clinical supervision
Recently Published Documents


TOTAL DOCUMENTS

1960
(FIVE YEARS 469)

H-INDEX

48
(FIVE YEARS 5)

2022 ◽  
Author(s):  
Erica H. Lee ◽  
Sarah Pitts ◽  
Shelly Pignataro ◽  
Lori R. Newman ◽  
Eugene J. D'Angelo

2022 ◽  
Vol 9 (1) ◽  
pp. 62
Author(s):  
Maksimilianus Naben

This study aims to increase the professionalism of Catholic religious education teachers in the development of student worksheets (LKS) teaching materials through clinical supervision of supervisors at the elementary schools built in the city of Mataram. This research method uses Supervision Action Research (PTKp). The subjects of this research were 17 teachers of Catholic religious education in the target area of Mataram city. The research instrument used a questionnaire and an observation sheet. The data collected were analyzed qualitatively and quantitatively. The results of this study indicate that coaching in an effort to increase the professionalism of Catholic religious education teachers in developing teaching materials for the preparation of Student Worksheets (LKS) through clinical supervision by supervisors shows a significant increase in each cycle. In addition, the activities in each coaching show that all Catholic religious education teachers can increase their professionalism in every aspect.


2022 ◽  
Vol 9 (1) ◽  
pp. 94
Author(s):  
Azizudin Azizudin

This research was carried out with the objectives: 1) to improve the ability of teachers in implementing learning from designing, implementing, to evaluating, 2) to determine the frequency level of implementation of clinical supervision by school principals, and 3) the availability of quality supervision documents. This research method uses school action research which is carried out in two cycles consisting of Planning, Implementation, Observation, and Reflection. The subjects in the study were 60 teachers at SMP Negeri 6 Mataram. This research instrument uses observation sheets, interviews, and documentation. The data analysis technique uses descriptive analysis. The results of this study indicate that clinical supervision can improve teacher competence in the learning process at SMP Negeri 6 Mataram. Based on the results of data analysis of clinical supervision results, it can be concluded that; 1) of 60 teachers who obtained a minimum of Good as many as 49 people (81.67%), 2) of 60 teachers 100% of teachers were supervised, and 3) Schools had quality documents in the form of supervision programs, supervision reports, and follow-up programs.


2021 ◽  
Vol ahead-of-print (ahead-of-print) ◽  
Author(s):  
Belinda Gottschalk ◽  
Nick Hopwood

Purpose Clinical supervision is a crucial workplace practice for professional learning and development. Research is needed to investigate in detail what happens in supervision to understand how this practice contributes to learning. This paper aims to examine how professionals work with knowledge and navigate epistemic challenges in working with problems of practice. Design/methodology/approach Three pairs of psychologists audio-recorded five consecutive supervision sessions and were interviewed twice during that time. Analysis considered supervision as a site of emergent learning, focusing on what was discussed and how problems were worked on, whether as epistemic objects (open-ended, aimed at generating new insights) or by using an approach to knowledge objects that focused more directly on what to do next. Findings One pair consistently adopted an epistemic object approach, while another was consistently more action-oriented, focused on knowledge objects. The third pair used both approaches, sometimes expanding the object with a view to gaining insight and understanding, while at other times focusing on next steps and future action. Originality/value To the best of the authors’ knowledge, this study is the first to study clinical supervision in terms of how knowledge work is done. Foregrounding the epistemic dimensions of supervision, it reveals previously unexplored but consequential differences in how knowledge is worked with and produced as supervisory pairs discuss complex issues of practice.


Author(s):  
Олексій Ляшенко

Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності в майбутніх психологів. Мета полягала в емпіричному виявленні відмінностей розвитку показників професійної ідентичності на різних етапах навчання майбутніх психологів у бакалавраті. Теоретично досліджені основні погляди вчених на процес професійного становлення психологів (консультантів, психотерапевтів). Розглянуто особливості професійної ідентичності психологів у порівнянні з іншими професіями. Акцент ставиться на важливості приділення уваги становленню професійної ідентичності майбутніх психологів вже на етапі їхнього навчання у ЗВО. Розглянуто ключові періодизації розвитку професійної ідентичності спеціалістів допомагаючих професій, окремо виділено студентський період, в межах якого в майбутніх психологів має сформуватися чітке бачення себе як спеціаліста та окреслитися бачення власного професійного шляху. Емпірично досліджено особливості вияву професійної ідентичності з першого по четвертий курс навчання на бакалавраті. Детально розглянуто особливості емоційного ставлення студентів до власної професії та активної позиції щодо оволодіння професією психолога. Основна увага акцентується на зміні емоційного ставлення до спеціальності та професії від позитивного до негативного протягом навчання на бакалавраті. Серед основних причин такого знецінення виділяються дезадаптованість студентів під час початку навчання, напружений психологічний клімат в студентській групі, мала кількість навчальних годин, що приділяється особистісному розвитку студентів та розвитку готовності до взаємодії із клієнтами. В результаті цього студенти старших курсів виявляються психологічного не готовими до професійної діяльності, а тому обирають інші шляхи самореалізації. У висновках дається бачення того, що негативне ставлення та неприйняття себе в ролі психолога часто пов’язане із низькою адаптацією студентів до навчального процесу, відсутністю позитивного психологічного клімату всередині групи, недостатньою кількістю навчальних годин, спрямованих на особистісний розвиток студентів. Література Левченко, В.В. (2019). Психологічний супровід формування професійної ідентичності в умовах змін. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(50), 196–207. Ляшенко, О.А. (2015). Розвиток професійної ідентичності як чинника становлення психологічної позиції рівності майбутніх викладачів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2(47), 109–115. Родыгина, У.С. (2007). Психологические особенности профессиональной идентичности студентов. Психологическая наука и образование, 12(4), 39–51 Auxier, C.R., Hughes, F.R., & Kline, W.B. (2003). Identity development in counselors-in-training. Counselor Education and Development, 43, 25–38. https://doi.org/10.1002/j.1556-6978.2003.tb01827.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (1993). Supervision of beginning and advanced graduate students of counseling and psychotherapy. Journal of Counseling and Development, 71, 396–405. https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1993.tb02655.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors. Thacker, N.E., & Diambra, J.F. (2019). Parallel Process of Professional Identity Development during Clinical Supervision. Journal of Counselor Preparation and Supervision, 12(3).  


Author(s):  
Biljana Rijn ◽  
Jamie Agar ◽  
Charlotte Sills ◽  
William B. Stiles

2021 ◽  
pp. 106648072110618
Author(s):  
Janelle M. Cox

Home-based counseling is an emerging modality of providing mental health counseling services to clients across the lifespan. However, minimal graduate training programs and home-based agencies provide training and preparation for professional counselors. In addition, educational and professional requirements are currently ill defined. A nonexperimental pilot survey exploring home-based professional counselors work-based, and clinical supervision and training patterns was conducted. Results suggest home-based professional counselors serve diverse populations and have limited training regarding home-based competencies. Findings from the study are presented. Implications for training and practice for home-based counselors are discussed.


2021 ◽  
pp. 135910452110555
Author(s):  
Jonathan Beavis ◽  
Sian McKenzie ◽  
Lucy Davis ◽  
Nell Ellison

Support workers represent a large proportion of the NHS workforce and yet their supervisory needs are often overlooked. This study focused specifically on a cohort of support workers in a community paediatric palliative care setting. Peer supervision was implemented for this group, initially face to face and then virtually. The experiences of clinical supervision for this group were investigated through responses to an online survey ( n = 25) and two focus groups ( n = 7). Survey data were analysed concurrently with a thematic analysis. The following themes and sub-themes were developed from transcribed focus groups: (1) Barriers to engagement (2) Being Listened to (3) What Worked Well: Logistics. Overall, delivery of supervision was effective to a mixed degree – though support workers appreciated a space to be listened to, their distrust of colleagues and other barriers impeded the capacity of supervision to achieve more than support and catharsis for this group. Future projects should focus on introducing more preliminary interventions to promote reflection and peer support for these groups as well as continue to consider the supervisory needs of support workers.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document