ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ, СТИЛІВ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЦІННІСНОЇ СФЕРИ В ПІДЛІТКІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки ◽

10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).09 ◽

2021 ◽

pp. 99-109

Author(s):

Анатолій Сорока ◽

Ольга Гмирь

Keyword(s):

Social Psychology ◽

Social Media ◽

Substance Use ◽

Health Behaviors ◽

Parenting Style ◽

Social Motives ◽

The Impact ◽

Parent Child

Мета: аналіз психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, інтерпретація теоретичних підходів та емпіричних досліджень); емпіричні (тестування); методи математичної статистики (для виявлення відмінностей психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків було використано t-критерій Ст’юдента). Результати: визначено, що провідні мотиви, особливості поведінки в конфліктних ситуаціях та цінності в підлітків і їх батьків істотно відрізняються між собою. Висновки: встановлено, що підліткам характерна висока виразність таких змінних як «Мотивація повного прийняття партнера в поведінці», «Мотивація конфліктом між владою й афіліацією». Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: друзі, розваги, любов і свобода. Найменш вираженими є: щастя інших, пізнання та цікава робота. Високий рівень сформованості інструментальних цінностей виражений такими змінними як сміливість, незалежність та почуття гумору. Найменш виявленими є освіченість, раціоналізм та правдивість. Натомість у групі батьків ми бачимо високий рівень сформованості такої змінної як «Мотивація страхом слабкості (владні відносини)». Мотивованість поведінки культурними нормами як у підлітків, так і в їх батьків виражена на низькому рівні сформованості. Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: сім’я, здоров’я та матеріальна забезпеченість, а найменшу цінність для них представляють щастя інших, творчість та розваги. У батьків високий рівень сформованості виявлено за такими змінними інструментальних цінностей як самоконтроль, терпимість і дисциплінованість. Визначено специфіку особливостей стилів конфліктної поведінки: батьки намагаються зберегти свій авторитет, що відбивається на їх оцінці батьківсько-підліткових розбіжностей, а також створення батьками ситуації постійного психологічного тиску й нездатність сім’ї задовольняти потреби емоційної підтримки та симпатії підлітків. Література Анопрієнко, О.В. (2017). Стиль батьківської поведінки як чинник виникнення і подолання хронічного стресу в підлітковому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Гончар, Л.В. (2017). Формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку. (Монографія). Київ : ТОВ «Задруга». Дубров, Д.И. (2020). Информационно-коммуникационные технологии и семейные отношения: вред или польза? Социальная психология и общество, 11(1), 72–91. https://doi.org/10.17759/sps.2020110105 Крейдун, Н.П., & Сорока, А.В. (2015). Прикладна психологія: навчальний посібник. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Пріба, Г.А., & Калюжна, Є.М. (2020). Психологія особистості на сучасному ринку праці. (Монографія). Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС. Солдатова, Г.У., & Львова, Е.Н. (2018). Особенности родительской медиации в ситуациях столкновения подростков с онлайн-рисками. Психологическая наука и образование, 23(3), 29–41. https://doi.org/10.17759/pse.2018230303 Сорока, А.В. (2010) Юридическая психология: Краткий курс: Учебно-методическое пособие. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. Токарева, Н.М. (2014). Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу. (Монографія). Кривий Ріг. Abar, C.C., Farnett, S., Mendola, K., Koban, K., & Sarra, Sh. (2018). Relationships between parent-child social media interactions and health behaviors. Journal of Substance Use, 23(3), 335–337. Karmakar, R. (2017). The impact of perception of consistency and inconsistency in parenting style on pro-social motives of adolescents. Социальная психология и общество, Social Psychology and Society, 8(2), 101–115. https://doi.org/10.17759/sps.2017080207

Download Full-text

The impact of perception of consistency and inconsistency in parenting style on pro-social motives of adolescents

Social Psychology and Society ◽

10.17759/sps.2017080207 ◽

2017 ◽

Vol 8 (2) ◽

pp. 101-115 ◽

Cited By ~ 5

Author(s):

R. Karmakar

Keyword(s):

Parenting Style ◽

Social Behaviour ◽

Prosocial Behaviour ◽

Social Motives ◽

Inconsistent Parenting ◽

Social Motive ◽

Parental Authority Questionnaire ◽

The Impact ◽

The Relationship ◽

Pro Social Behavior

Adolescence is the most dynamic and eventful period of human development. During this crucial period of life, adolescents encounter challenges in life and constantly adapting to the relationship dynamics with friends, family, school and society. There is tendency of adolescents to engage in antisocial or pro-social behaviour. Adolescents’ relationship with parents and guardian significantly influence their antisocial and prosocial behavior. Pro-social behavior is defined as a behavior that is primarily aimed at benefiting others. Some pro-social behaviour is extrinsically motivated whereas some are intrinsically motivated. The present study investigated the nature of prosocial behaviour among adolescents and impact of consistency and inconsistency of parenting style on prosocial behaviour. A group of 610 adolescents (310 boys and 300 girls) aged between 16—18 years (mean = 17.07 and standard deviation = 1.02) was selected for the present study. Pro-social Motivation Questionnaire and Parental Authority Questionnaire were used to measure pro-social motive and parenting style, respectively. The results indicate that adolescents generally show higher level of intrinsic pro-social motive. Adolescent girls prefer to display internalised and empathetic pro-social motives whereas adolescent boys tend to gain others’ approval by displaying heroic activities. Consistency in parenting style facilitates intrinsic pro-social motive only when both parents are authoritative in nature. The result interestingly reveals that inconsistent parenting style is not always bad. Authoritative and permissive dyad facilitates intrinsic pro-social motive among adolescents. Implications for parental socialisation in families and pro-social motive among adolescents are discussed.

Download Full-text

Collecting Social Media Information in a Substance Use Intervention Trial With Adolescent Girls With Lifetime Substance Use History: Observational Study

JMIR Formative Research ◽

10.2196/25405 ◽

2021 ◽

Vol 5 (9) ◽

pp. e25405

Author(s):

Lili M C Ramos ◽

Joseline Delgadillo ◽

Sarah Vélez ◽

Emily Dauria ◽

Jamie Salas ◽

...

Keyword(s):

Social Media ◽

Substance Use ◽

Adolescent Girls ◽

Controlled Trial ◽

Developmentally Appropriate ◽

The United States ◽

Future Research ◽

Intervention Trial ◽

Privacy Concerns ◽

The Impact

Background Adolescents with juvenile legal system contact face numerous barriers to participation in behavioral health intervention research, including housing disruption, legal privacy concerns, and systems mistrust. Technology, such as social media, may be a novel and developmentally appropriate adolescent research study engagement and retention tool. Objective We examined data on social media information collected for study retention purposes from adolescents participating in a substance use intervention trial. Methods Data were collected as part of a randomized controlled trial determining efficacy of a group-based substance use intervention for girls and young women (12-24 years) with substance use histories referred from legal and school systems in the United States. Baseline demographic and social media information was analyzed from the subset of 114 adolescent girls (mean age 15.7 years; range 13-18 years), of whom 31.6% (36/114) were legally involved, 87.7% (100/114) belonged to minoritized racial/ethnic groups, and 32.5% (37/114) received public assistance. Results Most girls (74/114, 64.9%) provided at least one social media account (Instagram, 95% [70/74]; Facebook, 27% [20/74]; and Twitter, 11% [8/74]) during study enrollment. Legally involved girls were significantly less likely to provide social media information than school-referred girls (44% [16/36] versus 74% [58/78]; χ21 [N=114]=9.68, P=.002). Conclusions Obtaining social media information for study retention purposes from adolescent girls with lifetime substance use appears possible; however, particular subgroups (ie, legally involved girls) may be less likely to provide accounts. Factors shaping legally involved girls’ willingness to provide social media information, including mistrust and privacy concerns, and the impact of researcher’s access to social media information on study retention are critical directions for future research. Trial Registration ClinicalTrials.gov NCT02293057; https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02293057

Download Full-text

Collecting Social Media Information in a Substance Use Intervention Trial With Adolescent Girls With Lifetime Substance Use History: Observational Study (Preprint)

10.2196/preprints.25405 ◽

2020 ◽

Author(s):

Lili M C Ramos ◽

Joseline Delgadillo ◽

Sarah Vélez ◽

Emily Dauria ◽

Jamie Salas ◽

...

Keyword(s):

Social Media ◽

Substance Use ◽

Adolescent Girls ◽

Controlled Trial ◽

Developmentally Appropriate ◽

The United States ◽

Future Research ◽

Intervention Trial ◽

Privacy Concerns ◽

The Impact

BACKGROUND Adolescents with juvenile legal system contact face numerous barriers to participation in behavioral health intervention research, including housing disruption, legal privacy concerns, and systems mistrust. Technology, such as social media, may be a novel and developmentally appropriate adolescent research study engagement and retention tool. OBJECTIVE We examined data on social media information collected for study retention purposes from adolescents participating in a substance use intervention trial. METHODS Data were collected as part of a randomized controlled trial determining efficacy of a group-based substance use intervention for girls and young women (12-24 years) with substance use histories referred from legal and school systems in the United States. Baseline demographic and social media information was analyzed from the subset of 114 adolescent girls (mean age 15.7 years; range 13-18 years), of whom 31.6% (36/114) were legally involved, 87.7% (100/114) belonged to minoritized racial/ethnic groups, and 32.5% (37/114) received public assistance. RESULTS Most girls (74/114, 64.9%) provided at least one social media account (Instagram, 95% [70/74]; Facebook, 27% [20/74]; and Twitter, 11% [8/74]) during study enrollment. Legally involved girls were significantly less likely to provide social media information than school-referred girls (44% [16/36] versus 74% [58/78]; χ21 [N=114]=9.68, P=.002). CONCLUSIONS Obtaining social media information for study retention purposes from adolescent girls with lifetime substance use appears possible; however, particular subgroups (ie, legally involved girls) may be less likely to provide accounts. Factors shaping legally involved girls’ willingness to provide social media information, including mistrust and privacy concerns, and the impact of researcher’s access to social media information on study retention are critical directions for future research. CLINICALTRIAL ClinicalTrials.gov NCT02293057; https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02293057

Download Full-text

Relationships between parent–child social media interactions and health behaviors

Journal of Substance Use ◽

10.1080/14659891.2017.1410586 ◽

2017 ◽

Vol 23 (3) ◽

pp. 335-337 ◽

Cited By ~ 2

Author(s):

Caitlin C. Abar ◽

Sarah Farnett ◽

Kayla Mendola ◽

Kaitlyn Koban ◽

Sharon Sarra

Keyword(s):

Social Media ◽

Health Behaviors ◽

Parent Child

Download Full-text

The effects of substance use and physical activity on cognition: The impact of incongruent health behaviors

Drug and Alcohol Dependence ◽

10.1016/j.drugalcdep.2021.108635 ◽

2021 ◽

Vol 221 ◽

pp. 108635

Author(s):

Jeremiah Weinstock ◽

Qiang Fu ◽

Kirti Veeramachaneni ◽

Lindsey M. Poe ◽

Catherine Baxley ◽

...

Keyword(s):

Physical Activity ◽

Substance Use ◽

Health Behaviors ◽

The Impact

Download Full-text

Adolescent Substance Use in the Context of the Family: A Qualitative Study of Young People's Views on Parent-Child Attachments, Parenting Style and Parental Substance Use

Substance Use & Misuse ◽

10.1080/10826084.2016.1197941 ◽

2016 ◽

Vol 51 (14) ◽

pp. 1846-1855 ◽

Cited By ~ 15

Author(s):

Aisling McLaughlin ◽

Anne Campbell ◽

Mary McColgan

Keyword(s):

Substance Use ◽

Qualitative Study ◽

Parenting Style ◽

Adolescent Substance Use ◽

Adolescent Substance ◽

The Family ◽

Parental Substance Use ◽

Parent Child

Download Full-text

Media Exposure and Substance Use Increase during COVID-19

International Journal of Environmental Research and Public Health ◽

10.3390/ijerph18126318 ◽

2021 ◽

Vol 18 (12) ◽

pp. 6318

Author(s):

Ofer Amram ◽

Porismita Borah ◽

Deepika Kubsad ◽

Sterling M. McPherson

Keyword(s):

Mental Health ◽

Social Media ◽

Substance Use ◽

Online Survey ◽

Media Exposure ◽

The United States ◽

Physical And Mental Health ◽

Cable News ◽

Nationally Representative ◽

The Impact

Background: Lockdown measures because of COVID-19 are likely to result in deteriorating physical and mental health. In this study, our aim was to assess the impact of media exposure on increases in substance use during the COVID-19 pandemic. Methods: A nationally representative online survey of 1264 adults was collected during the pandemic in the United States. Logistic regression was used to explore the association between an increase in substance use since the beginning of the COVID-19 pandemic and exposure to cable news or social media together with COVID-19 knowledge, while controlling for covariates. Results: In the multivariable-adjusted models, participants with the highest exposure to social media (at least daily) and low knowledge of COVID-19 were 9.9 times more likely to experience an increase in substance use since the pandemic began (OR = 9.90, 95% CI = 4.27–23.06). Participants with the highest exposure to cable news and low knowledge of COVID-19 were over 11 times more likely to experience an increase in substance use (OR = 11.64, 95% CI = 4.01–24.45). Conclusion: Based on our findings, we recommend that media organizations should aim to reduce uncertainty and also provide positive coverage to counter the negative information associated with pandemics.

Download Full-text