Das ?Malatenzym? von Lactobacillus plantarum und Leuconostoc mesenteroides

1973 ◽  
Vol 91 (3) ◽  
pp. 183-202 ◽  
Author(s):  
M. Sch�tz ◽  
F. Radler
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

scholarly journals CAPACIDAD PROBIÓTICA DE BACTERIAS LÁCTICAS AISLADAS DE CHICHA DE MOLLE

2017 ◽  
Vol 83 (4) ◽  
pp. 391-402
Author(s):  
Jhanina Rodríguez Carrasco ◽  
Paula García-Godos Alcázar
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Candida Albicans ◽  
Salmonella Typhimurium ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

La investigación tuvo como objetivos aislar e identificar bacterias lácticas (BAL), evaluar la capacidad probiótica in vitro e in vivo de bacterias lácticas aisladas de chicha de molle, para ello se muestreó chichas de molle elaboradas artesanalmente de las provincias de Huanta y Huamanga, aislando 55 cepas BAL e identificando a Lactobacillus plantarum, Lactobacillus maltaromicus y Leuconostoc mesenteroides en base a la coloración Gram, producción de gas, gluconato y fermentación de azúcares. Para evaluar la capacidad probiótica in vitro se realizaron pruebas de antagonismo entre BAL con cuatro microorganismos patógenos (Escherichia coli ATCC 25922, Salmonella typhimurium ATCC 14028, Staphylococus aureus ATCC 25923 y Candida albicans ATCC 90028), mostrándose que 14 de las 55 cepas BAL producen sustancias inhibitorias de amplio espectro; asimismo, se evaluó la capacidad de tolerancia a condiciones gastrointestinales de cepas BAL, realizando ensayos a diferentes pHs , diferentes concentraciones de sales biliares y extracto gástrico artificial, resultando 25 cepas BAL con capacidad de tolerancia gastrointestinal y se seleccionaron cuatro cepas con mayor diámetro de halos de inhibición y cepas tolerantes a condiciones gastrointestinales siendo las cepas: BL-1 (Lactobacillus plantarum), BL-26 (Lactobacillus maltaromicus), BL-27 (Lactobacillus plantarum) y BL-53 (Lactobacillus maltaromicus), a las cuales se evaluaron la capacidad probiótica in vivo en 20 ratas para luego realizar recuento de BAL en el intestino a los 21 días, encontrándose en el grupo de estudio con BAL a 60x1019 UFC/ mL, mientras en el tratamiento con BAL más yacón a 25x1024 UFC/mL y los tratamientos de yacón y control a 50x1014 UFC/mL de BAL obteniéndose una de ganancia de peso en ratas en el grupo de estudio de BAL más yacón de 46 g, mientras con bacterias lácticas se tuvo 24 g y 16 g en el grupo control y extracto de yacón. En consecuencia esta investigación demuestra que la toma diaria de bebidas fermentadas tradicionales favorece el incremento de Lactobacillus en la microbiota intestinal.

scholarly journals Evaluation of the Efficiency of Ethanol Precipitation and Ultrafiltration on the Purification and Characteristics of Exopolysaccharides Produced by Three Lactic Acid Bacteria

2018 ◽  
Vol 2018 ◽  
pp. 1-11 ◽  
Author(s):  
Manel Ziadi ◽  
Taroub Bouzaiene ◽  
Sana M’Hir ◽  
Kaouther Zaafouri ◽  
Ferid Mokhtar ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Ftir Analysis ◽  
Molecular Weights ◽  
Molar Ratios ◽  
Monomer Composition ◽  
Ethanol Precipitation

Exopolysaccharides (EPS) produced by three Lactic Acid Bacteria strains,Lactococcus lactisSLT10,Lactobacillus plantarumC7, andLeuconostoc mesenteroidesB3, were isolated using two methods: ethanol precipitation (EPS-ETOH) and ultrafiltration (EPS-UF) through a 10 KDa cut-off membrane. EPS recovery by ultrafiltration was higher than ethanol precipitation forLactococcus lactisSLT10 andLactobacillus plantarumC7. However, it was similar with both methods forLeuconostoc mesenteroidesB3. The monomer composition of the EPS fractions revealed differences in structures and molar ratios between the two studied methods. EPS isolated fromLactococcus lactisSLT10 are composed of glucose and mannose for EPS-ETOH against glucose, mannose, and rhamnose for EPS-UF. EPS extracted fromLactobacillus plantarumC7 andLeuconostoc mesenteroidesB3 showed similar composition (glucose and mannose) but different molar ratios. The molecular weights of the different EPS fractions ranged from 11.6±1.83 to 62.4±2.94 kDa. Molecular weights of EPS-ETOH fractions were higher than those of EPS-UF fractions. Fourier transform infrared (FTIR) analysis revealed a similarity in the distribution of the functional groups (O-H, C-H, C=O, -COO, and C-O-C) between the EPS isolated from the three strains.

Probiotic Effects of Lactobacillus plantarum and Leuconostoc mesenteroides Isolated from Kimchi

2016 ◽  
Vol 45 (1) ◽  
pp. 12-19 ◽  
Author(s):  
Kyung-Hee Lee ◽  
Yeon-Ju Bong ◽  
Hyun Ah Lee ◽  
Hee-Young Kim ◽  
Kun-Young Park
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

scholarly journals Detection of the Potential Inactivation of Tetrodotoxin by Lactic Acid Bacterial Exopolysaccharide

Toxins ◽  
2018 ◽  
Vol 10 (7) ◽  
pp. 288 ◽  
Author(s):  
Nguyen Tu ◽  
Nghe Dat ◽  
Le Canh ◽  
Doan Vinh
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Cuprous Oxide ◽  
High Performance ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Lactobacillus Rhamnosus ◽  
Optimal Dose ◽  
Negative Effects ◽  
Bacterial Exopolysaccharide

Screening for compounds that can neutralize the toxicity of tetrodotoxin (TTX) or reduce its negative effects is necessary. Our study tested the TTX detoxification capacity of exopolysaccharide (EPS) extracted from lactic acid bacteria. EPS of Leuconostoc mesenteroides N3 isolated from the Vung Tau sea (Vietnam), Lactobacillus plantarum PN05, and Lactobacillus rhamnosus PN04 were used in the study. To more completely evaluate the importance of EPS in detoxification, EPS samples of Leuconostoc mesenteroides N3, Lactobacillus plantarum PN05 and Lactobacillus rhamnosus PN04 were also tested. The majority of EPS of these bacteria contained glucose; this was observed using thin layer chromatography (TLC) and high-performance liquid chromatography (HPLC) analysis. As observed with FTIR analysis, only EPS of Lactobacillus plantarum PN05 contained methyl groups. The results indicated that detoxification of TTX in mice could be obtained at an optimal dose of 248 µg EPS from Leuconostoc mesenteroides incubated with 54 µg cuprous oxide for 40 min or 148 µg EPS Lactobacillus rhamnosus incubated with 55 µg cuprous oxide for 40 min, while EPS from Lactobacillus plantarum showed TTX detoxification capacity without cuprous oxide combination. Consequently, EPS from Lactobacillus plantarum PN05 can be used in TTX prevention. This is the first report on the importance of lactic acid bacteria in TTX detoxification.

scholarly journals Characterization of non-starter lactic acid bacteria in traditionally produced home-made Radan cheese during ripening

2011 ◽  
Vol 63 (1) ◽  
pp. 1-10 ◽  
Author(s):  
Natasa Jokovic ◽  
Maja Vukasinovic ◽  
Katarina Veljovic ◽  
Maja Tolinacki ◽  
L. Topisirovic
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Streptococcus Thermophilus ◽  
Predominant Species ◽  
Lactobacillus Paraplantarum ◽  
Good Agreement

Two hundred thirteen non-starter lactic acid bacteria isolated from Radan cheese during ripening were identified with both a classical biochemical test and rep-PCR with (GTG)5 primer. For most isolates, which belong to the Lactococcus lactis subsp. lactis, Leuconostoc mesenteroides, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus paraplantarum and Enterococcus faecium, a phenotypic identification was in good agreement with rep-PCR identification. Lactococeus lactis subsp. lactis, Enterococcus faecium and subspecies from the Lenconostoc mesenteroides group were the dominant population of lactic acid bacteria in cheese until 10 days of ripening and only one Streptococcus thermophilus strain was isolated from the 5-day-old cheese sample. As ripening progressed, Lactobacillus plantarum became the predominant species together with the group of heterofermentative species of lactobacilli that could not be precisely identified with rep-PCR.

Effect of salt concentration on quality of Chinese northeast sauerkraut fermented by Leuconostoc mesenteroides and Lactobacillus plantarum

2019 ◽  
Vol 30 ◽  
pp. 100421 ◽  
Author(s):  
Xiaozhe Yang ◽  
Wenzhong Hu ◽  
Aili Jiang ◽  
Zhilong Xiu ◽  
Yaru Ji ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Salt Concentration ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

scholarly journals Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення

2018 ◽  
Vol 20 (85) ◽  
pp. 35-40
Author(s):  
O.Y. Tsisaryk ◽  
I.M. Slyvka ◽  
L.Y. Musiy ◽  
I.I. Kuschnir
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з функціональними властивостями. У роботі проаналізовано зразки овечого сиру бринза, відібрані із Чернівецької області. Для досліджень властивостей штамів МКБ з метою створення препарату для виробництва кисловершкового масла ми відібрали 7 культур: 1 штам Lactococcus lactis, 2 штами Leuconostoc mesenteroides і 4 штами Lactobacillus plantarum. Досліджували температурний оптимум, кислотоутворювальну і молокозгортальну активність та антибіотикорезистентність. Температурний оптимум досліджували при різних температурних режимах – 10, 30 і 45 °С. Ріст клітин при цих температурах визначався за зміною забарвлення бульйону − від фіолетового до жовтого. Кислотоутворювальну активність оцінювали за зниженням рН молока, сквашеного відповідним бактеріальним штамом. Бактерії інкубували в стерильному знежиреному молоці без внесення додаткових компонентів, яке розливали у 5 мл пробірки, засівали 1% інокуляту та інкубували при 30 °С у термостаті протягом 3, 6, 9, 24 год. Визначення чутливості до антибіотиків проводили методом дифузії в агар, із використанням стандартних паперових дисків з антибіотиками, За допомогою лінійки вимірювали діаметр зони затримки росту довкола дисків, включаючи самі диски. Зони затримки росту визначали в мм. За результатами досліджень для виробництва кисловершкового масла було відібрано три штами МКБ: Lactococcus lactis ssp. lactis штам IMAU32258, Lactobacillus plantarum штам WCFS1, Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202. Штам L. lactis ssp. lactis IMAU32258 обраний як основний кислотоутворювач (98 °Т) у складі бактеріального препарату. Штам L. mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202 залучений до бактеріального препарату, як ароматоутворювальний вид. Штам L. plantarum WCFS1 вибраний за його функціональними властивостями, а саме: зниженням рівня холестеролу в сироватці крові, синтезом бактеріоцинів і біологічно активного ізомеру транс-11 кон’югованої лінолевої кислоти, посиленням імунної відповіді при глютеновій атолерантності, про що вказують повідомлення в літературі. Ці властивості L. plantarum зможуть надати продуктові геродієтичних властивостей.

scholarly journals Exploitaton of the Functional Properties of Leuconostoc mesenteroides and Lactobacillus plantarum as Probiotic using Soyabeans Flour as Vehicle

2021 ◽  
pp. 62-76
Author(s):  
Abdulkadir Musliu ◽  
Muhammed Yusuf ◽  
Sulaimon Adebisi
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Functional Properties ◽  
Room Temperature ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Physiological Stress ◽  
Starter Culture ◽  
Research Work ◽  
Cell Number ◽  
Slight Reduction

Lactic acid bacteria produce a variety of antimicrobial compounds such as acetic acid, hydrogen peroxide, diacetyl on them as a natural competitive means to overcome other microorganism sharing the same niche. Seven different strains of Leuconostoc mesenteroides and Lactobacillus plantarum were screened for their ability to produce enzymes and metabolites. They were also screened for their ability to withstand some physiological stress like acid tolerance, temperature, salt concentration and antibacterial activity. Leuconostoc mesenteroides S3 and Lactobacillus plantarum Yh1produced values significantly different to other five isolates and they were selected. These functional properties were exploited in the fermentation of soyabean in order to obtain a probiotic vehicle. The selected isolates were used as starter both singly and in consortium. This research work also finds out the suitability of soya beans flour as a vehicle for probiotic microorganisms (Lactobacillus plantarum and Leuconostoc mesenteroides). The cleaned, dried and roasted soya beans were grinded to flour. The soya beans flour was fermented with Lactobacillus plantarum and Leuconostoc mesenteroides and there was mass increase in lactic acid counts in the fermented soya beans flour store at room temperature. All lactic acid fermented soya beans flour recorded increase at room temperature but slight reduction in number at refrigerator temperature from day 0 to day 14 of storage. Lactobacillus plantarum fermented soya beans flour (LPFSB) recorded increase from 5.9x105 (day 0) to 10.60x105cfu/g (day 14), while the L. plantarum stored at refrigeration temperature had 5.9x105cfu/g on (day 0) to 5.5x105cfu/g on day 14. The L. plantarum and consortium of both starters used were observed to have considerable increase in cell growth after storage, therefore this satisfies the criteria for good probiotic bacteria. Leuconostoc mesenteroides fermented soya beans slightly reduced in cell number at pH of 2 but others survived well at acidic pH and 10% bile. The cell number reduced from 4.8x106 (initial) to 4.2x106 (final). The pH of the intestine ranges from 2.5 to 3.5 and the starter culture used survive this pH and the bile product which shows greatly that they can serve as probiotic in the treatment of infection in gastrointestinal tract    .

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document