‘Empfindsamer Stil’ And Its Literary Connections: A Cue To Music Instruction

Empfindsamer Stil is a German expression whose meaning has historically been debated as either a “human emotional disposition” or “a musical style”. This descriptive bibliographic study seeks to investigate the historical development of Empfindsamer Stil, its application in musical contexts, as well as its nexus with literacy works, to inform music instruction. Given the COVID-19 pandemic research environment, most of the data were collected virtually and reported thematically. Findings indicate that Empfindsamer Stil is characterized by an emphasis on the expression of a variety of deeply felt emotions within a musical work, with Carl Philipp Emanuel Bach being the principal exponent. The study also reveals that historians of philosophy across time failed to agree on the meaning of the term Empfindsamer Stil. It was therefore concluded that language is dynamic and evolving. Music educators must ensure to explore the history-contextual significance of musical terminologies, especially those that may be alien within the specific musico-cultural milieu of the learner. Also, in teaching, applying, and assessing lessons involving terminologies, music teachers must take a cue from specific historical epochs and cultures to maximize relevance and fairness. Future studies in music history, in correlation with modern psychology and literary works, will therefore help clarify further whether the term Empfindsamer Stil is best explained as a phenomenon of human emotional disposition or a musical style. Also, more research will better explain the interdependent coexistence of music and various literary works.

ПРОЯВИ НЕКЛІНІЧНОГО НАРЦИСИЗМА: ПОШУК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ

Запропонована стаття ґрунтується на досвіді багатьох років роботи автора над проблемою індивідуальних відмінностей осіб, які відрізняються індивідуально-психологічними особливостями емоційності. Розглядаються особливості деяких небажаних соціальних проявів, що відносяться до нарцисичних тенденцій, до крайніх (субклінічних) варіантів «норми». «Вільний індивідуалізм», що став популярним останні роки у суспільстві, не тільки призводить до порушень спілкування, порушень міжособистісних відносин, впливає на успішність діяльності, а й сприяє розвитку особистісної організації як нарцисичної. Саме тому актуальним стає теоретико-методологічне обґрунтування проблеми нарцисизма, вивчення його психологічних виявів, індивідуальних варіацій ознак цього феномена. Підґрунтям для пошуку індивідуально-типових особливостей нарцисизма нами обрано емоційність, яка розглядається як стійка схильність до переживання емоцій певної якості (знак і модальність домінуючих емоцій). Мета статті – виклад та обговорення результатів дослідження індивідуально-психологічних особливостей неклінічного нарцисизма в осіб, котрі різняться за емоційністю. Виявлена наявність від’ємних значущих зв’язків між емоційною модальністю «Радість» і більшістю показників нарцисизма; у той же час модальності «Гнів» «Страх», «Печаль» корелюють із показниками нарцисизма переважно додатно. Розглянуті профілі нарцисизма осіб, що різняться за емоційністю (стійке домінування однієї з емоційних модальностей); вивчені «психологічні портрети» осіб, які схильні до нарцисичних тенденцій, і його специфіка в представників мономодальних типів емоційності; встановлені відмінності в структурі й проявах нарцисизма між представниками різних типів емоційності. Підтверджено припущення про те, що індивідуальна своєрідність нарцисичних рис у межах психічної норми, варіативність їх індивідуальних композицій (якісно-кількісна комбінація компонентів нарцисизма) зумовлені ступенем домінування певної емоційної модальності. Література Гордієнко,І.О. (2017). Самоприйняття та нарцисизм: співвідношення показників. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Проблеми сучасної психології особистості» (м. Одеса, 25-26 травня 2017). (Випуск 8, с.62–67 ). Одеса : ВМВ. Егорова, М.С., & Ситникова, М.А. (2014). Тёмная триада. Психологические исследования, 7(10). Залуцкая, Н.М. (2003). Индекс функционирования Self-системы (на основе теста оценки нарцисизма). Санкт Петербург : НИПНИ им. В.М.Бехтерева. Клепикова, Н.М. (2011). Операциональное определение нарцисизма в пределах психической нормы. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Хабаровск. Корнилова, Т.В., Корнилов, С.А., Чумакова, М.А., & Талмач, М.С. (2015). Методика диагностики личностных черт «Темной триады»: апробация опросника «Темная дюжина». Психологический журнал, 36(2), 99–112 . Издательский дом ВЭШ Меленчук, Н.І. (2015). Нарцисичні прояви авантюрності. Наука і освіта, 10, 91–97. Одеса: ПНЦ НАПН України. Меленчук, Н.І., & Бєлєнцова, О.В. (2019). Нарцисизм як предиктор авантюрності особистості. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Проблеми сучасної психології особистості. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості» (м. Одеса, 21 березня 2019 р). (с. 113–120.) Одеса : ВМВ. Модель структуры личности HEXACO. Режим доступа: http://hexaco.org/scaledescriptions Небылицын, В.Д. (2000). Проблемы психологии индивидуальности. А.В. Брушлинский и Т.Н. Ушакова. (Ред.).Москва : Московский психолого-социальный институт. Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК». Ольшанникова,А.Е. (1978). К психодиагностике эмоциональности. Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. В.В. Давыдов (Ред.). 93–105 . Москва : «Педагогика» Рейковский, Януш (1979). Экспериментальная психология эмоций. Москва : Прогресс. Режим доступа: http://vprosvet.ru/biblioteka/eksperimentalnaya-psihologiya-emocij Саннікова,О.П. (2003). Науково-методичний твір «Психодиагностический четырехмодальностный тест-опросник эмоциональности». Заявка № 8664 від 30.09.2003; реєстрац. № 8828 від 24.11.2003. 30 с. Саннікова,О.П. (2014). Емоційність як системна властивість особистості. ІІІ Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю «Особистість у сучасному світі». (с. 77–82). Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». Саннікова, О.П. (2014). Континуально-ієрархічна модель емоційності. Наука і освіта, 1(СХVІІІ), 44–50 . Саннікова, О.П., & Децик, М.П. (2018). Пошук індивідуальних відмінностей у проявах нарцисизма. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Проблеми сучасної психології особистості» (м. Одеса, 17-18 травня 2018 р.). (Випуск 9, с. 16–22 ). Одеса : ВМВ. Фрейд, (2006) О введении понятия «нарцисизм». Психология бессознательного. Москва : СТД, 39–73 . Фромм, Э. (2010). Душа человека. Москва : ACT. Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotekBuks/Psihol/from/indexphp Ekman, P., Friesen, W., & Tomkins, S. (1971). Facial affect scoring technigues: a first validity studi. Semiotika, 3, 37–58. https://doi.org/10.1515/semi.1971.3.1.37 Izard, C.E. (1971). The face of New York : Appleton. Jonason, P.K. Jones, , & Krause, L. (2013). The emotional deficits associated with the Dark Triad traits: Cognitive empathy, affective empathy, and alexithymia. Person. and Individ. Diff., 55, 532–537. Jones, D.N., & Paulhus, D.L. (2010). Different provocations trigger aggression in narcissists and psychopaths. Social Psychological and Personality Science, 1, 12–18 . Morf, C.C. & Rhodewalt, F. (2009). Die Paradoxa des Narzissmus ein dynamisches selbstregulatorisches Prozessmodell. Narzissmus Grundlagen – Störungsbilder – Therapie. Stuttgart-New York : Schattauer, 308–347. Paulhus, D.L., & Williams, K.M. (2002). The Dark Triad of personality: Narcissism, Machiavellianism, and Psychopathy. Journal of Research in Personality, 36, 556–563. Sannikova, P., Sannikov, O.I., & Husak, L.I. (2020). Features of decisiveness in individuals with different emotional disposition. Georgian Medical News, 4(301), 136–142. Svindseth, M.F., Sorebo, O., Nottestad, J.A., Roaldset, J.O., Wallin, J., & Dahl, A.A. (2009). Psychometric examination and normative data for the narcissistic personality inventory 29 item version. J. Psychol., 50(2), 151–159.

The SEEKING Drive and Its Fixation: A Neuro-Psycho-Evolutionary Approach to the Pathology of Addiction

Neuro-ethological studies conducted by Panksepp and his colleagues have provided an understanding of how the activity of the mesolimbic dopaminergic (ML DA) system leads to the emotional disposition to SEEK/Explore, which is involved in all appetitive motivated behavior and mental activity. In pathological addiction phenomena, this emotional disposition “fixes” itself on certain obsessive-compulsive habits, losing its versatility and its natural predisposition to spontaneous and unconditioned activation. Overall, the result is a consistent disinterest in everything that is not the object of addiction. From a neuro-psycho-evolutionary point of view, the predisposition to develop addictive behavior can be attributed to a loss of “functional autonomy” of the SEEKING/Explorative disposition. Indeed, as shown by animal and human studies, the tendency to be conditioned by situations and contexts that provide an immediate reward can be closely related to a deficit in the tonic endogenous activity of the ML DA-SEEKING system.

The Medievalism of Emotions in King Lear

King Lear exemplifies two cultures of feeling, the medieval and the early modern one. Even though the humoral theory lay at the heart of the medieval and the early modern understanding of emotions, there was a sudden change in the understanding of specific medieval emotions in Renaissance England, such as honour as an emotional disposition. Emotional expression also changed, since the late Middle Ages favoured vehement emotional expression, while in early modern England curtailment of any affective responses was advocated. Early modern England cut itself off from its medieval past in this manner and saw itself as “civilized” due to this restraint. Also some medieval courtly rituals were rejected. Expression of anger was no longer seen as natural and socially necessary. Shame started to be perceived as a private emotion and was not related to public shaming. The meaning of pride was discussed and love was separated from the medieval concept of charity. In contrast, in King Lear the question of embodiment of emotions is seen from a perspective similar to the medieval one. The article analyzes medievalism in terms of affections and studies the shift from the medieval ideas about them to the early modern ones.

Measuring Perceived Social Support in Elite Athletes: Psychometric Properties of the Romanian Version of the Multidimensional Scale of Perceived Social Support

The Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS) is a brief measure designed to capture individuals’ perceptions of the support received from their social networks. It has been translated into several languages and adapted for various cultural contexts. The aim of this study was to evaluate psychometric properties of the Romanian version of the MSPSS, using a sample of young elite athletes. To assess its validity and reliability, 282 Romanian elite athletes (176 males, 106 females; 19 – 25 years old) completed the MSPSS together with questionnaires measuring life satisfaction, negative emotional disposition, and perceived stress. A confirmatory factor analysis underpinned a 12-item three-factor correlated model that was invariant over gender. Cronbach’s alpha and Raykov’s composite reliability coefficients together with average variance extracted showed adequate values for each factor. Correlational analysis displayed that three sources of social support positively correlated with life satisfaction and negative emotional disposition and negatively correlated with perceived stress. Altogether, the MSPSS is a valid and reliable short measure for Romanian elite athletes to explore perceived social support from their family, friends, or significant others.

TRUST AS A MORAL IDEAL IN CHILD-ADULT RELATIONSHIPS IN RECREATIONAL CAMPS FOR THE LEADERS OF THE PIONEER AND KOMSOMOL ORGANIZATIONS

В статье представлен опыт создания атмосферы доверия в детско-взрослом сообществе лагерей актива, развития творчества, инициативы и ответственности при организации взаимодействия в детском оздоровительном лагере. Автор проводит сравнительный анализ понятия «доверие» с позиции философии, психологии, педагогики; предлагает учитывать культурно-созидающую функцию воспитания, делового общения и взаимодействия в течение лагерной смены; конкретизирует условия проявления доверия во взросло-детском сообществе на основе анализа особенностей его проявления в лагерях пионерского и комсомольского актива, рассматривая лагерь как летнюю школу и коммуну. В статье предложена педагогическая ретроспектива взглядов на структуру лагеря актива и способы организации его жизнедеятельности на основе доверия, взаимовыручки, активности, ответственности. Раскрыты особенности взаимодействия детей и взрослых в течение лагерной смены. На основе опыта конкретных лагерей по построению отношений на основе доверия сформулирован комплекс педагогических условий, определяющих особенности доверительного взаимодействия: создание коллектива, развитие самоуправления, активная жизнедеятельность и общественная позиция, пример взрослых, положительный психологический климат, позитивный эмоциональный настрой. Перечисленные условия можно создавать не только в лагерях актива, где собираются специально выбранные дети, но и в условиях летней смены детского оздоровительного лагеря. The article focuses on the strategy of creating the atmosphere of trust in child-adult relationships, on the strategy of enhancing creativity, initiative and responsibility at summer recreational camps for the leaders of Pioneer and Komsomol organizations. The author comparatively analyzes the concept of trust from philosophical, psychological, and pedagogical perspectives. The author underlines the necessity of taking into consideration the enculturating function of education and communication in a summer camp. The author describes the environment that promotes trust in child-adult relationships in recreational summer camps for the leaders of the Pioneer and Komsomol organizations. The article performs a retrospective analysis of the structure of summer camps and of trust, mutual support, activity and responsibility as the main principles of their functioning. It investigates the peculiarities of child-adult communication during a camp shift. It analyzes the strategies of enhancing trust used by different recreational camps to formulate a set of pedagogical prerequisites that ensure mutual trust, such as team consolidation, self-rule, vigor, social activity, adult role models, positive psychological climate, positive emotional disposition. All the above-mentioned conditions need not be limited to summer camps for the leaders of Pioneer and Komsomol organizations, these conditions can be recreated in all summer camps.

Hope, Despair, and Justice in Postwar European Culture: Bicycle Thieves, The Plague, and The Man Outside as Case Studies

While there is growing interest in the postwar era, the cultural characteristics of the period after World War II and the period’s historical scope are still largely underdetermined. The purpose of this article is to offer a more nuanced use of the term postwar and insights into the cultural landscape of this enormously significant moment in the history of the West. To do so, it examines three major works of what is termed here the immediate postwar. These works are fundamentally dissimilar and yet, it is argued, share an emotional disposition. As shown, all three works exhibit a complex dialectical coupling of horror and anticipation. In other words, this article demonstrates that the cultural production of the postwar period (in the exact sense of the term) is characterized, on the one hand, by a sincere depiction of suffering and depravity but, on the other, by an intense engagement with questions about the moral and social future.

Compersion: An Alternative to Jealousy?

Compersion is an important concept for non-monogamous people. Often described as jealousy's opposite, compersion labels positive feelings toward the intimacy of a beloved with other people. Since many people think jealousy is ordinary, intransigent, and even appropriate, compersion can seem psychologically and ethically dubious. I make the case for compersion, arguing it focuses on the flourishing of others and is thus not akin to pride, vicarious enjoyment, or masochistic pleasure. People cultivate compersion by softening their propensity to be jealous and by attending to the flourishing of others, which requires them to tackle entitlement and temper vulnerability. I argue that jealousy is not a valuable emotional disposition; its instrumental benefits are minor, unstable, and have to be traded against the harms of aggression. Arguments that conclude that jealousy is a virtue rest on contentious premises and overlook the practical question as to whether jealousy and compersion could be cultivated together.

Attentional Bias and Well-Being

This chapter reviews work that has sought to examine how biased patterns of attentional responding to affectively valenced information can contribute to variability in both emotional and situational well-being. It begins by critically appraising the cognitive–experimental procedures that have most commonly been employed to assess such attentional bias. Next, the chapter considers findings from research that have employed these assessment approaches to investigate how individual differences in attentional bias toward either negatively toned or positively toned affective information may contribute to variability in emotional disposition. The chapter then discusses research that has examined how the selective processing of aversive information concerning prospective threat and selective attentional responding to positively toned appetitive stimulus information may impact the prospect of engaging in behaviors that have the capacity to enhance or impair situational well-being. In doing so, this chapter highlights the possibility that these types of attentional biases may directly contribute to dissociation between emotional and situational well-being, either by evoking negative emotion while also increasing the prospect of adaptive behavior or by evoking positive emotion while increasing the prospect of maladaptive behavior.