НОВИЙ ЛОКАЛІТЕТ ORNITHOGALUM BOUCHEANUM (KUNTH) ASCH. В МЕЖАХ МІСТА ХАРКОВА

2021 ◽  
Vol 1 (23) ◽  
pp. 6-12
Author(s):  
Ю. В. Бенгус ◽  
Р. Є. Волкова
Keyword(s):  
Urtica Dioica ◽  
Alliaria Petiolata ◽  
Cirsium Arvense ◽  
Elymus Repens ◽  
Poa Angustifolia ◽  
Ficaria Verna

Наведено результати дослідження багаточисельної популяції червонокнижного виду Ornithothogalum boucheanum, виявленої вперше на території міста Харків у 2016 році. Для території міста Харків – це єдине відоме авторам природнє місцезростання виду, хоча він культивується в окремих ботанічних закладах Харкова. Дана популяція знаходиться на північній межі ареалу зростання O. boucheanum в Україні. На единій площі близько 7 га поблизу р. Немишля O. boucheanum масово зростає переважно на трьох основних ділянках загальною чисельністю у кілька тисяч квітучих особин, займаючи від 5 до 15% у загальному проективному покритті. Рястка Буше зростає у складі напівприродних рослинних угруповань з елементами антропогенної трансформації і домінуванням лучних (Ranunculus pedatus, Carex praecox, Poa angustifolia, P. pratensis, P. bulbosa , Elymus repens), лісових (Ficaria verna, Alliaria petiolata, Poa nemoralis) та рудеральних (Urtica dioica, Taraxacum campylodes, Cirsium arvense тощо) видів. Одна досліджена ділянка наразі зайнята лучною рослинністю, дві інші розташовані серед дерев з середньою (0,7) або невеликою (0,3) зімкненістю крон. Територія зростання дослідженої популяції знаходиться під впливом антропогенної діяльності (сінокосіння, косіння трави електричними засобами, випас тварин), але швидкий розвиток рослин O. boucheanum навесні і відмирання листків вже під час цвітіння призводять до того, що косіння і незначний випас не впливають на чисельність рослин дослідженого виду. Присутня велика кількість молодих рослин від вегетативного та насінного розмноження. Велика площа, на якій знайдені квітучі рослини O. boucheanum, практична відсутність на обстежених ділянках штучного озеленення та велика кількість знайдених рослин свідчать про те, що досліджена популяція є автохтонною. Авторські фотографії O. boucheanum з дослідженої території занесені до міжнародних баз даних iNaturalist та UkrBIN. Територія дослідження має важливе значення як місце зростання рослини занесеної до Червоної книги України, тому має отримати природоохоронний статус.

scholarly journals Wpływ nawadniania pól uprawnych ściekami wytwarzanymi podczas produkcji drożdży na skład flory segetalnej

2014 ◽  
Vol 69 (1) ◽  
pp. 55-68
Author(s):  
TOMASZ R. SEKUTOWSKI ◽  
BARTŁOMIEJ KARAMON ◽  
JÓZEF ROLA ◽  
HENRYKA ROLA
Keyword(s):  
Plantago Lanceolata ◽  
Urtica Dioica ◽  
Cirsium Arvense ◽  
Conyza Canadensis ◽  
Setaria Viridis ◽  
Polygonum Hydropiper ◽  
Polygonum Aviculare ◽  
Galium Aparine ◽  
Bromus Hordeaceus ◽  
Poa Trivialis

W doświadczeniu przeprowadzonym na polach produkcyjnych należących do firmy Leasaffre Polska z siedzibą w Wołczynie (51˚4’N, 17˚57’E) oceniano wpływ nawadniania ściekami uzyskanymi z przemysłu spożywczego (po produkcji drożdży) na występowanie oraz skład gatunkowy chwastów w łanie mozgi trzcinowatej, pszenicy jarej, pszenicy ozimej oraz kukurydzy. Niezależnie od rośliny uprawnej oraz zastosowanej dawki polewowej ścieku główny składnik flory segetalnej nawadnianych plantacji stanowiły gatunki higrofilne, tj. Phragmites australis, Equisetum arvense, higro-, i nitrofilne, tj. Polygonum hydropiper, Symphytum officinale, Echinochloa crus-galli, Poa trivialis, Apera spica-venti, Matricaria maritima ssp. Indora, oraz nitrofilne, tj. Galium aparine, Solanum nigrum, Urtica dioica i Galinsoga parviflora. Natomiast na plantacjach, na których nie stosowano nawadniania ściekiem, najczęściej występowały gatunki siedlisk suchych lub okresowo wysychających, tj. Setaria viridis, Conyza canadensis, Bromus hordeaceus czy Plantago lanceolata. Ponadto dość liczną grupę stanowiły gatunki, które występowały zarówno na polach nawadnianych, jak i nienawadnianych, a które można określić mianem neutralnych, tj. Elymus repens, Capsella bursa-pastoris, Fallopia convolvulus, Geranium pusillum, Polygonum aviculare i Cirsium arvense.  

Silica Incorporation in the Cell Wall of the Singing Cell of Urtica dioica

1975 ◽  
Vol 33 ◽  
pp. 584-585
Author(s):  
A. E. Sowers ◽  
E. L. Thurston
Keyword(s):  
Cell Wall ◽  
Unique Feature ◽  
Urtica Dioica ◽  
Wall Material ◽  
Pain Response ◽  
Apical Portion ◽  
Ultrastructural Investigation ◽  
Plant Families ◽  
Bulbous Tip

Plant stinging emergences exhibit functional similarities in that they all elicit a pain response upon contact. A stinging emergence consists of an elongated stinging cell and a multicellular pedestal (Fig. 1). A recent ultrastructural investigation of these structures has revealed the ontogeny and morphology of the stinging cells differs in representative genera in the four plant families which possess such structures. A unique feature of the stinging cell of Urtica dioica is the presence of a siliceous cell wall in the apical portion of the cell. This rigid region of the cell wall is responsible for producing the needle-like apparatus which penetrates the skin. The stinging cell differentiates the apical bulbous tip early in development and the cell continues growth by intercalary addition of non-silicified wall material until maturity.The uppermost region of the stinging cell wall is entirely composed of silica (Fig. 2, 3) and upon etching with a 3% solution of HF (5 seconds), the silica is partially removed revealing the wall consisting of individualized silica bodies (Fig. 4, 5).

The fate of apoplastic sucrose in sink and source leaves of Urtica dioica

1992 ◽  
Vol 85 (4) ◽  
pp. 618-624 ◽  
Author(s):  
Ina Moller ◽  
Erwin Beck
Keyword(s):  
Urtica Dioica

Antioxidant potential of Arnica montana and Urtica dioica hydroalcoholic extracts on mouse fibroblasts in vitro

Planta Medica ◽  
2011 ◽  
Vol 77 (12) ◽  
Author(s):  
L Moldovan ◽  
O Craciunescu ◽  
L Toma ◽  
A Gaspar ◽  
D Constantin
Keyword(s):  
Urtica Dioica ◽  
Antioxidant Potential ◽  
Mouse Fibroblasts ◽  
Arnica Montana

Віталітетна структура популяцій деяких видів бур’янів у посівах зернових культур

2010 ◽  
Vol 19 (1) ◽  
pp. 123-129 ◽  
Author(s):  
E. M. Tikhonova
Keyword(s):  
Cirsium Arvense ◽  
Setaria Glauca ◽  
Sonchus Arvensis

Досліджено особливості розвитку популяцій сегетальних видів (Cirsium arvense (L.) Scop., Sonchus arvensis L., Melandium album (Mill.) Garke, Setaria glauca (L.) Beauv., Fallopia convolvulus (L.) А. Lоve) у посівах зернових культур (пшениці озимої, жита, ячменю, гречки, гороху), які не оброблялися гербіцидами у господарствах лісостепової зони на території Сумської області. 

WEEDS IN POTATO CULTURE AND THEIR OUTCOME IN SPREADING OF Alternaria spp.

2018 ◽  
Vol 17 (6) ◽  
pp. 159-166
Author(s):  
Halina Kurzawińska ◽  
Stanisław Mazur ◽  
Małgorzata Nadziakiewicz ◽  
Jacek Nawrocki
Keyword(s):  
Chenopodium Album ◽  
Potato Cultivar ◽  
Cirsium Arvense ◽  
Potato Plants ◽  
Potato Culture ◽  
Rapd Pcr ◽  
Microscopic Features ◽  
Weed Infestation ◽  
Pcr Method ◽  
Potato Crops

The aim of this study was to determine whether the weeds accompanying potato crops can be a source of Alternaria spp. causing Alternaria leaf blight and to determine the genetic similarities of Alternaria alternata isolates infecting selected weeds: Chenopodium album, Cirsium arvense and tested potato cultivar. Three-year field experiment was conducted on the potato cultivar ‘Vineta N’. The isolates were classified into different species on the basis of macro- and microscopic features. In each year of the study, A. alternata dominated among the isolated fungi colonizing the leaves of potato plants and the selected weeds. The genetic similarities of A. alternata isolates was determined by the RAPD-PCR method. Tested genetic forms of A. alternata were closely related; only small differences in the pattern of the separated amplification products was evidenced. The dominance of A. alternata on the weeds accompanying potato crops suggests that if weed infestation is extensive, the pathogen is very likely to spread and its population to increase.

n. 188 (16): Dor On Line

Dor on line ◽  
2016 ◽  
Author(s):  
Paulo Barboni
Keyword(s):  
Urtica Dioica ◽  
On Line

Edição de Março de 2016 - Ano 16 - Número 188   Olá, leitores! Epigenética e dor é o tema de nosso editorial desse mês. Na seção de Divulgação Científica, trazemos alertas tratando de assuntos como o uso da pupilometria na avaliação da analgesia opioide; a relação do excesso de trabalho e a lombalgia; novas propostas de analgésicos, inclusive em serviços de música on line; e mais um artigo ligado ao “Ano de Combate à Dor Articular”. Na seção de Ciência e Tecnologia, trazemos alertas tratando da inibição da via da tetrahidrobiopterina; a identificação de um fator ligado à proliferação microglial em nervos lesionados; um alvo proteico ligado ao estresse e dor crônica e um novo tipo de priming hiperalgésico. Boa Leitura!   Editorial Participação de mecanismos epigenéticos na dor crônica: uma crescente área de investigação Andreza Urba de Quadros   Divulgação Científica Movimento da pupila pode predizer redução da dor pela administração de opioides. Pupilometria auxilia no tratamento da dor. Alexandre Hashimoto Pereira Lopes Dor nas costas aumenta em pessoas viciadas em trabalho. Você é um workaholic? Se sim, cuidado! Dênis Augusto Santana Reis Analgésicos potentes para o alívio da dor. Pesquisa mostra o efeito de análogos às endomorfinas administrados para aliviar a dor. Andressa Daiane de Carvalho Zaparolli Dorflex cria 'analgésico musical'. O uso de uma terapia musical pode funcional como um tratamento complementar ao tratamento farmacológico. Dênis Augusto Santana Reis Prescrição e efeito total da utilização de analgésicos, hipnóticos, antidepressivos e ansiolíticos. Resultado proveniente de uma população total de pacientes com artroplastia no quadril. Ana Carolina Alves M. de Moura   Ciência e Tecnologia Redução da dor inflamatória e neuropática através da inibição da via da tetrahidrobiopterina (BH4). Pesquisadores desenvolveram um inibidor da via de BH4 capaz de reduzir a dor crônica sem causar tolerância e efeitos adversos. Flávia Viana Santa-Ceclília CSF-1 derivado do nervo sensorial lesionado induz proliferação microglial e dor via dependente de DAP12. Neurônios sensoriais lesionados ativam a micróglia. Miriam das Dores Mendes Fonseca Avaliação in vivo e in vitro dos efeitos da Urtica dioica e natação em fatores do diabetes. A Urtiga é utilizada como planta medicinal para o tratamento de diversas patologias. Erika Ivanna Araya Pallarés Proteína FKBP51, envolvida na resposta do organismo ao estresse, envolvida na origem da dor crônica. Proteína FKBP51 como um possível alvo terapêutico para o tratamento da dor crônica. Sabrina Francesca de Souza Lisboa Agonista do receptor adenosina-a1 induz sensibilização hiperalgésica tipo II. Modelo de cronificação da dor. Thatiane Sandielen Lima Soares

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document