DISCOURSE OF NEUROSIS IN S. PROTSYUK’S NOVEL “ROSE OF RITUAL PAIN”

The purpose of the article is to analyze the mechanism of the emergence and functioning of the discourse of neurosis of Vasyl Stefanyk on the material of the artistic and biographical novel by S. Protsyuk “Rose of Ritual Pain”.Methods of analysis, synthesis, description, interpretation, psychoanalytic methodology, postcolonial reading were used to analyze the set goal.Research results. The novel presents a wide range of artistic psychoanalytic tools – unconscious processes of mental development of the hero, traumas and traumatic events in the life of Vasily Stefanyk, a body of mental inspirations, built on numerous fears, neuroses, pain, a number of associations and suggestions, well-associated images and visionary discourses, indepth archetypes. It was found that neurosis is a natural consequence of the intensified struggle of various incarnations of Vasyl Stefanyk, which he tried to reconcile with each other. Significant aspects of the appearance and functioning of the neurotic state of the hero added children’s trauma, fears, complexes, stress, excessive anxiety. Internal tension and early childhood trauma formed deeply associated images of the beast with the bloody paw and the Bullet of Alarm as fundamental neurotic factors. The Oedipus complex and the conflict between the real idea of oneself and one’s ideal self also significantly developed the neurotic way of life of Vasyl Stefanyk. It is established that the image of Vasyl Stefanyk in the novel is marked by dispersive tension, excessive anxiety, which led to the emergence of a depressive, melancholic and partly infantile worldview. It was found that creativity helped the character to alleviate tension, fears, guilt, sins.Conclusions. The image of Vasyl Stefanyk in the novel is marked by neurosis, the key components of which are excessive anxiety, depression, actually neurotic and mental disorders in behavior, fears and addictions, communication problems, the Oedipus complex, multiple personality. Important psychoanalytic codes for the interpretation of the neurotic type of personality are the deep personal associations of the Bullet of Alarm and the beast with the bloody paw, which express the neurotic discourse of the protagonist’s performance.Key words: neurosis, fear, trauma, anxiety, association. Мета статті – на матеріалі художньо-біографічного роману С. Процюка «Троянда ритуального болю» проаналізувати механізм появи і функціонування дискурсу неврозу Василя Стефаника.Для аналізу поставленої мети використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації та узагальнення, застосовано психоаналітичну методологію, постколоніальне прочитання.Результати дослідження. У романі представлений широкий художній психоаналітичний інструментарій – неусвідомлені процеси психічного розвитку героя, травми і травматичні події у житті Василя Стефаника, корпус душевних інспірацій, розбудованих на численних страхах, неврозах, болях, низка асоціацій і сугестій, вдало засоційованих образів тривоги і неспокою, хитросплетених сновидного й візійного дискурсів, поглибленої архетипіки. Зʼясовано, що невроз є закономірним наслідком утривавленої боротьби різних іпостасей Василя Стефаника, які він намагався примирити між собою. Вагомих аспектів появи і функціонування невротичного стану героя додали дитячі травми, страхи, комплекси, стреси, надмірна тривожність. Внутрішня напруга й рання дитяча травма виформували глибоко засоційовані образи звіра із кривавою пащекою і Кулі Тривоги як засадничих невротичних факторів. Едіпів комплекс і конфлікт між реальним уявленням себе та своїм ідеальним Я також вагомо розвивали невротичний спосіб життєукладу Василя Стефаника. Встановлено, що образ Василя Стефаника в романі відзначається дисперсійною напругою, надмірною тривожністю, що призвело до появи депресійного, меланхолійного і почасти інфантильного світоставлення. Зʼясовано, що творчість допомагала персонажеві притлумлювати напругу, страхи, відчуття провини, гріхи.Висновки. Образ Василя Стефаника в романі маркований неврозом, ключовими складниками якого є надмірна тривога, депресія, власне невротичні і психічні зриви в поведінці, страхи і залежності, проблеми в комунікації, Едіпів комплекс, множинна особистість. Важливими психоаналітичними кодами потрактування невротичного типу особистості є глибинні осібні асоціації Кулі Тривоги та звіра із кривавою пащекою, що увиразнюють невротичний дискурс виповнення головного героя.Ключові слова: невроз, страх, травма, тривога, асоціація.

METAPHORIC REPRESENTATION OF THE CONCEPTS OF CRIME AND INVESTIGATION IN DETECTIVE STORIES

Purpose. The article dwells upon the range of conceptual metaphors with the target domains CRIME and INVESTIGATION verbalized in Arthur Conan Doyle’s detective stories. The research aims at tracing the cognitive mechanisms of conceptual metaphoric mappings which objectify the key concepts of the detective text: CRIME and INVESTIGATION. The analysis is done on the basis of the theoretical points of cognitive linguistic schools, namely the conceptual metaphor theory. The aim is achieved by completing the following tasks: singling out the key concepts of a detective story and tracing their conceptual correlations; schematic representing the basic frame of CRIMINAL INVESTIGATION; analyzing the cognitive mechanisms behind the metaphoric interpretations of CRIME and INVESTIGATION concepts; and describing metaphoric correlations of the basic frame slots (CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION).Methods, applied in the research, include contextual and descriptive analysis, conceptual analysis. The range of metaphors with the target domains CRIME and INVESTIGATION is analyzed according to the conceptual metaphor theory methodology.Results. In the detective stories under study the key concepts CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, and INVESTIGATION are represented by a certain set of metaphoric models. The metaphoric expressions that verbalize the concepts of CRIME and INVESTIGATION reveal their conceptual correlations with the concepts of DETECTIVE і CRIMINAL, which obtain further metaphoric interpretation according to these mappings.Conclusions. The research has revealed that the concepts of CRIME and INVESTIGATION have high capacity to be metaphorically interpreted due to their abstract nature. The target domain CRIME is associated with the following set of source domains: PERFORMANCE, GAME, A TANGLE / A PUZZLE / A CHAIN / A RIDDLE / MYSTERY / A LOCKED DOOR, BUSINESS, OCCUPATION, ENTERTAINMENT, MENTAL ACTIVITY, STORY, and PHENOMENON. The range of source domains which correlate with the target domain INVESTIGATION includes: JOURNEY, ROLEPLAY, HUNTING, CHASE, COMPLETING LINKS TO A CHAIN, MAKING VISIBLE, UNTANGLING, and ENTERTAINING ACTIVITY.Key words: frame, conceptual metaphor, range of metaphor, target domain, metaphoric mapping. Статтю присвячено дослідженню діапазону концептуальних метафор для референтів ЗЛОЧИН / CRIME та РОЗСЛІДУВАННЯ / INVESTIGATION у текстах детективних оповідань А. Конан Дойла. Метою статті є простеження когнітивних механізмів творення концептуальних метафор, що об’єктивують ключові концепти оповідань детективного жанру, – ЗЛОЧИН / CRIME та РОЗСЛІДУВАННЯ / INVESTIGATION. Аналіз здійснюється з опертям на положення провідних шкіл когнітивної лінгвістики, зокрема теорії концептуальної метафори. Реалізація поставленої мети відбувається шляхом виокремлення ключових концептів детективної розповіді та з’ясування їхніх концептуальних зв’язків; схематичного моделювання фрейму ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ / CRIMINAL INVES-TIGATION; аналізу механізмів творення концептуальних метафор, які об’єктивують концепти CRIME та INVESTIGATION і виявляють концептуальні зв’язки між слотами фрейму (CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION).Методи, застосовані в дослідженні, включають контекстуальний і концептуальний аналізи, метод суцільної вибірки, описовий метод. Визначення діапазону метафор концептів CRIME та INVESTIGATION здійснюється відповідно до положень теорії концептуальної метафори.Результати. У досліджуваних оповіданнях концепти CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION об’єктивовані певним набором метафоричних моделей. У метафоричних висловах, що об’єктивують концепти CRIME та INVESTIGATION у текстах оповідань, відображено їхні зв’язки з концептами DETECTIVE і CRIMINAL, які також отримують своє метафоричне осмислення в межах цих концептуальних метафор.Висновки. Дослідження показує, що високий ступінь метафоризації концептів CRIME та INVESTI-GATION зумовлений абстрактністю референтів. Концептуальний референт CRIME корелює з доменами PERFORMANCE, GAME, A TANGLE / A PUZZLE / A CHAIN / A RIDDLE / MYSTERY / A LOCKED DOOR, BUSINESS, OCCUPATION, ENTERTAINMENT, MENTAL ACTIVITY, STORY, PHENOMENON. Діапазон корелятивних доменів, які проєктуються на референтний домен INVESTIGATION, включає такі кореляти, як JOURNEY, ROLEPLAY, HUNTING, CHASE, COMPLETING LINKS TO A CHAIN, MAKING VISIBLE, UNTANGLING, ENTERTAINING ACTIVITY.Ключові слова: фрейм, концептуальна метафора, діапазон метафори, домен цілі, метафоричне мапування.

РЕЛІГІЙНІ ТЕРМІНИ В ПЕРЕКЛАДІ ТУРИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ: МІЖКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ

The purpose of the study is to indicate the translation strategies and techniques that could be opted for while translating religion-related tourist promotional texts so that the target audience would get interested in the tourist objects.Methods. The analysis is based on the linguacultural approach which presupposes equal attention to linguistic presentation of the translation and its cross-cultural appropriateness. Specifically, we scrutinized the relevance of the equivalents on the textual level (lexical and grammatical correctness), the discourse level (conformity to the tourist discourse standards) and communicative level (maintenance of interactive relationship with the target audience). The method applied in the study is comparative analysis of the Ukrainian-English translation pairs.The results of the study testify to the strong tendency of translation adaptation which seems reasonable while the promotion of the destination is on the agenda. The data show that translation of religion-bound units in tourism promotional materials is predominantly based on the domestication approach, such as cultural adaptation of the religious terms through neutralization, generalization, reduction/compression, etc., and adaptation with explanation, particularly when dealing with specific theological concepts or historical church personalities. The foreignization approach which is implemented in literal translation of some religious terms without explanation is aimed at emphasizing the cultural singularity of the tourist object.Conclusions. Since the translation of religion-related tourist promotional texts is mostly expected to be tar-get-recipient-oriented and transparent, it is cultural adaptation that should be opted for as the dominant strategy whereas the local strategy of preservation (literal or loan translation of religious terms) should be employed in a very sensitive and sensible manner after considering the extra-linguistic and linguistic factors, otherwise the overuse of literal translation will impede effective cross-cultural communication.Key words: strategy, promotional text, source text, target recipient, religion. Мета роботи – визначити перекладацькі стратегії і техніки, якими доцільно послуговуватись під час перекладу туристичних промоційних текстів релігійного спрямування задля того, щоб викликати інтерес цільової аудиторії до туристичних об’єктів.Методи. Лінгвокультурний підхід, на якому ґрунтується аналіз, передбачає рівноцінне урахування як мовного оформлення перекладу, так і його міжкультурної відповідності. Зокрема, досліджено релевантність еквівалентів на текстовому рівні (лексико-граматична коректність), дискурсивному рівні (відповідність стандартам туристичного дискурсу) та комунікативному рівні (підтримка інтерактивного зв’язку з цільовою аудиторією). У роботі застосовано порівняльний аналіз українсько-англійських пар перекладу.Результати роботи засвідчують стійку тенденцію адаптації перекладу, що і є досить очікуваним у туристичному дискурсі. Отримані дані вказують, що переклад релігійно-специфічних одиниць у туристичних промоційних текстах загалом ґрунтується на одомашнювальному підході, зокрема культурній адаптації релігійних термінів шляхом нейтралізації, генералізації, редукції/компресії, тощо, а також адаптації з поясненням, якщо йдеться про специфічні теологічні поняття та історичні церковні особистості. Очужувальний підхід, який реалізується при буквальному перекладі окремих релігійних термінів без пояснення, спрямований на підкреслення культурної унікальності туристичного об’єкта.Висновки. Оскільки переклад туристичних промоційних текстів релігійного спрямування має бути насамперед орієнтованим на цільового реципієнта та зрозумілим, слід послуговуватись саме культурною адаптацією як домінуючою перекладацькою стратегією, в той час як локальну стратегію збереження форми оригіналу (буквальний переклад чи калькування релігійних термінів) варто застосовувати з особливою обережністю, беручи до уваги усі лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, інакше надмірне використання літературного перекладу перешкоджатиме ефективній міжкультурній комунікації.Ключові слова: стратегія, промоційний текст, вихідний текст, цільовий реципієнт, релігія.

RETENTION OF THE TOUCH SYNESTHETIC METAPHORS IN ENGLISH-UKRAINIAN TRANSLATIONS OF FICTION

Purpose. The purpose of the article is to establish and analyse the cases of synesthesia metaphors retention in English-Ukrainian translations, in which “less embodied” hearing, smell and taste sensations are mapped on “more embodied” touch sensations.Methods.Synesthesia is understood as a kind of conceptual metaphor within cognitive linguistics. Research methods applied in the article are based on the achievements of cognitive linguistics and the methodology introduced and developed by L. Kovalenko and A. Martyniuk (Kovalenko, Martynyuk, 2018), which allows us to study mental models underlying metaphorical descriptions and establish the type of cognitive operation employed by the translator. We define the cognitive operation of retention following Shuttleworth’s classification (Shuttleworth, 2017) as “translation that is essentially unchanged”. The degree of conventionality and rootedness of metaphorical models in English-speaking and Ukrainian-speaking linguistic cultures is determined within the theory of probability and statistical data obtained from the Corpus of Contemporary American English (COCA) and the General Regional Annotated Corpus of Ukrainian (ГРАК). The research material for the article encounters 100 English synesthetic metaphoric descriptions, extracted from Celeste Ng’s bestseller novels “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) and “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) and retained in their Ukrainian translations (Інг, 2016; 2018).Results. The study resultsare presented by the detailed analysis of synesthetic metaphorical models’ retention examples, such as HEARING / SMELL / TASTE IS TOUCHING SOFT / SHARP / HOT SURFACE. In our article, the study of synesthetic metaphoric descriptions relative frequencies showed the semantic features, which are common and divergent in their meanings for the representatives of English and Ukrainian linguacultures.Conclusions. The conducted analysis showed that synesthetic metaphoric models are retained when the difficulties faced by the translator are minimal or absent. In this case, the translator resorts to translation with a direct dictionary equivalent. Synesthetic metaphoric models with similar conventionality degrees are retained.Key words: cognitive operation, language corpus, metaphoric model, synesthetic metaphoric description, conventionality degree. Мета статті полягає у встановленні та описі випадків відтворення синестезійних метафор в англо-українських перекладах, у яких «менш втілені» слухові, нюхові та смакові відчуття проєктуються на «більш втілені» дотикові відчуття.Методи. З позицій когнітивної лінгвістики синестезію розуміємо як поширений у мові різновид концептуальної метафори. Методологічне підґрунтя дослідження становить доробок когнітивної лінгвістики та методика Л. Коваленко та А. Мартинюк (Kovalenko, Martynyuk, 2018), що уможливлює вивчення когнітивних моделей, які лежать у підґрунті метафоричних дескрипцій, і встановлення типу когнітивної операції, що застосована перекладачем. Згідно з класифікацією М. Шуттлеворфа когнітивна операція відтворення (Shuttleworth, 2017) – це «переклад, що майже не змінений». Ступінь конвенційності і вкоріненості метафоричних моделей у представників англомовної та україномовної лінгвокультур визначаємо із застосуванням теорії вірогідності та статистичних даних, отриманих із Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA) і Генерального регіонального анотованого корпусу української мови (ГРАК). Матеріалом дослі-дження є 100 англомовних синестезійних метафор, вилучених з англомовних текстів романів-бестселерів Celeste Ng “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) і “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) та відтворених в українських перекладах цих творів («Несказане» (Інг, 2016) та «Усюди жевріють пожежі» (Інг, 2018)).Результати дослідження представлені детальним аналізом прикладів відтворення синестезійних метафоричних моделей СЛУХОВІ / НЮХОВІ / СМАКОВІ ВІДЧУТТЯ Є ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ ДО М’ЯКОЇ / ГОСТРОЇ / ГАРЯЧОЇ ПОВЕРХНІ. Проведений аналіз відносних частот вживання синестезійних метафоричних дескрипцій показав спільні та відмінні семантичні ознаки у значеннях дескрипцій, що вкорінені у свідомості представників англомовної та україномовної лінгво-культур.Висновки. Проведений аналіз показав, що синестезійні метафоричні моделі відтворюються за умови, що труднощі, з якими стикається перекладач, є мінімальними або взагалі відсутні. Водночас перекладач вдається до перекладу за допомогою прямого словникового відповідника. Відтворюються такі моделі синестезійних метафор, у яких ступінь конвенційності в англійській та українській мовах однаковий.Ключові слова: когнітивна операція, корпус мови, метафорична модель, синестезійнаметафорична дескрипція, ступінь конвенційності.

FEATURES OF FUNCTIONING OF MORPHOLOGICAL UNITS IN MEDICAL ADVERTISING DISCOURSE

Purpose. The article is devoted to the analysis of verbal means of creating a communicative effect of influence on the addressee in the medical advertising discourse. The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of linguistic units at the morphological level in the discourse of medical advertising.Methods. Descriptive, functional, structural and semantic, quantitative and statistical research methods are used for the survey.Results. The results of the study allowed to conclude that each part of speech and each grammatical form has a certain functional yield in the implementation of a pragmatic task. It is noted that the specifics of the language of medical advertising messages are substantiality, detailing, concretization, involvement of the addressee in an implicit dialogue, imitation of trustful communication between advertiser and consumer, dynamism, appeal to feelings, emotions, and etc. It is established that these means give the advertising text accuracy, objectivity, persuasiveness, emphasize the benefits and healing properties of medications, creating a comprehensive picture of a medication.The frequency of use of parts of speech in the texts of medical advertising under the motivational and manipulative purpose of advertising communication has been clarified.The analyzed morphological and grammatical units are effective means of influencing the associative thinking of the target group, becoming one of the means for manipulating its consciousness. The optimal choice of nouns, adjectives, verbs, etc. in the advertising text creates a dynamic message that both informs and influences the consumer.Conclusions. According to the results of the study, the functioning of parts of speech in the discourse of medical advertising as a means of speech influence on the addressee at the morphological level is analyzed.A thorough selection of linguistic units and their grammatical categories creates conditions for the implementation of the manipulative potential of the advertising message. The comprehensive use of morphological units provides a positive perception of a medication, contributes to a more profound influence on the choice of a potential client, and encourages him to purchase the advertised item. The obtained results of the survey testify to the importance of the study of verbal means of speech influence on the addressee at the morphological linguistic level and indicate the prospects for further study of the outlined topic.Key words: noun, adjective, adverb, pronoun, numeral, verb. Мета. Статтю присвячено аналізу вербальних засобів створення комунікативного ефекту впливу на адресата в рекламному медичному дискурсі. Метою статті є дослідження особливостей функціювання мовних одиниць на морфологічному рівні в дискурсі медичної реклами.Методи. Для розвідки залучено описовий метод, який передбачає прийоми спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації, для збору й аналізу мовного матеріалу. Із метою виявлення вербальних засобів упливу та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту мовних одиниць застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання мовних засобів впливу в рекламних текстах.Результати. Pезультати проведеного дослідження уможливили дійти висновку, що кожна частина мови й кожна граматична форма мають певне функційне навантаження в реалізації прагматичного завдання. Зазначено, що специфікою мови рекламних повідомлень медичного спрямування є субстантивність, деталізація, конкретизація, залучення адресата до прихованого діалогу, імітація довірливого спілкування рекламодавця і споживача, динамізм, апеляція до почуттів, емоцій тощо. Установлено, що означені засоби надають рекламному тексту точності, об’єктивності, переконливості, підкреслюють переваги та цілющі властивості ліків, створюючи всебічне уявлення про медикамент.З’ясовано частотність уживання частин мови в текстах медичної реклами відповідно до спонукально-маніпулятивної мети рекламної комунікації.Проаналізовані морфологічні та граматичні одиниці є ефективними засобами впливуна асоціативне мислення цільової аудиторії, постаючи одним з інструментів маніпулювання її свідомістю. Оптимальний добір іменників, прикметників, дієслів тощо у рекламному тексті створює дієве повідомлення, яке одночасно інформує споживача та здійснює на нього вплив.Висновки. За підсумками проведеного дослідженняпроаналізовано функціювання частин мови у дискурсі медичної реклами як засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному рівні. Ретельний добір частиномовних одиниць та їхніх граматичних категорій створює умови для реалізації маніпулятивного потенціалу рекламного повідомлення. Комплексне вживання морфологічних одиниць забезпечує позитивне сприйняття медичного препарату, сприяє глибшому впливу на вибір потенційного клієнта і спонукає його до придбання рекламованого засобу. Отримані результати розвідки свідчать про важливість дослідження вербальних засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному мовному рівні і вказують на перспективи подальшого вивчення окресленої теми.Ключові слова: іменник, прикметник, прислівник, займенник, числівник, дієслово.

THE POSTCOLONIAL BASIS OF TRANSMODERNISM AND METAMODERNISM IN A. PAVLOV’S THEORETICAL VIEWS

Purpose is to outline the epistemological core of metamodernism and transmodernism, defining the forms of intersection between them and clarifying A. Pavlov’s concept of post-postmodernism Methods. The typological analysis of two theories of post-postmodernism is used in the work: transmodernism and metamodernism (comparative-historical approach).Results. The author states that the concept of transmodernism has typological similarities with the concept of metamodernism; however, this aspect was not discussed in A. Pavlov’s dissertation. The crystallization of both theories became possible because of postcolonial transformations that took place in Western societies in the second half of the XX – early XXI century. It is investigated that A. Pavlov’s theoretical ideas need to be clarified in terms of outlining the specifics of contemporary culture and, in particular, literature. Metamodernism and transmodernism denote political and sociocultural tendencies that took place in Western communities in the last decades. The differences between the versions of transmodernism and metamodernism have been analyzed and the common epistemological core of both phenomena has been characterized. It is determined that the theories studied so far were perceived as antipodes, because the postcolonial specifics of both phenomena were not taken into account. The key concepts of the theories are emphasized, e. g. the integrated chaos, glocal space, monolithic thinking, etc.Conclusions. The concepts of transmodernism and metamodernism are the result of postcolonial transformations of Western societies, which led to the formation of a special paradigm that combines those concepts and phenomena that have been considered antagonistic. Transmodernism and metamodernism are not homogeneous: within them there are different versions and opposing views, which are the result of different interpretations of postmodernism and instability in views on previous cultural and historical periods. A. Pavlov’s views on metamodernism as a theory that emerged in post-postmodernism and that has the most sufficient chances for future developments is explained: today it is appropriate to spotlight several stages in the development of this theory, which has gained prospects mainly due to philological approaches and literary studies.Key words: post-postmodernism, integrated chaos, new sensuality, literary theory. Мета статті – охарактеризувати епістемологічне ядро метамодернізму та трансмодернізму шляхом визначення форм перетину двох теорій та уточнення концепції постпостмодернізму О. Павлова.Методи. У роботі використаний типологічний аналіз двох теорій постпостмодернізму: трансмодернізму та метамодернізму (порівняльно-історичний підхід).Результати. Автор обґрунтовує, що концепція трансмодернізму має типологічні схожості з концепцією метамодернізму, на що не звертає уваги О. Павлов у своїй дисертації. Кристалізація обох концепцій стала можливою в результаті постколоніальних трансформацій, що мали місце в західних суспільствах у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Досліджено, що теоретичні міркування О. Павлова потребують уточнення у плані окреслення специфіки сучасної культури, зокрема літератури. Проаналізовано відмінності між різними версіями трансмодернізму та метамодернізму, охарактеризовано спільне епістемологічне ядро обох напрямів. Визначено, що дотепер досліджувані теорії сприймалися як антиподи, оскільки не було взято до уваги постколоніальну специфіку обох напрямів. Наголошено на ключових концептах обох теорій і проана-лізовано такі з них, як інтегрований хаос, глокальний простір, монолітне мислення тощо.Висновки. Концепції трансмодернізму та метамодернізму є результатом постколоніальних трансформацій західних суспільств, які зумовили формування особливого світосприйняття, що поєднує ті концепти і явища, які вважалися антагоністичними. Теорії трансмодернізму й метамодернізму не є гомогенними: у межах цих концепцій існують різні версії та протилежні погляди, які є результатом відмінного трактування постмодернізму й неусталеності в поглядах на попередні культурно-історичні періоди. Справедливим є твердження О. Павлова щодо того, що саме концепція метамодернізму з-поміж усіх теорій, що виникли в лоні постпостмодернізму, має найбільше шансів для власного утвердження. Так, сьогодні доцільно говорити про декілька етапів у розвитку цієї концепції, яка здобула перспективи з огляду на залучення філологічних підходів і літературознавчих досліджень.Ключові слова: постпостмодернізм, інтегрований хаос, нова чуттєвість, теорія літератури.

ЛЕКСИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСКУРСУ ПЕРСОНАЖА СЕРІЙНОГО ВБИВЦІ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ХХ СТОЛІТТЯ

Lexical analysis has always been a productive way to study discourse through the semiotic nature of the word and its ability to function as a link between language and reality. The purpose of the article is to explore the lexical level of the discourse of a serial killer character in order to reveal their psychological features and prove their authenticity in comparison with the lexicon research of real serial killers. This study is relevant because the number of thrillers with serial killers in American literature is growing every year, but the discourse of these characters is poorly studied and requires more attention from linguists. The article uses such research methods as the method of lexical and semantic analysis of language units to study the features of language nominations; method of semantic fields, for grouping language units according to their thematic affiliation in microfields; associative method for the distribution of language units to the corresponding microfields; structural method for the separation of units, their classification and interpretation.Results. In the process of lexical analysis of the discourse of the serial killers characters, the words of the characters were divided into three main groups: words denoting mental activity, psychological needs, physiological activity and security. These groups were divided into semantic fields in order to facilitate the process of research. The analysis showed that the largest group of words in most discourses (except for two characters) is a group denoting physiological activity and safety, which corresponds to a study of the lexicon of real serial killers conducted by J. Hancock, which shows that the most important for the life of serial killers is biological component. The lexicon of the two characters (Lecturer and Claiborne), which differ from others by the predominance of words denoting mental activity, can be explained by their high educational and professional level, which shows their high IQ, which is also a feature of real serial killers.Thus, we can conclude that the authors were able to portray the characters plausibly through their lexicon.Key words: discourse, lexicon, semantic field, term, character. Лексичний аналіз завжди був продуктивним способом вивчення дискурсу через семіотичну природу слова та його здатність функціонувати як сполучна ланка між мовою та реальністю. Ця стаття має на меті дослідити лексичний рівень дискурсу персонажа серійного вбивці, щоб розкрити його психологічні особливості та довести достовірність та правдоподібність змалювання його образу в порівнянні з дослідженнями лексикону справжніх серійних убивць. Таке дослідження є актуальним, оскільки в американській літературі з кожним роком зростає кількість трилерів, де ключовими фігурами є серійні вбивці, а от дискурс цих персонажів є маловивченим і вимагає більшої уваги лінгвістів.У статті використані такі методи дослідження, як метод лексико-семантичного аналізу мовних одиниць для вивчення особливостей мовних номінацій; метод семантичних полів, для групування мов-них одиниць за їх тематичною приналежністю в мікрополя; асоціативний метод для розподілу мовних одиниць до відповідних мікрополів; структурний метод для виокремлення одиниць, їх класифікації та інтерпретації.Результати. У процесі лексичного аналізу дискурсу персонажів серійних вбивць слова персонажів було розділено на три основні групи: слова, що позначають розумову діяльність, психологічні потреби, фізіологічну активність та безпеку. Ці групи були поділені на семантичні поля, щоб полегшити процес вивчення. Аналіз показав, що найбільша група слів у більшості дискурсів (крім двох персонажів) – це група, що позначає фізіологічну активність та безпеку, що відповідає дослідженню лексикону справжніх серійних вбивць, проведеному Дж. Хенкоком, яке показує, що найважливішим для життя серійних вбивць є біологічний компонент. Лексикон двох персонажів (Лектор і Клейборн), що відрізняються від інших перевагою слів, які позначають розумову діяльність, можна пояснити їхнім високим освітнім та професійним рівнем. Це засвідчує їхній високий коефіцієнт інтелекту, що також є особливістю справжніх серійних вбивць.Отже, можна зробити висновки, що авторам вдалося зобразити портрети персонажів правдоподібно через їх лексикон, що співвідноситься з дослідженнями лексикону реальних серійних вбивць. Завдяки лексичному аналізу дискурсу вдалося розкрити психологічні особливості характерів персонажів.Ключові слова: дискурс, лексикон, семантичне поле, термін, персонаж.

EXPANSION AS A MEANS OF STRENGTHENING APPELLATIVENESS OF PHRASEOLOGICAL UNIT IN ADVERTISING

The purpose of the scientific reconnaissanceis the investigation of the influence of the most commonly used but yet insufficiently studied type of phraseological units modification – expansion – on the functioning of phraseological units in an advertising text. Its tasks are to identify the characteristic features of words-expanders, their influence on the semantics of transformed expressions and on the change of their quantitative and qualitative characteristics as compared to the original ones.The tasks fulfillment and the goal achievement became possible owing to the use of the methods relevant for this study: phraseological identification, phraseological description, adequate description of lexicographic type as a sort of component analysis and contextual analysis.This study is based on sampling from advertising texts of popular German-language magazines which contains 75 modified phraseological units including expressions with complicated, but not reinterpreted meaning.The results of the analysis of this material show that phraseological units of advertising text are most commonly expanded by means of adjectives and adverbs. Being in close correlation with the noun of phraseological unit, the expanders-definitions also become its integral part and direct a reader’s attention to the important features of advertised subject. The same function is characteristic of the words-expanders forming attributive compound words with a noun of phraseological unit. The modifiers mentioned above have different influence on denotative and connotative peculiarities of phraseological unit.Unlike expander-definitions, expanders-adverbials are syntactically connected not with one of the components of phraseological unit, but with this unit as an integral whole and thus belong to the nearest surrounding of phraseological unit and not to its composition. The level of emotiveness and expressiveness of modification depends on the characteristics of expander.The number of adverbs-expanders is considerably less as compared to adjectives, they have close syntactic connection with phraseological unit or one of its constituent parts, and most commonly specify or modify its connotative features.Advertisement creators reach the brightest transformations by means of expanding proverbs and adding unexpected continuation to the expressions which are familiar to each representative of linguistic community.The review of the investigated phraseological units in quantitative and qualitative aspects demonstrates, on the one hand, an increase of the number of connotative multipliers in the marginal majority of modifications, which is an indicator of meaning narrowing, and on the other hand, the positive meaning of the most of these multipliers which make a pleasant impression on a recipient, which is an indicator of meaning improvement.Conclusions. The analysis indicates that the expansion of phraseological units changes in a definite way the denotative and connotative characteristics of phraseological units in advertising and significantly enhances the impact on a recipient.Key words: modification, transformation, extension, word-expander, extensional, connotative factor, narrowing of word meaning, improvement of word meaning. Метою наукової розвідки є дослідження впливу найпоширенішого, але недостатньо вивченого виду модифікації фразеологізмів – експансії – на функціонування фразеологічних одиниць у рекламному тексті. Її завдання полягають у виявленні характерних особливостей слів-розширювачів, їх впливу на семантику трансформованих виразів, на зміну їх кількісних та якісних характеристик у порівнянні з вихідними.Виконання завдань та досягнення мети стало можливим завдяки застосуванню релевантних для цього дослідження методів: фразеологічної ідентифікації, фразеологічного опису, адекватного опису лексикографічного типу як різновиду компонентного аналізу та контекстологічного аналізу.Дослідження побудоване на матеріалі вибірки із рекламних текстів популярних німецькомовних журналів, яка складається з 75-ти модифікованих фразеологізмів включно з виразами з ускладненим, але непереосмисленим значенням.Результати аналізу цього матеріалу показують, що фразеологічні одиниці рекламного тексту найчастіше розширюються за допомогою прикметників та прислівників. Маючи тісний зв’язок із іменником фразеологізму, розширювачі-означення теж стають його складовою частиною і скеровують увагу читача на важливі якості рекламованого предмета. Таку ж функцію виконують і розширювачі, які утворюють атрибутивні складні слова з іменником фразеологізму. Названі модифікатори по-різному впливають на денотативні та конотативні особливості фразеологізму.На відміну від розширювачів-означень, розширювачі-обставини синтаксично пов’язані не з однією із складових фразеологічної одиниці, а з цією одиницею як єдиним цілим і тому належать до найближчого оточення фразеологізму, а не до його складу. Ступінь емотивності та експресивності модифікації залежить від особливостей розширювача.Прислівники-розширювачі значно поступаються за своєю чисельністю прикметникам, мають тісний синтаксичний зв’язок із фразеологізмом або з однією з його складових частин і, як правило, уточнюють або модифікують його конотативні особливості.Найбільш яскравих трансформацій автори реклами досягають за допомогою розширення прислів’їв, додаючи до знайомих кожному представникові мовної спільноти виразів неочікуване продовження.Розгляд досліджуваних фразеологізмів у кількісному та якісному аспектах свідчить, з одного боку, про зростання кількості конотативних множників у переважної більшості модифікацій, що є показником звуження значення, а з другого – про позитивне значення більшості цих множників, які справляють приємне враження на реципієнта, що є показником поліпшення значення.Висновки. Проведений аналіз дав можливість переконатися в тому, що експансія певним чином змінює денотативні та конотативні особливості фразеологізмів реклами і значно посилює вплив на реципієнта.Ключові слова: модифікація, трансформація, розширення, слово-розширювач, екстенсіонал, конотативний множник, звуження значення, поліпшення значення.

HERTA MULLER “BREATHING SWING”: TRANSLATION OF THE CATEGORY OF DEFINITENESS / INDEFINITENESS

This scientific research deals with a topical linguistic and translation problem – the category of definiteness / indefinitenessand ways of its reproduction in the German- Ukrainian translations of modern fiction. The purposeof this articleis to determine the ways one can employ to convey different meanings of German articles and other determinants into Ukrainian, as they are used to express the category of definiteness / indefiniteness in the German language. To achieve this goal, there has been employed comparative and descriptive methodsof linguistic research as they allow to consider different ways of expression of the category of definiteness / indefiniteness in the Ukrainian translation. The objectof this research is the translation of the category of definiteness / indefiniteness which leads to a strictly defined subject. The subjectof the study are explicit means of expression of the category of definiteness / indefiniteness in German (in the novel “Breathing Swing” by H. Muller) and implicit means of its expression in Ukrainian (in the Ukrainian translation of the respective novel).Results.The comparative analysis of the original and translated texts makes it possible to determine the main linguistic means of reprodution the category of definiteness / indefiniteness in the Ukrainian translation. The analyzed material contains examples where the category of definiteness / indefiniteness in the original text is expressed by a definite article which is translated by a pronominalized numeral “some of”, an indefinite-personal pronoun “someone”, or an indefinite pronoun; an indefinite article which is translated by pronouns; zero article is reproduced by a more detailed translation; pronouns are reproduced by their equivalents, as well as other pronouns; other cases of translation include a periphrasis, a descriptive, inaccurate or non-literal translation. Conclusions:Definite, indefinite, zero articles and pronouns serve as the main, most consistent, and regular means of realization of the category of definiteness / indefiniteness in the German language. While there are no certain morphological means of expression of this category in the Ukrainian language, the translator uses lexical and syntactic means for reproduction of the category definiteness / indefiniteness. The context also plays an essential role.Key words: category of determination, the definitness / indefinitness, article, pronoun, translation. У дослідженні порушується актуальна перекладознавча проблема – особливості відтворення категорії означеності / неозначеності на матеріалі німецько-українських перекладів творів сучасної художньої літератури. Метоюданої статті є визначення способів передачі українською мовою значень німецьких артиклів та інших детермінативів, за допомогою яких вира-жається категорія означеності / неозначеності в німецькій мові. Для досягнення поставленої мети застосовуються зіставний та описовий методи лінгвістичного дослідження, що дозволяють розглянути різні способи передачі засобів вираження катего-рії означеності / неозначеності в українському перекладі. Об’єктом дослідження постає категорія означеності / неозначеності, що виступає засобом позначення певного предмета. Предметом вивчення є експліцитні засоби вираження вищевказаної кате-горії в німецькій мові (в романі Г. Мюллер «Гойдалка дихання») та імпліцитні в українському перекладі зазначеного твору. За допомогою результатів, досягнутих внаслідок зіставного аналізу текстів оригіналу та перекладу, вдалося встановити основні мовні засоби відтворення категорії означеності / неозначеності в українському перекладі.Зокрема, зафіксовано такі випадки вираження категорії означеності / неозначеності в мові-оригіналі, а також засоби та способи їх відтвореня в мові перекла-ду: неозначений артикль перекладений прономіналізованим числівником «один із/з», неозначено-особовоим займенником «якийсь», вказівним займенником; означений артикль – за допомогою займенників; нульовий артикль відтворено деталізованим перекладом; детермінативи – їх відповідниками, а також іншими детермінативами; в деяких випадках перекладач вдається до перифрази, описового, неточного чи недослівного перекладу. Висновки:в німецькій мові означеність / неозначеність виражається за допомогою артиклів (означеного, неозначеного або нульового), а також інших детермінативів, якими часто виступають займенники. В той час як в українській мові певних морфологічних засобів вираження цієї категорії нема, перекладач вдається до використання лексичних та синтаксичних засобів, важлива роль при цьому відводиться контексту. Ключові слова: категорія детермінації, означеність / неозначеність, артикль, займенник, переклад.