ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності в майбутніх психологів. Мета полягала в емпіричному виявленні відмінностей розвитку показників професійної ідентичності на різних етапах навчання майбутніх психологів у бакалавраті. Теоретично досліджені основні погляди вчених на процес професійного становлення психологів (консультантів, психотерапевтів). Розглянуто особливості професійної ідентичності психологів у порівнянні з іншими професіями. Акцент ставиться на важливості приділення уваги становленню професійної ідентичності майбутніх психологів вже на етапі їхнього навчання у ЗВО. Розглянуто ключові періодизації розвитку професійної ідентичності спеціалістів допомагаючих професій, окремо виділено студентський період, в межах якого в майбутніх психологів має сформуватися чітке бачення себе як спеціаліста та окреслитися бачення власного професійного шляху. Емпірично досліджено особливості вияву професійної ідентичності з першого по четвертий курс навчання на бакалавраті. Детально розглянуто особливості емоційного ставлення студентів до власної професії та активної позиції щодо оволодіння професією психолога. Основна увага акцентується на зміні емоційного ставлення до спеціальності та професії від позитивного до негативного протягом навчання на бакалавраті. Серед основних причин такого знецінення виділяються дезадаптованість студентів під час початку навчання, напружений психологічний клімат в студентській групі, мала кількість навчальних годин, що приділяється особистісному розвитку студентів та розвитку готовності до взаємодії із клієнтами. В результаті цього студенти старших курсів виявляються психологічного не готовими до професійної діяльності, а тому обирають інші шляхи самореалізації. У висновках дається бачення того, що негативне ставлення та неприйняття себе в ролі психолога часто пов’язане із низькою адаптацією студентів до навчального процесу, відсутністю позитивного психологічного клімату всередині групи, недостатньою кількістю навчальних годин, спрямованих на особистісний розвиток студентів. Література Левченко, В.В. (2019). Психологічний супровід формування професійної ідентичності в умовах змін. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(50), 196–207. Ляшенко, О.А. (2015). Розвиток професійної ідентичності як чинника становлення психологічної позиції рівності майбутніх викладачів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2(47), 109–115. Родыгина, У.С. (2007). Психологические особенности профессиональной идентичности студентов. Психологическая наука и образование, 12(4), 39–51 Auxier, C.R., Hughes, F.R., & Kline, W.B. (2003). Identity development in counselors-in-training. Counselor Education and Development, 43, 25–38. https://doi.org/10.1002/j.1556-6978.2003.tb01827.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (1993). Supervision of beginning and advanced graduate students of counseling and psychotherapy. Journal of Counseling and Development, 71, 396–405. https://doi.org/10.1002/j.1556-6676.1993.tb02655.x Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors. Thacker, N.E., & Diambra, J.F. (2019). Parallel Process of Professional Identity Development during Clinical Supervision. Journal of Counselor Preparation and Supervision, 12(3).

Appreciative Case Management: Using the Social Constructionism in Social Intervention

The article presents a research in the field of case management, experiencing two forms of it: problem-centered case and appreciative case management. For this, an experiment carried out on a six-month period, during which time we verified the results obtained by applying two different supervision models, problem-oriented supervision and appreciative supervision. Based on parallel process, the case management was changed. For this experiment ten cases were identified with various degrees of risk in child abandonment. When the appreciative case management was applied, the studied cases showed better results compared to the cases that were managed based on problem. In the case of services aimed at preventing child abandonment, it can be seen that the classical intervention focused on problem, lasting less than three months, has no positive effect on the clients’ situation. This practically means that in such circumstances, the financial, human and material resources used for an intervention that lasts less than three months are wasted without significant results. The appreciative case management produces tangible results after a shorter period of time by comparison to the classical intervention. This can be seen in the results obtained within the experiment, which are due to the use of the appreciative approach in intervention. Focusing on problems in social work and the attempt to solve them may sometimes not result in their resolution; the orientation towards identifying deficiencies and dysfunctionalities yields poorer results than the appreciative intervention and preserves the problem.

The Formation of the Canon and the Creation of the “New Testament”

A key factor in considering the various writings of the New Testament as sacred and normative was their eventual inclusion into the “canon.” This chapter traces the evolution of the canon, the process by which it was formed, and the apparent norms for judging which books should be included. The entire process is a subject of much debate and hypothesis. An assumption on the part of early Christianity, similar to a parallel process occurring in Judaism, was that certain books were divinely inspired and ultimately originated in divine authority. Key factors in judging which books should be “canonical” were such criteria as connection with figures of the early apostolic church, harmony with the fundamental convictions of Christian faith, and the “reception” or widespread use of certain books by early Christian communities. While the core books of the canon were accepted early, such as the Letters of Paul and the Gospels, other writings were subject to some dispute before being accepted.

Experimental Study to Improves Covid-19 Health Protocol Compliance with High Threat and High Efficacy Poster

This study examines the health campaign of Covid-19 using the extended parallel process model (EPPM) theory. The objective and gap that was successfully filled by this research are to examine the effect of the poster with high threat and high efficacy to obedience to implement Covid-19 health protocol in Indonesia context. In contrast, obedience is divided into aspects of attitude and second aspects of behaviour according to Blass's concept of obedience. This study uses a quantitative approach with an experimental method by grouping respondents into two groups. The first is the treatment group that received a poster. The second is a control group that did not receive any posters. The total number of respondents of this research was 95, representing proportionally by categories of sex and categories of age. This research has met the scientific principles required. This study found that poster with high threat and high efficacy has a significant effect of improving the attitude aspects of obedience to implement Covid-19 health protocol because when respondents saw a poster with high threat and high efficacy, respondents felt that the threat posed by covid-19 was so high that could turn into death, another reason is a poster with high threat, and high efficacy evokes the memory of respondents to remember their relatives, close person or family who have been confirmed positive with Covid-19 virus. This study also found that poster with high threat and high efficacy does not affect behavioural aspects. This means that posters with high threat and high efficacy proved to make changes with the attitude aspects to improve people obedience to implement Covid-19 health protocol but, it has not been proven to change the behavioural aspects.Riset ini meneliti kampanye kesehatan Covid-19 menggunakan pisau analisa teori extended parallel process model (EPPM). Tujuan dan celah yang berhasil diisi dari penelitian ini dibandingkan penelitian terdahulu adalah menguji pengaruh pemberian poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi terhadap kepatuhan protokol kesehatan Covid-19 dalam konteks Indonesia, adapun kepatuhan dibagi ke dalam dua aspek yakni aspek sikap dan aspek perilaku sesuai konsep kepatuhan Blass. Penelitian ini menggunakan pendekatan kuantitatif yakni metode eksperimen dengan membagi responden ke dalam dua kelompok yang pertama adalah kelompok perlakuan/treatment yang mendapat poster dan kedua adalah kelompok kontrol yang tidak mendapat poster, jumlah responden sebanyak 95 yang mewakili masing-masing kategori jenis kelamin dan kategori usia secara proporsional. Riset ini telah dilaksanakan mengacu pada kaidah-kaidah ilmiah. Hasil penelitian menemukan bahwa pemberian poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi berpengaruh signifikan meningkatkan aspek sikap kepatuhan protokol kesehatan Covid-19 karena saat melihat poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi responden merasa ancaman yang ditimbulkan oleh Covid-19 amat besar hingga dapat menimbulkan kematian, alasan lain yakni poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi membangkitkan memori responden yang teringat orang dekat, kerabat maupun keluarga yang pernah terkonfirmasi positif virus Covid-19. Penelitian ini juga menemukan bahwa poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi tidak berpengaruh terhadap aspek perilaku. Artinya pemberian poster ancaman tinggi dan efikasi tinggi terbukti mengubah aspek sikap untuk lebih mematuhi protokol kesehatan Covid-19 tetapi, tidak terbukti mengubah aspek perilaku.