ĐÁNH GIÁ LIÊN QUAN GIỮA CÁC ĐA HÌNH GEN GÂY RỐI LOẠN CHUYỂN HÓA HOMOCYSTEINE VỚI SẢY THAI LIÊN TIẾP

Mục tiêu: đánh giá mối liên quan giữa các đa hình gen MTHFR C677T, MTHFR A1298C, MTR A2756G và MTRR A66G gây rối loạn chuyển hóa homocysteine với sảy thai liên tiếp không rõ nguyên nhân ở phụ nữ Việt Nam. Đối tượng và phương pháp nghiên cứu: nghiên cứu bệnh – chứng, đa trung tâm tiến hành trên 92 phụ nữ sảy thai liên tiếp không rõ nguyên nhân và 92 phụ nữ khỏe mạnh. Kết quả: tuổi trung bình của nhóm bệnh và nhóm chứng lần lượt là 29,58 ± 2,91 và 30,69 ± 2,44. Allele đột biến của đa hình MTHFR C677T và MTR A2756G gặp nhiều hơn có ý nghĩa thống kê ở những bệnh nhân sảy thai liên tiếp (p > 0,05), các đột biến này làm tăng nguy cơ sảy thai liên tiếp lần lượt là 2,33 và 1,82 lần so với nhóm chứng (OR 2,33; 95% CI, 1,38-3,96 và OR 1,82; 95% CI, 1,02-3,29). Mặt khác, đột biến thay thế nucleotid A thành C ở gen MTHFR A1298C và thay thế nucleotid A thành G ở gen MTRR A66G không không làm tăng nguy gây bệnh trong nghiên cứu của chúng tôi (P > 0,05). Kết luận: đa hình MTHFR C677T và MTR A2756G là yếu tố nguy cơ của sảy thai liên tiếp ở phụ nữ Việt Nam, kết quả này tương đồng với nhiều nghiên cứu trên thế giới. Trên cơ sở đó chúng tôi kiến nghị tiến hành xét nghiệm phát hiện đa hình gen liên quan chuyển hóa homocysteine ở những người phụ nữ xảy thai liên tiếp chưa rõ nguyên nhân.

ОЦІНКА МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ТА НЕЙРОНАЛЬНОГО ПОШКОДЖЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ

Обґрунтування. Доказова база асоціації генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) та розладів спектру аутизму (РАС) у дітей ґрунтується на результатах 5 мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Системне запалення, яке виникає внаслідок ГДФЦ у дітей з РАС, розглядають як важливий механізм розвитку енцефалопатії.Потребує уточнення клінічна значущість феномену персистуючого системного запалення у дітей з РАС. Доцільним є вивчення зв’язку між підвищенням сироваткової концентрації тих чи інших прозапальних медіаторів і показниками нейронального пошкодження в таких випадках.Мета роботи: вивчити сироваткові концентрації типових прозапальних медіаторів фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа), інтерлейкіну ІЛ-6(ІЛ-6) та тумор-М2-піруваткінази (ТМ2ПК) у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, з уточненням їх зв’язку з сироватковими концентраціями маркерних молекул пошкодження нейронів ЦНС нейрон-специфічної енолази (НСЕ) та білка S-100 для розширення уявлень щодо впливу системної запальної реакції на розвиток енцефалопатії при даній патології і відкриття нових точок прикладення дії нейропротекторного лікування.Матеріали і методи. Досліджувану групу (ДГ) склали 138 дітей з діагнозом розладів спектру аутизму (DSM-IV-TR та ICD-10), у яких відзначався генетич-ний дефіцит фолатного циклу (MTHFR C677T + MTHFR A1298C і/або MTR A2756G і/або MTRR A66G; ПЛР). Контрольна група (КГ) включала 51 здорову дитину відповідного вікового і гендерного розподілу.Досліджували сироваткові концентрації прозапальних медіаторів ТМ2ПК, ФНП-альфа, ІЛ-6 та показників нейронального пошкодження – НСЕ та білкуS-100.Результати дослідження та їх обговорення. Відзначалося підвищення сироваткових концентрацій ТМ2ПК у 119 із 138 пацієнтів ДГ (86%) і тільки у 11 із 51 дітей КГ (22%) (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – у 85 із 138 дітей ДГ (62%) і тільки у 7 із 51 дітей КГ (14%) (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – у 43 із 138 дітей ДГ (31%) і тільки у 3 із 51 дітей КГ (6% випадків) (p<0,05; Z<Z0,05). Середні сироваткові концентрації ТМ2ПК в ДГ складала 63,1±3,74 ОД/мл порівняно з 23,2±0,91 ОД/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – 13,7±0,65 пг/мл порівняно з 5,3±0,38 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – 8,7±0,57 пг/мл порівняно з 3,6±0,27 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05). ТМ2ПК, ФНП-альфа та ІЛ-6 суттєво відрізнялися за чутливістю, лабільністю і специфічністю як маркери системного запалення у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Всі три досліджувані показники системного запалення були асоційовані зі зростанням сироваткової концентрації лабораторних індикаторів нейронального пошкодження ЦНС НСЕ і білку S-100, що вказує на зв›язок між системною запальною реакцією та розвитком енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Висновки. Отримані дані не тільки розширюють сучасні уявлення щодо розвитку системного запалення та його участі в формуванні енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, однак і відкриває шлях для апробації сучасних антизапальних нейропротекторних лікувальних стратегій.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ БІОХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ

Обґрунтування. Результати останніх мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень вказують на асоціацію генетичного дефіциту фолатного циклу з розладами спектру аутизму у дітей.Мета дослідження: вивчення біохімічних порушень у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу, асоційованим з розладами спектру аутизму, длярозуміння механізму формування енцефалопатії й імунодефіциту, а також – пошуку біомаркерів моніторингу стану та мішеней подальших терапевтичних втручань з попередження і/або зменшення нейротоксичності та імуносупресії.Матеріали і методи. Досліджувану групу (ДГ) склали 138 дітей з діагнозом розладів спектру аутизму (DSM-IV-TR та ICD-10), у яких відзначався ге-нетичний дефіцит фолатного циклу (MTHFR C677T + MTHFR A1298C і/або MTR A2756G і/або MTRR A66G; ПЛР). Контрольна група (КГ) включала 51 здорову дитину відповідного вікового і гендерного розподілу. Аналізували показники біохімічного профілю, зокрема сироваткову концентрацію гомоцистеїну, вітамінів В6, В12, D3, фолієвої кислоти, креатиніну, креатин-фосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ).Результати та їх обговорення. Для пацієнтів ДГ характерний специфічний патерн біохімічних порушень (р˂0,05; Z˂Z0,05). Відзначаються гіпергомоцистеїнемія, дефіцит деяких вітамінів групи В, вітаміну D3 та ознаки мітохондріальної дисфункції. Підвищення концентрації гомоцистеїну в сироватці крові дітей ДГ на момент обстеження мало місце у 88 %, знижен-ня сироваткової концентрації вітаміну В6 – в 76 %, вітаміну В12 – в 79 %, вітаміну D3 – в 72 %, фолієвої кислоти – в 69 %, гіперкреатинінемія – в 65 %, підвищення сироваткових концентрації КФК – в 57 % таЛДГ – в 79 % випадків. Розрахунки відношення шансів (OR) та 95 % довірчого інтервалу (95 % СІ) вказують, що всі досліджувані генотипи асоційовані з характерним патерном біохімічних змін. Очікувана частота тих чи інших біохімічних порушень при наявності певного генотипу збільшується від 2 до 7 разів, залежно від виду біохімічного показника, типу, композиції та кількості патогенних поліморфних варіантів генів ензимів циклу фолієвої кислоти з феноменом генотип-асоційованих патернів та кумулятивним ефектом.Висновки. Для генетичного дефіциту фолатного циклу, асоційованого з розладами спектру аутизму у дітей, характерний специфічний патерн біохімічних змін, що не є типовим для здорових дітей, і може бути залученим до патогенезу імунодефіциту та енцефалопатії. Це може бути використано в діагностичному процесі при скринінгу генетичного дефіциту фолатного циклу, оцінці важкості стану й проведенні клінічного моніторингу дітей з розладами спектру аутизму. Зазначені порушення можуть бути об’єктом терапевтичних втручань з метою корекції біохімічного статусу пацієнта та послаблення проявів імуносупресії та психічних порушень.

Single nucleotide polymorphisms associated with gastric cancer in Iranian patients

Gastric cancer is one of the leading worldwide cancers formed in the lining of the stomach, and is the most prevalent cancer in northern Iran. Recent interventions for the early diagnosis of gastric cancer are based on genetic susceptibility parameters and the interactions between genes and the environment. Accordingly, this narrative review was designed to summarize the genetic markers involved in Iranian patients with gastric cancer, classified by cellular function. There was a significant relationship between single nucleotide polymorphisms (SNPs) in rs1051208 C allele (RAF1), rs531564 (pri-miR-124-1), rs1053023 (STAT3), rs8193 C allele (CD44), rs3130932G allele (OCT4), rs283821943, rs2032586 (ABCB1), codons 72,248 (p53), -137 G/C (IL-18), Pro12Ala (PPARγ), rs1053023 (STAT3), rs4647603 (caspase 3), -712C>T (caspase 9), -1263 A> (caspase 9) and gastric cancer. Increased risk was observed in C677T (MTHFR). Finally, decreased risk of gastric cancer was explored in -938 C>A (bcl2). Asp299Gly (TLR-4), rs1028181-513T/C (IL-19) Pro12Ala (PPARγ) may play a crucial role in susceptibility of Helicobacter pylori and gastric pathogenesis. According to the findings, the genetic polymorphisms in the immune-associated genes were related to the gastric cancer among the Iranian patients. Therefore, further large-scale functional investigations are needed to draw definite conclusions.

The value of the MTHFR polymorphisms in pathogenesis of nontraumatic necrosis of femoral head

Introduction. Among the etiological factors of non-traumatic avascular necrosis of the femoral head are the following: the prolonged use of corticosteroids, alcohol abuse, systemic lupus erythematosus, sickle cell anemia, the Legg Calve Perthes disease, ionizing radiation, cytotoxic agents, etc. At the same time necrosis of the femoral head might occur in the absence of the above factors (idiopathic necrosis). The reasons for idiopathic avascular necrosis could be a mechanical obstacle to the flow of blood, thrombotic occlusion of vessels, extravascular compression. The purpose of this study is to examine the role of C677T gene mutation of the MTHFR gene in the development of non-traumatic avascular necrosis of the femoral head. Materials and methods. During this study there was a comparative analysis of the frequency of the C677T gene allelic variants conducted in 41 patients with a verified diagnosis of non-traumatic avascular necrosis (main group) and 320 healthy individuals (control group). The survey program included the study of polymorphisms of MTHFR C677T gene by PCR. Results. Differences in the frequency of occurrence of C allele of C677T gene MTHFR in the heterozygous state in case of non-traumatic avascular necrosis and in its absence were not statistically significant (51.2% against 37.2% respectively, 2 = 3.014, p = 0.083). The genotype TT (T in the homozygous state) of the C677T MTHFR gene was detected in 19.5% of the main group patients. A similar index in the control group was two times lower and amounted to 9.0 percent, the differences between groups statistically significant, 2 = 4.314, p = 0.038. Conclusion. The study showed the importance of having the T C677T MTHFR gene in the pathogenesis of non-traumatic avascular necrosis of the femoral head. The data obtained and the analysis of the current literature suggests that this polymorphism is one of genetic predictors of non-traumatic avascular necrosis of the femoral head and other cardiovascular diseases as well.

Involvement of C677T MTHFR variant but not A1298C in methotrexate-induced toxicity in acute lymphoblastic leukemia

Background Methotrexate (MTX) is a key drug in acute lymphoblastic leukemia (ALL) treatment; it inhibits DNA replication by blocking the conversion of 5, 10 Methylenetetrahydrofolate to 5-methylene tetrahydrofolate by methylenetetrahydrofolate reductase (MTHFR). Variants of the Methylenetetrahydrofolate reductase (MTHFR) and MTX related toxicities were largely investigated in several populations, nevertheless, the results are conflicting. Objective This study aimed to assess the prevalence of MTHFR SNVs: C677>T and A1298>C in Tunisian patients with ALL and the relation to the frequency of drug-induced complications. Methods 28 ALL patients were included in the study. They were treated according to EORTOC, in which a high dose of MTX (HDMTX) was prescribed. A toxicity score (ST) is calculated for each patient, summing the grades of toxicities. Genotyping of MTHFR variants was done with a PCR-based restriction fragment length polymorphism assay. Results The toxicity’s score (TS) was higher with C677T variant compared to wild genotype (C677C) (TS = 4; IC95% [−2.65–13.32] versus TS = 2.5; IC95% [1.65–4.55], respectively; p = 0.2); but lower with the A1298C mutation compared to those with the wild genotype (A1298A) (TS = 2.5; IC95% [0.48–4.77], versus TS =3; IC95% [1.9–5.69], p = 0.4). HDMTX-related toxicity is associated with the 677CT genotype in ALL patients (RR = 1.41, p = 0.2); not for the A1298C [OR = 0.46, [0.08–2.61], p = 0.18]. Conclusion Our preliminary findings highlight the impact of the C677T variant of MTHFR, but not the A1289C; in HD-MTX chemotherapy-related adverse effects in younger Tunisian ALL.

Presence of MTHFR Polymorphisms and the Levels of Folic Acid and Homocysteine in Women Enrolled in an Assisted Reproductive Program

Purpose: Folic acid and homocysteine levels are influenced by the circulating levels of estradiol. Little is known about the behavior of these metabolites during an in vitro fertilization cycle, where superovulation protocols induce a major increased in the levels of estradiol and other hormones. Methods: We performed a prospective, comparative, transversal, descriptive and observational study that includes 49 cases (group A), which were patients that entered a fertility program, and 14 controls (group B), which correspond to the donor group. In both groups, the levels of folic acid, estradiol and homocysteine as well as the MTHFR polymorphism were determined. Results: None of the patients has subnormal levels of folic acid or homocysteine and these levels were not modified after ovarian stimulation. We observed that homocysteine concentration tended to decrease with elevated estradiol levels produced by the stimulation of the ovary. The presence of allele C677T MTHFR was high in the populations evaluated in this study, with a particular high incidence of the TT allele. Conclusion: The levels of plasma and intracellular folate, and homocysteine do not change during hormonal stimulation.

Μελέτη των γονιδίων της γλυκοπρωτεΐνης Ια (GPIa) και του αναστολέα του ενεργοποιητή του πλασμινογόνου (PAI-1) σε γυναίκες με ανεξήγητη υπογονιμότητα

Mετά τον βασικό κλινικο-εργαστηριακό έλεγχο, η υπογονιμότητα μπορεί να παραμένει ανεξήγητη στο 15-30% των περιπτώσεων. Στους υποψήφιους παράγοντες που πιθανώς σχετίζονται με την ανεξήγητη γυναικεία υπογονιμότητα περιλαμβάνονται θρομβοφιλικοί παράγοντες και η αποτυχία εμφύτευσης εμβρύου, εξαιτίας της προβληματικής κυκλοφορίας του αίματος στον πλακούντα. Ως θρομβοφιλία ορίζεται η κληρονομική ή/και επίκτητη προδιάθεση για θρόμβωση, που έχει συσχετιστεί με μαιευτικές επιπλοκές, εξαιτίας της υπέρμετρης αιμοστατικής ανισορροπίας. Ο αναστολέας του ενεργοποιητή του πλασμινογόνου τύπου 1 (PAI-1), που κωδικοποιείται από το γονίδιο SERPINE1 (PAI-1), είναι ένας σημαντικός ινωδολυτικός παράγοντας. Το αλληλόμορφο 4G του πολυμορφισμού PAI-1 -675 (4G/5G) συνδέεται με την υπερέκφραση του PAI-1 και υποϊνωδόλυση. Η συσχέτιση μεταξύ πολυμορφισμών του PAI-1 και μαιευτικών επιπλοκών και ο ρόλος τους στην ανεξήγητη γυναικεία υπογονιμότητα χρήζουν περαιτέρω διερεύνησης. Η γλυκοπρωτεΐνη Ia (GPIa), επίσης γνωστή και ως ιντεγκρίνη άλφα 2 (ITGA2) αποτελεί το τμήμα α2 του ετεροδιμερούς α2β1, που είναι ο βασικός υποδοχέας κολλαγόνου στην μεμβράνη των αιμοπεταλίων. Η GPIa κωδικοποιείται από το γονίδιο ITGA2, με το αλληλόμορφο 807Τ του πολυμορφισμού C807T να σχετίζεται με αυξημένη γονιδιακή έκφραση και πυκνότητα υποδοχέων. Επομένως, το αλληλόμορφο ITGA2 807Τ έχει συνδεθεί με θρόμβωση. Όπως και άλλες ιντεγκρίνες ή και άλλα μόρια της επιφάνειας των αιμοπεταλίων, ορισμένες μελέτες προτείνουν συσχέτιση της GPIa με τις περίπλοκες αλληλεπιδράσεις μεταξύ της μητέρας και του εμβρύου κατά τη διαδικασία της εμφύτευσης. Σκοπός της μελέτης ήταν 1. η διερεύνηση της συσχέτισης των πολυμορφισμών GPIa C807T και PAI-1 4G/5G με την ανεξήγητη γυναικεία υπογονιμότητα, καθώς και με ιστορικό αποτυχημένων IVF, 2. πολυπαραγοντική μελέτη για τη διερεύνηση συνδυασμών θρομβοφιλικών παραλλαγών (PAI-1 4G/5G, GPIa C807T, FV Leiden, FII G20210A, MTHFR C677T, MTHFR A1298C) σε σχέση με την ανεξήγητη γυναικεία υπογονιμότητα, καθώς και με αποτυχία IVF, και 3. η διερεύνηση συσχέτισης της ανεξήγητης γυναικείας υπογονιμότητας και του αριθμού (Score) των καταγεγραμμένων γονιδιακών παραλλαγών σε ετερο-/ομο-ζυγωτία. Πραγματοποιήθηκε ανίχνευση των παραπάνω παραλλαγών και στατιστική ανάλυση σε 115 γυναίκες με ανεξήγητη υπογονιμότητα και 107 φυσιολογικές γόνιμες γυναίκες. Η ομάδα υπογόνιμων γυναικών περιελάμβανε μία υποομάδα 50 γυναικών, χωρίς επιτυχία IVF. Τα αποτελέσματα έδειξαν για τον πολυμορφισμό PAI-1 4G/5G συσχέτιση της παρουσίας του αλληλομόρφου 4G με την γυναικεία ανεξήγητη υπογονιμότητα, ενώ όχι με τις αποτυχημένες IVF. Αντίθετα, για την παραλλαγή ITGA2 C807T δεν διαπιστώθηκε συσχέτισή της με τη γυναικεία ανεξήγητη υπογονιμότητα, αν και συσχέτιση με την ομοζυγωτία 807 TT στην υποομάδα αποτυχημένων IVF υποδηλώνει πιθανή σύνδεση του πολυμορφισμού αυτού με την αποτυχία της εμφύτευσης. Στις γυναίκες με ανεξήγητη υπογονιμότητα, διαπιστώθηκε συσχέτιση με τις παραλλαγές PAI-1 4G/5G και MTHFR C677T, ενώ στην υποομάδα με αποτυχημένες IVF, καταγράφηκε συσχέτιση με τις παραλλαγές FV Leiden, FII G20210A και MTHFR C677T, όπως επίσης και με την παραλλαγή GPIa C807T. Yποστηρίζεται η ιδέα ότι υπεύθυνος είναι ένας συνδυασμός πολλαπλών θρομβοφιλικών μεταλλάξεων, παρά ένας μοναδικός πολυμορφισμός, καθώς διαπιστώθηκε ο πολλαπλασιαστικός ρόλος ορισμένων συνδυασμών. Απλά και μόνο ο αριθμός των εξεταζόμενων θρομβοφιλικών παραλλαγών σε ομο/ετεροζυγωτία παίζει σημαντικό ρόλο. Συμπερασματικά, απαιτείται περαιτέρω διερεύνηση του θέματος. Επίσης προτείνεται διερεύνηση της χρησιμότητας της αντιθρομβωτικής αγωγής, καθώς και αξιοποίηση των σύγχρονων τεχνολογιών της «ωμικής», για την ταυτόχρονη αναζήτηση χιλιάδων παραγόντων που επηρεάζουν την αναπαραγωγική διαδικασία.