medical news
Recently Published Documents


TOTAL DOCUMENTS

11237
(FIVE YEARS 21)

H-INDEX

11
(FIVE YEARS 2)

Author(s):  
Ольга Саннікова

Запропонована стаття ґрунтується на досвіді багатьох років роботи автора над проблемою індивідуальних відмінностей осіб, які відрізняються індивідуально-психологічними особливостями емоційності. Розглядаються особливості деяких небажаних соціальних проявів, що відносяться до нарцисичних тенденцій, до крайніх (субклінічних) варіантів «норми». «Вільний індивідуалізм», що став популярним останні роки у суспільстві, не тільки призводить до порушень спілкування, порушень міжособистісних відносин, впливає на успішність діяльності, а й сприяє розвитку особистісної організації як нарцисичної. Саме тому актуальним стає теоретико-методологічне обґрунтування проблеми нарцисизма, вивчення його психологічних виявів, індивідуальних варіацій ознак цього феномена. Підґрунтям для пошуку індивідуально-типових особливостей нарцисизма нами обрано емоційність, яка розглядається як стійка схильність до переживання емоцій певної якості (знак і модальність домінуючих емоцій). Мета статті – виклад та обговорення результатів дослідження індивідуально-психологічних особливостей неклінічного нарцисизма в осіб, котрі різняться за емоційністю. Виявлена наявність від’ємних значущих зв’язків між емоційною модальністю «Радість» і більшістю показників нарцисизма; у той же час модальності «Гнів» «Страх», «Печаль» корелюють із показниками нарцисизма переважно додатно. Розглянуті профілі нарцисизма осіб, що різняться за емоційністю (стійке домінування однієї з емоційних модальностей); вивчені «психологічні портрети» осіб, які схильні до нарцисичних тенденцій, і його специфіка в представників мономодальних типів емоційності; встановлені відмінності в структурі й проявах нарцисизма між представниками різних типів емоційності. Підтверджено припущення про те, що індивідуальна своєрідність нарцисичних рис у межах психічної норми, варіативність їх індивідуальних композицій (якісно-кількісна комбінація компонентів нарцисизма) зумовлені ступенем домінування певної емоційної модальності. Література Гордієнко,І.О. (2017). Самоприйняття та нарцисизм: співвідношення показників. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Проблеми сучасної психології особистості» (м. Одеса, 25-26 травня 2017). (Випуск 8, с.62–67 ). Одеса : ВМВ. Егорова, М.С., & Ситникова, М.А. (2014). Тёмная триада. Психологические исследования, 7(10). Залуцкая, Н.М. (2003). Индекс функционирования Self-системы (на основе теста оценки нарцисизма). Санкт Петербург : НИПНИ им. В.М.Бехтерева. Клепикова, Н.М. (2011). Операциональное определение нарцисизма в пределах психической нормы. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Хабаровск. Корнилова, Т.В., Корнилов, С.А., Чумакова, М.А., & Талмач, М.С. (2015). Методика диагностики личностных черт «Темной триады»: апробация опросника «Темная дюжина». Психологический журнал, 36(2), 99–112 . Издательский дом ВЭШ Меленчук, Н.І. (2015). Нарцисичні прояви авантюрності. Наука і освіта, 10, 91–97. Одеса: ПНЦ НАПН України. Меленчук, Н.І., & Бєлєнцова, О.В. (2019). Нарцисизм як предиктор авантюрності особистості. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Проблеми сучасної психології особистості. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості» (м. Одеса, 21 березня 2019 р). (с. 113–120.) Одеса : ВМВ. Модель структуры личности HEXACO. Режим доступа: http://hexaco.org/scaledescriptions Небылицын, В.Д. (2000). Проблемы психологии индивидуальности. А.В. Брушлинский и Т.Н. Ушакова. (Ред.).Москва : Московский психолого-социальный институт. Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК». Ольшанникова,А.Е. (1978). К психодиагностике эмоциональности. Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. В.В. Давыдов (Ред.). 93–105 . Москва : «Педагогика» Рейковский, Януш (1979). Экспериментальная психология эмоций. Москва : Прогресс. Режим доступа: http://vprosvet.ru/biblioteka/eksperimentalnaya-psihologiya-emocij Саннікова,О.П. (2003). Науково-методичний твір «Психодиагностический четырехмодальностный тест-опросник эмоциональности». Заявка № 8664 від 30.09.2003; реєстрац. № 8828 від 24.11.2003. 30 с. Саннікова,О.П. (2014). Емоційність як системна властивість особистості. ІІІ Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю «Особистість у сучасному світі». (с. 77–82). Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». Саннікова, О.П. (2014). Континуально-ієрархічна модель емоційності. Наука і освіта, 1(СХVІІІ), 44–50 . Саннікова, О.П., & Децик, М.П. (2018). Пошук індивідуальних відмінностей у проявах нарцисизма. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Проблеми сучасної психології особистості» (м. Одеса, 17-18 травня 2018 р.). (Випуск 9, с. 16–22 ). Одеса : ВМВ. Фрейд, (2006) О введении понятия «нарцисизм». Психология бессознательного. Москва : СТД, 39–73 . Фромм, Э. (2010). Душа человека. Москва : ACT. Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotekBuks/Psihol/from/indexphp Ekman, P., Friesen, W., & Tomkins, S. (1971). Facial affect scoring technigues: a first validity studi. Semiotika, 3, 37–58. https://doi.org/10.1515/semi.1971.3.1.37 Izard, C.E. (1971). The face of New York : Appleton. Jonason, P.K. Jones, , & Krause, L. (2013). The emotional deficits associated with the Dark Triad traits: Cognitive empathy, affective empathy, and alexithymia. Person. and Individ. Diff., 55, 532–537. Jones, D.N., & Paulhus, D.L. (2010). Different provocations trigger aggression in narcissists and psychopaths. Social Psychological and Personality Science, 1, 12–18 . Morf, C.C. & Rhodewalt, F. (2009). Die Paradoxa des Narzissmus ein dynamisches selbstregulatorisches Prozessmodell. Narzissmus Grundlagen – Störungsbilder – Therapie. Stuttgart-New York : Schattauer, 308–347. Paulhus, D.L., & Williams, K.M. (2002). The Dark Triad of personality: Narcissism, Machiavellianism, and Psychopathy. Journal of Research in Personality, 36, 556–563. Sannikova, P., Sannikov, O.I., & Husak, L.I. (2020). Features of decisiveness in individuals with different emotional disposition. Georgian Medical News, 4(301), 136–142. Svindseth, M.F., Sorebo, O., Nottestad, J.A., Roaldset, J.O., Wallin, J., & Dahl, A.A. (2009). Psychometric examination and normative data for the narcissistic personality inventory 29 item version. J. Psychol., 50(2), 151–159.  


2021 ◽  
Vol In Press (In Press) ◽  
Author(s):  
Amir Bazrafshan ◽  
Asma Zendehbad ◽  
Seyed Ali Enjoo

Background: Breaking bad news to patients is an unpleasant process, but it is essential for the medical team, which is giving information about a person’s illness; without proper planning, it leads to a negative impact on people’s feelings and quality of life. Cultural differences can be effective in telling bad news. Objectives: This study aimed to identify the attitudes of physicians, patients, and patients’ families towards breaking bad medical news. Methods: This cross-sectional study was performed among physicians, patients, and their families referred to Namazi Hospital, Shiraz, Iran, during 2016 - 2017. Their attitudes regarding how to tell bad news were evaluated by self-administrated questionnaires. Results: A total of 397 valid questionnaires completed by physicians, patients, and their families were analyzed in this study. All groups of participants preferred telling bad news to patients about the diagnosis of their disease; they also believed that in the case of a patient’s dissatisfaction, this information should not be given to other family members. Patients’ family members would rather tell lies to the patient about their diagnosis. Conclusions: There is a tendency towards not telling bad news in Iranian culture; Iranian people tend to protect those around them, and the desire to give bad news to those around them is lower than the tendency to hear bad news about one’s own illness. With increasing education, the tendency to telling bad news increases.


Author(s):  
Наталя Меленчук

Здійснено теоретичний аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «авантюра», «авантюризм». Авантюрність (схильність до авантюрної поведінки) як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення вольових якостей та властивостей особистості, котрі вимагають сміливих, швидких, ризикованих і авантюрних дій в умовах високої невизначеності. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О.П. Саннікової, О.І. Саннікова, Н.І. Меленчук і методику «Вольові якості особистості» М.В. Чумакова. Подано результати кореляційного аналізу між показниками авантюрності й вольових рис особистості. Встановлено переважно додатні значимі кореляційні взаємозв’язки між всіма показниками авантюрності та більшістю показників вольових якостей особистості, а, саме, з показниками рішучість (Rsh), ініціативність (In), самостійність (Sm) і наполегливість (Np). Виняток становлять показники відповідальність (Vd) і цілеспрямованість (Cl), з якими виявлено від’ємні значимі зв’язки. На основі якісного аналізу емпіричних даних вивчено специфіку вольових якостей особистості в «авантюрних» і «неавантюрних» осіб. Показано, що авантюрні особистості, порівняно з неавантюрними, більш рішучі, самостійні, ініціативні, наполегливі. Їм властива впевненість, незалежність, сміливість, рішучість, самостійність, висока креативність, продуктивність і наполегливість у досягненні своєї мети. Виявлено, що неавантюрні особистості, на відміну від авантюрних осіб, більш відповідальні, цілеспрямовані. Отримані результати засвідчують, що в авантюрних осіб рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою більш виражений, ніж у осіб з низьким рівнем авантюрності. Література Бусел, В.Т. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун». Евгеньев, А.П. (Ред.). (1981). Словарь русского языка: в 4-х тт. (2 изд.). ( Т.1. А–Й). Жмуров, В.А. (2010). Большой толковый словарь по психиатрии. Элиста : Джангар. Меленчук, Н.І. (2016). Психологічні чинники схильності особистості до авантюрної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Одеса. Олдхэм, Дж., & Моррис Л. (1996). Автопортрет вашей личности: Как лучше узнать самого себя. Москва : Вече, АСТ. Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса : Хорс. Саннікова, О.П., Санніков, О.І., & Меленчук, Н.І. (2015). А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності», заявка № 60141; реєстрац. № 59701. Чумаков, М.В. (2006). Диагностика волевых особенностей личности. Вопросы психологии, 1, 169–178. Чумаков, М.В. (2007). Эмоционально-волевая регуляция деятельности (структура, типы, особенности функционирования в социальном взаимодействии). (Монография). Курган : Изд-во Курганского гос. ун-та. Bowen, D.J., Neill, J.T., & Crisp, S.J. (2016). Wilderness adventure therapy effects on the mental health of youth participants. Evaluation and Program Planning, 58, 49–59.doi: 10.1016/j. evalprogplan.2016.05.005.13 Houge Mackenzie, S., & Brymer, E. (2020). Conceptualizing adventurous nature sport: A positive psychology perspective. Annals of Leisure Research, 23(1), 79–91. https://doi.org/10.1080/11745398.2018.1483733 Roth, (1980). Aventure et aventuriers au XVIIIe siècle. Essai de sociologie Iittéraire. Thèse, Lille. (Т. 1–2). Sannikova O., Melenchuk,, & Sannikov A. (2021). Adventurousness of personality: Construct and diagnostics. Georgian Medical News, 2(311), 109–115.


2020 ◽  
Vol 11 (11) ◽  
pp. 1491
Author(s):  
Yakov Rosenthal
Keyword(s):  

Ciechanowski S. (Krakow). A case of tubal pregnancy


2020 ◽  
Vol 11 (11) ◽  
pp. 1484
Author(s):  
Yakov Rosenthal
Keyword(s):  

Pomorski (Poznan). To the question of facilitating decapitation with neglected transverse positions, No. 7, p. 364.


2020 ◽  
Author(s):  
Alex K. Chan ◽  
Constance Wu ◽  
Andrew Cheung ◽  
Marc D. Succi

BACKGROUND There now exists many alternatives to direct journal access, such as podcasts, blogs, and news sites for physicians and the general public to stay up-to-date with medical literature. Currently however, there is a scarcity of literature that investigates these readership characteristics of open access medical news sites and how they may have shifted with coronavirus disease 19 (COVID-19). OBJECTIVE The current study aimed to employ readership and survey data to characterize open access medical news readership trends in relation to COVID-19 in addition to overall readership trends regarding pandemic related information delivery. METHODS Anonymous aggregate readership data was obtained from 2 Minute Medicine® (www.2minutemedicine.com), an open-access, physician-run medical news organization that has published over 8000 original physician-written text and visual summaries of new medical research since 2013. In this retrospective observational study, the average article views, actions (defined as the sum of views, shares, and outbound link clicks), read times, and bounce rate (probability to leave a page in <30s) were compared between COVID-19 articles published between January 1 to May 31, 2020 (N = 40) to non-COVID-19 articles (N = 145) published in the same time period. A voluntary survey was also sent to subscribed 2 Minute Medicine readers to further characterize readership demographics and preferences scored by Likert Scale. RESULTS COVID-19 articles had significantly more median views than non-COVID-19 articles (296 vs. 110, U = 748.5, P < 0.001). There were no differences in average read times or bounce rate. Non-COVID-19 had more median actions than COVID-19 articles (2.9 vs. 2.5, U = 2070.5, P < 0.05). On a Likert scale of 1 (Strongly Disagree) to 5 (Strongly Agree), survey data revealed that 66% (78/119) of readers Agreed or Strongly Agreed that they preferred staying up to date with emerging literature surrounding COVID-19 using sources such as 2 Minute Medicine versus direct journal access. A greater proportion of survey takers also indicated open access news sources to be one of their primary means of staying informed (71.7%) than direct journal article access (50.8%). A lesser proportion of readers indicated reading one or less full length medical study following introduction to 2 Minute Medicine compared to prior (16.9% vs. 31.8%, P < 0.05). CONCLUSIONS There is a significantly increased readership in one open-access medical literature platform during the pandemic, reinforcing that open-access physician-written sources of medical news represent an important alternative to direct journal access for readers to stay up to date with medical literature.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document