scholarly journals Пилозахисна функція живоплотів на прикладі урбоекосистем Чернівецької області

2021 ◽  
Vol 31 (4) ◽  
pp. 48-53
Author(s):  
К. В. Мирончук ◽  
М. П. Курницька
Keyword(s):  
Carpinus Betulus ◽  
Cornus Alba

Зелені насадження сучасних урбанізованих територій виконують важливі середовищетвірні та середовищезахисні функції, серед яких можна виділити їх пилозахисну здатність. Живоплоти, як невід'ємні елементи міського і позаміського озеленення, роблять свій вагомий внесок не тільки в естетизацію середовища, але й у вирішення його екологічних проблем. Досліджено пилозатримувальну здатність живих огорож, сформованих з найпоширеніших для них видів деревних рослин: свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.), граба звичайного (Carpinus betulus L.) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolia L.), що ростуть на території міст і селищ Чернівецької області під дією різного антропогенного навантаження. За результатами порівняльного аналізу акумулювання пилу на листках досліджуваних живоплотів з'ясовано, що його кількість закономірно збільшується паралельно до погіршення екологічних умов від І до IV ЕФП. Встановлено, що за умов найменшого урбогенного впливу досліджені живоплоти осаджують від 0,0001 до 0,00017 мг/см2 пилу, а на їх листках вздовж завантажених транспортом міських вулиць кількість пилу збільшується у 3,1-4,3 раза. Виявлено високий рівень седиментації пилу на листкових пластинках усіх досліджуваних видів, особливо Carpinus betulus, оскільки вид має складну фактуру поверхні листкової пластинки. Зауважено, що кількість пилу на фітомасі живоплотів залежить від типу прилеглого до насадження надґрунтового вкриття. Запропоновано асортимент газостійких видів для формування живоплотів у цьому регіоні з найкращим пилозатримувальним ефектом. Розроблено практичні рекомендації з покращення функціональної здатності живих огорож, основними з яких для 25 % дослідних живоплотів є оновлення, для 67 % – доповнення у місцях втрати структурних одиниць, здебільшого – формувальні та санітарні обрізування. Узагальнено доцільність ширшого запровадження живоплотів у систему озеленення населених пунктів як індикаторів техногенного забруднення і потужного пилового бар'єру.

The Hornbeam (Carpinus Betulus L.) In Britain

1924 ◽  
Vol 12 (1) ◽  
pp. 39 ◽  
Author(s):  
Miller Christy
Keyword(s):  
Carpinus Betulus

scholarly journals New woody alien plant species recorded in Lithuania

2017 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
pp. 153-168 ◽  
Author(s):  
Zigmantas Gudžinskas ◽  
Lukas Petrulaitis ◽  
Egidijus Žalneravičius
Keyword(s):  
Plant Species ◽  
Pinus Strobus ◽  
Celastrus Orbiculatus ◽  
Berberis Thunbergii ◽  
Alien Plant Species ◽  
Alien Plant ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Cornus Alba ◽  
Aralia Elata ◽  
Rhus Typhina

AbstractMany woody plant species that originate from various regions of the world have been introduced in other regions or continents and are used in ornamental gardening, silviculture, erosion control, for fruit sources or other purposes. Woody plants selected for introduction usually originate from regions with similar climate conditions; therefore, after certain time lag they start to spread outside places of cultivation, become naturalized or even invasive. In addition to 77 woody alien plant species reported in Lithuania, ten new species were recorded and analysed in this paper. Information on the native and anthropogenic ranges, first record in Lithuania, size of populations, habitats, reproduction and naturalization of Aralia elata, Berberis thunbergii, Caragana frutex, Celastrus orbiculatus, Cornus alba, Cytisus austriacus, Hydrangea arborescens, Pinus strobus, Rhus typhina and Thuja occidentalis is presented. All these species have been introduced intentionally and are used mainly in ornamental gardening. Three of the reported species, Berberis thunbergii, Hydrangea arborescens and Thuja occidentalis, currently are casual species. Remaining seven species were recognized as naturalized in Lithuania, and five of these, i.e. Aralia elata, Celastrus orbiculatus, Cornus alba, Pinus strobus and Rhus typhina as well as Berberis thunbergii, which currently is treated as a casual, have very high or high probability of getting invasive. Constant survey of potential habitats, detection of new escaped alien plants, particularly of trees and shrubs, is the best way to reveal potentially dangerous species and make timely decisions for their control or eradication, if necessary.

scholarly journals Distribution and ecology of the lichen Fellhanera gyrophorica in the Pojezierze Olsztyńskie Lakeland and its status in Poland

2011 ◽  
Vol 80 (4) ◽  
pp. 293-300 ◽  
Author(s):  
Dariusz Kubiak
Keyword(s):  
Common Species ◽  
Populus Tremula ◽  
General Distribution ◽  
Acer Platanoides ◽  
Carpinus Betulus ◽  
The Third ◽  
North Eastern ◽  
The World ◽  
New Localities ◽  
Distribution And Ecology

The study presents recent data on the distribution of <em>Fellhanera gyrophorica </em>(Pilocarpaceae, Ascomycota) in Poland, a rare lichen with a crustose, usually sterile thallus. Both previous and new localities of the species are presented with data on its eco­logy and general distribution. Furthermore, this paper provides detailed results on floristic investigations of the species in the forest areas of the Pojezierze Olsztyńskie Lakeland (Northern Poland). Fertile specimens of <em>F. gyrophorica </em>have been observed in Poland for the second time and in the world – for the third time. Also, a new substrate for this species has been found: <em>Acer platanoides</em>. In addition, <em>Carpinus betulus </em>and <em>Populus tremula </em>were also found to be the species' substrates in Poland. Based on this study and previous reports, <em>F. gyrophorica </em>seems to be a relatively common species in north-eastern Poland.

scholarly journals Recent records of hypogeous fungi in Greece

2013 ◽  
Vol 43 (2) ◽  
pp. 139-142 ◽  
Author(s):  
Stephanos Diamandis ◽  
Charikleia Perlerou
Keyword(s):  
Corylus Avellana ◽  
Natural Ecosystems ◽  
Quercus Pubescens ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Hypogeous Fungi ◽  
Historical Information ◽  
Truffle Cultivation ◽  
Poplar Plantations

Uncertainty among Greek farmers who are in search of new and profitable crops has increased interest in truffle cultivation. Recent research has come up with 23 taxa of hypogeous fungi new for Greece including gastronomically valuable species. Natural ecosystems of <em>Quercus pubescens, Q. frainetto, Q. ilex</em> and <em>Q. coccifera</em> seem to be rich in hypogeous species. Ecosystems with <em>Corylus avellana, Carpinus betulus</em>, Mediterranean pines and even poplar plantations were found to also host hypogeous fungi. These records, supported by historical information about the existence of truffles in Greece, seem to be encouraging hints for systematic truffle cultivation.

scholarly journals ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

World Science ◽  
2019 ◽  
Vol 1 (3(43)) ◽  
pp. 40-45
Author(s):  
Мегалінська Г. П. ◽  
Пакірбаєва Л. В. ◽  
Білик Ж. І. ◽  
Даниленко Є. В. ◽  
Гатальська Є. О.
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Water Extract ◽  
Populus Tremula ◽  
Allelopathic Effect ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Phytotoxic Activity

The results of the study of phytotoxic effects of water extracts from Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, Quercus robur L., Picea abies (L.) Karst. P. excelsa Link, Carpinus betulus L., Robinia pseudoacacia L., Populus tremula L., Crataegus submollis L. are presented. For а comparison of the phytotoxic activity of the investigated plants was used to measure the change in the intensity of the mitotic division, depending on the concentration of aqueous extraction of plant material (tangent trend curve of cytostatic activity). According to this parameter, the following row of phytotoxic activity of wood species can be ordered: Populus tremula, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata, Pinus sylvestris. Water extract Quercus robur and Picea abies have discovered a phyto-stimulating effect. The results of the study allow us to discuss the possibility of introducing the parameter of the phytotoxicity coefficient to determine the allelopathic effect in the tree-tree system.

Adaptability of Cornus Alba Seedling under Drought Stress in Highway Greening

2011 ◽  
Vol 90-93 ◽  
pp. 3262-3267
Author(s):  
Wen Yuan Xu ◽  
Long Sun ◽  
Li Qiang Mu
Keyword(s):  
Drought Stress ◽  
Water Content ◽  
Soil Water ◽  
Soil Water Content ◽  
Drought Resistance ◽  
Control Method ◽  
Water Saturation ◽  
Focal Point ◽  
Water Saturation Deficit ◽  
Cornus Alba

The drought resistance adaptation mechanism of highway greening plants was always the focal point which the researcher payed attention. This experiment took Cornus alba as the study object and examines its resistance to drought stress by using the potting and water control method. The researcher measured bond water content, water saturation deficit, relevant water content, relevant content of osmotic water, and osmotic potential when full turgor and turgor were both zero. Other water condition indexes also were analyzed systematically. Finally, a comprehensive evaluation on the drought resistance of Cornus alba by fuzzy mathematics’ anti-membership function was conducted. According to the experiment result, Cornus alba had the highest drought resistance at B-level treatment (soil water content: 53.60%), followed by D-level (soil water content: 29.90%) treatment. Cornus alba had strong endurance and resistance to drought stress. This study could provide a scientific basis for the future introduction of other urban greenbelt plants and the choice of excellent traits.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document