scholarly journals Η επίδραση της συμμετοχής των ασθενών με οστεοαρθρίτιδα γόνατος σε ολιστικό πρόγραμμα θεραπευτικής άσκησης, στις παραμέτρους της μυοσκελετικής αξιολόγησης και στη λειτουργικότητά τους

2018 ◽  
Author(s):  
Παναγιώτης Γκρίλιας
Keyword(s):  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Biodex Stability System

Εισαγωγή: Η οστεοαρθρίτιδα γόνατος (ΟΑΓ), αποτελεί συνήθη νόσο του μυοσκελετικού συστήματος που συναντάται συνήθως σε άτομα μέσης και μεγαλύτερης ηλικίας. Η εφαρμογή προγραμμάτων θεραπευτικής άσκησης (ΠΘΑ) φαίνεται να επιδρά θετικά στη μείωση των συμπτωμάτων και στην αύξηση της λειτουργικότητας. Σκοπός της εργασίας ήταν να ελέγξει την επίδραση της συμμετοχής ή μη, ασθενών με ΟΑΓ σε ολιστικό ΠΘΑ, στις παραμέτρους της μυοσκελετικής αξιολόγησης, της λειτουργικότητάς τους και τις ψυχομετρικές παραμέτρους αξιολόγησης τους.Μέθοδος: 54 ασθενείς συνολικά ασθενείς με ΟΑΓ (Kellgren Lawrence: 2-3 βαθμού), 44-73 ετών, χωρίς συνοδά προβλήματα υγείας, ολοκλήρωσαν την εθελοντική συμμετοχή τους στην έρευνα. Οι ασθενείς διαχωρίστηκαν σε δυο ισάριθμες ομάδες, την πειραματική ομάδα (ΠΟ) και την ομάδα ελέγχου (ΟΕ). Οι ασθενείς της ΠΟ μόνο, πραγματοποιήσαν το επιτηρούμενο ΠΘΑ διάρκειας 8 εβδομάδων, αποτελούμενο από 3 συνεδρίες/εβδομάδα. Στο ίδιο χρονικό διάστημα οι συμμετέχοντες στην ΟΕ, δεν συμμετείχαν σε κανενός είδους παρέμβαση. Μετά την ολοκλήρωση του ΠΘΑ για την ΠΟ, για διάστημα 8 εβδομάδων οι ασθενείς της ΠΟ και της ΟΕ δεν πραγματοποιούσαν θεραπευτική άσκηση. Το ολιστικό ΠΘΑ για την ΠΟ διαρκούσε 60 λεπτά/συνεδρία, περιλαμβάνοντας: 1)Προθέρμανση και διατάσεις, 2) συνδυαστικές ασκήσεις ενδυνάμωσης κάτω άκρων σύγκεντρης-ισομετρικής συστολής, 3)Ασκήσεις ενδυνάμωσης κάτω άκρων με αλτήρες/λάστιχα, 4) Ισορροπιστικές ασκήσεις 5) Ενεργητική αποκατάσταση. Πραγματοποιήθηκαν 3 συνολικά αξιολογήσεις για κάθε ασθενή της ΠΟ και ΟΕ στα εξής χρονικά διαστήματα: 1η (αρχική) αξιολόγηση: Πριν την έναρξη του ΠΘΟ για την ΠΟ, 2η (ενδιάμεση) αξιολόγηση: Έπειτα από την ολοκλήρωση του ΠΘΟ για την ΠΟ, 3η (τελική) αξιολόγηση: Μετά τη συμπλήρωση 8 εβδομάδων από την ολοκλήρωση του ΠΘΑ για την ΠΟ. Η κάθε αξιολόγηση περιελάμβανε: μετρήσεις ανθρωπομετρικών χαρακτηριστικών, τη συμπλήρωση ερωτηματολόγιων (KOOS, BAI, BDI ΙΙ), τη μέτρηση της ευλυγισίας, της ισοκινητικής ροπής των καμπτήρων/εκτεινόντων μυών της άρθρωσης του γόνατος, της ισομετρικής δύναμης των απαγωγών μυών της άρθρωσης του ισχίου. Οι λειτουργικές δοκιμασίες αξιολόγησης περιελαμβάναν τις δοκιμασίες: 6-Minutes’ Walk Test, Timed Up and Go Test, 30 Seconds Chair Test, 12 Stairs Test. Η ισορροπιστική ικανότητα αξιολογήθηκε μέσω δοκιμασίων τόσο χρονομέτρησης όσο και μέσω του μηχανήματος Biodex Stability System. H στατιστική ανάλυση πραγματοποιήθηκε μέσω ανάλυσης διασποράς (ANOVA), μεταξύ και εντός των ομάδων με τη χρήση του στατιστικού πακέτου SPSS 24.0. Αποτελέσματα: Οι ασθενείς της ΠΟ έπειτα από την ολοκλήρωση της συμμετοχής τους στο ΠΘΑ, κατά την 2η (ενδιάμεση) αξιολόγησή τους, παρουσίασαν στατιστικώς σημαντική βελτίωση των αξιολογούμενων παραμέτρων: των επιπέδων πόνου, της λειτουργικότητας, της μυϊκής δύναμης των κάτω άκρων, της ισορροπιστικής ικανότητας, της ευλυγισίας, του άγχους και κατάθλιψης σε σχέση με τις αντίστοιχες τιμές των παραμέτρων κατά την 1η (αρχική) αξιολόγησή τους. Παρόλα αυτά, οι ασθενείς της ΠΟ, κατά την 3η (τελική) αξιολόγησή τους, παρουσίασαν στατιστικώς σημαντική επιδείνωση σε ορισμένες παραμέτρους από το σύνολο των αξιολογούμενων παραμέτρων, σε σχέση με τις αντίστοιχες τιμές κατά τη 2η (ενδιάμεση) αξιολόγησή τους ενώ σε ορισμένες άλλες παραμέτρους δεν συνέβη το ίδιο. Επιπρόσθετα, οι ασθενείς της ΠΟ, κατά την 3η (τελική) αξιολόγησή τους, σε ορισμένες παραμέτρους συνέχισαν να παρουσιάζουν σημαντικές βελτιώσεις σε σχέση με τις αντίστοιχες τιμές κατά την 1η (αρχική) αξιολόγησή τους ενώ σε ορισμένες άλλες παραμέτρους δεν συνέβη το ίδιο. Όσον αφορά τους ασθενείς της ΟΕ, δεν παρουσίασαν στατιστικώς σημαντικές διαφοροποιήσεις ως προς το σύνολο των βασικών αξιολογούμενων παραμέτρων, στις τρεις συνολικά αξιολογήσεις (αρχική αξιολόγηση, ενδιάμεση αξιολόγηση, τελική αξιολόγηση) που υποβλήθηκαν στη διάρκεια του χρόνου συμμετοχής τους στη μελέτη.Συμπεράσματα: Σύμφωνα με τα αποτελέσματα της παρούσας εργασίας, η επιτηρούμενη εκτέλεση του εν λόγω ολιστικού ΠΘΑ, από τους ασθενείς με ΟΑΓ, για 8 εβδομάδες, φάνηκε ιδιαίτερα αποτελεσματική, στη σημαντικού βαθμού βραχυπρόθεσμη βελτίωση των σχετιζόμενων με την πάθηση τους αξιολογούμενων παραμέτρων. Οι βελτιώσεις αυτές, 8 εβδομάδες μετά την ολοκλήρωση του ΠΘΑ, διατηρήθηκαν σε σημαντικό βαθμό, σε ορισμένες μόνο από αυτές τις παραμέτρους ενώ σε ορισμένες άλλες παραμέτρους δεν συνέβη το ίδιο. Βάσει του συγκεκριμένου ευρήματος, μπορεί να εξαχθεί το συμπέρασμα ότι το συγκεκριμένο ολιστικό ΠΘΑ, θα πρέπει να εκτελείται αδιάλειπτα από τους ασθενείς με ΟΑΓ, προκειμένου οι ασθενείς μέσω της εκτέλεσης του, να αποκομίζουν τα οφέλη του στο μέγιστο βαθμό.

Effects of proprioception training program on balance among patients with diabetic neuropathy: a quasi experimental trial

2021 ◽  
pp. 1-12
Author(s):  
Humaira Iram ◽  
Muhammad Kashif ◽  
Hafiz Muhammad Junaid Hassan ◽  
Salma Bunyad ◽  
Samra Asghar
Keyword(s):  
Diabetic Neuropathy ◽  
Dynamic Balance ◽  
Berg Balance Scale ◽  
Exercise Group ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Functional Reach ◽  
Functional Reach Test ◽  
Quasi Experimental ◽  
Eyes Open

Abstract Objective: To determine the effects of proprioception training in improving balance in patients with diabetic neuropathy. Methods: A quasi-experimental design study was conducted at the Safi Hospital Faisalabad for eight weeks from August to December 2019. Out of, 38, 19 patients were placed in exercise group (10 males, 9 females; mean age 64 ± 7.7 years; range 60 to 83 years) and 19 patients were placed in controls group (12 males, 7 females; mean age 63 ± 8.2 years) were included in this study through consecutive sampling technique. Proprioception Training was given to exercise group twice a week for eight weeks and the diabetes awareness campaign was given once a week to the control group. Static and dynamic balance were assessed by using One Leg Standing (OLS) Test with eyes open and closed, Berg Balance Scale (BBS), Functional Reach Test (FRT), Timed Up and Go Test (TUGT) and 10-M Walk Test (10-MWT). The data was collected before and after treatment and was compared using independent sample t-test. Results: The finding of the study showed that OLS score with eyes open improved significantly with p<0.05 and does not show improvement with eyes closed p =.073. The dynamic balance from the Berg Balance Scale, Functional Reach Test, Timed Up and Go Test and 10-M Walk Test revealed significant improvement after the balance exercises with p<0.05 Conclusion: It is concluded that proprioception training exercises are effective in improving balance among patients with Diabetic neuropathy. Continuous...

scholarly journals Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона

2021 ◽  
pp. 84-91
Author(s):  
В. Брушко ◽  
Р. Баннікова ◽  
А. Ковельська
Keyword(s):  
Dual Task ◽  
Berg Balance Scale ◽  
Walk Test ◽  
Walk Distance ◽  
Timed Up And Go ◽  
Sf 36 ◽  
Minute Walk Distance ◽  
Minute Walk ◽  
Disease Questionnaire ◽  
10 Meter Walk Test

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона. Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

scholarly journals A case study of the effect of cardiovascular training on cerebral palsy

2016 ◽  
Vol 29 (4) ◽  
pp. 713-721
Author(s):  
Jéssica Silva Teixeira ◽  
Luiza Mayara Lima de Jesus Santos ◽  
Nayhara Lemos dos Santos ◽  
Carla Cristine Cunha Casali ◽  
Carolina Marques Carvalho Mitre Chaves
Keyword(s):  
Quality Of Life ◽  
Cerebral Palsy ◽  
Muscle Tone ◽  
Muscle Length ◽  
Life Questionnaire ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Sf 36 ◽  
Cardiovascular Training

Abstract Introduction: Cerebral palsy (CP) is a non-progressive disorder characterized by changes in muscle tone and voluntary movement, leading to adaptive changes in muscle length and in some cases, resulting in bone deformities and increased energy expenditure while performing activities of daily living. Objective: The aim of this study was to investigate the effects of cardiovascular training by an adult with athetoid CP. Methods: The sample was composed of one patient with athetoid CP. The instruments used were the timed ten-meter walk test; the SF-36 quality of life questionnaire, a six-minute walk test and the Timed Up and Go test. Using an exercise bike and resistance exercises for the upper limbs, the patient underwent 24 sessions lasting fifty minutes each during eight weeks. Results: In all tests, significant improvement was observed at four and eight weeks, especially in the first four, and progressed in the following four weeks. In the post-training period, improvement was observed when compared to pre-training values. The SF-36 questionnaire on quality of life showed increase in some areas and decrease in others. Conclusion: Patients with CP can benefit from a physical training program, which can improve their quality of life and be included in their rehabilitation protocol.

scholarly journals Contribution of a multicomponent intervention on functional capacity and independence on activities of daily living in individuals with neurocognitive disorder

2021 ◽  
Vol 21 (1) ◽  
Author(s):  
Flávia Borges-Machado ◽  
Duarte Barros ◽  
Laetitia Teixeira ◽  
Oscar Ribeiro ◽  
Joana Carvalho
Keyword(s):  
Activities Of Daily Living ◽  
Functional Capacity ◽  
Daily Living ◽  
Exercise Intervention ◽  
Controlled Trial ◽  
Upper Body ◽  
Control Group ◽  
Neurocognitive Disorder ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go

Abstract Background To examine the effects of a 6-month multicomponent (MT) exercise intervention in the functional capacity and ability to independently perform activities of daily living (ADL) of individuals diagnosed with neurocognitive disorder (NCD). Methods A quasi-experimental controlled trial with a parallel design study was conducted in multicentered community-based settings. Forty-three individuals (N Female: 30) were allocated to an exercise group (EG; N: 23; mean 75.09, SD = 5.54 years) or a control group (CG; N:20; mean 81.90, SD = 1.33 years). The EG engaged in a 6-month MT program (60-min sessions, twice a week). Exercise sessions were divided into a warm-up, specific training (e.g., coordination and balance, lower and upper body strength, and aerobics), and cool down. Lower body function, mobility, and gait speed were evaluated through Short Physical Performance Battery (SPPB), Timed-Up and Go test (TUG) and 6-Meter Walk test, respectively. The Barthel Index (BI) was administered to assess individuals’ ADL independence. Evaluations were performed before and after the 6-month intervention. Results Linear Mixed Models revealed a statistically significant interaction (time X group) effect factor on SPPB (B = 2.33, 95% CI: 1.39–3.28, p < 0.001), TUG (B = − 11.15, 95% CI: − 17.23 – − 5.06, p = 0.001), and 6-Meter Walk test (B = 0.17, 95% CI: 0.08–0.25, p < 0.001). No differences between groups or assessment moments were found in the ability of individuals to independently perform ADL. Conclusions The 6-month MT exercise intervention improves the functional capacity of older adults living with NCD. Trial registration ClinicalTrials.gov – identifier number NCT04095962; retrospectively registered on 19 September 2019.

scholarly journals Uso de test dual en ancianos institucionalizados con diferentes niveles de deterioro cognitivo. Estudio transversal

2018 ◽  
Vol 66 (1) ◽  
pp. 31-36
Author(s):  
Marie Carmen Valenza ◽  
María José Ariza-Mateos ◽  
Araceli Ortiz-Rubio ◽  
Jesús Casilda-López ◽  
Ramón Romero-Fernández ◽  
...  
Keyword(s):  
Mental State ◽  
Mini Mental State Examination ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Six Minute Walk Test ◽  
Los Grupos ◽  
State Examination ◽  
Minute Walk

Introducción. El envejecimiento se ha relacionado con una mayor prevalencia de deterioro cognitivo. Las personas mayores con pérdida de funciones cognitivas presentan elevadas tasas de caídas. El desarrollo de las actividades de la vida diaria engloba dos o más tareas, siendo necesarios componentes cognitivos y motores.Objetivo. Analizar el rendimiento en pruebas sencillas y duales de sujetos en entorno residencial con diferentes grados de deterioro cognitivo.Materiales y métodos. Se realizó un estudio observacional de corte transversal en ancianos institucionalizados >65 años (n=80). Se evaluó el deterioro cognitivo con el Mini-Mental State Examination y se solicitó a los participantes realizar una tarea simple y dual en las pruebas Six-Minute Walk Test (6MWT) y Timed Up and Go (TUG).Resultados. Se distribuyeron los participantes en tres grupos. Se encontraron diferencias significativas entre los grupos con deterioro cognitivo y el grupo sin deterioro cognitivo para las pruebas 6MWT (p<0.05) y TUG (p<0.05), tanto en la tarea simple como en la tarea dual. Un peor rendimiento se asoció con una menor capacidad cognitiva.Conclusión. La severidad del deterioro cognitivo se encuentra relacionada con el desempeño en las tareas duales.

scholarly journals Contribution of a Multicomponent Intervention on Functional Capacity and Independence on Activities of Daily Living in Individuals With Neurocognitive Disorder

2021 ◽  
Author(s):  
Flávia Borges-Machado ◽  
Duarte Barros ◽  
Laetitia Teixeira ◽  
Óscar Ribeiro ◽  
Joana Carvalho
Keyword(s):  
Activities Of Daily Living ◽  
Functional Capacity ◽  
Daily Living ◽  
Exercise Intervention ◽  
Controlled Trial ◽  
Upper Body ◽  
Control Group ◽  
Neurocognitive Disorder ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go

Abstract Background: To examine the effects of a 6-month multicomponent (MT) exercise intervention in the functional capacity and ability to independently perform activities of daily living (ADL) of individuals diagnosed with neurocognitive disorder (NCD). Methods: A quasi-experimental controlled trial with a parallel design. This study was conducted in multicentered community-based settings. Forty-three individuals (N Female: 30) were allocated to an exercise group (EG; N: 23; mean 75.09, SD=5.54 years) or a control group (CG; N:20; mean 81.90, SD=1.33 years). The EG engaged in a 6-month MT program (60-min sessions, twice a week). Exercise sessions were divided into a warm-up, specific training (e.g., coordination and balance, lower and upper body strength, and aerobics), and cool down. Lower body function, mobility, and gait speed were evaluated through Short Physical Performance Battery (SPPB), Timed-Up and Go test (TUG) and 6-Meter Walk test, respectively. The Barthel Index (BI) was administered to assess individuals’ ADL independence. Evaluations were performed before and after the 6-month intervention. Results: Linear Mixed Models revealed a statistically significant interaction (time X group) effect factor on SPPB (B = 2.33, 95% CI: 1.39 – 3.28, p < 0.001), TUG (B = -11.15, 95% CI: -17.23 – -5.06, p = 0.001), and 6-Meter Walk test (B = 0.17, 95% CI: 0.08 – 0.25, p < 0.001). No differences between groups or assessment moments were found in the ability of individuals to independently perform ADL.Conclusions: The 6-month MT exercise intervention improves the functional capacity of older adults living with NCD.Trial Registration: ClinicalTrials.gov – identifier number NCT04095962; retrospectively registered on 19 September 2019.

scholarly journals Walking Ability Outcome Measures in Individuals with Spinal Cord Injury: A Systematic Review

2021 ◽  
Vol 18 (18) ◽  
pp. 9517
Author(s):  
Isabel Sinovas-Alonso ◽  
Ángel Gil-Agudo ◽  
Roberto Cano-de-la-Cuerda ◽  
Antonio J. del-Ama
Keyword(s):  
Systematic Review ◽  
Spinal Cord ◽  
Spinal Cord Injury ◽  
Outcome Measures ◽  
Berg Balance Scale ◽  
Walking Ability ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Cord Injury ◽  
Profile Score

Walking function recovery in spinal cord injury (SCI) is tackled through several therapeutic approaches in which precise evaluation is essential. A systematic review was performed to provide an updated qualitative review of walking ability outcome measures in SCI and to analyze their psychometric properties. PubMed, Cochrane, and PEDro databases were consulted until 1 April 2020. Seventeen articles written in English were included. Five of them studied the walking index for SCI, four studied the 10 meter walk test, and two studied the six-minute walk test, the timed Up and go test, and the Berg balance scale. The rest of the articles studied the following metrics: gait profile score, spinal cord injury functional ambulation profile, five times sit-to-stand test, spinal cord injury functional ambulation inventory, spinal cord independence measure (indoors and outdoors mobility items), locomotor stages in spinal cord injury, community balance and mobility scale, and activity-based balance level evaluation scale. The choice of a single or a set of metrics should be determined by the clinician. Based on the results obtained in this review, a combination of outcome measures is proposed to assess walking ability. Future work is required to integrate a more realistic environment for walking assessment.

scholarly journals Analysis of the association between hand grip strength and functionality in community elderly

2020 ◽  
Author(s):  
Mariana Edinger Wieczorek ◽  
Cislaine Machado de Souza ◽  
Patricia da Silva Klahr ◽  
Luis Henrique Telles da Rosa
Keyword(s):  
Muscle Strength ◽  
Functional Performance ◽  
Handgrip Strength ◽  
Assessment Instrument ◽  
Performance Tests ◽  
Walk Test ◽  
Experimental Conditions ◽  
Timed Up And Go ◽  
Cross Sectional ◽  
Healthy Elderly

ABSTRACT Objective: To analyze an association between handgrip strength (HGS) and functional performance tests by healthy, non-institutionalized elderly. Method: This is a cross-sectional study. A sample consisted of 36 elderly people (66.69 years), all of whom responded to a cognitive assessment instrument and another to assess the level of physical activity, in addition to sociodemographic data and health conditions. The HGS was measured using the hydraulic dynamometer JAMAR and performed the six-minute walk test (6MWT) and the Timed Up and Go test (TUG) to assess the cardiorespiratory capacity submitted during displacement and body mobility. Results: It was possible to verify through the Pearson coefficient the weak and significant association between the MPH and the variables 6MWT (p≤0.05) and TUG (p = 0.027). Conclusion: For samples of healthy elderly and applied experimental conditions, the FPM is related to performance tests. Thus, it is believed that the evaluation of the HGS may be an alternative to interference in this population. Keywords: Aged. Muscle strength. Muscle strength dynamometer. Physical functional performance. Walk test.

scholarly journals Validation of the 2-Minute Walk Test with the 6-Minute Walk Test and Other Functional Measures in Persons with Multiple Sclerosis

2018 ◽  
Vol 20 (4) ◽  
pp. 158-163 ◽  
Author(s):  
David A. Scalzitti ◽  
Kenneth J. Harwood ◽  
Joyce R. Maring ◽  
Susan J. Leach ◽  
Elizabeth A. Ruckert ◽  
...  
Keyword(s):  
Multiple Sclerosis ◽  
Gait Speed ◽  
Discriminant Validity ◽  
Alternative Measure ◽  
Walk Test ◽  
Timed Up And Go ◽  
Cross Sectional ◽  
Functional Measures ◽  
6 Minute Walk Test ◽  
Minute Walk

Abstract Background: Persons with multiple sclerosis (MS) commonly have difficulty walking. The 6-Minute Walk Test (6MWT) assesses functional capacity but may be considered burdensome for persons with MS, especially those with higher disability levels. The 2-Minute Walk Test (2MWT) may be an alternative measure to the 6MWT. The purpose of this study was to investigate the validity of the 2MWT in persons with MS. Methods: Twenty-eight ambulatory persons with MS aged 18 to 64 years participated in this cross-sectional study. Participants completed five measures of walking performance (2MWT, 6MWT, usual and fast gait speed, and Timed Up and Go test) and two functional measures (Berg Balance Scale and five-times sit-to-stand test) during a testing session. Participants were classified into two subgroups based on Disease Steps scale classification. Results: The 2MWT was significantly correlated with the 6MWT (r = 0.947), usual gait speed (r = 0.920), fast gait speed (r = 0.942), the Timed Up and Go test (r = −0.911), and other functional measures. The 2MWT explained 89% of the variance seen during the 6MWT. The distances completed on the 2MWT and 6MWT accurately distinguished the subgroups. Conclusions: This study demonstrated good construct and discriminant validity of the 2MWT in persons with MS, providing an efficient and practical alternative to the 6MWT. Validation of the 2MWT with other functional measures further supports these findings.

scholarly journals Validity and Reliability of Four Clinical Gait Measures in Patients with Multiple Sclerosis

2017 ◽  
Vol 19 (5) ◽  
pp. 247-252 ◽  
Author(s):  
Susan E. Bennett ◽  
Lacey E. Bromley ◽  
Nadine M. Fisher ◽  
Machiko R. Tomita ◽  
Paulette Niewczyk
Keyword(s):  
Multiple Sclerosis ◽  
Reliability And Validity ◽  
Time Of Day ◽  
Self Report ◽  
Walk Test ◽  
Validity And Reliability ◽  
Timed Up And Go ◽  
Edss Score ◽  
6 Minute Walk Test ◽  
Minute Walk

Background: The gold standards for assessing ambulation are the Expanded Disability Status Scale (EDSS) and the Timed 25-Foot Walk (T25FW) test. In relation with these measures, we assessed the reliability and validity of four clinical gait measures: the Timed Up and Go (TUG) test, the Dynamic Gait Index (DGI), the 2-Minute Walk Test (2MWT), and the 6-Minute Walk Test (6MWT). Patient self-report of gait was also assessed using the 12-item Multiple Sclerosis Walking Scale (MSWS-12). Methods: Individuals 20 years or older with a diagnosis of multiple sclerosis (MS) and an EDSS score of 2.0 to 6.5 completed the MSWS-12, T25FW test, TUG test, DGI, 2MWT, and 6MWT. All the tests were repeated 2 weeks later at the same time of day to establish their reliability and concurrent validity. Predictive validity was established using the EDSS. Results: Forty-two patients with MS were included. All measures showed high test-retest reliability. The TUG test, 2MWT, and 6MWT were significantly correlated with the T25FW test (Spearman ρ = −0.902, −0.919, and −0.905, respectively). The EDSS was also significantly correlated with all the walking tests. The MSWS-12 demonstrated the highest correlation to the EDSS (ρ = 0.788). Conclusions: The TUG test, the DGI, the 2MWT, and the 6MWT exhibited strong psychometric properties and were found to be significant predictors of the EDSS score. Use of these tests to prospectively monitor the effects of medical and rehabilitation treatment should be considered in the comprehensive care of patients with MS.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document