Ethno-pharmacology of Asaroon (Asarum europaeum L.) with special reference to Unani System of Medicine

Asaroon is the rhizome of Asarum europaeum L. and is commonly used in Unani medicines for its various pharmacological actions. It is an evergreen plant with glossy foliage. It belongs to the family of Aristolochiaceae and is native to Europe and the United State of America. Some species of Asaroon have been found in the Eastern Himalayan region. Asaroon has actions like Muharrik-i-A‘sab (nervine stimulant), Mudirr-i-Bawl (diuretics), Mudirr-i-Hayd (emmenagogue), Musakkin-i-Alam (analgesic), Mufattit-i-sudad (remove obstructions) and Muqawwī-i-Jigar (hepatotonic), etc. It is used in the management of Hummā (fevers), Waja 'al-Mafasil (polyarthritis), Sara (epilepsy), Falij (paralysis), Ihtibās al-Tamth (amenorrhea) and Niqris (gout), etc. as per the Unani system of medicine (USM). It is used as a single herb as well as with a combination of other drugs to manage many diseases. The A. europaeum L. contains volatile oils and flavonoids along with other secondary metabolites. In the Indian market, Valeriana wallichii DC has been sold as Tagar but in some cases, it is sold as Asaroon. It is a clear case of adulteration by replacement of costly foreign drugs with a similar-looking indigenous drug. In this manuscript, we have discussed the Ethno-pharmacology of the A. europaeum L. with special reference to USM and basic differences with V. wallichii DC to show that both drugs are different and their actions and uses are also different from each other.

Traditional ethnoveterinary knowledge of indigestion or diarrhoea treatments in cattle on the Bilogora hills in Croatia

Traditional knowledge of plants and their preparations used for the treatment of animal diseases was passed down orally from generation to generation, so there are no written records or they are very rare. This study is based on the first documentation of ethnoveterinary knowledge for indigestion or diarrhoea treatment in cattle on the Bilogora hills in northwestern Croatia. Data collection was conducted from 2008 until 2018, in eighteen villages of four municipalities in the Koprivni?ko-križeva?ka county, Croatia. Plant specimens were well known, in addition they were confirmed and identified by the skilled botanist. Nine plant species: flax (Linum usitatissimum L.), chamomile (Matricaria recutita L.), hazelwort (Asarum europaeum L.), broad-leaved dock (Rumex obtusifolius L.), sweet chestnut (Castanea sativa Mill.), common oak (Quercus robur L.), white willow (Salix alba L.), common mallow (Malva sylvestris L.), yarrow (Achillea millefolium L.) from 7 botanical families were documented. Decoction and herbal tea were the most common preparation methods. The most often used plants to treat mild diarrhea in cattle were chamomile and broad-leaved dock, and for hard, watery diarrhoea bark of sweet chestnut and sessile oak. The most often used plants to treat indigestion in cattle were hazelwort, chamomille, and flaxseed. Farmers used mostly leaves (about 57%), flowers and stems (more than 25%), bark (about 13%), branches, and seeds (5%) for herbal preparations. Thus the aim of the present study is to document that ethnoveterinary tradition for the next generations. Keywords: Cattle; Diarrhoea; Ethnoveterinary; Indigestion

A Kerka-vidék gyertyános-tölgyesei

In this study, the phytosociological characteristics of oak-hornbeam forests in the Kerka valley, sW Hungary are summarized using 50 vegetation samples. These forests grow on alluvial soils affected by high groundwater table, and thus are best regarded as extrazonal communities exhibiting some characteristics of hardwood gallery forests. The high number of submontane elements are particularly typical of them: Aco-nitum vulparia,Adoxa moschatellina, Anemone nemorosa, Anemone ranunculoides, Asarum europaeum, Athyrium filix-femina, Cardamine bulbifera, Cerastium sylvaticum, Coryda-lis cava, Coridalis solida, Euphorbia amygdaloides, Gagea spathacea, Galanthus nivalis, Galeobdolon luteum, Isopyrum thalictroides, Knautia drymeia, Lathyrus vernus, Leucojum vernum, Lilium martagon, Luzula pilosa, Maianthemum bifo-lium, Mercurialis perennis, Milium effusum, Oxalis acetosella, Paris quadrifolia, Pulmonaria officinalis, Ranunculus lanugi-nosus, Sanicula europaea, Scilla drunensis, Stellaria holos-tea, Veronica montana, etc. The high frequency of Fritillaria meleagris is particularly noteworthy. These plants are likely to be relics of the cooler and wetter, and less extreme Beech I. phase of the Holocene. The occurrence of some sub-Med-iterranean species (Carex strigosa, Helleborus dumetorum, Knautia drymeia, Vicia oroboides) suggests some degree of relatedness to the oak-hornbeam forests in the zala Hills (Helleboro dumetorum-Carpinetum). The studied woods are sharply separated from the oak-hornbeam forests of Western Transdanubia (Cyclamini-Carpinetum), and exhibit relatively closer similarity to the oak-hornbeam forests of the Mura and Drava floodplains and the Raba River valley (Veronico montanae-Carpinetum). syntaxonomically, they are best identified with the latter under the name Veronico montanae-Carpinetum scilletosum drunensis.

Флористическое разнообразие лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область)

Приведены результаты исследований лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область). Выявлено флористическое разнообразие пяти участков, расположенных в трех ботанико-географических районах: Барзасского таежного, Томь-Кондомского предгорного и Кузнецко-Алатаусского высокогорного.На обследованных участках были отмечены растения, включенные в Красную книгу Кемеровской области (2012):Asarum europaeum L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soa, Erythronium sibiricum (Fisch. et C.A. Mey.) Krylov, Polypodium vulgare L., Sanicula europaea L., Tilia sibirica Bayer.

Fatigue Due to Multiple Sclerosis: A Comparison Between Persian Medicine and Conventional Medicine

Fatigue is one of the most debilitating symptoms of multiple sclerosis (MS), and its definite pathophysiology is unclear. Studies have suggested some correlates for it including dysfunction or atrophy in different parts of the brain. This narrative review study compares the viewpoint of conventional medicine and Persian medicine (PM) about fatigue due to MS and introduces the treatments used for this complaint in PM with an evidence-based approach. PM scholars have used the term I’ya equal to fatigue and stated that I’ya might be due to exertion or not, while the latter (spontaneous I’ya) can be prodromal of a disease. This pathologic fatigue can be seen in a wide variety of neurologic diseases, though it is the most common in MS patients. Fatigue in MS can be considered one of the equivalents of spontaneous I’ya. According to PM texts, neurotonic herbs like Ferula, Citrus medica, Asarum europaeum, Ficus carica, and Juglans regia may be beneficial in alleviating fatigue by brain reinforcement. Different pharmacological mechanisms have been introduced for these plants including antioxidant and/or anti-inflammatory activities. The medicinal plants can be assumed as a valuable source for discovering new medicines for fatigue in MS. Designing preclinical and clinical studies evaluating the effects of mentioned medicinal herbs in fatigue is proposed for obtaining more conclusive results. [GMJ.2019;8:e1139]

Живий надґрунтовий покрив у природних дубових насадженнях південно-східного Лісостепу України

Для вікового ряду природних дубових насаджень насіннєвого походження, що ростуть у свіжій та вологій ясенево-липовій діброві в межах південно-східного Лісостепу України (ДП «Скрипаївське НДЛГ»), визначено видовий склад, біомасу, вологість основних видів живого надґрунтового покриву та рівномірність його розповсюдження по площі. Виявлено, що найбільш розвиненим був живий надґрунтовий покрив під наметом низькоповнотного (0,65) 157-річного дубового насадження, а найменш розвиненим – під наметом високоповнотного (0,90) середньовікового насадження. У дубових насадженнях різного віку свіжої ясенево-липової діброви в складі живого надґрунтового покриву переважає осока волосиста (Carex pilosa Scop.). До числа характерних видів також належать зірочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.), куцоніжка лісова (Brachypodium sylvatica (Huds) Beauv.), чина весняна (Lathyrus vernus L.) та будра плющевидна (Glechoma hederacea L.). У дубових насадженнях вологої ясенево-липової діброви біомаса осоки волосистої в 194-річному насадженні є в 1,3 разу вищою, ніж у 79-річному насадженні. Під наметом дубових насаджень вологої ясенево-липової діброви загальне проективне покриття трав’яним ярусом становить 30–40 % з переважанням у складі осоки волосистої, яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), копитняка європейського (Asarum europaeum L.) та купини духмяної (Polygonatum odoratum L.).

Особливості популяційної організації домінантів трав’янистого ярусу лісових екосистем Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (на основі віталітетного аналізу)

Віталітетна структура популяції – це її важлива характеристика. Дослідженнями охоплено популяції п’яти видів рослин лісових екосистем Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»: Aegopodium podagraria L., Asarum europaeum L., Carex pilosa Scop., Molinia caerulea (L.) Moench., Stellaria holostea L. Порівняльний аналіз віталітетної структури популяцій клоноутворювальних рослин трав’янистого ярусу в лісових асоціаціях засвідчує, що їхні віталітетні спектри широко варіюють, а це вказує на чутливість віталітетної структури популяцій до еколого-ценотичних умов й обумовлює високу інформативну цінність віталітетного аналізу. Одержані оцінки віталітетної структури популяцій досліджуваних видів, які є домінантами в лісових екосистемах Національного природного природного парку «Деснянсько-Старогутський», можуть бути вихідними показниками під час організації моніторингу в цьому національному парку та для порівняння стану популяцій до уведення режиму заповідності та після.