Purpose of the work was to investigate the mediating role of psychological capital in the relationship between subjective perceptions of stress and person’s life satisfaction.Methods. Psycho-diagnostic methods “Stress Perception Scale-10”, “Psychological Capital”, “Life Satisfaction Scale” were used. Statistical analysis included calculation of descriptive statistics, correlations between variables (r-Pearson), finding differences between samples (ANOVA) and mediator analysis.Results. On the basis of a cross-sectional research of a sample of 460 people, the hypothesis that life satisfaction negatively correlates with the level of subjective perception of stress and positively with psychological capital was confirmed. Subjective perception of stress, in turn, negatively correlates with psychological capital. The hypothesis of the mediating role of psychological capital was partially confirmed, as the relationship between the perception of personal stress and life satisfaction remained statistically significant, although it decreased after psychological capital was added as a mediator. This result indicates that the cognitive assessment of stressors remains an important variable for predicting life satisfaction, even when regulating dispositional characteristics. Psychological capital as an integral personal resource is by a third statistically significant in determining the relationship between person’s perception of stress and life satisfaction. Affecting directly, subjective perception of stress explains 18.9% of the life satisfaction variance; at the same time the model mediated by psychological capital adds another 8.6%.Conclusion. Psychological capital is one of the integral personal resources, which provides a mechanism of response, processing and recovery from stressors, supporting the subjective well-being. It explains a third of the variance of the relationship between subjective perception of stress and life satisfaction. Psychological capital provides a partial mediating effect when people encounter stressors to maintain their well-being.Key words: life satisfaction, subjective well-being, psychological capital, perception of stress, mediator analysis. Метою роботи було вивчення опосередкованої ролі психологічного капіталу у взаємозв’язку між суб’єктивним сприйняттям стресу та задоволеністю життям особистістю.Методи. Використовувались психодіагностичні методики «Шкала сприйняття стресу-10», «Психологічний капітал», «Шкала задоволеності життям». Статистичний аналіз містив розрахунок описових статистик, кореляцій між змінними (r-Пірсона), знаходження відмінностей між вибірками (ANOVA) та медіаторний аналіз.Результати. На основі кроссекційного дослідження вибірки з 460 осіб підтверджено гіпотези, що задоволеність життям негативно корелює з рівнем суб’єктивного сприйняття стресу та позитивно – з психологічним капіталом. Суб’єктивне сприйняття стресу негативно взаємозв’язане з психологічним капіталом. Частково підтвердилась гіпотеза про опосередковану роль психологічного капіталу, оскільки взаємозв’язок між сприйняттям стресу особистістю та задоволеністю життям залишився статистично значущим, хоча і зменшився після того, як був доданий психологічний капітал як медіатор. Цей результат указує на те, що когнітивна оцінка стрес-факторів залишається важливою змінною для прогнозу задоволеності життям, навіть за умов контролю диспозиційної характеристики. Психоло-гічний капітал як інтегральний особистісний ресурс на третину статистично значуще визначає взаємозв’язок між сприйняттям стресу особистістю та задоволеністю життям. Суб’єктивне сприйняття стресу безпосереднім впливом пояснює 18,9% дисперсії задоволеності життям, а модель з опосередкуванням психологічним капіталом додає ще 8,6%.Висновки. Одним з інтегральних особистісних ресурсів, що забезпечує механізм реагування, переробки та відновлення після стресових факторів, підтримуючи суб’єктивне благополуччя, є психологічний капітал. Він пояснює третину дисперсії взаємозв’язку між суб’єктивним сприйняттям стресу та задоволеністю життям. Психологічний капітал забезпечує частковий медіаторний ефект, коли люди зіштовхуються зі стресовими факторами для підтримки свого благополуччя.Ключові слова: задоволеність життям, суб’єктивне благополуччя, психологічний капітал, сприйняття стресу, медіаторний аналіз.
Living Space and Job Prospects and Their Relationship with Subjective Well-Being during COVID-19 Confinement in Spain: The Mediator Role of Resilience
