Опитувальник для визначення синдрому нічного переїдання (NEQ) – валідація та адаптація для української популяції

Синдром нічного переїдання (СНП, night-eating syndrome) належить до «Інших специфічних порушень харчової поведінки». СНП характеризується наявністю нічного вживання їжі, безсонням, ранковою анорексією та розладами настрою і сну. Цей вид порушення харчової поведінки (ПХП) притаманний пацієнтам з ожирінням або надлишковою масою тіла та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Наявність СНП погіршує метаболічний контроль ЦД2 та ускладнює лікування цього захворювання. Наразі існує лише один метод, який дозволяє діагностувати цей синдром — опитувальник для визначення СНП (Night Eating Questionnaire, NEQ). На жаль, він не адаптований для використання в україномовній популяції. Мета: адаптувати та оцінити валідність української версії NEQ для застосування серед пацієнтів із ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла. Матеріал і методи. 105 осіб (37 чоловіків та 68 жінок, вік — 60,3±7,2 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 31,9±3,7 кг/м2) із встановленим діагнозом ЦД2 та ожирінням або надлишковою масою тіла заповнили перекладену версію NEQ. Внутрішню узгодженість опитувальника оцінювали за допомогою показника α-Кронбаха. Конвергентну валідність встановлювали за допомогою кореляції з «Опитувальником щодо розладів харчової поведінки» (Eating Disorder Examination Questionnaire, EDE-Q). Через 3 тижні 34 учасники пройшли ретестування. Результати. У 17 учасників (16,2%) було встановлено діагноз СНП. Середній загальний бал опитувальника становив 17,3±5,1. Загальна надійність шкали (α-Кронбаха) для всього тесту становила 0,76, міжкласовакореляція — 0,81. Була встановлена 4-факторна структура опитувальника, яка відповідала оригінальній версії. Загальний бал NEQ корелював із результатом EDE-Q (r=0,56). Надійність ретесту була висока (0,71). Показник ІМТ та HbA1c cтатистично не відрізнявся в пацієнтів із та без СНП. Середній загальний бал опитувальника не корелював з ІМТ (p>0,05). Висновки. Поширеність СНП серед пацієнтів із ЦД2 становить 16,2%. Україномовна версія опитувальника є надійною та валідною для оцінки наявності СНП. Опитувальник може використовуватися в цієї категорії пацієнтів для встановлення діагнозу та вибору відповідного лікування. Необхідні подальші дослідження ефективності NEQ серед пацієнтів із ЦД2 та нормальною масою тіла, а також в осіб з ожирінням або надлишковою масою тіла, але без цукрового діабету.

Validation of the Eating Disorder Examination Questionnaire in Danish Eating Disorder Patients and Athletes

The Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q) is a gold standard questionnaire to identify eating disorder symptoms but has not yet been validated in Danish. The scale consists of four theoretical constructs of disordered eating: Restraint eating, Eating concerns, Shape concerns and Weight concerns. However, the four-factor structure has been difficult to replicate across cultures. This study aimed to examine the factor structure and psychometric properties of the EDE-Q in Danish. The study consisted of four samples (aged 15–70): Patients with anorexia, bulimia and unspecified eating disorders (n = 101), patients with symptoms of binge-eating disorder (n = 300), recreational athletes (n = 404), and elite athletes (n = 526). Depending on the analysis performed, participants had to complete the EDE-Q, the SCOFF questionnaire for eating disorders or the Binge Eating Disorders Questionnaire. In accordance with international research, we found no evidence for a four-factor structure in the EDE-Q among patients or among athletes. But our results showed significant, positive associations between EDE-Q and SCOFF, BED-Q and MDI in all samples. We conclude that the internal structure of EDE-Q is low, while construct validity is high, making EDE-Q useful as an instrument to identify individuals with eating disorder symptoms, including recreational, and elite athletes.

Ascertaining an efficient eligibility cut-off for extended Medicare items for eating disorders

Objective: Currently eligibility for expanded Medicare items for eating disorders (excluding anorexia nervosa) require a score ⩾ 3 on the 22-item Eating Disorder Examination-Questionnaire (EDE-Q). We compared these EDE-Q “cases” with continuous scores on a validated 7-item version of the EDE-Q (EDE-Q7) to identify an EDE-Q7 cut-off commensurate to 3 on the EDE-Q. Methods: We utilised EDE-Q scores of female university students ( N = 337) at risk of developing an eating disorder. We used a receiver operating characteristic (ROC) curve to assess the relationship between the true-positive rate (sensitivity) and the false-positive rate (1-specificity) of cases ⩾ 3. Results: The area under the curve showed outstanding discrimination of 0.94 (95% CI: .92–.97). We examined two specific cut-off points on the EDE-Q7, which included 100% and 87% of true cases, respectively. Conclusion: Given the EDE-Q cut-off for Medicare is used in conjunction with other criteria, we suggest using the more permissive EDE-Q7 cut-off (⩾2.5) to replace use of the EDE-Q cut-off (⩾3) in eligibility assessments.

Moderation Effects of Ethnic-Racial Identity on Disordered Eating and Ethnicity Among Asian and Caucasian Americans

Background: The current study was designed to examine whether ethnic-racial identity (ERI) moderated the relationship between disordered eating and primary ethnic identification.Methods: Three hundred and ninety-eight undergraduate women (Mage = 19.95, SD = 3.09) were recruited from a large university in Hawai‘i. Participants completed the Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q), the ERI measure, and reported their primary ethnicity as an index of ethnicity.Results: There was a significant correlation between eating concerns and centrality, r(357) = 0.127, p < 0.05. Moderation analyses indicated that only ERI centrality moderated the predictive effect of ethnicity on the importance of eating concerns, b = 0.05, t(347) = 2.37, p = 0.018.Conclusions: The results suggest that the relationship between self-reported primary ethnicity and EDEQ scores is greater when ethnicity is more central to the individual's identity or when the in-group affect is important to an individual. Findings underscore the need for further research on the underlying mechanisms that account for the differing ways that ERI may affect eating concerns.

Establishing The Optimal Male Cut-Off Point: Confirmatory Factor Analysis of The Eating Disorder Examination-Questionnaire (EDE-Q) in a Representative Sample of Spanish University Students

Purpose Although the EDE-Q is derived from the “gold standard” for the assessment of Eating Disorders (ED), its factor structure is controversial, particularly in male samples. The aim of the study was to examine the psychometric properties and factor structure of the EDE-Q, as well to stablish a sensitive and specific cut-off point validated by EDE clinical interview. Methods A series of Confirmatory Factor Analyses were performed among a representative sample of 796 male university students, of whom 139 were interviewed. Sensitivity and specificity were calculated by Receiver Operating Characteristic (ROC) analysis to determinate the most appropriate cut-off value. Results The original factor structure was not confirmed, showing a better fit with a 2-factor solution. For the Spanish male sample, a cut-off ≥ 1.09 for at-risk of ED cases and ≥ 2.41 for clinical cases presents an optimal balance between sensitivity and specificity. Conclusions The establishment of specific cut-off points for males may help to reduce the under-diagnosis of ED in this population.Level of evidence III Evidence obtained from well-designed case-control study.