Biometric Parameters of Planting Material as a Test Indicator of Success of Pinus silvestris L. Plantations

The creation and cultivation of artificial plantations of conifers largely depends on the planting material quality. The paper is devoted to the study of the relationship between the main parameters of planting material of Scots pine (Pinus silvestris L.) with inventory indices of artificial plantations. Forest trials of Scots pine in the Arkhangelsk region, created in a haircap-moss forest site type, were investigated. Seedlings of Scots pine with standard size were divided into large, medium, small according to the diameter of the root cervix in order to set the experiment, which aimed to determine the relationship between the parameters of planting material and characteristics of the forming plantations. The research purpose determined the main task, mainly, to find out from which plants the “trees of the future” (fast-growing large specimens) are laid out. Plants grown from the large seedlings are characterized by the greatest height. This position, in relation to individuals formed from medium and small planting material, is maintained and gradually increases. From the initial phases of development, a kind of mobile equilibrium is established in the studied plantation. All the trees are growing at a very fast rate, but the initial (at the time of planting on the silvicultural area) size of the planting material corresponding to the pine plants that survived in different years on the plantations continues to remain constant. It was found that, the largest number of leaders (47 % of all survived seedlings) grew of the large seedlings by the end of the 2nd age class. Therefore, high-quality soil treatment together with the use of high-quality proportionally developed planting material significantly increases the inventory indices of plants in the stand, and allows getting the target assortments15–20 years earlier.

Study of effect of waste tire rubber which is a recycling material in production of laminated veneer lumber (LVL) boards

The amount of waste produced by people increases with the increasing population in the world. Especially non-recyclable wastes have become a major environmental problem. Waste tires that emerge as car demands of people increase are one of the non-recyclable wastes. In this study, the usage possibilities of powder rubbers obtained from waste car tires were examined in the production of laminated veneer lumber (LVL) boards, which are preferred as furniture and decoration material in the forest products industry. For this, three different tree species (Scotch Pine— Pinus silvestris L., Oriental Beech— Fagus orientalis L., Stinking Juniper— Juniperus foetidissima Wild.) and two different types of glue (UF and PVAc glues) were used. Waste tire rubbers (WTR) were mixed into the glue in different proportions (0%, 10%, 20%, 30%). Physical (full dry and equilibrium moisture density, contraction in the transversal and longitudinal direction) and mechanical tests (MoR, MoE, bonding resistance) were performed on the LVL samples prepared. According to the results obtained, it has been seen that the mixtures of 10% and 20% WTR increase the LVL resistance. An eco-friendly building material has been obtained by using WTR produced from waste car tires in production of LVL.

Bioelectric parameters of Pinus silvestris forest ecosystems

The article presents the study of the bioelectric potential of forest biotopes of Pinus silvestris to evaluate the possibility of their usage as a bioelectricity source. The increase of bioelectric potential in dry soils independent of moisture level was revealed. The positive effect of soil humidity on the generation of bioelectric potential was shown. Insignificant daily and seasonal fluctuations of bioelectric parameters of forest biotopes open their prospects as an important source of renewable energy.

ВУГЛЕЦЕПОГЛИНАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ СОСНОВИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ

Згідно з підписаною Паризькою кліматичною угодою перед Україною постало завдання не допус-тити зростання глобальної середньої температури повітря більше 2,5 °C, аби уникнути збільшення посух, зникнення окремих видів рослин і тварин, всихань і захворювань деревних порід та ін. Для збе-реження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю науковці надають особливу увагу системі покращення управління лісовими, ґрунтовими та іншими природними ресурсами. Серед тридцяти головних лісотвірних порід в Україні сосна звичайна (Pinus silvestris L.) є найпоширенішою де-ревною породою, зокрема в Чернігівському Поліссі, її кількість становить 214,2 тис. га, що складає 61 % від усіх деревних насаджень. Для встановлення вуглецепоглинальної здатності соснових наса-джень Чернігівського Полісся в державних підприємствах: Городнянське ЛГ, Добрянське ЛГ, Корюківське ЛГ, Ніжинське ЛГ ми заклали тимчасові пробні площі (ТПП). Згідно з методиками П. І. Лакиди, А. А. Сторочинського, О. І. Полубояринова, А. С. Аткина, А. І. Кобзаря встановлено фітомасу соснових насаджень в абсолютно сухому стані та отримано конверсійні коефіцієнти, які дали змогу оцінити різницю між викидами СО2 та поглинанням вуглецю. Згідно з проведеним аналі-зом розподілу площ лісових ділянок під сосновими насадженнями в Чернігівському Поліссі щонайбі-льше займають соснові ліси IV категорії (експлуатаційні) їх частка складає – 64 %, тому їх вугле-цепоглинальна здатність є більшою. Проаналізовано кліматичні зміни за період 1968–2018 рр., вста-новлено тенденцію до зростання середньорічної температури повітря на 2,5 оС у регіоні досліджен-ня. З’ясовано, що соснові ліси Чернігівського Полісся щорічно поглинають 34,0 тис. т вуглецю з по-вітря, що приблизно становить 1,37–2,15 % від щорічних викидів вуглецю в атмосферне повітря, а це своєю чергою має позитивний вплив на стан навколишнього середовища в регіоні дослідження.

УСТАНОВЛЕНИЕ МЕСТА ПРОИСХОЖДЕНИЯ ЛЕСОМАТЕРИАЛОВ ИЗ ДРЕВЕСИНЫ СОСНЫ ДЕНДРОХРОНОЛОГИЧЕСКИМ МЕТОДОМ

Цель статьи – предложить поэтапный алгоритм решения задачи, связанной с установлением местопроизрастания срубленной древесины на примере сосны обыкновенной (Pinus silvestris L.) – самой распространенной лесообразующей древесной породы в Республике Беларусь и наиболее частого объекта экологических правонарушений, в том числе нарушений лесного законодательства. Отмечается, что данная задача успешно решается в рамках судебно-ботанической экспертизы благодаря ее техническим, научно-методическим и другим возможностям. При этом применен, учитывая сложность получения информации о месте происхождения сосновых лесоматериалов, наиболее точный и доступный инструмент – дендрохронологический метод, который позволяет на основе качественно-количественного анализа дендрологических признаков идентифицируемых экспертных объектов получить достаточно точные результаты. Изложенные современные подходы к решению задачи в рамках судебно-ботанической экспертизы аргументированы и объективны, а полученные данные могут использоваться как справочные или ориентировочные сведения в дендрологических экспертных исследованиях. Являясь важным научно-методическим подспорьем для экспертов, занимающихся проведением судебно-ботанических экспертиз, статья имеет не только теоретическую, но и прежде всего практическую направленность, выраженную в виде примеров, помогающих эксперту более детально освоить изложенную информацию дляиспользования ее при проведении таких экспертиз с помощью дендрологического анализа. Методологическую основу исследования составил диалектико-материалистический подход, который способствовал осознанию процессов и явлений в рамках объекта исследования, в их развитии и взаимосвязи. Во время исследования для решения поставленных задач в комплексе применялись общие и специальные методы, в частности: системно-структурный – для раскрытия сущности исследуемых категорий и правовых явлений и их элементно-компонентного состава; научной абстракции – с целью формирования позиции касательно оценки теоретических, правовых и организационных основ; догматический метод способствовал уточнению понятийно-категориального аппарата исследования; моделирования – формулировке выводов; статистический – обобщению полученных результатов.Ключевые слова: древесина; сосна обыкновенная; судебно-ботаническая экспертиза; местопроизрастания; незаконные рубки.

MONITORING OF THE OVERGROWING OF UNUSED AGRICULTURAL LAND BASED ON GIS TECHNOLOGY

The problem of overgrowing of fertile lands of the forest-steppe zone requires a scientific solution. In this regard, the article presents the use of technologies of geographic information systems in conjunction with field research to monitor the overgrowth of unused agricultural land. Two plots of agricultural land of Penza region with areas overgrown with weeds, young overgrown with woody vegetation and shrubs were selected. Space decoding was carried out based on the data of GPS coordinates, photos and satellite images of Landsat-8 in the spectrum of Near Infrared, Shortwave infrared, Blu. Methodological framework made recommendations for classification of Portland University. The area of distribution for 2013–2018 is defined, its speed which makes 2–3 hectares/year is calculated. Amendments to the interpretation of satellite images taking into account regional features are proposed. The Botanical composition of the undergrowth is presented, the type of soil (chernozems clay-illuvial and dark gray medium) and Geology is determined. Overgrowth, as a rule, is determined by the spread of Betula pendula R. and Pinus silvestris L. the Use of topographic index of waterlogging allowed to establish regularities of the composition of vegetation to local places of excess and lack of moisture. Thus, Alnus glutinosa L. and Salix caprea L. are found in waterlogged areas, elevated areas with pronounced aridity are occupied by Pinus silvestris L. and Picea abies L. In the conditions of weakening of anthropogenic factor dark gray medium-soils on sandy rocks of Cretaceous and Paleogene age are subject to water erosion and deflation. The interrelation between the development of processes of overgrowth and climate warming, when winters are warm and snowy, and summers are cool and humid, is shown.