Music Performance Anxiety in Adolescent Student Singers

<p>This project seeks to sidestep the debilitating effects of music performance anxiety by cross-referencing knowledge from the areas of adolescent psychology with literature on MPA in singers in general in order to target adolescent singers early in their training. As well as considering the causes, symptoms and treatment of music performance anxiety, the project examines the role of the natural anxieties of adolescence in triggering music performance anxiety and seeks to chart a way through. Its intended readership is the classical singing teacher.</p>

Music Performance Anxiety in Adolescent Student Singers

<p>This project seeks to sidestep the debilitating effects of music performance anxiety by cross-referencing knowledge from the areas of adolescent psychology with literature on MPA in singers in general in order to target adolescent singers early in their training. As well as considering the causes, symptoms and treatment of music performance anxiety, the project examines the role of the natural anxieties of adolescence in triggering music performance anxiety and seeks to chart a way through. Its intended readership is the classical singing teacher.</p>

MENINGKATKAN PERILAKU ASERTIF SISWA KELAS IX SMPN 1 BATAGUH MELALUI BIDANG BIMBINGAN KELOMPOK MATERI PSIKOLOGI REMAJA

This research was conducted based on the phenomenon that exists in SMPN 1 Bataguh which shows that there are students who have low assertive behavior. Through the group guidance service, it is hoped that students' assertive behavior can be improved. The purpose of this study was to determine the extent to which the field of personal guidance on Adolescent Psychology can improve assertive behavior in class IX students of SMPN 1 Bataguh. The type of research used in this research is Guidance and Counseling Action Research by carrying out three cycles. The subjects of this study were 18 students of class IX of SMPN 1 Bataguh who had low assertive behavior. Data collection methods used were interviews, observation and questionnaires. While the data analysis technique used descriptive percentage and qualitative analysis. The results showed that prior to the application of the Adolescent Psychology material, the percentage of students who showed assertive behavior was 0%. After learning cycle 1, the percentage increased to 35%. And after giving learning in cycles II and III the increase in assertive behavior became 89%.This shows that group guidance services can improve assertive behavior in class IX students of SMPN 1 Bataguh. Based on the results of the research that has been carried out, it can be concluded that before applying the Adolescent Psychology material, the percentage of successful application of assertiveness was 0%. After the first cycle of learning, there was an increase in the percentage to 35%. And after the provision of learning cycles II and III increased to 89% of students who managed to improve their assertiveness. This means that assertiveness can be improved by providing group guidance with youth psychology material. Suggestions that can be given are that the supervising teacher should further develop group guidance services to help improve students' assertive behavior.

The Psychological Situation of Young Women With Abortion

According to the World Health Organization (WHO), unsafe abortion due to unwanted pregnancy, performed by someone who does not have the skills or does not meet medical standards has an adverse effect on the physical and psychological health of adolescent women. Psychological problems can also occur in adolescent women who have unsafe abortions such as psychological disorders in the form of depression and anxiety. Method: In reviewing the article using the Arksey and O'Malley methods. Overall, the researchers showed that unsafe adolescent abortion practices significantly affected adolescent psychology after having an abortion. The majority of young women experience psychological problems after having had an illegal abortion.

Eye Movement Desensitization and Reprocessing in Child and Adolescent Psychology: a Narrative Review

Purpose of review Eye movement desensitization and reprocessing (EMDR) therapy is recognized as an excellent approach to the treatment of trauma in clinical and academic contexts by several national and international organizations. The purpose of this work is to summarize the results of research on EMDR therapy with children and adolescents in various contexts through a narrative review of the scientific literature. Recent findings Selected studies were clustered in several clinical domains: (2) EMDR and trauma (T), (3) EMDR and violence, (4) EMDR and physical illnesses, and (5) EMDR and psychological problems. Our research indicates how the effectiveness of EMDR therapy within the context of child and adolescent psychology has been widely established in literature. One of the advantages of the use of EMDR therapy with children and adolescents is its flexibility, which allows it to be adapted for various age ranges, situations, and cultures. Summary EMDR therapy is a structured psychotherapeutic method that facilitates the treatment of several psychopathologies and problems related to both traumatic events and more common experiences that are emotionally stressful for children and adolescents, although new studies are necessary to increase its validity.

An Ecological Preventative Approach to Adolescent Psychology and Youth Mental Health Needs in China

Adolescent psychology and mental health needs in China are part of an interdisciplinary area of research. In this area of research, macro and micro processes are closely linked; biological, cultural, and socio-structural influences tightly intertwined; and patterns identified in other societies fall apart due to the impact of powerful societal forces on individual psychology. As a result, there has been a fundamental and long-lasting split between the idea that “Chinese adolescent psychology” should be a distinctive science within China, addressing issues specific to the circumstances of Chinese children and families, and the argument that it should contribute to a universal theory of human development by documenting its applications to Chinese societies. The problem of the first idea lies in its assumption of cultural relativism or the incommensurability of the human experience of growing up in particular sociocultural contexts. In contrast, the problem of the second argument lies in its failure to ask what is “universal,” when a universal theory is applicable to China, and when it may not be. Arguably, adolescents in all cultures carry vulnerabilities and strengths as they go through the process of major biological and psychological transitions. Certain psychosocial needs, such as the needs for self-exploration, quality peer relationship, and continuous guidance and support from adults, are shared by adolescents across the world, albeit through different forms. When their basic needs are neglected by ideology-driven policies and practices that are carried to an extreme extent, youth mental health is seriously threatened. It is important for researchers not only to go beyond the dichotomous view of the field by taking an ecological approach and multidisciplinary perspectives to investigate the salient issues in adolescent psychology and mental health needs in their specific sociocultural context, but also to consider their broader implications for understanding universally relevant questions about success and sacrifice in human and social development.

Aggressive Behavior and Problems of Self-Identity of Adolescents at 14–17 Years Old

The problem of aggressive behavior of adolescents remains unresolved, and arouses great interest among psychologists, sociologists, criminologists. This is confirmed by a large number of articles and reports devoted to this problem, which appear annually in collections of scientific conferences. However, despite excessive quantity of theoretical literature devoted to adolescent psychology, there is a significant gap between theory and practice. The article attempts to move the problem of aggressive behavior of adolescents beyond individual external (social) and internal (characterological) factors to the global personological level and to consider it in the aspect of self-identity problems.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»

В статті розглядається проблема формування професійної ідентичності майбутнього фахівця соціальної роботи, яка на думку авторів, здатна суттєво підвищити вмотивованість студентства до набуття професії. Наводяться дані дослідження навчальної мотивації, які засвідчують прямий вплив рівня вищої освіти на специфіку професійної ідентичності випускників спеціальності «Соціальна робота». Динаміка становлення професійної ідентифікації у майбутніх соціальних працівників великою мірою обумовлюється їх особистісним розвитком. В студентів-магістрів більш яскраво, порівняно з випускниками-бакалаврами, виявляється навчально-професійна ідентифікація, а випускники-бакалаври характеризуються переважанням внутрішньої мотивації професійної діяльності. Метою дослідження є вивчення і формування професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників у процесі вишівської підготовки, що ініціює пошук нових орієнтирів освіти, цілей, можливостей. В контексті поставленої проблеми нами поставлено завдання дослідити вплив освітнього контексту на динаміку становлення мотиваційних і ціннісно-смислових детермінант формування професійної ідентичності майбутніх фахівців соціальної роботи. Отримані результати доводять, що рівень вищої освіти впливає на специфіку професійної ідентичності випускників. На першому курсі у студентів, зазвичай, відбувається осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження в нове соціальне і професійне середовище зовнішня студентська ідентичність переходить у внутрішньо прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. У випускників-бакалаврів і магістрів відбувається формуванням нових цілей і перспектив професійного розвитку, переосмислення й уточнення різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування та побудови професійної кар’єри. Тому підвищення конкурентоспроможності і мобільності майбутніх фахівців соціальної роботи зумовлює необхідність цілеспрямованого підвищення рівня професійної ідентичності студентів в період вишівської підготовки. Література Азбель, А.А. (2004). Особенности формирования статусов профессиональной идентичности. (Дисс канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Борисюк, А. (2010). Професійна ідентичність як складова самосвідомості особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: Зб. наук. праць, Х(17), 45–55. Ермолаева, Е.П. (1998). Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности. Психологическое обозрение, 2, 35–40. Зеер, Э.Ф. (1997). Кризисы профессионального становления личности. Психологический журнал, 18(6), 35–44. Кривоконь, Н.І. (2002). Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи захисту населення. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Леонтьев, А.Н. (2004). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Смысл. Лукіянчук, А.М. (2010). Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю. Київ. Новик, Л.М, & Мазур, Т.В. (2019). Особистісні чинники суб’єктної активності майбутнього фахівця соціальної роботи. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 8(53), 57–65.Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/28044?mode=full Райс, Ф., & Долджин, К. (2010). Психология подросткового и юношеского возраста (12-е изд., с. 334–335). Санкт-Петербург : Питер. Титаренко, Т. (2003) Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. Київ : Либідь. Шнейдер, Л.Б. (2004). Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренінг : учеб. пособие. Москва-Воронеж : МПСИ : МОДЭК. Ericson, E.H. (1960). The problem of ego identity. In M.R. Stein et al. (Eds.) Identity and anxiety: Survival of the person in mass society. Glencoe : The Free Press. Marsia, J.E. (1980). Identity in adolescence. In J. Adelson (Ed.) Handbook of adolescent psychology (p.159–187). New York : John Wiley.