post comparisons) or baseline mean values and baseline control‐intervention differences (controlled comparisons). Secondary models were adjusted additionally for mean age, sex, and aerobic exercise intensity, dose, and modality. We included 148 studies. Earlier exercise training initiation was associated with larger pre‐post differences in mobility; studies initiated ≤3 months versus >3 months after stroke were associated with larger differences (weighted mean differences [95% confidence interval]) in 6‐minute walk distance (36.3 meters; 95% CI, 14.2–58.5), comfortable 10‐meter walk time (0.13 m/s; 95% CI, 0.06–0.19) and fast 10‐meter walk time (0.16 m/s; 95% CI, 0.03–0.3), in fully adjusted models. Initiation ≤3 months versus >3 months was not associated with cardiorespiratory fitness but was associated with a higher but not clinically important Berg Balance Scale score difference (2.9 points; 95% CI, 0.41–5.5). In exercise training versus control studies, initiation ≤3 months was associated with a greater difference in only postintervention 6‐minute walk distance (baseline‐adjusted 27.3 meters; 95% CI, 6.1–48.5; fully adjusted, 24.9 meters; 95% CI, 0.82–49.1; a similar association was seen for ≤6 months versus >6 months after stroke (fully adjusted, 26.6 meters; 95% CI, 2.6–50.6). Conclusions There may be a clinically meaningful benefit to mobility outcomes when exercise is initiated within 3 months and up to 6 months after stroke.

scholarly journals Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона

2021 ◽  
pp. 84-91
Author(s):  
В. Брушко ◽  
Р. Баннікова ◽  
А. Ковельська
Keyword(s):  
Dual Task ◽  
Berg Balance Scale ◽  
Walk Test ◽  
Walk Distance ◽  
Timed Up And Go ◽  
Sf 36 ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk ◽  
Disease Questionnaire ◽  
10 Meter Walk Test

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона. Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

scholarly journals Changes in derived measures from six-minute walk distance following home-based exercise training in congestive heart failure: A preliminary report

2016 ◽  
Vol 68 (4) ◽  
pp. 527-528 ◽  
Author(s):  
Abraham Samuel Babu ◽  
Charmie V. Desai ◽  
Arun G. Maiya ◽  
Vasudeva Guddattu ◽  
Ramachandran Padmakumar
Keyword(s):  
Heart Failure ◽  
Congestive Heart Failure ◽  
Exercise Training ◽  
Preliminary Report ◽  
Walk Distance ◽  
Home Based ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk

scholarly journals Effect of Chair aerobics as low intensity exercise training on heart rate, blood pressure and six minute walk distance in post coronary artery bypass graft surgery patients through phase I cardiac rehabilitation

2016 ◽  
Vol 13 (1) ◽  
pp. 19-23
Author(s):  
Shaili Thapa ◽  
Renu B. Pattanshetty
Keyword(s):  
Blood Pressure ◽  
Heart Rate ◽  
Exercise Training ◽  
Cardiac Rehabilitation ◽  
Phase I ◽  
Walk Distance ◽  
Low Intensity ◽  
Low Intensity Exercise ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk

Background and Aims: Cardiac Rehabilitation after Coronary arteries bypass graft (CABG) surgery is known to have several favorable effects. Aerobics exercise in the form of chair aerobics shown to have beneficial effects with little evidence. The purpose of the present study was to demonstrate the effect of chair aerobics as low intensity exercise training in heart rate, blood pressure and six minute walk distance in post CABG patients during phase I cardiac rehabilitation.   Methods: It was a single centre, prospective study carried out in Indian tertiary care set-up. Fifty patients post CABG patients were included. Chair aerobics as a low intensity exercise training was given.  Pre and post-exercise outcome measurements in the form of heart rate, blood pressure and six-minute walk distance test were recorded. Results: The study showed statistically significant difference in systolic blood pressure (p= 0.018), heart rate (p≤0.001) and increase in six minute walk distance (p≤0.001). Conclusion: Chair aerobics as low intensity exercise training demonstrated improvement in heart  rate, systolic blood pressure and six minute walk distance test in subjects with CABG through phase I  cardiac rehabilitation.  Nepalese Heart Journal 2016; 13(1) 19-23

scholarly journals Brachial artery intima–media thickness and grayscale texture changes in patients with peripheral artery disease receiving supervised exercise training in the PROPEL randomized clinical trial

2018 ◽  
Vol 24 (1) ◽  
pp. 12-22 ◽  
Author(s):  
Jack Berroug ◽  
Claudia E Korcarz ◽  
Carol KC Mitchell ◽  
JoAnne M Weber ◽  
Lu Tian ◽  
...  
Keyword(s):  
Clinical Trial ◽  
Exercise Training ◽  
Treadmill Exercise ◽  
Intima Media Thickness ◽  
Attention Control ◽  
Peripheral Artery ◽  
Walk Distance ◽  
Artery Disease ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk

We performed an exploratory analysis to evaluate the effects of a treadmill exercise program on brachial artery (BA) intima–media thickness (IMT) and three BA grayscale ultrasound measures that may indicate subclinical arterial injury. Data were from a clinical trial in individuals with peripheral artery disease who were randomly assigned to treadmill exercise training or attention control. B-mode ultrasonography was performed at baseline and after 26 weeks. BA IMT, grayscale median (GSM), entropy, and gray-level difference statistic-contrast (GLDS-CON) were measured by a single reader. The 184 participants were (mean (SD)) 66.7 (8.2) years old and had an ankle–brachial index of 0.70 (0.18). Exercise training was associated with a 0.01 (0.06) mm ( p = 0.025) reduction in BA IMT compared to 0.00 (0.05) mm ( p = 0.807) in the control group (between-group p = 0.061). BA GSM, entropy, and GLDS-CON did not change significantly with exercise. Improvements in the 6-minute walk distance correlated with increases in resting BA blood flow ( r = 0.23, p = 0.032), flow-mediated dilation ( r = 0.24, p = 0.022), diameter ( r = 0.29, p = 0.005), entropy ( r = 0.21, p = 0.047), and GLDS-CON ( r = 0.22, p = 0.041). In a post hoc analysis, BA IMT improved significantly with treadmill exercise training but did not change with attention control; however, the between-group difference did not reach statistical significance. With exercise, improvements in the 6-minute walk distance were associated with improved endothelial function, increased resting blood flow, and BA dilation, as well as higher grayscale entropy and GLDS-CON, indicating that lower extremity exercise is associated with salutary changes in upper-extremity arterial wall structure and function. ClinicalTrials.gov Identifier: NCT01408901

scholarly journals Characteristics and health status of patients with and without confirmed HFpEF

2020 ◽  
Vol 41 (Supplement_2) ◽  
Author(s):  
C Deaton ◽  
F Forsyth ◽  
J Mant ◽  
D Edwards ◽  
R Hobbs ◽  
...  
Keyword(s):  
Quality Of Life ◽  
Primary Care ◽  
Cohort Study ◽  
Health Status ◽  
Functional Impairment ◽  
Funding Source ◽  
Walk Distance ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk

Abstract Aims Patients with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) are usually older and multi-morbid and diagnosis can be challenging. The aims of this cohort study were to confirm diagnosis of HFpEF in patients with possible HFpEF recruited from primary care, to compare characteristics and health status between those with and without HFpEF, and to determine factors associated with health status in patients with HFpEF. Methods Patients with presumed HFpEF were recruited from primary care practices and underwent clinical assessment and diagnostic evaluation as part of a longitudinal cohort study. Health status was measured by Montreal Cognitive Assessment (MOCA), 6-minute walk test, symptoms, and the Kansas City Cardiomyopathy Questionnaire (KCCQ), and quality of life (QoL) by EQ-5D-5L visual analogue scale (VAS). Results 151 patients (mean age 78.5±8.6 years, 40% women, mean EF 56% + 9.4) were recruited and 93 (61.6%) were confirmed HFpEF (those without HFpEF had other HF and cardiac diagnoses). Patients with and without HFpEF did not differ by age, MOCA, blood pressure, heart rate, NYHA class, proportion with atrial fibrillation, Charlson Comorbidity Index, or NT-ProBNP levels. Patients with HFpEF were more likely to be women, overweight or obese, frail, and to be more functionally impaired by 6 minute walk distance and gait speed than those without. Although not statistically significant, patients with HFpEF had clinically significant differences (>5 points) on the physical limitations, symptom burden and clinical summary subscales of the KCCQ, but did not differ by other subscales or by EQ-5D-5L VAS (70±17 vs 73±19, p=0.385). More patients with HFpEF reported daytime dyspnoea (63% vs 46%, p=0.035) and fatigue (81% vs 61%, p=0.008), but not other symptoms compared to those without HFpEF. For both groups BMI was moderately negatively correlated with KCCQ subscale scores, and 6 minute walk distance was positively correlated with KCCQ subscales. Conclusions Nearly 40% were not confirmed as HFpEF indicating the challenges of diagnosis. Patients with confirmed HFpEF differed by sex, overweight/obesity, frailty, functional impairment, and symptoms but not by age or comorbidities from those without HFpEF. These differences were reflected in some subscale scores of the KCCQ, but not how patients reported their quality of life on the KCCQ QoL subscale and EQ-5D-5L VAS. Older patients with HFpEF reported relatively high QoL despite poor health status by functional impairment, frailty and symptoms. Funding Acknowledgement Type of funding source: Public grant(s) – National budget only. Main funding source(s): National Institute of Health Research School of Primary Care Research

scholarly journals Predictors of reduced 6-minute walk distance after COVID-19: a cohort study in Mexico

Pulmonology ◽  
2021 ◽  
Author(s):  
Alyson W. Wong ◽  
Stephanie López-Romero ◽  
Esperanza Figueroa-Hurtado ◽  
Saul Vazquez-Lopez ◽  
Kathryn M. Milne ◽  
...  
Keyword(s):  
Cohort Study ◽  
Walk Distance ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk
Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document