Governance Trends among New EU Member States: Is There Institutional Convergence?

The main objective of this paper is to explore the institutional convergence of Central and Eastern European Union member countries as a possible consequence of both the transfer of selected Western formal institutions to those countries and the adoption of acquis communautaire. This issue dates back to the beginning of the 1990s when the predominant expectation was that the successful formal institutions in Western countries would yield the same results in transition countries. In the meantime, mainly because of informal constraints, this has shown to be a misconception in most cases. The methodology used in the paper is twofold. First, by means of descriptive statistics, and using the varieties of capitalism approach, we show that, when analysing institutional quality using the Worldwide Governance Indicators (WGI), there are two divergent groups of EU countries. The first group consists of Liberal, Nordic, and Continental countries, and the second consists of Mediterranean and CEE member states that are further divided into liberal and coordinated market economies. Second, based on the calculation of the σ- and unconditional β-convergence of governance trends in the period 1996–2019, we empirically confirm that there are also variations within the CEE countries as well as within the specific dimensions of governance.

Transposition of the Acquis communautaire on information and consultation of employees into the legislation of the Republic of Moldova

Informing and consulting employees, either on the general situation of the community within the work unit, or on the particular requirements and circumstances of the execution of work by the individual is an indispensable guarantee of the proper realization of the right to work. The normative changes made in recent years, following the signing of the Association Agreement and the establishment of harmonization priorities in the acquis communautaire, serve indispensable to create a formal and procedural climate sufficient for the proper exercise of the fundamental right to work and association in labor interests. Considerably the normative gaps capable of limiting their exercise.

Transformation of the national legislation of Ukraine in the context of globalization

The article studies the directions of transformation of the national legislation of Ukraine in the context of globalization based on the dialectical method. Specifically, the notions “legislation” and “globalization” are analyzed; the meaning of the concepts of “national legislation of Ukraine” and “legal globalization” is specified; the factors which define features of transformation of the national legislation of Ukraine in modern conditions of globalization are established. As a result of the study it is proved that the main directions of transformation of the national legislation of Ukraine in the conditions of globalization are the following: borrowing the European (Western) legal tradition and its adaptation to the national legal system of Ukraine; reception of innovative legal institutions while preserving the national legal tradition; the influence of international law, first of all, the Acquis communautaire (adaptation of the national legislation of Ukraine to the law of the European Union); hierarchical (vertical) and sectoral (horizontal) structure of legislation, which is characteristic of the legal systems of the Romano-Germanic legal family; development of such types of normative activity of public authorities as systematization, codification, ordering, unification, etc.

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ ТА ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ВІРТУАЛЬНИМИ АКТИВАМИ

Цим науковим дослідженням конкретизовано, що законодавче забезпечення протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму під час здійснення операцій з віртуальними активами становлять норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», де визначено поняття «вірту­альний актив» та «постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів» і надано останнім повноважен­ня суб’єктів первинного фінансового моніторингу під час здійснення операцій з віртуальними активами. Зроблено висновок, що закріплення цих норм відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України щодо запровадження механізмів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму з використанням віртуальних активів. У ході дослідження виявлено, що окремі положення чинного законодавства в цій сфері містять недоліки, у зв’яз­ку з чим запропоновано відповідні напрями вдосконалення законодавства. Зокрема, запропоновано уточнити ч. 1 ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» шляхом закрі­плення положень, що її дія розповсюджується на операції з віртуальними активами. Також запропоновано уточ­нити п. 51 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону із зазначенням, що постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, є суб’єктами підприємницької діяльності. Виявлено, що на рівні acquis communautaire питання протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму під час здійснення операцій з віртуальними активами врегульовано нормами Директиви ЄС 2018/843, яку слід взяти до уваги українським постачальникам послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, які бажають прова­дити підприємницьку діяльність на території ЄС.

ACCESSION TO THE EU – ADVANTAGES AND POTENTIAL RISKS

By signing the Stabilization and Association Agreement with the European Union on April 29, 2008, Serbia committed itself to harmonize its legislation with the aquis communautaire of the European Union. Perception of the basic characteristics of the European Union legal system and its understanding is important in the context of harmonization, i.e. in the context of the measures for the establishment of a common and internal market, as well as of a pre-accession strategy of a third country for the accession to this organization. Therefore, a candidate country is expected to create a favourable legal environment for the operation of local economic entities in the internal market. In order to succeed in that, it needs to harmonize its legislation with the acquis communautaire gradually, and first of all, it is necessary to be well familiar and have full understanding of the EU regulations which are expected to be transposed by a candidate country.

A Framework for the Selection of Projects at the County Level in Croatia

This paper presents a framework for regional self-government units for the selection of projects expected to have a substantial positive effect on the socio-economic characteristics of the broader community. The previous experience of administrative bodies at all levels (national, regional and local) indicates that the decision to implement certain project and programme activities was primarily based on political decision-making principles and a voluntarist approach. With the adoption of the acquis communautaire, the Republic of Croatia has provided legal prerequisites for the selection and implementation of projects based on established criteria, with the criterion of impact on the quality of life and development usually being the dominant one. Therefore, the goal of this paper is to describe the frame-work and procedure of the evaluation and selection of public projects at the regional level, which can easily be applied to decision-making at both the national and local levels.

The Council of Europe Activity for Culture

<p>The article is devoted to issues related to the activities of the Council of Europe for culture. The aim of the study was to show that the Council of Europe is an important international organization. The author analyzed the literature on the subject devoted to the Council of Europe, and characterized the legal achievements of this organization and its activities in the field of culture. Initiatives and cultural projects of the Council of Europe were discussed. A thesis has been put forward that the Council of Europe is a significant international organization which protects the cultural heritage of Europe. The functions of the Council of Europe and its importance as an organization operating in the field of culture, as well as guarding the acquis communautaire and principles based on the rule of law, democracy and respect for human rights, were analyzed. The article is a synthetic presentation of the role of the Council of Europe in the international arena. It presents, i.a., the ongoing discussion about the crisis of international organizations and shows the significant importance of the Council of Europe in shaping appropriate international relations in Europe.</p>

Europeanization of General Administrative Procedure in Serbia

Serbia (as well as other countries of the Western Balkan region) recently adopted the new General Administrative Procedure Act (gapa). The drafting and adoption process was strongly influenced by the European Union and its experts from the sigma organization. The paper first analyzes the novelties introduced and improvements made under European influence. The authors then go on to analyze deficiencies of European influence in the drafting process. Two main shortcomings thereof were the false deregulation and debureaucratization of gapa and the ‘one-size-fits-all’ approach applied in all the countries of the Western Balkan region, in spite of inherent differences in their legal systems. The purpose of the criticism given in the paper is to avoid the same issues in the future, during the process of harmonization of Serbian law with the acquis communautaire.

ЩОДО ПИТАННЯ НАБЛИЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ

Статтю присвячено питанню врегулювання відносин у сфері безпеки праці на міжнародному рівні, у законодавстві Європейського Союзу та України, а також проблематиці наближення національного законодавства з охорони праці до міжнародних стандартів та «acquis communautaire» ЄС. У науковій роботі проаналізовано основні міжнародні нормативно-правові акти у сфері безпеки праці, зокрема конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці, впровадження положень яких у національній правовій системі є необхідним для дієвого регулювання відносин з охорони праці на якісно новому рівні. Досліджено акти законодавства ЄС, що регулюють правовідносини у сфері охорони праці та акцентовано увагу на основних директивах ЄС, які містять вимоги до роботодавців щодо забезпечення охорони праці працівників, в тому числі на їх робочих місцях і під час застосування засобів праці. На основі проведеного аналізу «acquis communautaire» ЄС актуалізовано питання подальшої адаптації національного законодавства до європейських стандартів, що наразі є ключовим напрямком у рамках укладеної Угоди про асоціацію з ЄС. Автором виокремлені основні якісні характеристики національного законодавства, що обумовлюють недостатню ефективність правового регулювання відносин у сфері безпеки праці, серед яких нестабільність, недосконалість змісту положень законодавства, відсутність системності та неузгодженості норм у сфері безпеки праці. З урахуванням означених недоліків національного законодавства у сфері безпеки праці, автором визначено чинники, що обумовлюють необхідність удосконалення забезпечення безпечних умов праці та здоров’я працівників. На підставі аналізу національного законодавства висвітлені основні недоліки та прогалини у правововому регулюванні відносин у сфері безпеки праці, що потребують подальшої гармонізації згідно з вимогами та рекомендаціями МОП, а також стандартами ЄС. Ключові слова: безпека праці, міжнародні стандарти, гармонізація, acquis communautaire.

Ámbito material del Reglamento Bruselas I bis, prácticas comerciales desleales (B2C) y acciones colectivas de cesación: comentario a la STJUE MOVIC BV (C-73/19)

La STJUE Movic BV contiene cuestiones relativas al Derecho internacional privado europeo (DIPr) y al Derecho derivado de prácticas comerciales desleales y de consumo de la UE. Uno de sus aspectos más interesantes es la interpretación del concepto europeo de “materia civil y mercantil” del Reglamento Bruselas I bis. Un concepto que lejos de ser pacífico ha generado numerosas cuestiones de tipo prejudicial al Tribunal de Justicia de la Unión Europea por parte de tribunales y autoridades de los Estados miembros desde los orígenes de este (i.e.: Convenio de Bruselas de 1968) en todos instrumentos del DIPr patrimonial europeo. La materia objeto del litigio depende de ser caracterizada como materia “civil y mercantil” para entender que tiene cabida en el ámbito material del Reglamento Bruselas I bis. Para ello, los tribunales tienen que considerar dos elementos clave que el TJUE ha ofrecido en esta juris-prudencia sobre el concepto “materia civil y mercantil” y que en este asunto, se vuelven a traer a colación.De otra parte, en relación con el Derecho derivado de consumo, siendo parte de su contenido la regulación de las prácticas comerciales desleales contra los consumidores, el asunto Movic BV, también se hace eco de aspectos controvertidos cómo son es la naturaleza de las acciones transfronterizas de cesación atendiendo al complejo entramado y relación de normas de este acquis communautaire.