UJI ANTIBAKTERI EKSTRAK ETANOL DAUN TAHONGAI (Kleinhovia hospita Linn) TERHADAP PERTUMBUHAN BAKTERI Actinobacillus actinomycetemcomitans IN-VITRO

Tahongai (Kleinhovia hospita Linn) merupakan tanaman herbal yang banyak dijadikan obat tradisional oleh masyarakat suku Dayak. Tahongai memiliki berbagai khasiat yang dapat digunakan untuk menunjang kesehatan tubuh. Didalam tanaman ini juga terdapat senyawa aktif yang dapat berfungsi sebagai zat antibakteri. Terutama pada bagian daun Tahongai, memiliki kandungan senyawa aktif seperti flavonoid, alkaloid, saponin, dan terpenoid yang dapat berfungsi sebagai senyawa antibakteri. Penelitian ini bertujuan untuk mengetahui efek antibakteri dari ekstrak daun tanaman Tahongai terhadap pertumbuhan bakteri Actinobacillus actinomycetemcomitans secara In-vitro. Desain penelitian ini adalah post test only control group design dengan menggunakan uji Disc Diffusion (Kirby-Bauer). Penelitian ini menggunakan bakteri A. actinomycetemcomitans yang diberi perlakuan ekstrak etanol daun Tahongai (K. hospita Linn) dengan konsentrasi 5%, 10%, 15%, dan 20%. Kemudian dilakukan pengulangan sebanyak lima kali. Hasil penelitian menunjukkan bahwa ekstrak etanol daun Tahongai (K. hospita Linn) tidak mampu menghambat pertumbuhan bakteri A. actinomycetemcomitans pada konsentrasi 5%, 10%, 15%, dan 20%.

Ефективність застосування місцевої терапії на мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі ураження шлунково-кишкового тракту

Резюме. Захворювання пародонта посідають друге місце за частотою і поширеністю після карієсу та залишаються актуальною проблемою у стоматології. Дана патологія виникає унаслідок дії цілого ряду факторів. Особливо часто патологічні процеси в пародонті зустрічаються у пацієнтів із загальносоматичними захворюваннями, зокрема в осіб із хворобами шлунково-кишкового тракту. Проведено порівняльне вивчення видового складу анаеробної мікрофлори пародонтальних кишень у пацієнтів із запально-деструктивними захворюваннями тканин пародонта на тлі Helicobacter pylori – асоційованої патології органів травлення після лікування, яке ми розробили. Мета дослідження – з’ясувати клінічну ефективність місцевої терапії на мікробіоценоз ротової порожнини у пацієнтів із генералізованим пародонтитом на тлі ураження шлунково-кишкового тракту. Матеріали і методи. Видовий склад анаеробних мікроорганізмів у пародонтальних кишенях вивчали у 52 пацієнтів (основна група) з генералізованим пародонтитом, у яких лікування захворювань пародонта проводилось із застосуванням запропонованої місцевої терапії, та 46 пацієнтів (порівняльна група) із ГП І–ІІІ ступенів тяжкості, у яких для лікування уражень тканин пародонта застосовувалась базисна місцева терапія. Детекцію патогенів у ротовій порожнині (вміст пародонтальних кишень) здійснювали методом мультипраймерної полімерно-ланцюгової реакції. Як засіб патогенетичної місцевої фармакотерапії, застосовували у вигляді аплікацій на ясна гель «Холісал». У якості місцевої фізіотерапії хворим на ГП І–ІІІ ступенів тяжкості основної групи проводили озонотерапію за допомогою озоногенератора «OzonyMed». Задля покращення і закріплення ефектів місцевої терапії застосовували полоскання, іригації, гідромасаж мінеральною водою «Моршинська», джерела № 1. Результати досліджень та їх обговорення. У віддалені терміни дослідження (12–18 місяців), незважаючи на незначне збільшення пацієнтів основної групи, у яких в пародонтальних кишенях були ідентифіковані анаеробні види мікроорганізмів, у 2,8 раза зменшилась кількість досліджуваних, у яких об’єктивізувались Helicobacter pylori та Treponema denticola; у 2,5 раза – з Fusobacterium nucleatum та Prevotella intermedia; в 1,7 раза – кількість носіїв Bacteroides forsythus, Porphyromonas gingivalis та Actinobacillus actinomycetemcomitans, (р<0,01). Кількість пацієнтів контрольної групи, де застосовувалась традиційна терапія при лікуванні ГП, у пародонтальних кишенях яких діагностувались анаеробні види мікроорганізмів, повернулась до референтних значень (р>0,05). Висновки. Зменшення кількості пацієнтів із ГП – носіїв анаеробних видів мікроорганізмів, засвідчує адекватність лікувально-профілактичного комплексу для лікування запальних захворювань тканин пародонта, який ми застосували.

Long-term antibacterial activity of a composite coating on titanium for dental implant application

Dental implants are the most innovative and superior treatment modality for tooth replacement. However, titanium implants still suffer from insufficient antibacterial capability and peri-implant diseases remain one of the most common and intractable complications. To prevent peri-implant diseases, a composite coating containing a new antibacterial agent, (Z-)-4-bromo-5-(bromomethylene)-2(5H)-furanone (BBF) was fabricated on titanium. This study was designed to investigate the antibacterial activity of the composite coating against two common peri-implant pathogens ( Porphyromonas gingivalis and Actinobacillus actinomycetemcomitans). The morphology of the composite coating showed that BBF-loaded poly(L-lactic acid) nanospheres were well-distributed in the pores of the microarc oxidation coating, and cross-linked with each other and the wall pores by gelatin. A release study indicated that the antibacterial coating could sustain the release of BBF for 60 d, with a slight initial burst release occurring during the first 4 h. The antibacterial rate of the composite coating for adhering bacteria was the highest (over 97%) after 1 d and over 90% throughout a 30-day incubation period. The total fluorescence intensity of the composite coating was the lowest, and the vast majority of the fluorescence was red (dead bacteria). Moreover, real-time polymerase chain reaction analysis confirmed that the relative gene expression of the adherent bacteria on the composite coating was down-regulated. It was therefore concluded that the composite coating fabricated on titanium, which showed excellent and relatively long-term antibacterial activity against Porphyromonas gingivalis and Actinobacillus actinomycetemcomitans, is a potential and promising strategy to be applied on dental implants for the prevention of peri-implant diseases.

Биофармацевтические исследования по выбору основы для стоматологического геля с экстрактом барбариса

Исследованы биофармацевтические свойства модельных гелевых композиций c экстрактом корня барбариса и использованием в качестве гелеобразователей метилцеллюлозы, натриевой соли карбоксиметилцеллюлозы, натриевой соли альгиновой кислоты и поливинилового спирта методами прямой диффузии в агаровый гель и диализа через полупроницаемую мембрану. Определены кинетические закономерности процесса и скорости набухания исследуемых гелевых основ. Показана целесообразность использования натриевой соли альгиновой кислоты для получения стоматологического геля с экстрактом корня барбариса, обладающего специфической бактериостатической активностью в отношении таких пародонтопатогенных микроорганизмов, как Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Prevotella nigrescens и Actinobacillus actinomycetemcomitans, для профилактики и лечения воспалительных заболеваний пародонта.

PERIODONTOPHATOGENIC BACTERIA OF THE MAIN FACTORS OF EMERGENCE AND DEVELOPMENT OF PERIODONTITIS

Presents a modern understanding of the role of periodontophatogenic bacteria types: Aggregatibacter actinomycetemcomitans (Actinobacillus actinomycetemcomitans), Tannerella forsythia (Bacteroides forsythus) and Porphyromonas gingivalis as indicators of periodontitis emergence and development risk. Therminological definitions are given of factors, indicators and markers of risk of periodontium inflammatory diseases development that show the level of importance of their association with the disease as well as the quantitative evaluation of these associations.