Revival Of Civil-Military Nexus On Drafting New National Security Policy: Critical Discourse Analysis of Pakistan's Two English Newspapers

Over the past few years, Pakistan carried out various publicized battles against militancy and terrorism led primarily by thePakistan military. Due to the changed geostrategic context, civil-military coordination is necessary for developing a new national securitypolicy. Therefore the objective of the present study is to examine civil-military coordination portrayed in the English press of Pakistanfollowed by the most significant event, i.e., the formation of Provincial Apex committees. These committees were formed for strengtheningcollaboration between civil-military institutions to execute NAP in different provinces, consequently the study analyzed news stories of twoEnglish newspapers, i.e., Dawn and The News, by employing the CDA model proposed by Fairclough. Results indicate that Dawn coveredthe image of the Pakistan military by highlighting actions of then COAS for empowering committees in different provinces for fasterexecution on NAP and restoration of IDP’s whereas, The News covered lack of coordination between civil-military leadership on executionof NAP.

How the Iranian Regime Survived: Examining Internal and External Strategies

Following the Trump Administration’s decision to withdraw from the Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA) in 2018 and the reimposition of economic sanctions, Iran witnessed public unrest that threatened the survival of the regime. Throughout its history, the Iranian regime has deployed various intricate internal and external strategies that have worked separately at times, and overlapped at others, to secure the regime against threats and guarantee its survivability. It is important to discover the strategies the Iranian regime has followed to survive the stifling crises it has faced since its establishment in 1979, in order to evaluate whether it will be able to survive its chronic economic crises. While the regime has purposely supported the Palestinian cause, strengthened its relations with non-state actors, and engaged in religious discourses on an external level, it has also achieved militarization and securitization, populated unelected governmental institutions with personnel loyal to its clerical and military institutions rather than qualified persons and pursued legitimacy renewal on an internal level.

HUMANITARIAN TRAINING OF FUTURE OFFICERS IN THE CONTEXT OF MODERNIZATION TRANSFORMATIONS OF THE HIGHER MILITARY SCHOOL

The article deals with the current problems of humanitarian training of future officers while studying in military institutions of higher education, analyzation of the dependence of the studied process on the general state of modernization of the system of higher vocational education and other circumstances of social and military practice. Professional activities of modern officers is multifunctional, poly-semantic in its nature, is an arena of interaction of many factors, interrelation of people, the establishment of comprehensive cooperation. The purpose of article is to identify the directions of modernization transformations of humanitarian training of future officers in the higher military school. The methodological component of research is based on the complex of theoretical methods, which mutually enrich and complement each other, including historical-pedagogical, system-structural, terminological, factorial and comparative-theoretical analysis, the method of systematization of the obtained results.Humanitarian training, carried out in the interests of the personality, the state and society, integrates the tasks of education, self-education, upbringing and self-upbringing of future officers, as well as mechanisms for the formation of their competencies and such way of thinking, which ensure the unity of humanitarian knowledge humanistic behavior, desire and ability to correlate their own official and personal interest with humanistic standards. The fundamentals of modernization of humanitarian training of future officers have been considered as an ordered optimal set of humanistic strategies, conditions, subjects, methods, and means, which provide coincidence of the achieved results with the set goals of formation of future officers’ social and professional competencies and humanistic qualities that set vital meanings and state-patriotic bases of service to the Motherland. It has been found that modernization transformations of the humanitarian component of educational process are inextricably related to the creative innovative activity of teaching staff of the military institutions of higher education, their abilities to design and create appropriate humanitarian educational environment, to enrich the content of training and upbringing of future officers with new ideas, experience in practical activities of troops.Key words: humanitarization, linguisticpersonality, militaryeducation, humanitarian erudition, moderni-zation, humanitarian educational environment. У статті розглянуто актуальні проблеми гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів під час навчання у військових закладах вищої освіти, проаналізовано залежність досліджуваного процесу від загаль-ного стану модернізації системи вищої професійної освіти та інших обставин соціальної та військової практики. Професійна діяльність сучасних офіцерів є багатофункціональною, полізмістовою за своєю сутністю, є ареною взаємодії безлічі чинники, взаємодії людей, утвердження всебічного співробітни-цтва. Мета статті полягає у виявленні напрямів модернізаційних перетворень гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів у вищій військовій школі. Методологічний складник дослідження базується на комплексі теоретичних методів, які взаємозбагачують та взаємодоповнюють один одного, серед яких слід назвати історико-педагогічний, системно-структурний, термінологічний, факторний і порівняльно-теоретичний аналіз, метод систематизації отриманих результатів.Гуманітарна підготовка, здійснювана в інтересах особистості, держави й суспільства, інтегрує завдання освіти, самоосвіти, виховання та самовиховання майбутніх офіцерів, а також механізми формування у них компетентностей і такого способу мислення, які забезпечують єдність гуманітарних знань і гуманістичної поведінки, прагнення та вміння співвідносити власні службові та особисті інтереси з гуманістичними нормами. Основи модернізації гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів розглянуто як упорядковану оптимальну сукупність гуманістичних стратегій, умов, суб’єктів, методів і засобів, що забезпечують збіг досягнутих результатів з поставленими цілями формування майбутніх офіцерів соціально-професійних компетентностей і гуманістичних якостей, які задають життєві сенси та державно-патріотичні підстави служіння Батьківщині. Встановлено, що модер-нізаційні перетворення гуманітарної складової частини освітнього процесу нерозривно пов’язані з творчою інноваційною діяльністю професорсько-викладацького складу військових закладів вищої освіти, їхнім умінням проєктувати та створювати відповідне гуманітарне освітнє середовище, збагачувати зміст навчання й виховання майбутніх офіцерів новими ідеями, досвідом практичної діяльності військ.Ключові слова: гуманітаризація, мовна особистість, військова освіта, гуманітарна освіченість, модернізація, гуманітарне освітнє середовище.

The External Environment and its Influence on the Development of Military and Civilian Higher Education Institutions

Higher education institutions, as organizations that “provide education”, are those that generate and transfer knowledge to society through teaching and research activities. Viewed as open systems, higher education institutions influence and, in turn, are influenced by their external environment. In the case of military institutions of higher education, the particularities of the military environment determine the appearance of specific characteristics of the external environment.

The ‘Indian Sandhurst’

This chapter deals with the initial decades in the life of the Indian Military Academy (IMA). Envisaged as the ‘Indian Sandhurst’, the academy was inaugurated in 1932 and was the first institution that generated a new class of commissioned Indian officers. The IMA, in its early years, grappled with the same administrative and institutional challenges as those of the feeder colleges, highlighting the inter-dependent nature of institutional expansion and reorganisation in the subcontinent. This chapter will shed light on the initial years of its operation where the provisions for joint examinations in India and England; entry for Anglo-Indians; and the IMA’s suitability for sons of the Princely Rulers threatened to erode its legitimacy. The establishment of the IMA also spurred the development of other military institutions in India both on the scale of higher training as well as feeder institutions, chief among them being the National Defence Academy.