Oblicza człowieka masowego — od totalitaryzmu do konsumpcjonizmu

The article presents two figures of mass society that emerged in the twentieth century. The former revealed itself in the era of totalitarianism, while the latter resulted in the emergence of a consumer society. Neither of these figures are a necessary consequence of the processes leading to the rise of the masses as a social phenomenon. They have been created as a result of specific historical conditions. Consequently, mass society can take on any of these forms. They are also not disjoint, which means that authoritarian attitudes and consumer behavior can occur simultaneously. The relationship between the described attitudes adopted by the mass man occurs at the level of their attitude to freedom and democratic institutions. Modernity has resulted in the fact that the individual cannot cope with the freedom they gained as a result of being freed from tradition and religion. If they cannot free themselves an authority to show them how to live. This authority may also be of a group nature. Belonging to a specific community gives an individual a sense of bond and security. Freedom in a consumer society is primarily the freedom to choose consumer goods. In any case, democracy is not a valued form of managing society. Before the rise of totalitarianism, it did not ensure sufficient coherence and a sense of participation. At the same time, in the consumer society, its basic procedures began to trivialize and become part of marketing mechanisms.

Against Settlement

This article argues against the idea that settlement as a generic practice is preferable to judgment or should be institutionalized on a wholesale and indiscriminate basis. It should be treated instead as a highly problematic technique for streamlining dockets. It is a capitulation to the conditions of mass society and should be neither encouraged nor praised. The dispute resolution story that underlies alternative dispute resolution implicitly asks one to assume a rough equality between the contending parties. It treats settlement as the anticipation of the outcome of trial and assumes that the terms of settlement are simply a product of the parties’ predictions of that outcome. In truth, however, settlement is also a function of the resources available to each party to finance the litigation, and those resources are frequently distributed unequally. The article then points to the absence of authoritative consent in settlement.

Based on AHP to Discuss Critical Factors in Open Government Data

The expansion of the government has the role definition and administrative category become more complicated. Meanwhile, the government controls the capacity and power to collect huge domestic national data, whose quantity and quality possessed by the government far exceed those controlled by private enterprises, organizations, and individuals. Along with the boom of digital technology and Internet, the emerging brand-new service depends on huge open government data. The questionnaire for this study is randomly distributed to the mass society in southern Taiwan to understand the weights of factors in the mass society. Total 300 copies of questionnaire are distributed, and 271 valid copies are retrieved, with the retrieval rate 90%. The research results reveal that political and social is mostly emphasized among dimensions in Hierarchy, followed by technical and economic and top five indicators, among 15, are ordered public license, single entry, governance transparency, data resolution, and data reuse. According to the results, discussion and suggestions are proposed, expecting to help the government further legislates for simplifying the openness process, reduce costs or commercial data use, and promote domestic competitiveness.

Mosse’s Legacy: Myths and Ideologies in Cold War Europe

The essay aims to explore the European context of the Cold War, considering insights and intuitions intrinsic to Mosse’s historical, political, and cultural analysis. The article is structured in three sections. The first one deals with Mosse’s conception of the role of the historian and intellectual in a modern mass society. To Mosse, he or she can never remain alien to politics but, on the contrary, is called upon to take full responsibility for the impact of his/her actions on the community. The second section focuses on Mosse's interpretation of mass society in the international context of the Cold War. Special attention is here devoted to the relationships between politics and religion: a topic crucial in Mosse’s approach both in his historiography and his views on his times. The third part proposes an exemplification of how Mossean intuitions can meaningfully contribute to the comprehension of the European reality during the Cold War.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»

В статті розглядається проблема формування професійної ідентичності майбутнього фахівця соціальної роботи, яка на думку авторів, здатна суттєво підвищити вмотивованість студентства до набуття професії. Наводяться дані дослідження навчальної мотивації, які засвідчують прямий вплив рівня вищої освіти на специфіку професійної ідентичності випускників спеціальності «Соціальна робота». Динаміка становлення професійної ідентифікації у майбутніх соціальних працівників великою мірою обумовлюється їх особистісним розвитком. В студентів-магістрів більш яскраво, порівняно з випускниками-бакалаврами, виявляється навчально-професійна ідентифікація, а випускники-бакалаври характеризуються переважанням внутрішньої мотивації професійної діяльності. Метою дослідження є вивчення і формування професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників у процесі вишівської підготовки, що ініціює пошук нових орієнтирів освіти, цілей, можливостей. В контексті поставленої проблеми нами поставлено завдання дослідити вплив освітнього контексту на динаміку становлення мотиваційних і ціннісно-смислових детермінант формування професійної ідентичності майбутніх фахівців соціальної роботи. Отримані результати доводять, що рівень вищої освіти впливає на специфіку професійної ідентичності випускників. На першому курсі у студентів, зазвичай, відбувається осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження в нове соціальне і професійне середовище зовнішня студентська ідентичність переходить у внутрішньо прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. У випускників-бакалаврів і магістрів відбувається формуванням нових цілей і перспектив професійного розвитку, переосмислення й уточнення різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування та побудови професійної кар’єри. Тому підвищення конкурентоспроможності і мобільності майбутніх фахівців соціальної роботи зумовлює необхідність цілеспрямованого підвищення рівня професійної ідентичності студентів в період вишівської підготовки. Література Азбель, А.А. (2004). Особенности формирования статусов профессиональной идентичности. (Дисс канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Борисюк, А. (2010). Професійна ідентичність як складова самосвідомості особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: Зб. наук. праць, Х(17), 45–55. Ермолаева, Е.П. (1998). Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности. Психологическое обозрение, 2, 35–40. Зеер, Э.Ф. (1997). Кризисы профессионального становления личности. Психологический журнал, 18(6), 35–44. Кривоконь, Н.І. (2002). Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи захисту населення. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Леонтьев, А.Н. (2004). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Смысл. Лукіянчук, А.М. (2010). Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю. Київ. Новик, Л.М, & Мазур, Т.В. (2019). Особистісні чинники суб’єктної активності майбутнього фахівця соціальної роботи. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 8(53), 57–65.Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/28044?mode=full Райс, Ф., & Долджин, К. (2010). Психология подросткового и юношеского возраста (12-е изд., с. 334–335). Санкт-Петербург : Питер. Титаренко, Т. (2003) Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. Київ : Либідь. Шнейдер, Л.Б. (2004). Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренінг : учеб. пособие. Москва-Воронеж : МПСИ : МОДЭК. Ericson, E.H. (1960). The problem of ego identity. In M.R. Stein et al. (Eds.) Identity and anxiety: Survival of the person in mass society. Glencoe : The Free Press. Marsia, J.E. (1980). Identity in adolescence. In J. Adelson (Ed.) Handbook of adolescent psychology (p.159–187). New York : John Wiley.

Historical Retrospective of the Phenomenon of Populism and Political Demagogy

The article gives a general description of the phenomenon of populism and political demagoguery through the prism of their historical development. The author pays special attention to the disclosure of the essence of the concepts of “populism” and “political demagoguery”, while defining their common features and differences. In particular, it is noted that despite their outward resemblance, populism and demagoguery are not identical. Thus, populism provides a much less negative way of gaining popularity among the masses than demagoguery, because demagogues speculate on the real problems of their audience, present events, views of the opponent in a false light, resort to falsification of facts. In modern political practice, populism is a much more complex and ambiguous phenomenon, and demagoguery is only one of its many tools and strategies. In this aspect, the concept of “politicking” is close in meaning, which, along with demagoguery, is one of the negative manifestations of populism. The article also makes one of the first attempts to identify the main periods of historical development of populism and political demagoguery, while determining the main directions of their evolution. At the same time, examining populism and political demagoguery in historical retrospect, we can also conclude that the objective conditions for the emergence of these socio-political phenomena were related to the social trend, according to which the masses are only the object of politics. Subjective preconditions for the emergence and spread of populism are caused by the imperfection of the relationship “domination – subordination”, the dominance of mass society. In general, the study concludes that the functioning and prevalence of populism and political demagoguery in modern political systems is characterized by its determinism of cultural, historical, political characteristics of countries.