This study applied cognitive-pragmatic, literary criticism and theory of theatre approaches to summarize findings on the dramatic discourse of English Restoration. In this article, I set out the main points of Stuart Restoration ideology, sum-marize findings on the predominant concepts of that time, substantiate that the institution of theatre became a leading ide-ological instrument during the English Restoration, and single out its two main functions: entertainment and dissemination of absolutist ideology. In this paper, the subject matter and dramatis personae of Restoration drama have been character-ized. The paper focuses on generalizing the research results of comparative studies of Restoration and Elizabethan drama which concern their scope, genres, and morality. The conclusions reached in the studies that reported on borrowings in repertoire from native, French and Spanish sources at the beginning of Restoration and the influence of English and con-tinental writers have been synthesized. Further investigation of English Restoration drama revealed an unprecedented genre variety and combination which demonstrated signs of development in different directions during the 1660s. In this article, I state that the existing studies have reported on active behaviour of Restoration audiences during the perfor-mances, describe usual patterns of their behavior, and make conclusions as to the direct influence of such behavior on the processes of drama production and perception. The existing research has demonstrated weak points in some key areas, such as Restoration audiences’ composition. Despite the fact that scholars point to various sources of information as to the theatre-goers’ personalities in the seventeenth century, there is still no consensus of opinions on this issue. Although Restoration drama research demonstrably improved over the 20th and 21st centuries, further research on Elizabethan and Restoration drama cognitive construals of the world, comparative analysis of original plays and adaptations, literary genres origin and development, interactional patterns of viewers and characters of Restoration drama is recommended.Key words: English Restoration theatre, dramatic discourse, play, ideology. У статті наведено узагальнення результатів наукових досліджень, присвячених дискурсу часів англійської Реставрації, з позицій когнітивно-прагматичного, літературного й театрального підходів. У дослідженні окреслено основні положення ідеології Реставрації Стюартів, узагальнено знахідки наукових досліджень, присвячених вивченню основних концептів того часу, обґрунтовано, що інститут театру став провідним ідеологічним інструментом за часів англійської Реставрації, та виділено дві основні його функції: розваги й розповсюдження ідеології абсолютизму. У роботі описано тематику й схарактеризовано персонажів драматичних творів часів англійської Реставрації. Наукова розвідка фокусується на узагальненні результатів наукових досліджень, присвячених порівнянню масштабів охоплення тематики, жанрів і моралі драматичних творів часів англійської Реставрації та драматургії часів королеви Єлизавети Тюдор. У дослідженні також синтезуються знахідки наукових розвідок, присвячених запозиченням у репертуарі з англійських, французьких та іспанських джерел на початку епохи англійської Реставрації, а також впливу власне англійських та європейських авторів. Подальше вивчення драматургії часів англійської Реставрації демонструє безпрецедентне розмаїття та поєднання жанрів, що демонструють ознаки розвитку в різних напрямах у 1660 роки. У статті стверджується, що наукові дослідження повідомляють про активну поведінку глядачів на виставах часів англійської Реставрації та робиться висновок про те, що така поведінка безпосередньо вплинула на процеси створення та сприйняття драматичних творів. Наявні дослідження демонструють прогалини в основних сферах, таких як контингент глядацької аудиторії вистав часів англійської Реставрації. Не зважаючи на той факт, що вчені вказують на різні джерела інформації щодо складу театральної глядацької аудиторії в сімнадцятому столітті, досі не існує єдності поглядів на це питання. Хоча дослідження драматургії часів англійської Реставрації значно покращилися у XX і XXI століттях, рекомендовано вивчення концептуальної картини світу в драматичних творах часів англійської Реставрації та королеви Єлизавети, порівняльний аналіз оригінальних п’єс та адаптацій, виникнення та розвитку літературних жанрів, моделі взаємодії глядачів і персонажів у п’єсах часів англійської Реставрації.Ключові слова: театр часів англійської Реставрації, драматичний дискурс, п’єса, ідеологія.
“The Greatest Empresse of the East”: Hurrem Sultan in English Restoration Drama
