ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності в майбутніх психологів. Мета полягала в емпіричному виявленні відмінностей розвитку показників професійної ідентичності на різних етапах навчання майбутніх психологів у бакалавраті. Теоретично досліджені основні погляди вчених на процес професійного становлення психологів (консультантів, психотерапевтів). Розглянуто особливості професійної ідентичності психологів у порівнянні з іншими професіями. Акцент ставиться на важливості приділення уваги становленню професійної ідентичності майбутніх психологів вже на етапі їхнього навчання у ЗВО. Розглянуто ключові періодизації розвитку професійної ідентичності спеціалістів допомагаючих професій, окремо виділено студентський період, в межах якого в майбутніх психологів має сформуватися чітке бачення себе як спеціаліста та окреслитися бачення власного професійного шляху. Емпірично досліджено особливості вияву професійної ідентичності з першого по четвертий курс навчання на бакалавраті. Детально розглянуто особливості емоційного ставлення студентів до власної професії та активної позиції щодо оволодіння професією психолога. Основна увага акцентується на зміні емоційного ставлення до спеціальності та професії від позитивного до негативного протягом навчання на бакалавраті. Серед основних причин такого знецінення виділяються дезадаптованість студентів під час початку навчання, напружений психологічний клімат в студентській групі, мала кількість навчальних годин, що приділяється особистісному розвитку студентів та розвитку готовності до взаємодії із клієнтами. В результаті цього студенти старших курсів виявляються психологічного не готовими до професійної діяльності, а тому обирають інші шляхи самореалізації. У висновках дається бачення того, що негативне ставлення та неприйняття себе в ролі психолога часто пов’язане із низькою адаптацією студентів до навчального процесу, відсутністю позитивного психологічного клімату всередині групи, недостатньою кількістю навчальних годин, спрямованих на особистісний розвиток студентів. Література Левченко, В.В. (2019). Психологічний супровід формування професійної ідентичності в умовах змін. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(50), 196–207. Ляшенко, О.А. (2015). Розвиток професійної ідентичності як чинника становлення психологічної позиції рівності майбутніх викладачів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2(47), 109–115. Родыгина, У.С. (2007). Психологические особенности профессиональной идентичности студентов. Психологическая наука и образование, 12(4), 39–51 Auxier, C.R., Hughes, F.R., & Kline, W.B. (2003). Identity development in counselors-in-training. Counselor Education and Development, 43, 25–38. https://doi.org/10.1002/j.1556-6978.2003.tb01827.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (1993). Supervision of beginning and advanced graduate students of counseling and psychotherapy. Journal of Counseling and Development, 71, 396–405. https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1993.tb02655.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors. Thacker, N.E., & Diambra, J.F. (2019). Parallel Process of Professional Identity Development during Clinical Supervision. Journal of Counselor Preparation and Supervision, 12(3).

The Case for a Core Anti-racist Course for Counselors in Training

Historically, counseling programs in the United States have been rooted in whiteness and white supremacy. Despite this historical context, counseling programs fail to teach students about the varied ways that anti-Blackness and systemic racism show up in society, classrooms, and clinical settings. Given the systemic murders of Black folks by the state, the health disparities highlighted by the COVID-19 pandemic, and the refusal of white voters to abandon white supremacist patriarchy in the 2020 presidential election, the counseling field must reconsider how it prepares trainees to embrace anti-racism in their personal and professional lives. The purpose of this article is to propose a core anti-racist counseling course to assist students in developing an anti-racist counseling identity including pedagogical practices, course learning objectives and assignments. Implications will be provided for counselor preparation programs, counseling students, and counselor educators to employ.

School Counselors’ Experiences With Ethical Decision Making

Using a purposeful, convenience sampling method, we explored six school counselors’ experiences of ethical decision making. We used a transcendental phenomenology research method and identified the themes of consulting, referring to ethical guidelines, documenting, contributing factors, and engaging in professional development. This article discusses implications for school counselor preparation programs and practicing school counselors.

Antiracist School Counselor Preparation: Expanding on the Five Tenets of the Transforming School Counseling Initiative

As a profession, school counseling must serve as an active force against systemic racism, and school counselor preparation must equip future professionals as antiracist agents of change. This article expands the original Transforming School Counseling Initiative (TSCI) tenets that sought to re-envision school counselor preparation in the late 1990s with language that explicitly supports antiracism. The authors offer a definition of antiracist school counseling and sample assignments and experiences that align with the revised tenets.

Extent of Counselor Training in Neuroscience-Informed Counseling Competencies

Little information currently exists on counselor preparation and preparedness to integrate neuroscience into counseling practice. To address this literature gap, we conducted a national descriptive survey study to examine the extent to which counselors had received training in American Mental Health Counselors Association’s Biological Bases of Behavior competencies. A survey was sent to a sample of 5,483 potential participants, and 4.85% of participants (N = 260) consented to participate in the survey research. Cumulatively, respondents reported exposure across all of the competencies with varying levels of training across items. Continuing education was a common pathway to training for many competencies and was often more common than graduate education. Participants reported that they had not yet received training in several competency areas. We discuss implications for counselor training and preparation.

School Counseling District Supervisors’ Experiences and Perceptions Regarding School Counselor Preparation for Practice

District-level school counseling supervisors assist with school counselors’ induction into the school counseling field; however, related research is lacking. As a result, we conducted an exploratory thematic analysis to investigate district supervisors’ experiences and perceptions regarding novice school counselors’ transition from preservice to practice. Results included three themes, largely encompassing school counselor preparation: (a) preparation program variation, (b) preferring face-to-face preparation modalities, and (c) suggestions for strengthening school counseling preparation and practice.

A University/School District Partnership to Close the Information, Opportunity, and Attainment Gaps for Students in Urban Schools

This article outlines how to replicate strategies employed during a two-decade partnership between the University of North Florida’s (UNF) school counselor preparation program and Duval County Public Schools, a large, urban, southern school district. The partnership created a culture of collaboration built on a mutual social justice philosophy for the purpose of closing attainment gaps. Participation in the partnership has become mandatory for UNF school counseling candidates in their preparation to be systemic change agents who ferret out and eliminate opportunity gaps and information gaps to benefit K–12 students.