Проблематика соціально-філософського складника вищої освіти: український аспект

У статті здійснено аналіз ролі філософії й соціології як двох головних векторів формування світогляду сучасної людини в європейській культурі і їх сьогоднішнього стану в програмах підготовки студентів закладів вищої освіти в Україні. Скорочення часу вивчення основ філо­софії та соціології, відмова де­яких негуманітарних факультетів від цих курсів у навчальних планах під­готовки студентів оцінено як не лише помітну тенденцію в українській освіті. Зміст цього процесу розглянуто в контексті функціо­нування й розвитку україн­ського суспільства та Української держави: освіта є фундаментальним соціальним інститутом і повинна забезпечити індивіда фундаментальними орієнтирами в просторі й часі, у межах етнічної та національної культури, індивідуальної й громадянської етики, політичних духовних та інших цінностей. Курс на забезпечення індивіда лише професійними компетенціями з позиції філософії й соціології вида­ється хибним, безперспективним. Такий курс, якщо він стає основним орієнтиром і критерієм оцінки ролі освіти в суспільстві, на нашу думку, призведе до знецінення національної освіти й збіднення людського потен­ціалу країни. Доведено, що вже зараз майбутні перспективи «звуже­ної» вищої освіти помітні в українському соціальному процесі у всіх його аспектах. Відсутність або зменшення обсягу світоглядної освіти в молодого покоління українських громадян становить стратегічну небезпеку для України.

Capitalism as the Global Social Order: A Critical Perspective

The article studies the concept of the global social order as a subject of social research. The author starts with pointing at the changes in the structure and the character of the today's global social order (acceleration of exchanges and flows, gradual disappearing of a single hegemony, multipolarity) and claims that it is exactly capitalism that becomes a foundation for multipolar but yet unequal constitution of the global order. The article proposes to deal with the global social order as an example of a global subject – alternative to world system or global system – which can be placed in focus of social research. Also, the paper offers a definition to the notions of social order and global social order. Then the author provides several possible classification of the approaches to the study of the global social order, and then moves on to pointing out their mutual positions. The paper considers capitalism as a special form of global social order and suggests to analyze imperialism and neocolonialism as, on the one hand, the products of this order, and on the other hand, as instruments for its legitimation and hegemony. In the further research the suggested model can be used, first, for the improvements in the study of sociology's global subject, and, second, for deepening the knowledge about the process of (re)production of global social order.

Instruments and Perspectives of Coping with Pandemic COVID-19 in the Assessments of Medical Workers of the Kharkiv Region

Groups with special qualities in the eyes of the public can help to overcome barriers to vaccination and other anti-pandemic measures. Such groups can be opinion leaders to advance the pandemic response. One of these groups is specialized doctors. A research question: how ready are they today to act as a group opinion leader in promoting vaccinations and other responses to the pandemic? We present original data that allow us to draw the local (national) characteristics of attitudes towards measures to coping the pandemic of medical workers in Ukraine, and about their potential as an agent for informational promotion of vaccination. We used a questionnaire survey of medical workers (797 medical workers were interviewed in March-September 2021) in the Kharkiv region to collect empirical material. We focused on their assessment of the readiness to vaccinate their environment – as an indirect indicator of assessing the prospects for mass vaccination and their own ability to act as agents of promoting mass vaccination. According to the results of the survey, the social group potential of medical workers in promoting vaccination is relatively high. About half of doctors with higher education, who are included in the pandemic topics of the information space and are confident in the need for mass vaccination, can be the agent core of the information promotion of anti-pandemic tools, particularly vaccination.

The Impact of Digital Technologies on the Labor Market of Belarusian Youth

The article examines the impact of modern digitalization processes on the youth labor market in Belarus within the framework of the risk theory. This made it possible to assess the possible negative consequences of digitalization and to determine the ways to regulate them. On the empirical base of data analysis of two studies of youth, conducted with the participation of the authors, the contradictory influence of digitalization on the youth labor market is highlighted: the characteristics of the youth professional trajectories and labor values are described. The article also discusses the possibilities for the develop-ment of entrepreneurial initiatives and the information and communication environment of modern youth. Particular attention is paid to the analysis of risks in the youth labor market: the imbalance of supply and demand, unemployment, the emergence of new forms of labor relations. It is concluded that the key to the problem of balancing the youth labor market is the modernization of the education system in accordance with the requirements of digital transformation: focus on the formation of the students’ digital competencies; introduction of new information technologies (IT) in the educational process, etc. Improvement of the institutional conditions for doing business can enhance youth activity in entrepreneurship and allow young people to successfully adapt to new forms of labor relations.

Проблема міграції дітей без супроводу дорослих

Мета статті – дослідження проблеми міграції дітей без супроводу дорослих, в умовах сучасної міграційної кризи. Проаналізовано ключові тенденції світової міграції та визначено роль у ній дітей як специфічної соціально-демографічної групи з особливими потребами й правовими гарантіями. У статті досліджено ключові напрями міграції та наведено статистичну інформацію щодо динаміки міжнародної міграції дітей за останні 30 років, а також конкретизовано розподіл дітей-мі­гран­тів за регіонами прибуття. Окремо проведено аналіз гендерних особ­ливостей участі дітей у міграційних процесах. Зокрема, визначено, що діти і жі­но­чої, і чоловічої статі на міграційному шляху стикаються з безліччю ризиків, характер яких прямо залежить від статі дитини-мігранта. Особливу увагу приділено висвітленню наукових теорій щодо участі дітей у міграційних процесах, зокрема асиміляції, інтеграції, інкорпо­рації, мультикультуралізму.

Міжнародні макросоціальні показники: потенціал соціологічної компаративістики

У статті продовжено розгляд низки ініційованих міжна­род­ними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних й аналітичних інструментів у соціології. Дослідницька розвідка є змістовим продовженням однойменної статті, вони поєднані актуальністю та обґрунту­ван­ням окремих положень і повинні розглядатися в сукупності. Виокрем­лені авторами обмеження під час використання даних міжнародних порівняльних проєктів (порівнюваність, інтерпре­тація й рейтингування) отримують додаткові інтерпретації, спри­чинені різною кількістю країн-учасниць, проєктів через пандемію коронавірусу, а також темпоральними змінами в структурі показників. Продемонстровано обчислення індексів, візуальні відмін­ності даних у темпоральному та просторовому вимірах. Ця частина дослідження, аналогічно до попередньої, також акумулює до­статній обсяг електронних посилань про міжнародні проєкти в межах одного джерела. Потрібно зауважити, що кількість і тема­тична варіативність міжнародних макросоціальних показників не вичерпується цим дослідженням.

Group Nominations as an Instrument of Electoral Struggle: Ukrainian Discourse of 2019 Parliamentary Elections

The authors work within the framework of political sociology using interdisciplinary methodology. The article presents the results of a sociological analysis of the functions of group nominations in the electoral struggle in divided societies. The empirical basis of the article is the author's study of the electoral discourse based on the material of the parliamentary elections in Ukraine in 2019, carried out within the framework of the ARDU international research project, as well as a mass poll conducted within the framework of the same project. The authors investigate the electoral struggle as a factor and s reflection of macrosocial processes, relying on a combined theoretical and metho­dological foundation: the sociology of cleavages, social constructivism, and critical discourse analysis. The results of the analysis of the pre-election discourse and a mass survey of the adult population of Ukraine show the relationship between discursive group nominations and objective social cleavages. The division of society into conflict groups is used as a discursive tool for segmentation of the electoral audience, as well as for the consolidation and deepening of existing social divisions. Authors conclude that there is the interrelation between discursive group nominations and objective social cleavages. Group nominations (re) produce a macrosocial split of a complex, regional and ideological nature, which receives a technological dimension in the electoral discourse.

Типологія задач машинного аналізу текстів у сучасній соціології

У статті розглянуто можливості використання сучасних методів обробки текстів для соціологічного аналізу. Основну увагу приділено трьом завданням, які наразі можна вирішити засобами обчислювального ана­лізу текстів: аналіз змістовної близькості, моделювання тем та сенти­мент-аналіз (аналіз тональностей). В останні роки методи обробки природної мови настільки прогресували, що це дає змогу соціологам автоматично фіксувати семантику текстів, порівнювати її в часі, групувати на підставі схожості. Також це уможливлює масштабування аналізу вели­ких масивів документів, що відкриває нову сторінку в розвитку контент-аналізу, за якої ми наближаємося до відмови від ручного кодування документів, а дослідники зможуть сконцентруватися на аналізі. Ми продемонстрували ці можливості на прикладі аналізу новин із ресурсу «Українська правда» за 2001–2020 рр. Методи, застосовані в статті, дали нам змогу повністю автоматизовано виявити, які семантичні зрушення щодо слів, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів, відбувалися під дією соціальних факторів протягом останніх двадцяти років. Також ми згрупували новини за основними темами повідомлень про поліцію в матеріалах видання й проаналізували, чи змінювалося ставлення до неї протягом його існування.

Sociological Analysis of the Situation and Prospects of the Development of Socially Responsible Business in Kazakhstan

The aim of the article is to analyze promising areas of socially respon­sible business development in Kazakhstan. The term «socially responsible business» the author understands a wide range of actions of private capital in the development of specific areas (regions, communities, conglomerates), where the company is located, care for the environment at its place of operation, contribution to the economy as a whole and social capital employee, in particular. The article considers socially responsible business as one of the key markers of sustainable development of regions and the state. Based on a sociological analysis of key aspects of modern development of socially responsible business, the author concludes that strengthening the social responsibility of business, encouraging social activity of entrepreneurs are necessary conditions for sustainable development of society. In addition to the positive trends on the way to the formation of corporate social responsibility, there are many unresolved issues current issues and problems that need to be solved and studied by scientists.

Про важливість дослідження репутації закладів вищої освіти

Одним з наслідків конкуренції на ринку освітніх послуг є поява рейтингів ЗВО. На перших порах вони використовувались для обґрунтування розподілу ресурсів між навчальними закладами. У світі зараз налічується більше 10 підходів до ранжування ЗВО світу та окремих країн, таких, як QS World University Rating, Round University Rating, Times Higher Education World Rank, U-Multirank та інші. Але навіть вже така кількість різних рейтингів говорить про те, що, вони використовують різні показники та по-різному вимірюють рейтинг, який є досить суб’єктивним і не дозволяє порівнювати показники з різних рейтингів. Більш об’єктивним показником для порівняння ЗВО може виступати його репутація. Саме на репутацію навчального закладу вступники звертають більшу увагу, ніж на рейтинги. У свою чергу репутація є більш стійким показником, на відміну від рейтингів, і передбачає наявність системи показників, які є зрозумілими та корисними для зацікавлених сторін – як вступників, так і працедавців. У даній роботі ми розглядаємо відмінність між репутацією та рейтингом, а також обґрунтовуємо необхідність дослідження рейтингів університетів.