The Amoebic Self Scale and GPA are related to the academic procrastination sensu lato

The Amoebic Self Theory is a concept of the social psychology, which postulates that humans have a psychological boundary. As the authors of the concept propose [1], the function of the boundary is to allow psychological separation of one from the others. In this study, we examined how sen-sitivity to violation of the boundary, measured by an amoebic self scale, is connected with differ-ent types of procrastination sensu lato, measured by seven procrastination subscales. Only two of the seven procrastination aspects, i.e. the preference for pressure and outcome satisfaction, were negatively and significantly related to the spatial-symbolic domain of the amoebic self scale. The other purpose of this research was to examine the connection between the students’ grade point average (GPA) and scores obtained in the procrastination subscales. Only the non-adaptive aspect of procrastination predicted significantly the GPA. That is an important detail, because pointing out the gap between one’s self-opinion and the real, non dependent of the opinion, academic achievement. All these findings were considered in the academic context and consequences of these results were discussed.

ПОЄДНАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГНЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ

Сучасна тенденція студентства поєднувати навчання з трудовою діяльністю може мати як позитивні, так і негативні наслідки: зрілість і економічна автономія, з одного боку, та втрата системності й послідовності набуття професійних знань - з іншого. Це може призвести до зниження якості професійних компетенцій та, зрештою, до девальвації сутності вищої освіти загалом. Метою статті є аналіз мотиваційного аспекту намірів студентів здобути економічну незалежність від батьківської сім’ї шляхом поєднання вищої освіти з роботою.В дослідженні взяли участь 80 студентів третього курсу (М=19,7 року). Отримані результати підтвердили припущення, що мотиваційною основою для прийняття рішення про працевлаштування була не необхідність вирішення фінансових труднощів, а прагнення досягти особистої автономії й незалежності. З’ясовано структуру потребової сфери студентів і амбівалентний характер процесів сепарації, оскільки, всупереч своїм прагненням, студенти продовжують покладатися на фінансову підтримку батьків. В поєднанні з високими показниками рівня суб’єктивного економічного благополуччя це підтвердило припущення про домінуючу роль внутрішніх психологічних спонук, а не об’єктивної економічної ситуації в процесі прийняття рішення про працевлаштування. Встановлено, що студенти чітко розуміють негативний вплив такого поєднання на якість формування їх професійних навичок. Проведений факторний аналіз мотивації працевлаштування студентів дозволив виділити 3 основні фактори: «Незалежності» (утворений мотивами самоствердження, усвідомлення власної дорослості, прагнення до економічної незалежності й матеріальних труднощів сім’ї); «Трудового досвіду» (мотиви заробітку, набуття професійного досвіду, навичок); «Зовнішньої стимуляції» (мотиви моди і зразки поведінки однолітків). Література Акиндинова, И.А. (2000). Особенности самоактуализации личности в профессиях различного уровня социального престижа. (Дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Дзукаева, В.П., & Садовникова, Т.Ю. (2014). Адаптация опросника PSI (Psychological Separation Inventory) на российской выборке. Семейная психология и семейная терапія, 1, 3–15. Дзукаева, В.П. (2016). Культурно-специфические и семейные факторы сепарации от родительской семьи в юношеском возрасте. (Дис. канд. психол. наук). Москва. Режим доступа: http://www.psy.msu.ru/science/autoref/dzukaeva/dzukaeva_diss.pdf Дитюк, А.А. (2015). Психологическая сепарация как феномен межличностных отношений: к проблеме определения понятия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология», 8(3), 98–102. Карамушка, Л.М., & Ходакевич,О.Г. (2017). Психологічні особливості ставлення студентської молоді до грошей. (Монографія). Київ : КНЕУ. Ковальчук, А.Л. (2013). Зв’язок я-концепції із сепарацією від батьків у юнацькому віці. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна, 1, 65–73. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2013_1_9. Литвинова, А.В. (2020). Психологическая сепарация от родителей как условие развития целеполагания студентов. Психолого-педагогические исследования, 12(1), 59–71. doi:10.17759/psyedu.2020120105. Літвінова, О.В. (2018). Проблема впливу батьків на процес психічної сепарації в юнацькому віці. Науковий вісник Херсонського державного університету, 2(3), 144–150. Маленова, А.Ю., & Потапова, Ю.В. (2013). Феномен сепарации: определение проблемного поля исследования. Вестник Омского университета. Серия «Психология»,2, 41–48. Петренко, Т.В., & Сысоева, Л.В. (2016). Возрастные этапы процесса сепарации от родителей. Акмеология и психология развития, 4(60), 180–184. Хащенко, В.А. (2011). Субъективное экономическое благополучие как предиктор субъективного качества жизни. Теоретическая и экспериментальная психология, 4(4), 13–29. Широка, А.О. (2013). Спроба інтеграції концепції сепарації-індивідуації у вітчизняну психологію. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, 21, 770–782. Aslan, S, & Gelbal, S. (2016). Separation-ındividuation of late adolescents: A longitudinal study. Educational Research and Reviews, 11, 1–15. doi 10.5897/ERR2015.2570. Hoffman, J.A. (1984). Psychological separation of late adolescents from their parents. Journal of Counseling Psychology, 31, 170–178. Geuzaine, C., Debry, M., & Liesens, V. (2000). Separation from Parents in Late Adolescence: The Same for Boys and Girls? Journal of Youth and Adolescence, 29, 79–91. doi 10.1023/A:1005173205791. Klontz, B., Britt, S.L., Mentzer, J., & Klontz, T. (2011). Money Beliefs and Financial Behaviors: Development of the Klontz Money Script Inventory. Journal of Financial Therapy, 2(1) 1–22. https://doi.org/10.4148/jft.v2i1.451

Subjectivity and life authorship in middle-aged women: trial by separation

The problematic field related to middle-aged women’s life construction features characterised by different styles of psychological separation from the mother’s figure, is outlined in the study. The authors proceeded from the following assumptions. 1) There are differences in indicators of psychological well-being in middle-aged women with high and low levels of separation from the mother. 2) The connection between mothers' and daughters' life strategies during adulthood, as manifested by conjugate measures of cognitive-behavioural coping strategies, sense-behavioural orientations and time perspective perception, is type-specific and it depends on the degree of separation. 3) Psychological separation from the mother determines the authors' construction of the adult daughter's life. 170 women from Kostroma and Kostroma Region took part in the study, of whom 85 were adult daughters (M = 33 ± 5.3); and 85, their mothers (M = 58 ± 6.7). The main methods included the "Unfinished Sentences" (Yelena Soldatova, 2007); Dmitriy Leont'yev’s "Life-Meaning Orientation Test" (Dmitriy Leont'yev, 1988); Cognitive Behavioural Coping Strategies Questionnaire (Inessa Sizova, Svetlana Filipchenkova, 2002); Own Life Path Methodology (Igor' Solomin, 2007); the survey Psychological Separation Inventory by Jeffrey A. Hoffman (Tat'yana Sadovnikova, Veronika Dzukayeva, 2014). The study is a combination of nomothetic and idiographic approaches. Conclusions – if the daughter is not psychologically separated from her mother in adulthood, then close conjugation of the mother’s and the daughter’s cognitive-behavioural coping strategies, goal orientations, and life planning features is traceable, which in turn negatively affects the functioning and life functioning of the daughter. Separation from the mother during middle adulthood is crucial for the realisation of a woman's subjective position in constructing and making sense of her own life, for the choice of cognitive-behavioural strategies in difficult situations, for taking personal responsibility.

The impact of psychological separation from parents upon goal-setting of students from single-parent families

Psychological separation is viewed as a determinant of the development of goal-setting at student age. The subject of this research is the correlation between the characteristics of psychological separation (emotional, functional, attitude, conflict) and goal-setting (value semantic – values-goals, values-means, life-meaning orientations) and operational (system of self-regulation of voluntary activity) levels of young people from single-parent families. Sampling involved 49 students (18 males and 31 females). The following questionnaire-based surveys were used in the course of this research: “Psychological Separation Inventory (PSI)” by J. Hoffman, “Adaptation” by V. P. Dzukaeva and T. Y. Sadovnikova, “Value Orientations” method by M. Rokeach, “Life-Meaning Orientations” test by D. A. Leontyev, “Style of Self-Regulation of Behavior” by V. I. Mirosanova. The author determined valid differences between psychological separation from parents, value-semantic and operational characteristics of goal-setting among young people from single-parent families. The statistically significant correlations of the indicated characteristics are highlighted. The impact of psychological separation from parents upon values-goals and values-means, life strategies and individual characteristics of self-regulation of the activity of young people from single-parent families in the process of setting and achieving the goals, are analyzed in the context of logic of the functional approach of V .K. Shabelnikov. The novelty of this research consists in clarification of the role of psychological separation from parents in development of value-semantic and operational characteristics of goal-setting at student age.