The purpose is to analyze the influence of gender on touching behaviour in a mixed dyad within romantic media discourse. The comparative study demonstrates new insights into gender-neutral and gender-specific touch cues initiated by strangers in face-to-face romantic encounters. Methods. A hybrid approach (inductive and deductive) to thematic analysis was used to interpret codes of nonverbal immediacy cues. The thematic analysis covered six stages of the coding process resulted in deriving a codebook. Qualitative interactive sociolinguistic and quantitative analyses, as well as a method of statistical evaluation of hypotheses (Pearson’s chi-square test), were used to reveal the statistical evidence for touch cues functioning.Results. The sample consisted of 24 groups of touching behaviour, which included 557 feminine and 302 masculine touch cues. The identified nonverbal cues were grouped according to the focus of the object: self-focused (eight groups) and other person focused (sixteen groups). According to the results of the study, the expected gender differences were partially supported, considering the extent of the effect size. Gender-neutral touching behaviour includes eleven groups: four groups of self-focused (clothes straightening, holding hands in front of one’s body, hair grooming, holding hands behind one’s back) and seven groups of other person focused (hugs, hand-in-hand, handshake, kiss on the cheek, clap, dancing, arm link). Thirteen groups of touching behaviour were found to be gender-specific: four self-focused (clap – initiated only by men; hand(s) on the heart, face covering, lower lip biting – initiated only by women) and nine other person focused (hand kiss, lifting up a woman, selfie – initiated only by men; conversely, caress, kiss on lips, couple rubbing noses, shoulder massage, feeding a partner with one’s fingers, jumping into partner’s arms – initiated only by women).Conclusions. Comparative analysis of touching behaviour revealed that women tended to communicate the immediacy through hand-in-hand (φ = 0.35), hair grooming (φ = 0.28), hugs (φ = 0.23), holding hands in front of one’s body (φ = 0.18), pat (φ = 0.12), hand(s) on the heart, and face covering; while men were predisposed to use clothes straightening (φ = 0.1) and hand kiss; handshake and kiss on the cheek were initiated similarly by both genders. The obtained data are a prerequisite for further analysis of nonverbal behaviour initiated by opposite-sex strangers in the contemporary media dating context.Key words: nonverbal communication, face-to-face encounters, initiating romantic relationship, media context, dating culture, reality dating show, interpersonal interaction. Мета. Метою статті є аналіз впливу ґендеру на тактильну поведінку у змішаній діаді в рамках сучасного романтичного медіадискурсу на етапі ініціації романтичних відносин. Порівняльне дослідження демонструє нові уявлення про ґендерно-нейтральні і ґендерно-специфічні такесичні засоби комунікації, ініційовані комунікантами під час романтичного знайомства. Методи дослідження. Гібридний підхід (індуктивний і дедуктивний) до тематичного аналізу було застосовано для інтерпретації кодів невербальних засобів комунікації. Тематичний аналіз охоплював шість етапів кодування, за результатами якого було розроблено кодову книгу. Якісний інтерактивний соціолінгвістичний і кількісний аналіз, а також метод статистичної оцінки гіпотез (критерій хі-квадрат Пірсона) використовувались з метою розкриття статистичних закономірностей функціо-нування такесичних засобів комунікації. Результати. Вибірка дослідження становила 24 групи тактильної поведінки, до яких увійшли 557 зразків фемінних і 302 зразки маскулінних такесичних засобів комунікації. Виявлені засоби комунікації було згруповано відповідно до фокусу об’єкта на самоорієнтовані (8 груп) і контакто-орієнтовані (16 груп). За результатами дослідження очікувані ґендерні від-мінності були частково підтримані з урахуванням показника вагомості впливу. До ґендерно-нейтральних віднесено 11 груп такесичних засобів комунікації: 4 групи самоорієнтованих (розправляння одягу, тримання рук спереду, гра з волоссям, тримання рук за спиною) і 7 груп контакто-орієнтованих (інтимні обійми, рука в руці, рукостискання, поцілунок у щоку, обійми з поплескуванням, танець, тримання під руку). До ґендерно-специфічних віднесено 13 груп такесичних засобів комунікації: 4 групи самоорієнтованих (плескання в долоні – ініційовано лише чоловіками; рука на серці, закриття руками обличчя, покусування нижньої губи – ініційовано лише жінками) і 9 груп контакто-орієнтованих (поцілунок руки, здіймання жінки на руки, селфі – ініційовано лише чоловіками; ласка, поцілунок у губи, пестощі носами, масаж плечей, годування партнера з рук, стрибки на руки партнеру – ініційовано лише жінками).Висновки. Порівняльний аналіз встановив, що жінки надають перевагу руці в руці (φ = 0,35), грі з волоссям (φ = 0,28), інтимним обіймам (φ = 0,23), триманню рук спереду (φ = 0,18), обіймам з поплескуванням (φ = 0,12), руці на серці і закрит-тю руками обличчя; чоловіки надають перевагу розправлянню одягу (φ = 0,1) і поцілунку руки; тотожними є рукостискання і поцілунок у щоку. Отримані дані є передумовою для подальшого аналізу невербальних засобів комунікації, ініційованих під час первинної міжособистісної інтеракції в рамках романтичного медіадискурсу. Ключові слова:невербальна комунікація, знайомство віч-на-віч, ініціація романтичних відносин, медіапростір, дейтинг культура, реаліті дейтинг-шоу, міжособистісна інтеракція.
ACRL Board of Directors’ actions, January 2020: Highlights of the Board’s Midwinter meetings
