RHETORICAL DEVICES IN THE AMERICAN LEADERS’ POLITICAL SPEECHES AS THE MANIPULATION WAYS OF THE CITIZENS’ PUBLIC CONSCIOUSNESS

Increasing of language contacts, globalization and internationalization of public relations, expansion of modern information technologies encourage a comprehensive study of modern English communication. Political activity has always played a special role in society. An important role in determining the country’s international image is played by its presentation by the country’s political leaders. With the help of speeches, politicians have the opportunity to address both the international community and the citizens of their country. Direct contact with the audience determines the choice of lexical, syntactic and phonetic means in the design of speech. Political speeches have three main functions: the communication function, the announcement function and the influence function. American oratory theorists point to the need for the speaker to concentrate on composing his speech, taking into account the audience reaction what he is trying to provoke. Much attention in the American oratory theory is paid to the speech compositional construction. One of the political discourse genres is political speech. Presidential political speech is an oral political text, which is proclaimed by the president to a mass audience, sets urgent tasks in a particular sphere of public life, and gives recommendations for the implementation of tasks. It performs the functions of persuasion, agitation, congratulations, has a pre-created script, which depends on the communicative situation. The construction of a political speech is based on the principle of argumentation (introduction, main part, final part), which facilitates the speech audience perception. The study was based on the political speeches texts of two American presidents – John F. Kennedy, Ronald Reagan and presidential candidate Hillary Clinton. The analyzed speeches have different topics: inaugural addresses of presidents, comments during hostilities and diplomatic (delivered during visits). The article highlights the concept of political discourse; it’s identified and described the main types of political speeches; revealed the linguistic and stylistic features and expression means of John F. Kennedy’s; Ronald Reagan; Hillary Clinton political speeches.Key words: English discourse, political speeches, linguistic and stylistic aspect, translation aspect, rhetorical devices. Розширення мовних контактів, глобалізація та інтернаціоналізація суспільних відносин, впровадження сучасних інформаційних технологій спонукають до всебічного дослідження сучасної англомовної комунікації. Політична діяльність завжди відігравала особливу роль у житті суспільства. Політичний дискурс – це явище, з яким люди стикаються щодня. Боротьба за владу є основною темою та рушійним мотивом цієї сфери спіл-кування. Політична комунікація, орієнтована на викладення тих чи інших політичних подій, пропаганду ідей, установок, цінностей, володіє емоційним та інтелектуальним впливом на свідомість громадян. Важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб презентації політичними лідерами держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародної спільноти, так і до громадян своєї країни. Прямий контакт з аудиторією зумовлює вибір лексичних, синтаксичних і фонетичних засобів в оформленні промови. Політичні промови мають три основні функції: функцію спілкування, функцію повідомлення та функцію впливу. Теоретики американського ораторського мистецтва вказують на необхідність оратора сконцентруватися на тому, щоб його промова була складена, враховуючи реакцію аудиторії, яку він намагається викликати. Велика увага в теорії американського ораторського мистецтва приділяється композиційній побудові ораторської промови. Одним із жанрів політичного дискурсу є політична промова. Президентська політична промова – це усний політичний текст, який проголошується президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання в тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання, має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Побудова політичної промови засновується на принципі аргументації (вступ, основна частина, завершальна частина), що полегшує сприйняття промови аудиторією. На основі аналізу текстів політичних промов можна змоделювати інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів і ворогів. Матеріалом дослідження слугували тексти політичних промов двох американських президентів – Джона Кеннеді, Рональда Рейгана – й кандидата в президенти Гілларі Клінтон. Проаналізовані промови мають різну тематику: інавгураційні звернення президентів, коментарі під час воєнних дій і дипломатичні (що виголошувалися під час візитів). У статті викладено поняття політичного дискурсу; визначено й описано основні типи полі-тичних промов; виявлено лінгвостилістичні особливості й засоби вираження політичних промов Джона Кеннеді, Рональда Рейгана, Гілларі Клінтон.Ключові слова:англомовний дискурс, політичні промови, лінгвостилістичний аспект, перекладацький аспект, риторичні прийоми.

CONVERSION AND COMPOUND MODELS OF RELIGIOUS VOCABULARY FORMATION IN THE ENGLISH LANGUAGE

The article outlines the concept of “conversion”, which is defined as an affixless, derivational way of word formation, in which a new word formed from another part of the language does not acquire an external word-forming rearrangement. The concept of “word formation” has also been analyzed and the phonetic component of compounds of religious vocabulary characterized. The structural classification has been distinguished taking into account the structure of compoundings. It has been found that among the layer of religious vocabulary derivational connections of conversion occur between two, three or more words, and the main ways of direction of this process have been identified. Five main models of conversion of lexical units of the religious sphere have been determined, such as: Noun – Verb, which further is divided into three categories, Verb – Noun, Adjective – Noun, Noun – Adjective, Adjective – Verb. The process of substantivization of religious vocabulary as a variant of conversion has also been analyzed. Under substantivization we understand the process of changing the paradigm of the basic word and a part of speech. Analysis of religious vocabulary shows that the transition is from adjectives to nouns, the first acquires the characteristic features of the latter.The article presents an analysis of religious vocabulary based on the dictionary of O. O. Azarov “Comprehensive English-Russian dictionary of religious terminology” which allows to identify such productive models of word formation of religious vocabulary in English: Noun + Noun, Noun + Participle, Adjective + Noun, Noun + Preposition + Noun, Participle + Noun, Pronoun + Noun, Adjective + Participle. These models are most actively involved in the creation of religious vocabulary in English, as they have the largest number of words in their structure. Compounds of religious lexis are divided into root compounds and compound derivatives, the structural integrity of which allows to distinguish them from phrases. Considering the components of compound words, the main element can be both the first and second part. According to the relationship between the components, compounds are divided into endocentric and exocentric types. The first is expressed by a compound word, the meaning of which is derived from the sum of the meanings of the compound’s components, the latter includes complex words, the meaning of which is not determined by any of its constituent elements. Among the layer of religious vocabulary of the English language we distinguish the following endocentric models: Adj + N = N, V + N = N, Part I + N = N, Ger + N = N, N + N = N and exocentric models: Participle + N = Adj, N+Pro.=Adj, V+Prep.=N, Adv+Participle=Adj.Key words:compounding, endocentric and exocentric compound words, substantivization, conversion. У статті обґрунтовано поняття «конверсія», яке визначається як безафіксальний, дериваційний спосіб словотвору, за якого нове слово, що утворюється з іншої частини мови, не набуває зовнішньої словотвірної перебудови. Також у роботі проаналізовано поняття «словоскладання», охарактеризовано фонетичний складник композитів релігійної лексики та виділено структурну класифікацію з урахуванням структури композитів складених слів. З’ясовано, що серед пласту релігійної лексики конверсивні дериваційні зв’язки відбуваються між двома, трьома та більшою кількістю слів, та визначено основні способи спрямованості цього процесу. Виділяємо п’ять основних моделей конверсії лексичних одиниць релігійної сфери: Noun – Verb, яка своєю чергою поділяється на три категорії, Verb – Noun, Adjective – Noun, Noun – Adjective, Adjective – Verb. Також проаналізовано процес субстантивації релігійної лексики як варіант конверсії. Під субстантивацією розуміємо процес зміни парадигми твірного слова й частини мови. Аналіз релігійної лексики показує, що перехід відбувається від прикметників у іменники, прикметник набуває характерних ознак іменника. У статті представлено аналіз релігійної лексики на основі словника О.О. Азарова «Большой англо-русский словарь религиозной лексики», який дає змогу виокремити такі продуктивні моделі словоскладання релігійної лексики в англійській мові: Noun + Noun, Noun + Participle, Adjective + Noun, Noun + Preposition + Noun, Participle + Noun, Pronoun + Noun, Adjective + Participle.Ці моделі беруть найактивнішу участь у творенні релігійної лексики в англійській мові, оскільки налічують найбільшу кількість слів у своїй структурі. Композити релігійної лексики поділяються на власне складні та склад-нопохідні, структурна цілісність яких дозволяє відмежувати їх від словосполучень. Щодо компонентів складних слів, то головним елементом може бути як перша, так і друга частина. Відповідно до відносин між компонентами складні слова поділяються на ендоцентричний та екзоцентричний типи. Перший виражається складним словом, значення якого виводиться із суми значень компонентів композита, до останнього відносяться складні слова, значення яких не визначається жодним із його складових елементів. Серед пласту релігійної лексики англійської мови виокремлюємо такі ендоцентричні моделі: Adj + N = N, V + N = N, Part I + N = N, Ger + N = N, N + N = N та екзоцентричні моделі: Participle + N = Adj, N+Pro.=Adj, V+Prep.=N, Adv+Participle=Adj.Ключові слова:словоскладання, ендоцентричні та екзоцентричні складні слова, субстантивація, конверсія.

PLUPERFECT – ABSOLUTE, RELATIVE OR ABSOLUTE-RELATIVE TEMPORAL FORM?

The article is devoted to the problem of grammatical status of pluperfect forms of German and Ukrainian languages. The study differentiates the views of scientists on pluperfect forms in terms of their relative or absolute interpretation. The definition of the pluperfect with the future temporal reference is given, confirmed by applied representations and analysis of the studied units in the sentence structure. From the point of view of traditional linguistic interpretation, pluperfect is a form that expresses either “precedence over another past action” or “distant past”. However, in this study, we look at new meanings of this grammar: “present” or “future”.The article raises the problem of the futural orientation of pluperfect forms, based on two positions: when pluperfect is used in the sense of “past” in relation to another past action. That is, when this gram is in opposition to its conventional meaning; when the plusquamperfect expresses the meaning of “counterfactual” with the future temporal reference, when the subject of the statement knows that in the real world certain actions cannot be realized because they contradict the objective laws of human existence. The use of the pluperfect forms in such constructions indicates that language not only does not limit us by means of expressing real knowledge about the world, but also provides such for the reproduction of hypothetical, unreal or counterfactual statements.It is concluded that from the point of view of temporality, the conjunctive forms of the pluperfect are timeless and can express the action that occurs at the time of speech, occurred (or could occur) before the moment of speech or will occur after the moment of speech, the temporal nature of the verbal form recedes into the background. It is proposed to consider plusquamperfect as an absolute-relative time form.Key words: pluperfect, absolute time, relative time, moment of speech, counterfactuality. Статтю присвячено актуальній проблемі граматичного статусу плюсквамперфектних форм німецької та української мов. У дослідженні диференційовано погляди науковців щодо плюсквамперфектних форм із боку їх відносної чи абсолютної інтерпретації. Подається визначення плюсквамперфекта з майбутньою часовою рефе-ренцією, підтверджене прикладними репрезентаціями й аналізом досліджуваних одиниць у структурі речення. З боку традиційного лінгвістичного трактування плюсквамперфект – це форма, яка виражає або «передування щодо іншої минулої дії», або «віддалене минуле». Однак у дослідженні звертаємо увагу на нові значення цієї гра-меми: «теперішнє» чи «майбутнє».У статті висувається проблема футуральної спрямованості плюсквамперфектних форм, виходячи з двох позицій: коли плюсквамперфект вживається в значенні «післяминуле» щодо іншої минулої дії, тобто коли ця грамема опозиціонує своєму загальноприйнятому значенню; коли плюсквамперфект виражає значення «контр-фактичність» із майбутньою часовою референцією – суб’єкт висловлення знає, що в реальному світі певні дії не можуть бути реалізовані, оскільки суперечать об’єктивним законам людського існування. Вживання плюсквам-перфектних форм у подібних конструкціях свідчить про те, що мова не лише не обмежує нас засобами вираження реальних знань про світ, а й надає такі для відтворення гіпотетичних, ірреальних чи контрфактичних висловлень.Зроблено висновок, що з позиції темпоральності форми плюсквамперфекта кон’юнктива є позачасовими й можуть виражати дію, що відбувається в момент мовлення, відбувалася (чи могла відбутися) раніше моменту мовлення або відбудеться після моменту мовлення, оскільки в зіставленні часу й способу переважає спосіб дієслова, а часовий характер вербальної форми відходить на другий план. Запропоновано розглядати плюсквампер-фект як абсолютно-відносну часову форму.Ключові слова: плюсквамперфект, абсолютний час, відносний час, момент мовлення, контрфактичність

ENGLISH PREFIXAL VERBS: SEMANTIC TRANSFORMATIONS AND COGNITIVE MECHANISMS

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

USE OF LANGUAGE CORPORA FOR VERIFICATION OF SEMANTICS OF PHRASEOLOGICAL UNITS

The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.

NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)

The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographic database, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text (“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”, “Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts. In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to make conclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typical character. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention to the status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positive or negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is compared with the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The article raises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negative emotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements (grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups. It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlation between the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languages is considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotive lexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.Key words: emotions, negative / positive emotives, emotive nouns, semantic group, telenovelas. У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато-графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)).Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо-тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів.На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставляються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті розглядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емотивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан-тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджуваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела.

THE ROLE OF PHRASEOLOGICAL CONSTITUENTS IN REPLENISHING THE TERMINOSYSTEM “MOBILE COMMUNICATION”

The article analyzes the role of phraseological constituents in the process of replenishment in the mobile communication terminology. It is noted that phraseological units carry much more information than a single word and should be studied and taken into account in various aspects: cognitive, linguistic and cultural, functional, etc. It is argued that cognitive phraseological units as constituents of the language system are used by native speakers to describe semantic processes and states. It is proved that the deep semantic nature of phraseology has been emerged under the influence of socio-domestic, political and other social phenomena. Some constituents in the professional language through time acquire additional, situational meaning, i.e. new semantic content of constant expressions giving it a special text format. It is suggested that the semantic structure of the phraseological component in professional speech is formed by a set of its semantic elements, which are closely correlated with each other. It is stressed that the components of phraseological semantics, in turn, are divided into semantic components, semantic features that act not only as constituents of the main semantic components of phraseology, but also as a close link between them. Thus, such characteristic features of phraseological constituents as internal form, motivation, imagery, idiomaticity and stability, enable the phraseological units to create semantic transformation. It is argued that the professional language of mobile communication is filled with phraseological constituents, in which the value of the whole combination is not accurate, and sometimes not deduced from the sum of its components, or dominates the value of its components. It is concluded that phraseology is one of the inexhaustible sources of richness and expressiveness of speech, which nourishes the professional subtext of mobile communication, gives it an artistic sounding, filled with components of lexical and syntactic sophistication and completeness. We may sum up that the phraseological constituent is a productive semantic and stylistic means, so metaphor and metonymy are used in various spheres of language, the terminology of mobile communication in particular.Key words: phraseological constituents, internal form, meanings, sences, concept, idiomaticity, metaphor, metonymy. У статті проаналізовано роль фразеологічних конституентів у процесі поповнення терміносистеми мобільний зв’язок. Зазначено, що фразеологізми мають набагато більше інформації в порівнянні з окремим словом та їх слід вивчати й враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо. Стверджується, що когнітивно фразеологічні одиниці як конституенти мовної системи використовуються носіями мови для опису смислових процесів і станів. Доведено, що глибинна семантична природа фразеологізмів полягає в тому, що під впливом соціально-побутових, політичних та інших суспільних явищ деякі конституанти у фаховій мові із часом набувають додаткового, ситуативного смислу, тобто нового смислового наповнення сталим висловам надає спеціальний текстовий форматив. Висунуто припущення, що семан-тичну структуру фразеологічного компонента у фаховому мовленні формує сукупність його семантичних елементів, що знаходяться між собою в тісних кореляціях. Розвинуто думку, що складові частини фразеологічної семантики своєю чергою розчленовуються на семантичні компоненти, семантичні ознаки, що виступають не тільки як конституенти основних семантичних складових частин фразеологізму, але і як тісна сполучна ланка між ними. Таким чином, такі характерні риси фразеологічних конституентів, як внутрішня форма, мотивованість, образність, ідіоматичність і стійкість уможливлюють здатність фразеологізмів до семантичної трансформації. Аргументовано, що фахова мова мобільного зв’язку наповнена фразеологічними конституентами, в яких значення цілого сполучення не точне, а іноді й зовсім не виводиться із суми складових компонентів або домінує над значенням складових частин. Зроблено висновок, що фразеологізми є одним із невичерпних джерел багатства й виразності мовлення, які живлять фахову підмову мобільного зв’язку, надають їй художнього зву-чання, наповнюють компонентами лексичної та синтаксичної витонченості й завершеності. Підсумовано, що фразеологічний конституент є продуктивним семантико-стилістичним засобом, так само як і метафора, метонімія, які використовується в різних сферах мови, зокрема терміносистеми мобільного зв’язку.Ключові слова:фразеологічні значення, внутрішня форма, значення, смисли, концепт, ідіоматичність, метафора, метонімія.

PECULIARITIES OF APPLICATION OF EMOTIONAL VOCABULARY IN ENGLISH ARTISTIC DISCOURSE (A CASE STUDY OF THE WORK OF O. WILD, J. STEINВEСK, J. GRISHAM AND OTHERS)

The article explores the concept of emotionality and compares it with the concept of “expressiveness”. It was found that emotionality is complex and it synthesizes qualitative psychological, literary and linguistic characteristics. It is concluded that it is expedient to use the concept of emotionally – expressive vocabulary (coloring) to express both the reason for the formation of emotion and the consequence that comes from it. Emphasis is placed on another important part of the emotional vocabulary – evaluative statements that have a certain illocutionary power, designed for a very specific perlocutionary effect, and evaluation is passed through the human emotional sphere of the psyche. Different ways of expressing emotional vocabulary are described, and the most emotional vocabulary is divided into five main groups: emotives – nominatives, emotives – associatives, emotives – expressives, occasional emotives, neutral emotives.In addition, the research focuses on exclamations and phraseology, as the most effective way to convey the full range of emotions (highlighted phrases that describe the state of despair, sadness, dissatisfaction, indignation; phraseological units that characterize joy). The role of different parts of speech is described and the cause-consequential connection with emotionality is indicated. The dominant role of synonyms and artistic paths in the transmission of a positive spectrum of emotions is reflected. The peculiarity of phraseological units, which are the semantic centers of macro- and microtext, is revealed and examples of their application for the translation of emotions and feelings from the English-language artistic discourse are given. Phonetic-orthographic features of emotional elements are processed and structured (repeated repetition of sounds in writing; distribution of sounds by hyphens, expression of phrasal stress by application of italics, replacement of font, underlining, use of a colon). The relationship between a part of the work and the author’s dominant ways of conveying emotions in the work of art is indicated.Key words: expression, phrasema, emotiologies, affectives, semantic basis, illocutionary force, perlocutionary effect, negative connotation, occasional. У статті досліджено концепт емоційності й зіставлено його з поняттям «експресивність». З’ясовано, що емотивність має комплексний характер і синтезує в собі якісні психологічні, літературні, лінгвістичні характеристики. Підсумовано, що доцільно застосовувати поняття емоційно-експресивна лексика (забарвлення) для вираження як причини формування емоції, так і наслідку, що виходить із неї. Наголошено на ще одній важливій частині в рамках емотивної лексики – оцінних висловлюваннях, які володіють певною іллокутивною силою, розраховані на досить конкретний перлокутивний ефект, а оцінка пропускається через людську емоційну сферу психіки. Схарактеризовано різні способи вираження емотивної лексики, а саму емотивну лексику поділено на п’ять основних груп: емотиви-номінативи, емотиви-соціативи, емотиви-експресиви, оказіональні емотиви, нейтральні емотиви.До того ж у науковому дослідженні акцентовано на вигуках і фразеологізмах як на найефектнішному спо-собі передачі всього спектру емоцій (виокремлено фраземи, які описують стан відчаю, смутку, незадоволення, обурення; фразеологічні одиниці, що характеризують радість). Описано роль різних частин мови й вказано на причино-наслідковий зв’язок з емотивністю. Зображено домінівну роль синонімів і художніх троп під час передачі позитивного спектру емоцій. Розкрито особливість фразеологізмів, котрі є семантичними основами, центральними елементами макро- й мікротексту, й наведено приклади їх застосування для трансляції емоцій і відчуття в англомовному художньому дискурсі. Опрацьовано й структуровано фонетико-орфографічні ознаки емоційних елементів (багаторазове повторення звуків на письмі; розподіл звуків дефісом, вираження фразового наголосу шляхом застосування курсиву, заміни шрифту, підкреслення, застосування трикрапки). Вказано на взаємозв’язок частини твору з домінівними способами передачі емоцій автором у художньому творі.Ключові слова: експресія, фразема, емотиологія, афективи, семантична основа, іллокутивна сила, перло-кутивний ефект, негативна конотація, оказіональний.

THE ROLE OF THE GLOBAL READING METHOD IN THE PROCESS OF STUDYING UKRAINIAN AS A FOREIGN LANGUAGE

The article offers experimental material on methods of teaching global reading to foreign students, which was used by teachers-speakers of Vinnytsia National Technical University. Global reading involves presenting the student with a whole word and I is designed for visual perception and the ability to memorize visual information. In this way, the foreign student does not read the word in letters, but perceives it as a picture. The student reads in Ukrainian at once in words. However, unlike an image that depicts a particular object, it contains a generalized representation of the object, that is, it has a certain meaning. It was found that this method is especially helpful for students who use the hieroglyphic writing system in their native language.During the traditional analytical-synthetic reading, the student must first learn sounds, letters, then sequential compound reading and finally – merged reading of words. Learning to read analytically is often associated with difficulties, as it involves visual perception, concentration, and analytical-synthetic mental activity. As a result students spend more time and effort.First, students read familiar tokens that start with different letters, from short to long. Then move from words to phrases, and then from phrases to reading texts. The page can contain 2–3 sentences in large font. Up to 20 such sentences should be read per day. Since foreign students enter universities after studying the Ukrainian language, it is desirable that these sentences (texts) should be of a scientific style.Global reading should not be limited just to demonstrating and naming picture words. Tasks can be varied and carried out in the form of a game. The article gives examples of games and tasks that were used in our work with foreign students in order to consolidate knowledge.The advantages of using the method of global reading in the process of learning Ukrainian as a foreign language are established. This method helps students understand language as a holistic system and observe the paradigmatic relationship between its units, more quickly master reading, enrich vocabulary, take an active part in the learning process. Students’ own results significantly motivate them to learn the language, as they notice it from the first days of study, and the opportunity to use knowledge in learning and life.Key words: foreign student, second foreign language, non-traditional methods, flash-cards, game forms. У статті запропоновано експериментальний матеріал із методики навчання іноземних студентів гло-бального читання, який використали викладачі-мовники Вінницького національного технічного універси-тету.Глобальне читання передбачає представлення студентові цілого слова й розраховане на зорове сприй-няття та здатність до запам’ятовування візуальної інформації. У такий спосіб іноземний студент не читає слово по буквах, а сприймає його як картинку й читає українською мовою одразу словами. Однак на відміну від зображення, на якому представлено якийсь конкретний предмет, воно містить узагальнене уявлення про об’єкт, тобто має певне значення. З’ясовано, що цей метод особливо ефективно допомагає студентам, в яких у рідній мові використовують ієрогліфічну систему письма.Під час традиційного аналітико-синтетичного читання студент повинен спочатку засвоїти звуки, букви, потім послідовне поскладове читання та врешті – злите читання слів. Навчання аналітичного читання нерідко пов’язане з труднощами, оскільки передбачає і зорове сприйняття, і концентрацію уваги, й аналітико-синтетичну розумову діяльність. У результаті студенти витрачають більше часу й зусиль.Спочатку студенти читають відомі їм лексеми, які починаються з різних літер, від коротких до довших. Потім переходять від слів до фраз, а далі від фраз до читання текстів. На сторінці може бути розміщено 2–3 речення шрифтом великого розміру. За день студенту варто прочитати до 20 таких речень. Оскільки іноземні студенти після вивчення української мови вступають до університетів, то бажано, щоб ці речення (тексти) були наукового стилю.Глобальне читання не варто обмежувати демонстрацією та називанням слів, відтворених на флешкартках. Завдання можна урізноманітнити й проводити в ігровій формі. У статті наведено приклади ігор і завдань, які використовували в нашій роботі з іноземними студентами з метою закріплення знань.Установлено переваги використання методу глобального читання в процесі вивчення української мови як іноземної. Цей метод сприяє тому, що іноземні студенти розуміють мову як цілісну систему й спостерігають парадигматичні відношення між її одиницями, швидше опановують читання, збагачують словниковий запас, беруть активну участь у процесі навчання. Значно мотивують до вивчення мови власні результати, які студенти помічають уже з перших днів навчання, та можливості використати знання в навчанні й житті.Ключові слова: іноземний студент, друга іноземна мова, нетрадиційні методи, флешкартки, ігрові форми.

DIRECTIVE SPEECH ACTS IN OLD ENGLISH LANGUAGE

The article is aimed to investigate speech acts in the Old English language (7–11 centuries). Our study focuses on one of the types of speech acts – directives. Literary monuments of the Old English language, the oldest of which date back to the 7th century, served as illustrative material.We have studied and identified the main types of directives that were most manifested in the language of the above mantioned period. Based on previous researches, and analyzing the sources of illustrative material, we were able to trace back the peculiarities of the directives usage in the Old English language, and to make a comparative analysis.The diachronic analysis revealed that orders were the most commonly used type of directive speech acts. They proved to be the most diachronically stable and have retained a one-part structure since the Old English period. That is why our research focuses on this period, as it is important to investigate the origin and formation of directives, which in its further development became an important part of the imperatives. The grammaticalization of directives and imperative sentences in general was mainly pragmatic and morphological. It was connected to the development of the imperative mood and language in general.The usage of electronic corpora has helped us to determine the frequency of manifestation of a particular directive marker in literary monuments. The article analyzes four main types of directives: ic bidde, sceu scealt / ge sculon, uton, neodþearf / þearf. Performative directives were among the most widely used and widespread in the written literature of the period under study. In Old English, the typical model of a directive speech act was: a directive verb in the first person singular or plural + object. A subordinate clause with a request was often added with the specified action that the speaker required to perform.Our study allowed us to establish that the choice of directives depended (in most cases) on face threat. Instead, the peculiarities of their manifestation had a different purpose. Thus, performatives were used to emphasize the effect of the speech act and to ensure the performance of a certain action. Other types of directives were used to emphasize the urgency and necessity of the implementation of a particular act, and to clarify to whom it applies. We found that the above mentioned directives were used mainly in religious texts.Key words: imperative, diachrony, historical pragmatics, request, order. Стаття присвячується дослідженню мовленнєвих актів в англійській мові давньоанглійського періоду (7–11 ст.). Наша розвідка зосереджується на одному з видів мовленнєвих актів – директивах. Ілюстративним матеріалом слугували літературні пам’ятки давньоанглійської мови, найдавніші з яких датуються 7 століттям.Нами були досліджені й виділені основні типи директивів, які були найбільш вживаними в зазначений період. Взявши за основу попередні розвідки й проаналізувавши джерела ілюстративного матеріалу, нам вдалося прослідкувати особливості використання директивів у давньоанглійській мові й зробити порівняльний аналіз.Діахронічний аналіз дозволив визначити, що накази є найбільш вживаним типом директивних мовленнєвих актів. Вони виявилися діахронічно стійкими й зберегли односкладову структуру ще із часів давньоанглійського періоду. Саме тому наше дослідження зосереджується на цьому періоді, оскільки важливо дослідити зародження та утворення директивів, які в подальшому своєму розвитку стали невіддільною частиною імперативів. Граматикалізація, що відбулась із директивами й наказовими реченнями загалом, мала переважно прагматичний і морфологічний характер. Вони були пов’язані з розвитком наказового способу й мовою загалом.Застосування електронних корпусів допомогло визначити частоту вживання певного директивного маркера в пам’ятках літератури. У статті аналізуються чотири основні типи директивів: ic bidde, þu scealt / ge sculon, uton, neodþearf / þearf. Перформативні директиви належали до найбільш вживаних і поширених у письмових пам’ятках літератури досліджуваного періоду. У давньоанглійській мові типовою моделлю було директивне дієслово в першій особі однини чи множини + додаток. Часто додавалось підрядне речення з вказаною дією, яку мовець вимагав виконати.Наше дослідження дозволило нам встановити, що вибір директивів залежав (у більшості випадків) від «загрози (не загрози) обличчю». Натомість особливості їх вживання мали іншу мету. Таким чином, перформативи вживались для підкреслення дії мовленнєвого акту й забезпечення виконання певної дії. Інші види директивів використовувались для наголошення на терміновості й необхідності виконання того чи іншого акту й уточнення адресата. Нами було встановлено, що зазначені вище директиви вживались переважно в релігійних текстах.Ключові слова: імператив, діахронія, історична прагматика, прохання, наказ.