Purpose. To analyze the artistic details of W. Scott’s and M. Starytsky’s historical novels to identify the author’s position on the details depicted; to compare the artistic and functional features of their local color, landscape, and objects; to show the intersections and differences in the development of both Scottish and Ukrainian literature and the interaction of different mentalities in the process of reflecting the world around.Methods. The research is carried out from the standpoint of complex literary-textological analysis, cultural-historical and comparative-typological methods.Results. As a result of the research, analysis of the types of artistic details in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky was carried out; different types of artistic details were discovered, collected and systematized and their functions were revealed in separate works of the Ukrainian and Scottish novelist; the peculiarities of use of portrait details and landscapes, their place and role in the creative process of the writers are determined.Conclusions. Based on the analysis of the artistic detail in both writers’ historical novels, it can be argued that M. Starytsky, having mastered the experience of predecessors and contemporaries (and not only from domestic literature), developed his own system of images of the objective world and generally maintained it, albeit inconsistently, in all his multifaceted work. In this system, the writer’s scientific knowledge and his ideological and aesthetic principles were synthesized in a unique way, to which we include various factors – religious, historiosophical, national, stylistic, and so on. Scott’s experience became a kind of springboard for actively increasing the role of the authorial-subjective factor in literature and art, which is clearly defined in realistic novels of the second half of the nineteenth century, when attention was given to detailing the environment. Detailing, in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky, serves as a historical background, conveys the spirit of the era, helps to reveal the temper and individuality of the character, his/her own artistic image, is a part of the landscape panorama as well as it is a means of emotional impact on the reader.Key words: artifact, subject detail, color local, verbal painting, portrait, ethnography. Мета. За допомогою аналізу художніх деталей романів В. Скотта та М. Старицького виявити авторську позицію стосовно зображуваного, а також зіставити художні й функціональні особливості їхніх описів місцевості, предметів і таким чином побачити перетинання і розбіжності в розвитку літератур обох країн, взаємодію різних ментальностей у процесі відображення навколишнього світу.Методи. У статті застосовано порівняльно-історичний, культурно-історичний, типологічний та контекстуальний методи при порівнянні суб’єктивних і водночас національно-репрезентативних принципів створення художньої деталі.Результати. У ході дослідження здійснено аналіз різновидів художніх деталей в історичних романах В. Скотта й М. Старицького; виявлено, зібрано і систематизовано артефакти та розкрито їх функції в окремих творах українського та шотландського романістів; визначено особливості використання прозаїками деталей портрету, пейзажу, речей, їх місця й ролі у творчому процесі письменників.Висновки. На основі здійсненого аналізу проблеми художньої деталі в історичних романах обох письменників можемо стверджувати, що М. Старицький, засвоївши відповідний досвід попередників і сучасників (причому, не тільки з вітчизняного письменства), виробив власну систему зображення предметного світу і загалом витримував її, хоч і непослідовно, в усій своїй багатогранній творчості. У цій системі своєрідно синтезувалися й наукові пізнання письменника, і його ідейно-естетичні принципи, до яких ми зачисляємо різні чинники – релігійний, історіософський, національний, стильовий тощо. Досвід Скотта став свого роду трампліном для активного підвищення ролі авторсько-суб’єктивного фактора в літературі й мистецтві, що виразно визначається у реалістичній романістиці другої половини ХІХ століття, коли посилилася увага до деталізації зображення середовища та аналізу. Деталізація в історичних романах В. Скотта й М. Старицького виконує роль історичного тла, допомагає розкрити характер та індивідуальність персонажа, виступає складовою художнього образу людини, частиною пейзажної панорами, передає дух епохи, доносить до читача авторське, сучасне переживання історії, служить засобом емоційного впливу на читача.Ключові слова: артефакт, предметна деталь, місцевий колорит, словесний живопис, портрет, етнографізм.