Severe Head Injury Sequelae caused in humans

This research points out how valuable the brain in humans is, it indicates from the definition of the word brain, of the nervous system, composition of the skull, parts of the brain, responsibilities of the brain, actions to keep the brain in good shape, the power that he has the brain and the senses that he indicates himself. There is a case study of an accident that caused a severe craniocerebral trauma teacher and the sequelae that will already be part of her teacher's daily life and the knowledge that these sequelae may continue to appear during the 3 years of the accident. It also presents the progress that has been achieved over 10 months of recovery, this with the aim of creating awareness in people and understanding how important the brain is to continue living in this magnificent world.

Mental activity in preschool children with severe craniocerebral trauma

Currently, pedagogical assistance to children with severe craniocerebral trauma (TCMT) is an actual problem not only in healthcare, but also in special needs education. The aim of this research was to identify leading factors in the structure of mental activity in children with severe craniocerebral trauma (TCMT). The experiment involved 65 preschool children as participants (28 of them girls and 37 boys). The following research methods were used: observation of a child, psychological and pedagogical examination. According to clinical rates, all participating children had a combined type of severe craniocerebral injury. The majority of children were in a vegetative state. A scientific examination of the children was carried out over one year in the period of the early stages of hospital rehabilitation. The results showed a disharmonious distribution of the factors load in the structure of mental activity, depending on the severity of its manifestations in the early stages of rehabilitation. Despite a similar diagnosis of TCMT in terms of clinical parameters, three groups of factors were distinguished: the first factor encompasses characteristics that reflect the emotional-sensory level of mental activity; the second factor combines elementary arbitrary movements and actions, combined with involuntary manifestations, which may indicate difficulties in understanding the meaning of the speech addressed to the child; the third factor is saturated with the characteristics of arbitrary actions associated with the perception and purposefulness of movements and actions. This is supported by socially important forms of behavior of the child and an accessible way of communicating with the adult in a particular subject game or everyday situation. Although similar looking severe consequences of craniocerebral trauma are being demonstrated, the mental activity in patients in the study group had different manifestations depending on the prevailing factors. It was possible to differentiate the content of the educational training of patients in a variety of hospital rehabilitation activities.

MODERN APPROACHES TO MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF FAMILIES WITH INFANTS WITH SEVERE CRANIOCEREBRAL TRAUMA

О. Dukhovskyy The study involved a comprehensive survey of 137 families (mother and father) of children with severe somatic disease aimed at the development and evaluation of the system of medical and psychological support of families with a somatically challenged child. The main group comprised 97 families participating in the program of medical and psychological support, and the control group included 40 families who did not receive psychological support. According to our findings, a serious disease of the child became a psychotraumatic situation for all the parents, resulting in the development of anxiety-depressive reactions and conditions. Psychodiagnostic examination showed that the parents had mild, moderate depressive and anxious episodes on the Hamilton Rating Scale; high levels of situational and personal anxiety according to the C.D. Spielberger Inventory, a high level of neuropsychic stress on T.A. Nemchin Scale. The couples under investigation noted tensions in family relationships, family conflicts, related to the treatment of the child and escalation of pre-existing interpersonal and marital problems that led to distancing and a decrease in internal family resource. Based on these data, we have developed a system of medical and psychological support of the families with somatically challenged child, which consisted of four consecutive phases and included the use of individual cognitive-behavioral therapy (Beck AT, 2006), family therapy (Eidemiller E. G., 2003), rational therapy (classic Dubois P., 1912) and psychological educational programs. Case monitoring in the main group following the employment of the proposed system of medical and psychological support showed a stable positive pattern of psychological state with a statistically significant total reduction of anxiety-depressive states and the harmonization of the marital relationship.Key words: Medical and psychological support, anxiety, depression, family interactions, infants with severe craniocerebral trauma. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ’Ї ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ З ВАЖКОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ.Духовський О.Є.У ході роботи з метою розробки та апробації системи медико-психологічного супроводу сім’ї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою проведено комплексне обстеження 137 родини (мати та батько) дітей першого року життя які отримали важку черепно-мозкову травму. Основну групу склали 97 родин, які прийняли участь у програмі медико-психологічного супроводу, контрольну групу 40 родин, які не отримували психологічну підтримку. Як показали результати дослідження черепно-мозкова травма дитини стала психотравмуючою ситуацією для усіх батьків, яка приводила до розвитку тривожно-депресивних реакцій та станів. За даними психодіагностичного обстеження у батьків відмічалися легкій помірний депресивний та тривожний епізоди за шкалою Гамільтона; високі рівні ситуативної й особистісної тривожності за методикою Ч.Д. Спілбергера, високій рівень виразності нервово-психічної напруги по шкалі Т.А. Немчина. Обстежені родини відзначали наявність напруженості в сімейних відносинах, сімейні конфлікти, як пов’язані з лікуванням дитини, так і ескалації існуючих раніше міжособистісних та подружніх проблем, що призводило до дистанціювання та зниження внутрішньосімейного ресурсу. Базуючись на отриманих даних нами розроблена система медико-психологічного супроводу сімʼї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою, яка складалася із чотирьох послідовних етапів та включла використання індивідуальної когнітивно-поведінкової терапії (Бек A. T., 2006), сімейної терапії (Ейдміллер Е. Г., 2003), раціональної психотерапії (класичний варіант Дюбуа П., 1912) та псих освітніх програм. Як показали результати динамічного спостереження, на фоні застосування запропонованої системи медико-психологічного супроводу в основній групі відзначена стійка позитивна динаміка психологічного стану з повною редукцією тривожно-депресивних та гармонізацією подружніх відносин.Ключові слова: Медико-психологічний супровід, тривога, депресія, родинна взаємодія, дитина з важкою черепно-мозковою травмою. СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОМУ СОПРОВОЖДЕНИЮ СЕМЬИ РЕБЕНКА ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ С ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ.Духовской А.Э.В ходе работы с целью разработки и апробации системы медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой проведено комплексное обследование 137 семей (мать и отец) детей первого года жизни получивших тяжелую черепно-мозговую травму. Основную группу составили 97 семей, принявших участие в программе медико-психологического сопровождения, контрольную группу 40 семей, не получавшие психологическую поддержку. Как показали результаты исследования, черепно-мозговая травма ребенка стала психотравмирующей ситуацией для всех родителей, которая приводила к развитию тревожно-депрессивных реакций и состояний. По данным психодиагностического обследования у родителей отмечались легкой умеренный депрессивный и тревожный эпизоды по шкале Гамильтона; высокие уровни ситуативной и личностной тревожности по методике Ч.Д. Спилбергера, высокий уровень выраженности нервно-психического напряжения по шкале Т.А. Немчина. Обследованные супруги отмечали наличие напряженности в семейных отношениях, семейные конфликты, как связанные с лечением ребенка, так и эскалацией существующих ранее межличностных и супружеских проблем, чт приводило к дистанцированию и снижению внутрисемейного ресурса. Основываясь на полученных данных нами разработана система медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой, которая состояла из четырех последовательных этапов и включала использование индивидуальной когнитивно-поведенческой терапии (Бек AT, 2006), семейной терапии (Ейдмиллер Е. Г., 2003), рациональной психотерапии (классический вариант Дюбуа П., 1912) и психобразовательных программ. Как показали результаты динамического наблюдения, на фоне применения предложенной системы медико-психологического сопровождения в основной группе отмечена устойчивая положительная динамика психологического состояния с полной редукцией тревожно-депрессивных состояний и гармонизацией супружеских отношений.Ключевые слова: Медико-психологическое сопровождение, тревога, депрессия, семейное взаимодействие, ребенок с тяжелой черепно-мозговой травмой.

Clinical Observation of Early Tracheotomy in the Treatment of Craniocerebral Trauma

<p><strong>Objective: </strong>To investigate the clinical effect of early tracheotomy in treatment of severe craniocerebral trauma. <strong>Method: </strong>42 patients of 24 h with traumatic brain injury before tracheotomy were treated as early group, 39 patients with 24 h trauma after tracheotomy were treated as conventional group. Polyvinyl chloride (PVC) tracheotomy tubes were used on all the patients. <strong>Results</strong><strong>: </strong>The treatment time in the early group was significantly shorter than the conventional group. The mortality and the incidence of adverse reactions were significantly lower than that of the conventional group, and the difference was significant between the groups (<em>p </em>&lt; 0.05). <strong>Conclusion: </strong>The efficacy and prognosis of early tracheotomy in patients with severe traumatic brain injury, surgical treatment are good and it is worthy of clinical application.</p><div><div><p> </p></div></div>