Склад, екологічна структура та декоративність живоплотів в урбанізованому середовищі Чернівців

Наведено результати досліджень видового складу, просторової, екологічної та вікової структури живоплотів урбанізованого середовища Чернівців. Здійснено комплексне оцінювання якісного стану та декоративності живоплотів у міських зелених зонах та запропоновано заходи з покращення їх декоративності, якісного стану і функціональності. Встановлено, що для дендрофлори живоплотів Чернівців характерне незначне видове різноманіття, зокрема 17 видів деревних рослин із 13 родів та 12 родин. В озелененні міста на територіях загального користування, а також на територіях державних установ і підприємств переважно формують живі огорожі із самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.), пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.,), спіреї середньої (Sріraea media Schmidt.) та спіреї Вангутта (Spiraea vanhouttei Zab.). Переважна більшість живоплотів міста розміщена на територіях загального користування (48,8 %) та сформована із одного деревного виду – 98,3 %. За екологічною структурою найчисельнішою в живоплотах відносно трофності ґрунтового субстрату є група мезотрофних деревних рослин – 70,5 %, а відносно вологості ґрунтового субстрату – група мезофітних деревних рослин – 70,6 %. За просторовою структурою серед живих огорож міста найпоширенішими є однорядні – 83,5 % та середні за висотою живоплоти – 63,6 %. Частка бордюрних живоплотів, створених переважно із спіреї середньої, самшиту вічнозеленого та барбарису Тунберга (Berberis thunbergii DC.), є незначною та становить тільки 10,7 %. За віковою структурою в насадженнях міста найпоширенішими є 21-30-річні живоплоти – 57,9 %, а живих огорож віком понад 50 років не виявлено зовсім. Найвища оцінка декоративності у зелених зонах міста характерна для живоплотів, сформованих з барбарису Тунберга, бирючини звичайної (Ligustrum vulgare L.), садового жасмину звичайного (Philadelphus coronarius L.), сніжноягідника білого (Symphoricarpos albus (L.) Blake), спіреї середньої, спіреї Вангутта, свидини білої, свидини криваво-червоної (Cornus sanguinea (L.) Opiz.) та самшиту вічнозеленого. За якісним станом більшість живоплотів у зелених зонах Чернівців належать до категорії "добрих" – 43,0 %, однак частка живих огорож "незадовільного" якісного стану є досить значною та становить 22,3 %. Належне фінансування проведення необхідних агротехнічних заходів та ефективна садово-парково-господарська діяльність сприятимуть покращенню якісного стану, декоративності та естетичної привабливості живоплотів, підвищення їх стійкості до несприятливого антропогенного впливу в урбанізованому середовищі.

Estimation of the efficiency of rooting varieties of Berberis Thunbergia DC. by the method of green shearing

In this work, the results of evaluating the differences in the variants of the three-factor experiment on rooting of varieties of Barberry Thunberg (Berberis thunbergii DC.) By factors: varietal characteristics, the number of nodes and the use of a root formation regulator are considered. The study involved cuttings of the following varieties: ‘Dart’s Red Lädy’, ‘Kobold’, ‘Golden Ring’, ‘Harlequin’, ‘Rosetta’, ‘Red Chief’ and ‘Aurea’. 4- (indol-3-yl) butyric acid (trademark "Kornevin") was used as a root formation stimulator by the method of dusting. The green cuttings had 2 and 3 knots. The results of analysis of variance on the variability of the average total root length in green cuttings depending on varietal characteristics, dusting with a root formation stimulator and the number of nodes made it possible to establish that the ‘Red Chief’ variety had the maximum average total root length and was significantly different from all other varieties. The average total length of roots when using a root formation stimulator is significantly higher than in the control variant. Cuttings with three nodes reliably had a large average total root length. Based on the results obtained, it is assumed that the use of a root formation stimulator and rooting of cuttings with three nodes has a positive effect on the rooting processes of barberry cuttings. Keywords: BERBERIS THUNBERGII, THUNBERG BARBERRY, GREEN CUTTINGS, 4- (INDOL-3-YL) BUTYRIC ACID, KORNEVIN, KNOTS

The Effect of Brassinosteroids on Rootting of Stem Cuttings in Two Barberry (Berberis thunbergii L.) Cultivars

Brassinosteroids are a group of over seventy steroid compounds whose discovery in lower and higher plant organisms created new possibilities of plant growth control. The aim of the work was to evaluate the effect of two brassinosteroids: brassinolide (BL) and 24-epibrassinolide (24epiBL) as compared to the auxin rooting enhancer indole-3-butyric acid (IBA), on the rooting of stem cuttings in two Thunberg’s barberry cultivars ‘Maria’ and ‘Red Rocket’. The cuttings were sprayed with water solutions of growth regulators: IBA (200 mg·L−1), 0.05% BL or 24epiBL, as well as with a combination of each of brassinosteroids with the auxin while the control cuttings were sprayed with water. In both cultivars brassinosteroids positively affected a degree of rooting and root length. Their application resulted in elevated contents of chlorophyll, total soluble sugars, free amino acids, hydrogen peroxide and catalase activity. Brassinosteroids were more effective when combined with the auxin than when used singly.

Physiological indicators of habitat quality for a migratory songbird breeding in a forest invaded by non-native Japanese barberry (Berberis thunbergii)

Non-native, invasive plants can impact birds by altering food sources, nesting substrates and other critical resources. Japanese barberry (Berberis thunbergii) is one of the most invasive, non-native woody plants in in the northeastern USA, and yet almost nothing is known about its effects on birds or other wildlife. To investigate individual-level impacts of Japanese barberry on a forest-breeding bird, we compared food abundance (leaf-litter arthropod biomass) and the physiological condition of territorial male ovenbirds (Seiurus aurocapilla) between areas of a forest preserve in New York State that had high or low densities of Japanese barberry. We used haemoglobin and plasma triglyceride concentrations to indicate energetic condition, plasma uric acid and total plasma protein levels to indicate diet quality, and heterophil to lymphocyte ratios to indicate chronic stress. We found no difference in arthropod biomass between ovenbird territories that were heavily invaded by or relatively free of Japanese barberry. Perhaps largely as a result, we found no relationship between Japanese barberry density and any of our five haematological condition indices. There was also no difference in body mass, body size or age ratio between ovenbirds nesting in areas with low or high densities of Japanese barberry to suggest that relatively uninvaded forest patches were in greater demand and acquired by the most dominant individuals. Our results indicate that Japanese barberry does not reduce habitat quality for breeding male ovenbirds in a way that affects their prey abundance or physiological condition, but we caution that other species of birds and other aspects of habitat quality could be affected differently. We encourage future research on additional bird species and the effects of Japanese barberry on factors such as diet composition, pairing and nesting success and post-fledging survival to improve science-based decision-making about the extent to which conservation resources should be applied towards Japanese barberry control.

Phenolic Characterization, Antioxidant Activity, and Enzyme Inhibitory Properties of Berberis thunbergii DC. Leaves: A Valuable Source of Phenolic Acids

: Berberis species are known for their use in traditional medicine. Here, we report the phenolic composition and bioactivity of methanolic and aqueous extracts of Berberis thunbergii DC. leaves. The phenolic profiling and the quantitation of the main compounds were performed by high-performance liquid chromatography with diode array and mass spectrometry detections. The most abundant compounds in both extracts were caffeoylquinic acids (chlorogenic acid, particularly, with a concentration of 90.1–101.3 mg g−1 dried extract), followed by caffeoylglucaric acids and quercetin glycosides. Antioxidant and radical scavenging assays (phosphomolybdenum, DPPH, ABTS, CUPRAC, FRAP, metal chelating activity), as well as enzyme inhibitory assays (acetylcholinesterase, butyrylcholinesterase, tyrosinase, amylase, glucosidase, and lipase), were carried out to evaluate the potential bioactivity of B. thunbergii. The methanolic extract presented the highest antioxidant and radical scavenging values, in agreement with its higher phenolic content. Regarding enzyme inhibitory potential, the methanolic extract was also more potent than the aqueous one. Hence, B. thunbergii leaves represent a suitable candidate for the preparation of pharmaceutical or nutraceutical products.