Tone Probe Paradigm (the dot probe paradigm's forgotten ancestry)

This is my BSc dissertation completed at, and submitted to, UCL's Psychology Department in 1981. It reports on my attentional probe paradigm initially used by myself in the auditory modality to demonstrate attentional biases in the processing of threatening information by participants with identifiable personality characteristics. A group of researchers at St. George's (University of London), introduced to this paradigm by M. W Eysenck, applied my attentional probe paradigm in the visual modality (dot probe paradigm). This dissertation is hand-written, rather hurriedly put together, but still easy to read. The experimental work which introduced the attentional probe paradigm appears towards the end of the dissertation.

EMPIRICAL STUDY OF PROSOCIAL BEHAVIOR FEATURES OF STUDENTS OF PSYCHOLOGY DEPARTMENT

Purpose. To study theoretically and investigate empirically the psychological correlates of prosocial behavior of psychology department students.Methods. The following methods were used in the study: questionnaire O.O. Prokhorov (RPSO, 1998) “Relief of the mental state of the individual”,“The Mental Health Continuum – Short Form”, 2014) by K. Keys in the adaptation of E.L.Nоsеnко, А.G. Chetveryk-Burchak, “Test of dispositional optimism” (Life Orientation Test – LOT, 1985) by C. Carver, M. Scheyer in the adaptation of T.O. Gordeeva, O.A.Sychovа, Е.M. Osina, “Measurement of prosocial tendencies” G. Carlo, B. Randall in the adaptation of N.V. Kukhtova, 2002. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the IBM SPSS Statistics 26 package was used. The study involved 75 students of Department general psychology and pathopsychology from Oles Honchar Dnipro National University. The study involved first-and second-year students.Results. There is a negative correlation between public prosocial behavior and physiological responses; between anonymous prosocial behavior and social well-being and overall mental health stability; a positive correlation between optimism and altruistic prosocial behavior; between emergency prosocial behavior and hedonistic, social well-being, an overall indicator of mental health stability; between altruistic prosocial behavior and hedonistic well-being.Conclusions. The article formulates a definition and provides a brief overview of domestic and foreign approaches to the study of prosocial behavior and the factors that mediate it. Modern directions of researches of prosocial behavior are defined. Peculiarities of prosocial behavior of students-psychologists are analyzed. The correlations between prosocial behavior and personal characteristics, mental health for a student of psychology department have been revealed. The prospects of the research are to determine the role of personal maturity and individual religiosity in determining the manifestation of prosocial behavior among adults and youth in Ukraine.Key words: mental health stability, psychologists, personality traits, altruism, optimism. Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні кореляти просоціальної поведінки студентів-психологів.Методи. У дослідженні були використані методики: опитувальник О.О. Прохорова (РПСО, 1998) «Рельєф психічного стану особистості», «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (The Mental Health Continuum – Short Form, 2014) К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак, «Тест диспозиційного оптимізму» Ч. Карвера, М. Шейера в адаптації Т.О. Гордеєвої, О.А. Сичова, Є.М.. Осіна (Life Orientation Test – LOT, 1985), Методика «Вимірювання просоціальних тенденцій» Г. Карло, Б. Рендалл в адаптації Н.В. Кухтової, 2002. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті IBM SPSS Statistics 26.У дослідженні взяли участь 75 студентів-психологів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні брали участь студенти першого та другого курсу.Результати. Встановлено від’ємний кореляційний зв’язок між публічною просоціальною поведінкою та фізіологічними реакціями, між анонімною просоціальною поведінкою та соціальним благопо-луччям і загальним показником стабільності психічного здоров’я та додатні кореляційні зв’язки між оптимізмом та альтруїстичною просоціальною поведінкою; між екстреною просоціальною поведінкою та гедоністичним, соціальним благополуччям, загальним показником стабільності психічного здоров’я; між альтруїстичною просоціальною поведінкою та гедоністичним благополуччям.Висновки. У статті сформульовано визначення та наведено стислий огляд вітчизняних та зарубіжних підходів до дослідження просоціальної поведінки та факторів, що її опосередковують. Визначено сучасні напрямки досліджень просоціальної поведінки. Проаналізовано особливості просоціальної поведінки студентів-психологів. Виявлено кореляційні зв’язки просоціальної поведінки та особи-стісних властивостей, психічного здоров’я для студента-психолога. Визначено перспективи подаль-ших досліджень, що полягають у визначенні ролі особистісної зрілості та індивідуальної релігійності у детермінації прояву просоціальної поведінки серед осіб зрілого віку та молоді в Україні.Ключові слова: стабільність психічного здоров’я, психологи, особистісні властивості, альтруїзм, оптимізм.

Care e follow up: ospedale e università

The collaboration between Bufalini Hospital’s NICU (Neonatal Intensive Care Unit), Cesena, and the Developmental Psychodynamics Laboratory of Bologna’s Psychology Department, Cesena branch, has led to a shared reflection regarding both the Care of preterm births under 1500 grams, from 3 to 24 months of corrected age, and of a multidisciplinary neuro and psychodevelopmental follow up procedure . The studies, published in international journals, have led to the formulation of new research hypotheses and clinical reflection.

PSYCHOLOGICAL SCIENCES ON WORK AND PROFESSIONALS IN LOMONOSOV MOSCOW STATE UNIVERSITY: 50TH ANNIVERSARY OF WORK AND ENGINEERING PSYCHOLOGY DEPARTMENT

Relevance. The paper outlines the main branches of research work and development projects carried out by researchers and lecturers of the Work and Engineering Psychology department, Faculty of Psychology. It studies the contribution of the four heads of the department (professors V.P. Zinchenko, E.A. Klimov, Yu.K. Strelkov, A.B. Leonova) to the development of the main research areas within psychology of work content and work environment, as well as in workers’ psychology. Results. The main research results obtained by the department’s staff are arranged according to the main areas of scientific research supervised by the head of the department: 1) The 60s and 70s: studies of cognitive and senso-motor processes in the work of automated system operators — the birth of engineering psychology (V.P. Zinchenko) and the revival of labor psychology (Yu.V. Kotelova); 2) The 80–90s (E.A. Klimov) — problems of human psychology as subject of labor: research of professional consciousness, work motivation, mental regulators of labor based on the psychological interpretation of the subject of labor activity and its components; 3) The first decade of the XXI century (Yu.K. Strelkov) — research of transport professions, the formation of a temporal approach in engineering psychology, methods for studying the operational and semantic experience of a professional; 4) 2015–2020 (A.B. Leonova) — a series of studies of occupational stress and other functional states on the basis of structural-integrative approach; problems of organizational psychology and cognitive ergonomics. Conclusion. The study singles out and discusses prospective areas of future research, such as psychology of professional health, psychology of rest, psychology of security (of an individual, collective, organization, society as a whole); psychological study of the transformation of professionals’ psyche in the digital age, psychology of trust