ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності в майбутніх психологів. Мета полягала в емпіричному виявленні відмінностей розвитку показників професійної ідентичності на різних етапах навчання майбутніх психологів у бакалавраті. Теоретично досліджені основні погляди вчених на процес професійного становлення психологів (консультантів, психотерапевтів). Розглянуто особливості професійної ідентичності психологів у порівнянні з іншими професіями. Акцент ставиться на важливості приділення уваги становленню професійної ідентичності майбутніх психологів вже на етапі їхнього навчання у ЗВО. Розглянуто ключові періодизації розвитку професійної ідентичності спеціалістів допомагаючих професій, окремо виділено студентський період, в межах якого в майбутніх психологів має сформуватися чітке бачення себе як спеціаліста та окреслитися бачення власного професійного шляху. Емпірично досліджено особливості вияву професійної ідентичності з першого по четвертий курс навчання на бакалавраті. Детально розглянуто особливості емоційного ставлення студентів до власної професії та активної позиції щодо оволодіння професією психолога. Основна увага акцентується на зміні емоційного ставлення до спеціальності та професії від позитивного до негативного протягом навчання на бакалавраті. Серед основних причин такого знецінення виділяються дезадаптованість студентів під час початку навчання, напружений психологічний клімат в студентській групі, мала кількість навчальних годин, що приділяється особистісному розвитку студентів та розвитку готовності до взаємодії із клієнтами. В результаті цього студенти старших курсів виявляються психологічного не готовими до професійної діяльності, а тому обирають інші шляхи самореалізації. У висновках дається бачення того, що негативне ставлення та неприйняття себе в ролі психолога часто пов’язане із низькою адаптацією студентів до навчального процесу, відсутністю позитивного психологічного клімату всередині групи, недостатньою кількістю навчальних годин, спрямованих на особистісний розвиток студентів. Література Левченко, В.В. (2019). Психологічний супровід формування професійної ідентичності в умовах змін. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(50), 196–207. Ляшенко, О.А. (2015). Розвиток професійної ідентичності як чинника становлення психологічної позиції рівності майбутніх викладачів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2(47), 109–115. Родыгина, У.С. (2007). Психологические особенности профессиональной идентичности студентов. Психологическая наука и образование, 12(4), 39–51 Auxier, C.R., Hughes, F.R., & Kline, W.B. (2003). Identity development in counselors-in-training. Counselor Education and Development, 43, 25–38. https://doi.org/10.1002/j.1556-6978.2003.tb01827.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (1993). Supervision of beginning and advanced graduate students of counseling and psychotherapy. Journal of Counseling and Development, 71, 396–405. https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1993.tb02655.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors. Thacker, N.E., & Diambra, J.F. (2019). Parallel Process of Professional Identity Development during Clinical Supervision. Journal of Counselor Preparation and Supervision, 12(3).

Addressing Anxiety: Practitioners’ Examination of Mindfulness in Constructivist Supervision

It is widely documented that practicum students experience anxiety as a natural part of their counselor development. Within constructivist supervision, mindfulness exercises are used to help counselors-in-training (CITs) work with their anxiety by having them focus on their internal experiences. To inform and strengthen our practice, we engaged in a practitioner inquiry study to understand how practicum students experienced mindfulness as a central part of supervision. We analyzed 25 sandtray reflections and compared them to transcripts from two focus groups to uncover three major themes related to the student experience: (a) openness to the process, (b) reflection and self-care, and (c) attention to the doing. One key lesson learned was the importance of balancing mindfulness exercises to highlight the internal experiences related to anxiety while providing adequate opportunities for CITs to share stories and hear from peers during group supervision.

Do Christian Counselors Show More Empathy Toward Christian Clients Than Secular Clients? An Examination of the Relations Between Counselors’ Empathy and Counselor–Client Similarity in Christian Commitment

This study investigated the association between counselors’ Christian beliefs and their counseling. One hundred fifty-eight participants, including 13 counselors and 145 counselors-in-training who were assessed for levels of Christian commitment, were randomly assigned to view one of two versions of a videotape (i.e., a client with or without Christian commitment) and respond in writing to the client’s problem. Two trained raters (i.e., a licensed counselor and an advanced counseling intern) evaluated counselors’ levels of empathy. Counselors with low and high levels of Christian commitment showed similar levels of empathy for non-Christian and Christian clients, while counselors with moderate levels of Christian commitment showed more empathy for Christian clients. The implications of these findings and directions for future research are discussed.

Adaptation and Psychometric Evaluation of the Chinese Counseling Competencies Scale-Revised

Objectives: This study conducted a linguistic and psychometric evaluation of the Chinese Counseling Competencies Scale-Revised (CCS-R).Methods: The Chinese CCS-R was created from the original English version using a standard forward-backward translation process. The psychometric properties of the Chinese CCS-R were examined in a cohort of 208 counselors-in-training by two independent raters. Fifty-three counselors-in-training were asked to undergo another counseling performance evaluation for the test-retest. The confirmatory factor analysis (CFA) was conducted for the Chinese CCS-R, followed by internal consistency, test-retest reliability, inter-rater reliability, convergent validity, and concurrent validity.Results: The results of the CFA supported the factorial validity of the Chinese CCS-R, with adequate construct replicability. The scale had a McDonald's omega of 0.876, and intraclass correlation coefficients of 0.63 and 0.90 for test-retest reliability and inter-rater reliability, respectively. Significantly positive correlations were observed between the Chinese CCS-R score and scores of performance checklist (Pearson's γ = 0.781), indicating a large convergent validity, and knowledge on drug abuse (Pearson's γ = 0.833), indicating a moderate concurrent validity.Conclusion: The results support that the Chinese CCS-R is a valid and reliable measure of the counseling competencies.Practice implication: The CCS-R provides trainers with a reliable tool to evaluate counseling students' competencies and to facilitate discussions with trainees about their areas for growth.

Vicarious Grief in Supervision: Considerations for Doctoral Students Supervising Counselors-in-Training

The COVID-19 pandemic has brought about collective experiences of grief; thus, counselors-in-training (CITs) and their doctoral student supervisors may encounter increases in grief-oriented clinical work. In considering how to support CITs’ work with grieving clients, doctoral supervisors should be prepared to help CITs manage experiences of vicarious grief (VG). Given the ubiquity of loss and the limited amount of grief-specific coursework in counselor training, CITs could benefit from exploring their experiences of VG with their doctoral supervisors in clinical supervision—a core area of training for doctoral students enrolled in counselor education programs accredited by the Council for Accreditation of Counseling and Related Educational Programs. In this manuscript, we (a) provide an overview of the literature on VG, (b) discuss the potential impact of VG on CITs, (c) present a case study illustrating attention to VG in supervision, and (d) provide practical strategies doctoral supervisors can employ when addressing VG in supervision, drawing on Bernard and Goodyear’s discrimination model.

Using a Relational-Cultural and Adlerian Framework to Enhance Multicultural Pedagogy

Counselor education (CE) programs are expected to provide counselors-in-training (CITs) with a diversity-infused curriculum. Throughout the CE literature, there are many available methods to accomplish this goal, yet trainees have reported a lack of self-efficacy in essential multicultural competencies before entering clinical work. Graduates of CE programs have also noted feeling unprepared when working with culturally diverse clients. The integration of culturally responsive models in CE programs is limited, and methods to decolonize current educational practices remain sparse. To address these gaps, we propose a culturally responsive and decolonizing framework grounded in the extant research that integrates relational-cultural theory (RCT) and Adlerian theory principles. The Relational-Cultural and Adlerian Multicultural Framework (RAMF) is intended to be a new pedagogical approach to enhance multicultural education across CE programs. By integrating RCT and Adlerian theory frameworks, the RAMF may offer a more comprehensive lens to view multicultural and social justice issues.

Enhancing Multicultural Awareness: Understanding the Effect of Community Immersion Assignments in An Online Counseling Skills Course

Counselor education programs provide counselors-in-training (CITs) with courses focused on counseling skill development to increase the CITs’ interpersonal counseling abilities and increase multicultural awareness. The research study presents findings from the author’s exploration of online students’ experiences in an experiential community immersion assignment. For analysis, the data was divided into three timeframes: (a) pre-experience, (b) active-experience, and (c) post-experience. In the pre-experience timeframe two themes emerged: (a) overwhelming nervousness and (b) judgmental thoughts. In the active-experience timeframe two themes emerged: (a) welcoming environment and (b) normalization of the minority population. During the post-experience reflections three common themes emerged: (a) similarities between groups, (b) motivation to create relationships, and (c) increased empathy. The study concluded the participants reported an overall increase in multicultural awareness through their community immersion experiences.