Урожайність артишоку (Cynara cardunculus L. var. scolymus (L.) Fiori) залежно від густоти рослин

Мета дослідження – вивчення й аналіз світового досвіду вирощування артишоку за різної густоти рослин культури і впливу останньої на продуктивність, а також побудова математичної поліноміальної моделі продук- тивності культури залежно від її загущення. Методи дослідження: синтетико-аналітичний метод для узагальнення дослідних даних, отриманих у різних дослідженнях технології вирощування арти- шоку; математичний аналіз методом поліноміальної регресії (поліном другого ступеня) для побудови моделі продуктивності культури залежно від загущення її посі- вів; графічна апроксимація моделі шляхом побудови графіку поліному другого ступеня та побудови параболи продуктивності культури. Результати. Розроблена поліноміальна модель продуктивності артишоку залежно від густоти виду «Урожай=4,8872+0,0017×Густота–3,0162× ×10-8×Густота2» забезпечує достатню прогностичну ефективність (величина середньої абсолютної похибки моделі у відсотках MAPE – 24,59%) та якість підгону. Аналіз результатів математичного моделювання доз- воляє підкреслити необхідність вивчення агротехно- логії артишоку за густоти рослин від 10 до 35 тис. на га. Найменш перспективною є густота рослин арти- шоку в діапазонах 5-10 та понад 35 тис./га, що супро- воджується зниженням продуктивності культури згідно з апроксимаційною кривою. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що оптимальна густота рослин артишоку залежить від умов вирощування, проте повсюдно простежується чітка тенденція до зростання врожайності культури в умовах загущення. Математичним моделюванням установлено, що модальні величини популяції рослин артишоку на 1 га коливаються у межах 10-15 тис./га, тоді як максимально перспективними з погляду на продук- тивність культури має бути величина густоти від 20 до 35 тис./га залежно від агрокліматичних умов і морфо- біологічних особливостей сорту.