scholarly journals Інвентаризація та оцінювання стану насаджень скверу біля обеліску слави в селі Межирічка

2019 ◽  
Vol 29 (6) ◽  
pp. 32-35
Author(s):  
S. A. Adamenko
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Pinus Nigra ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Досліджено видовий склад дендрофлори скверу обеліску Слави в с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області. Виявлено, що на території парку зростає 34 екземпляри хвойних і листяних деревних порід. Переважно це Acer negundo L. та Robinia pseudoacacia L., інші листяні перебувають у меншій кількості. З хвойних порід присутні Pinus nigra Arn. та Picea abies L. Оцінено відповідність вимог дерев до екологічних умов території скверу. Згідно з результатами дослідження, усі екземпляри належать до ослаблених дерев та за шкалою Л. П. Рисіна отримують оцінку 1. За відношенням до вмісту поживних елементів у ґрунті найчисельнішою є група мезотрофів. Відносно вибагливості рослин до освітлення, за С. С. П'ятницьким, найбільшу групу складають світлолюбні (малотіньовитривалі) – 50 %. Обстеження насаджень на наявність ураження хворобами та шкідниками показало, що їхніх відсоток знаходиться в межах 35 %. Найбільше уражень хворобами мали такі деревні породи, як T. cordata та J. regia. Найпоширенішими серед комах є мінуюча міль та гусінь кукурудзяного (стеблового) метелика. З оцінки життєздатності деревних насаджень скверу для встановлення відповідності умовам зростання видно, що 73,5 % від їх загальної кількості знаходяться в задовільному стані. Встановлено, що сквер перебуває у відносно задовільному стані. Для покращання його декоративних якостей і повноцінного виконання ними всіх передбачуваних функцій надано відповідні рекомендації.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

Changes in structure and function of epigeous cotyledons of woody angiosperms during early seedling growth

1977 ◽  
Vol 55 (2) ◽  
pp. 208-215 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Palisade And Spongy Parenchyma ◽  
Early Seedling ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Mother Cells ◽  
And Function ◽  
Cotyledon Expansion ◽  
Seed Coats

Variations in anatomy and stomatal characteristics of cotyledons were studied with light microscopy and scanning electron microscopy during postgermination development. Species investigated were Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Fraxinus pennsylvanica Marsh., and Robinia pseudoacacia L. During their development, cotyledons of all species progressed through storage, transition, photosynthetic, and senescent stages. When germination was initiated, most cells of embryonic cotyledons were filled with reserve materials (lipids, proteins, and carbohydrates). Embryonic cotyledons lacked functional stomata, and those of very few species had developing guard-cell mother cells. In embryonic cotyledons, the mesophyll was differentiated into palisade and spongy parenchyma. Amounts of cotyledon expansion varied greatly among species, and cotyledon expansion was due primarily to increased cell size. Emergence of cotyledons from seed coats occurred over a range of seedling ages, depending on species. After cotyledons emerged, chlorophyll was rapidly synthesized and stomata became functional. Anatomical characteristics of cotyledons were much different from those of foliage leaves. Leaves were much thinner and had smaller parenchyma cells than did cotyledons. Cotyledons of Acer negundo and Robinia pseudoacacia were relatively short-lived (less than 30days), while those of the other species were more persistent.

scholarly journals Натуралізація деревних інтродуцентів у культурфітоценозах Волинської області

2018 ◽  
pp. 62-68
Author(s):  
Larysa Kotsun ◽  
Iryna Kuzmishina ◽  
Borys Kotsun
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Amorpha Fruticosa ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

За результатами багаторічних ботанічних обстежень культурфітоценозів Волинської області виявлено 338 видів та 14 гібридів деревних рослин, 275 серед яких – це інтродуценти. Більшість деревних екзотів, що використовуються в зелених насадженнях, не становлять інвазійної загрози, проте 75 видів деревних рослин повністю натуралізувалися. Серед них за ступенем натуралізації переважають епекофіти (64 види). Агріофітів нараховується 11 видів. За ступенем інвазійності найбільші ризики для існування культурфітоценозів становлять 15 видів інтродуцентів. До категорії «високоінвазійний вид» належать Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Lycium barbatum L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Robinia pseudoacacia L. Для попередження інвазій і збереження первісного стилю паркових насаджень, цінних аборигенних видів потрібно обмежити або зовсім відмовитися від використання в озелененні деревних інтродуцентів із високою фітоценотичною активністю.

scholarly journals Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2019 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 65-72
Author(s):  
S. G. Litvinenko ◽  
M. I. Vykliuk
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

Compositional changes in cotyledons of woody angiosperms

1976 ◽  
Vol 54 (21) ◽  
pp. 2473-2477 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Dry Weight ◽  
Ailanthus Altissima ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Lipid Contents ◽  
Compositional Changes ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Food Reserves ◽  
Carbohydrate Contents

The nature and rate of breakdown of food reserves in cotyledons varied markedly among species. Embryonic cotyledons of Acer negundo L. stored mostly proteins, whereas those of Ailanthus altissima (Mill.) Swingle were fat-storing. Fraxinus pennsylvanica Marsh, cotyledons contained nearly equal quantities of lipids and proteins (45% of dry weight for each) as did those of Robinia pseudoacacia L. (25% dry weight for each). Total nonstructural carbohydrate contents of embryonic cotyledons of Acer and Robinia (exalbuminous species) were considerably higher than those of Ailanthus or Fraxinus (albuminous species). Carbohydrate contents of Acer and Robinia cotyledons initially decreased, but carbohydrate contents of all four species increased rapidly as cotyledons became chlorophyllous and photosynthetic. Synthesis of cotyledonary chlorophyll and emergence of cotyledons occurred faster for seedlings of Acer and Robinia than for those of Ailanthus and Fraxinus. Protein and lipid contents of cotyledons of all four species declined as cotyledons matured after germination.

scholarly journals Uporabnost lesnih ostankov tujerodnih invazivnih drevesnih vrst za proizvodnjo peletov

Les/Wood ◽  
2021 ◽  
Vol 70 (1) ◽  
Author(s):  
Dominika Gornik Bučar ◽  
Peter Prislan ◽  
Pavel Smolnikar ◽  
Darja Stare ◽  
Nike Krajnc ◽  
...  
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Ailanthus Altissima ◽  
Gleditsia Triacanthos ◽  
Acer Negundo

Na laboratorijski peletirni napravi smo izdelali pelete iz petih izbranih tujerodnih invazivnih drevesnih vrst, ki rastejo na območju Slovenije in sicer: divjega kostanja (Aesculus hippocastanum), amerikanskega javora (Acer negundo), robinije (Robinia pseudoacacia), trnate gledičevke (Gleditsia triacanthos) in velikega pajesena (Ailanthus altissima) ter mešanic surovine omenjenih tujerodnih invazivnih vrst s smrekovino (Picea abies) v razmerjih 70 : 30 in 50 : 50. Pod enakimi proizvodnimi pogoji smo skupno izdelali 15 različnih vrst peletov. Izdelanim peletom smo določili pomembnejše fizikalne in mehanske lastnosti (vsebnost vode, gostoto nasutja, mehansko obstojnost in vsebnost pepela). Rezultate smo primerjali z mejnimi vrednostmi, opredeljenimi v standardu SIST EN ISO 17225-2:2014. Vsebnost vode in gostota nasutja vseh izdelanih vrst peletov sta zadostili zahtevam standarda za razvrstitev v najvišji kakovostni razred A1. Mehanske obstojnosti izdelanih peletov niso dosegale zahtev standarda in niso presegale 96,5 % (kar je mejna vrednost za B razred). Rezultati kažejo, da imajo med izbranimi tujerodnimi invazivnimi drevesnimi vrstami največji potencial za nadaljnjo optimizacijo peletirnega postopka robinija, trnata gledičevka in visoki pajesen.

scholarly journals Особливості зростання та поширення мохоподібних в умовах міста Запоріжжя

2021 ◽  
pp. 22-28
Author(s):  
К. О. Домбровський ◽  
О. Ф. Рильський ◽  
А. Г. Тунік
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Alba ◽  
Acer Negundo ◽  
Ulmus Minor ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті наведені результати досліджень бріофлори двох антропогенних комплексів (культурофітоценозу та селітебного ландшафту) міста Запоріжжя. Визначали місцезнаходження, частоту трапляння, проективне покриття та приуроченість бріофітів до конкретних форофітів на досліджених територіях. Досліджені особливості поширення епіфітних мохоподібних, виявлено їх субстратну приуроченість до найбільш поширених деревних порід. Виділено екологічні групи мохів, їх життєві форми, здійснено оцінку видів за ступенем урбанофільності. Встановлено, що видовий склад досліджених антропогенних комплексів міста представлений 11 видами мохоподібних, з-поміж яких 7 видів є епіфітними, інші види були виявлені на інших субстратах. Серед виявлених мохоподібних 2 види є рідкісними. Найбільша кількість епіфітних бріофітів виявлена на корі Ulmus minor Mill., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L. Середнє видове різноманіття епіфітів характерне для Acer negundo L. та Salix sp. Мохи досліджених територій міста Запоріжжя реалізують життєві стратегії бріоексплерентів піонерних та бріопатієнтів (екотопічних і ценотичних). Встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між площею проективного покриття бріофітів та висотою їх розташування на форофітах. За результатами розрахунків індексу чистоти повітря, який коливався від 3,4 до 5,0, території селітебного ландшафту та культуроценозу відповідають середньо й слабко забрудненим бріоіндикаційним зонам відповідно. Порівняльний аналіз видового складу бріофітів двох антропогенних комплексів міста Запоріжжя показав високий коефіцієнт спорідненості (0,60) бріофлор досліджених територій. Отже, видовий склад бріофітів цих територій є досить однорідним. Отримані дані свідчать про значну роль епіфітних мохоподібних, які здатні швидко заселяти деревні насадження антропогенних комплексів міста, що є одним із чинників стабілізації урбоекосистеми.

scholarly journals Особливості природного заростання техногенних екотопів на відвалах розкривних порід Новотроїцького родовища флюсової сировини

2021 ◽  
pp. 41-50
Author(s):  
T. M Korotkova ◽  
N. G Solomakha
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Elaeagnus Angustifolia ◽  
Lycium Barbarum ◽  
Rosa Canina ◽  
Acer Negundo ◽  
Prunus Spinosa ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Rhus Typhina

На прикладі техногенних екотопів приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ПАТ «Новотроїцьке РУ») Донецької області досліджено особливості процесу природного заростання відвалів розкривних порід деревно-чагарниковою рослинністю. Виявлено закономірності процесів сильватизації (природного заростання), охарактеризовано їхній перебіг і перелік видів, які здатні до саморозселення в умовах територій, порушених гірничовидобувною промисловістю. Таксономічний список нараховує понад 40 видів аборигенної й інтродукованої флори, серед яких найпоширенішими є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), вишня магалебська (Cerasus mahaleb (L.) Mill.), терен (Prunus spinosa L)., оцтове дерево (Rhus typhina L.), свидина кров’яна (Swida sangunea (L.) Opiz), скумпія звичайна (Соtinus coggygria Scop.), шипшина собача (Rosa canina L.), дереза звичайна (Lycium barbarum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.). Ключові слова: рекультивація, природне заростання, деревна рослинність, чагарникова рослинність.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document