scholarly journals Correction: Strzałek et al. Activity of 137Cs and 40K Isotopes in Pine (Pinus sylvestris L.) and Birch (Betula pendula Roth) Stands of Different Ages in a Selected Area of Eastern Poland. Forests 2021, 12, 1205

Forests ◽  
2022 ◽  
Vol 13 (1) ◽  
pp. 58
Author(s):  
Małgorzata Strzałek ◽  
Katarzyna Barczak ◽  
Jadwiga Karwowska ◽  
Elżbieta Królak
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Different Ages

The authors wish to make the following corrections to their paper [...]

scholarly journals Polygon «Ural-carbon» (Severka)

2021 ◽  
pp. 4-14
Author(s):  
С.В. Залесов ◽  
В.В. Фомин ◽  
Е.П. Платонов ◽  
Г.А. Годовалов ◽  
К.А. Башегуров ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Southern Taiga ◽  
Average Density ◽  
Forest Stands ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Wide Range ◽  
Southern Taiga Subzone ◽  
Growing Conditions ◽  
Mature Stands

На основе баз данных лесорастительных материалов проанализированы таксационные показатели насаждений, произрастающих на территории карбонового научно-исследовательского по- лигона, расположенного в Уральском учебно-опытном лесхозе (УУОл) Уральского государственного лесотехнического университета (УГлТУ). Отмечается, что основными лесными формациями на поли- гоне являются сосняки и березняки. Доля насаждений с доминированием в составе древостоев других пород-лесообразователей невелика. Помимо сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и березы повислой (Betula pendula Roth.), другие виды произрастают, как правило, в примеси с указанными. Среди дре- востоев преобладают среднеполнотные спелые и перестойные насаждения. большинство древостоев характеризуется относительно высокими классами бонитета. Насаждения, произрастающие на террито- рии полигона, относятся к 13 типам леса, что свидетельствует о разнообразии лесорастительных усло- вий. В целом можно отметить, что видовое разнообразие древесных пород и лесорастительных условий на карбоновом научно-исследовательском полигоне УУОл УГлТУ обеспечивает возможность изучения широкого спектра вопросов депонирования углерода лесными экосистемами в условиях подзоны южной тайги Урала. The taxation indicators of plantations growing on the territory of the carbonic research polygon located in the Ural educational experimental forest enterorize (UEEF) of the Ural State Forest Engineering University were analyzed on the base of the forestry materials database. It is noted that the main forest formations on the polygons are pine and birch forest stands. The share of stands with other species of forest formers dominating in composition of forest stands is small. In addition to scots pine (Pinus sylvestris L.) and silver birch (Betula pendula Roth.), other species usually grow in admixtures with the specified. Among the stands mature and over mature stands of average density prevails. Most of the stands are characterized by relatively high bonitet classes. Plantations growing on the territory of the polygon belong to 13 types of forest, which indicates a variety of forest growing conditions. In general, it can be noted that the species diversity of tree species and forest growing conditions at the carboniferous research sity (UEEF) provides an opportunity to study a wide range of problems of carbon deposing forest ecosystems in conditions of the Southern Taiga subzone in the Urals.

scholarly journals Морфофункціональні особливості Pinus sylvestris L. у лісостанах борів Малого Полісся

2019 ◽  
pp. 11-21 ◽  
Author(s):  
Volodymyr Zaika ◽  
Anatoliy Rudenko
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

  Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Встановлено, що Pinus sylvestris L. в борах Малого Полісся росте за V-І класами бонітету. Переважно тут формуються чисті соснові деревостани. Однак у складі близько половини деревостанів трапляється також Betula pendula Roth., частка якої коливається від поодиноких екземплярів до 10%. Вона характеризується істотним відставання за ростом від сосни, яке за висотою становить 22,1-78,9%, а за діаметром – 17,4-70,1%. Повнота деревостанів природного походження, не залежно від віку, коливається в межах 0,50-0,93. Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед борових типів лісу складаються в свіжих і вологих борах. У цих умовах сосна характеризується найвищою продуктивністю. Вона формує хвою, яка за морфолого-анатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетично-зумовленого рівня. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. Встановлено, що серед молодняків істотно вищими середньоденними показниками біоелектричних потенціалів характеризується сосна в сухих і свіжих борах. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. У молодняків, середньовікових і пристиглих деревостанів простежується достатньо чітке зростання показників імпедансу і зменшення поляризаційної ємності зі збільшенням вологості ґрунту. Найменш сприятливі умови для життєдіяльності P. sylvestris складаються в мокрому борі. Найбільш чутливими до зміни умов зволоження в борах виявились довжина, площа перетину і поверхні хвої, вміст хлорофілів і діелектричні показники.

scholarly journals Aeropalynological aspects in the detection of the quality of air in Bratislava

2013 ◽  
Vol 32 (1) ◽  
Author(s):  
Jozef Dušička ◽  
Karol Mičieta ◽  
Eva Brutovská ◽  
Andrea Sámelová ◽  
Jana Ščevková ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Human Factors ◽  
Indicator Species ◽  
Pollen Season ◽  
Betula Pendula ◽  
Pollen Grains ◽  
Evaluation Methods ◽  
Climatic Conditions ◽  
Betula Pendula Roth

AbstractThis work is focused on mapping the aeropalynologic situation in the Bratislavan atmosphere. Volumetric pollen and pollen abortivity analyses were used for this purpose. The research comprised comparison of two pollen stations in this city between 2007 and 2011. Twice the number of pollen grains was measured at the U.V.Z. station compared to the D.B. station. Results showed that (1) the highest pollen totals for the period were recorded in the Urticaceae family, (2) April was the month with the highest pollen yield, and (3) species of the Urticaceae family had the longest pollen season of all studied taxa. The detected differences may have been due to various factors including; the very different habitats in the vicinity of the stations, slightly different climatic conditions, different evaluation methods and human factors. The ecogenotoxicity and mutagenicity of air at these selected city locations was evaluated and compared, and the effectiveness of our methods were verified by Betula pendula Roth . and Pinus sylvestris L . indicator species.

scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Ріст, структура і стан насаджень, створених на зрубах уражених кореневою губкою соснових деревостанів

2020 ◽  
pp. 30-40
Author(s):  
O. M. Tarnopylska ◽  
V. A. Luk’yanets ◽  
L. S. Lunachevskyy ◽  
O. V. Kobets ◽  
M. G. Rumyantsev
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

Дослідження проведено у мішаних лісах із сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) і берези повислої (Betula pendula Roth.) на території лісогосподарських підприємств ДП «Корюковське ЛГ» і ДП «Семенівське ЛГ» у Східному Поліссі України. Мета досліджень полягала в порівняльному аналізі лісівничо-таксаційних показників, продуктивності й санітарного стану мішаних насаджень другої генерації, створених на зрубах соснових насаджень, уражених кореневою губкою. Встановлено, що, згідно з непараметричним критерієм узгодженості Колмогорова-Смірнова (λ), порівнювані емпіричні сукупності розподілу кількості стовбурів за ступенями товщини залежно від середнього діаметра деревостану в осередку всихання і на контролі (міжосередковий простір) належать до різних генеральних сукупностей і описані відмінними кривими. Виявлено, що густота і запас деревини мішаних штучних соснових насаджень в осередках усихання є значно меншими, ніж у міжосередковому просторі (на 15−62 % і 15–59 % відповідно), унаслідок патологічного відпаду. Середній діаметр живих дерев сосни в осередку всихання, якщо порівнювати з міжосередковим простором, різниться на 12 % як у більший, так і менший бік. В осередку всихання всихають товстіші дерева (у середньому на 15–42 %), ніж у міжосередковому просторі. У мішаних соснових насадженнях березова частина є стійкішою до ураження кореневою губкою та має значно кращий санітарний стан (індекс санітарного стану становить І,5–ІІ,0 в осередку всихання проти І,2–І,5 в міжосередковому просторі), ніж соснова (індекс санітарного стану – ІІ,1–ІV,3 проти І,7–ІІ,5 відповідно).

scholarly journals Comparison of cobalt compounds content in organs and tissues of woody plants

2017 ◽  
Vol 6 (2) ◽  
pp. 84-87
Author(s):  
Alfira Raviljevna Sibirkina ◽  
Sergej Fedorovich Likhachev
Keyword(s):  
Comparative Analysis ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Woody Plants ◽  
General Circulation ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Biogeochemical Cycle ◽  
Biotic Index ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Cobalt Compounds

The paper presents results of a comparative analysis of cobalt compounds content in the organs and tissues of woody plants in pine forests of the Semipalatinsk Irtysh Republic of Kazakhstan. The investigated forests belong to the dry-steppe area of the Irtysh ribbon belt on the sands of the Irtysh and the provinces of the Priirtyshsky belt in the valleys of the ancient runoff. The investigated area of borons is characterized by a simple stand, formed by trees of approximately one height (20-25 m). The fluctuations between the heights of individual trees do not exceed 10-15%. Scots pine ( Pinus sylvestris L.) is a species - edificator. Aspen ( Populus tremula L.) and birch pendant ( Betula pendula Roth.) are trees of the second size. They appeared after fires and intensive deforestation as a result of secondary succession. Particular attention was paid to needles during the analysis. Needles perform an assimilating function and determine the growth and development of other organs. The determination of cobalt compounds was carried out at the Institute of Geology and Mineralogy (IGM SB RAS) (Novosibirsk) using atomic absorption spectroscopy methods. The calculation of the biogeochemical cycle of the stand was carried out. The mass of cobalt compounds involved in the biogeochemical cycle with the total phytomass of the stand was 0,0090 t / ha, and the phytomass of the aboveground part of the tree was 0,0087 t / ha. The state of the stand according to the Kraft classification corresponds to the I-III class of vitality, depending on the site of occurrence. The stand of boron is characterized by high capacity of biological absorption of cobalt compounds. A comparative analysis of the accumulation of cobalt compounds by different types of trees was carried out. Leaves and branches of deciduous trees are characterized by the maximum accumulation of cobalt compounds in comparison with pine needles and Pinus sylvestris L. The leaves of Populus tremula L. accumulate more cobalt compounds than leaves of Betula pendula Roth. According to the series of biological absorption, cobalt is an element of strong accumulation for woody plants, based on the potential biogeochemical mobility of metals. Cobalt does not play an important role in the general circulation of substances in the forest ecosystem, based on the biotic index.

The Еffectiveness of Disturbed Lands Forest Reclamation in the Zone of Copper-melting Works

2020 ◽  
Vol 24 (6) ◽  
pp. 67-71
Author(s):  
A.V. Bachurina ◽  
S.V. Zalesov ◽  
O.V. Tolkach
Keyword(s):  
Sewage Sludge ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Soil Layer ◽  
Scotch Pine ◽  
Lonicera Caerulea ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Forest Reclamation

The experience of disturbed lands forest reclamation on mountain slopes near copper-melting (works) has been analysed in the paper. It has been established experimentally that reclamation could be carried out by the method of slope terracing and creating cultures of hanging birch (Betula pendula Roth.) and scotch pine (Pinus sylvestris L.) on the terraces. Forest reclamation effectiveness can be increased by applying a soil layer or a sewage sludge on the terrace surface as well as by Russian broom sowing (Chamalcytisus ruthenicus (Fisch. Et Woloszcz) Klaskova), seabuckthorn (Hippophaл rhamnoides L.) and honeysuckle (Lonicera caerulea L.).

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document