Історія журналістики в часи презентизму: досвід США

Дослідження змін темпоральних уявлень останнім часом актуалізувалися в межах технічних наук, у комунікативістиці, історії, психології, культурології та мистецтвознавстві. Поширеними стали практики переосмислення часу історичного, як результат — звернення до явища презентизму, у якому «суспільство переорієнтовується на поточний момент» (Д. Рашкофф), контекстність відтворюється через повсякденний приватний досвід, а емоційність/емпатичність є своєрідним посередником для розуміння минулого. Метод «дослідження життєвих історій» запропонований автором як спосіб представлення історико-журналістського контексту через взаємодію між індивідуальним досвідом і узагальненими практиками та як можливий варіант виходу з неподоланої досі кризи ідентичності дисципліни «Історія журналістики». В американському журналістикознавстві такий міждисциплінарний підхід зреалізовано в діяльності Асоціації освіти в галузі журналістики та масових комунікацій, у просторі академічних дискусій: відповідну тематичну підбірку проаналізовано в журналах Journalism & Mass Communication Educator (JMCE) та American Journalism. Історія журналістики як дискурс пам’яті очевидців та свідків у статті проілюстрований трьома видами усноісторичних матеріалів: класичні традиційні архіви медіаеліти (колекції Колумбійського університету Columbia University’s Oral History Research Office, Інституту медіадосліджень Пойнтера); архіви журналістських об’єднань та спільнот (Фонд «Усні історії» Вашингтонського пресклубу, проєкт пенсільванських журналістів Newspaper Journalists Oral History Program, журналістів Айови Iowa Journalists Oral Histories) з окремішнім проєктом «Жінки в журналістиці»; на прикладі ресурсу Riptide представлені осучаснені варіанти подання історико-журналістської інформації.

Lesia Ukrainka and Mykhailo Hrushevskyi: creative connections and sociopolitical views

The article is devoted to the study of little-known pages of Ukrainian journalism, in particular, the critical socio-historical and epistolary heritage of Lesya Ukrainka and M. Hrushevsky as iconic figures of Ukrainian culture. It is pointed out that the insufficient study of creative contacts between the writer Lesya Ukrainka and the political and public figure, the historian, the publicist M. Hrushevsky, is caused by ideological factors, which in Soviet times led to the withdrawal of information about the contacts of these figures from scientific communication. It was emphasized that the dominant direction of the "Great Ukrainian" and "Daughter of Prometheus", as evidenced not only by their literary-critical, journalistic works but also their correspondence, was the departure from the traditional Little Russian type of thinking, formation of European spiritual landmarks and values, reflection on Ukrainian "Historical" fate. The use of the historical method revealed the common socio-political views of Lesya Ukrainka and M. Hrushevsky on the role of the Ukrainian intellectuals, the development of Ukrainian culture, the formation of the European vector of development, bridging the gap and returning to a one-stage life with the Western world.

Маркетингова комунікація в пострекламну епоху та українська практика

Розвиток цифрових технологій та Інтернету, особливо мобільного, вимагає зміни підходу до маркетингової комунікації. Традиційні канали й форми комунікації вже не такі ефективні, як раніше. Вони поступово втрачають авторитет і увагу аудиторії. Це зумовлено не тільки появою альтернативних джерел інформації, але й стрімким розвитком горизонтальних зв’язків і взаємопов’язаності завдяки соціальним мережам, що зруйнувало авторитет брендів на користь кола спілкування кожного споживача. Тепер він більше довіряє друзям, родичам або блогерам. Змінився також характер комунікації, вона більше не одностороння. Новий формат спілкування передбачає співробітництво й обмін, під час якого споживач очікує отримати дружню пораду, рекомендацію чи допомогу у вирішенні проблеми, яка його турбує особисто, або просто розважитися. Він прагне індивідуального ставлення до себе та можливості змінюватися за допомогою бренда. Все це вимагає перегляду підходів до маркетингової комунікації, що полягає не тільки у використанні цифрових технологій і даних, але й у зміні концепції взаємин бренда і споживача. У статті розглянуто новий підхід у сучасній маркетинговій комунікації та його реалізація в українській практиці.

Mediatisation of alternative energy issues in European mass media

The study presents the results of content monitoring of the European press on the subject of alternative energy. The data collected from the current newspaper articles and selected by keywords “alternative energy sources”, “diversification of energy sources”, “energy transition” and “energy markets” are summarised. Trends, problems and prospects of energy transition are revealed. Both pan-European trends and the dynamics of transition in specific countries (Germany, France and Great Britain) are presented. It is noted that the triangle of sustainable development, which is “economy — ecology — society”, needs a powerful media component to ensure public discussion and social approval of the latest energy technologies. It has been proved that the energy turn provides sufficient information support for society to adapt to alternative energy sources and allows key actors to make informed policy decisions. The role of solutions journalism in the implementation of sustainable development goals, including the transition of the society to renewable energy, is pointed out. It is noted that solutions journalism, as a new direction of media activity, corresponds to the interpretive contextual function of journalism, which provides coverage of productive precedents for solving social problems in different countries. The role of the media in popularisation of such precedents is shown. The tools of solutions journalism used in the European countries are indicated, namely engaging the expert community, providing positive forecasts, appealing to the productive experience of other countries, covering the political side of the issue and opportunities for savings through the transition to alternative energy sources, and promotion of green technologies.

Коммуникация: проблема снижения качества понимания

В статье рассмотрен феномен «коммуникация» как селекция трех составляющих: информация, сообщение, понимание. Внимание уделено раскрытию феномена «понимание», которое появляется/не появляется в коммуникативном акте. Статья рассматривает особенности коммуникативного акта как такового и вычленяет его наиболее специфичные характеристики. Также рассмотрены различные факторы влияния на передачу информации, а именно кратко представлены коммуникативные барьеры, которые, собственно, и обеспечивают определенное качество передачи информации. Наглядно показано, что невозможно передать и принять одну и ту же информацию без искажения. Фактически общая вариабельность «зашита» в процесс коммуникации. Процесс коммуникации не до конца изучен, и изменить общую вариабельность человеку будет достаточно сложно. Зато с помощью формулы смысла можно найти варианты уменьшения специальной вариабельности. В современном мире специальная вариабельность за счет различных информационных процессов в социуме приобретает невиданные масштабы. Смыслы теряются, и не происходит понимание между людьми в коммуникационных актах. Учитывая же, что современный мир накопил тома заблуждений и ошибочных установок, вероятно, необходимо серьезно отнестись к задаче формирования нового механизма проверки данных, который будет способен найти общее в рассуждениях, вписать данные в единые, но индивидуальные модели понимания и познания. Также необходимо разработать новые системы самопроверок и коллективных сверок полученных результатов с целью повышения запаса смысловой прочности и повышения качества понимания информации. Так, в статье рассмотрены механизмы улучшения качества понимания через применение алгоритмов инфоведения с целью снижения специальной (особой) вариабельности коммуникации. Подобная работа направлена на повышение запаса смысловой прочности как основного фактора повышения качества понимания. Задачи, связанные с повышением смыслового запаса прочности, могут решаться как с помощью сугубо индивидуальной работы, так и в коллективных моделях обучения.

Архітектоніка копірайтингового тексту

Український ринок копірайтингу наразі перебуває на етапі остаточного становлення та активного розвитку, і на ньому відчувається велика потреба саме в україномовних копірайтингових текстах, оскільки на державному рівні ухвалено низку документів, у яких зазначено, що будь-який інтернет-ресурс у межах України повинен функціонувати українською або мати повноцінну україномовну версію. Законодавча підтримка суттєво розширила межі українського копірайтингу та сформувала попит на кваліфікованих професіоналів у сфері текстотворення. Сьогодні світові тенденції та інновації в царині копірайтингу поширюються в українському медіапросторі безпосередньо — без посередництва чи запозичення зі сфери російського копірайтингу. Пропонуємо визначати «копірайтинг» як вид професійної діяльності, спрямований на створення оригінальних текстів інформаційного, іміджевого, рекламного характеру в текстовому, аудіо- та відеоформаті. Копірайтинговий текст — оригінальний текст, створений професійним копірайтером, що має рекламні, інформаційні, презентаційні, іміджеві та маркетингові функції й виконує функцію просування творів/послуг/компаній/осіб, спрямований на певну цільову аудиторію. Мережа Інтернет — середовище, що сприяє виникненню комунікації чи певної взаємодії між замовниками та виконувачами, щодня зростає кількість спеціалізованих/тематичних/інформаційних ресурсів, які мають бути наповнені відповідним контентом. Для створення та ефективного функціонування будь-якої платформи необхідні знання щодо видів копірайтингових текстів, їх призначення, функцій, особливостей побудови та подальшої оптимізації задля якісного просування в мережі.

Інфодемія як метод маніпуляції на телеканалах 1+1, СТБ, ICTV, ІНТЕР

Розвідка присвячена вивченню національних аспектів формування інфодемії у зв’язку з суспільно-політичною ситуацією в країні, що виникла на тлі пандемії COVID-19. Це явище розглянуто як основа маніпулятивного впливу на суспільну свідомість. Сучасні телеканали є структурами, які оперативно отримують інформацію, аналізують її на предмет актуальності, можуть «дозувати» її обсяги та коригувати зміст. Контроль за інформацією та спосіб її інтерпретації дозволяє маніпулювати масовою свідомістю, створювати модель суспільної поведінки, що запрограмована та бажана для окремих груп, які прагнуть досягти різних цілей, як правило, політико-економічного характеру. Маніпулятивні технології (посилання на анонімний авторитет, емоційний резонанс, буденна розповідь, ефект присутності, стереотипізація тощо), а також соціально-психологічна природа поширення інформації, дозволяють говорити про високий потенціал телебачення як інструменту управління суспільством і небезпеки недостовірної інформації, а також її «ангажованого трактування». У такий спосіб, саме політичний компонент інфодемії визначає суть її національної версії та свідчить про соціальну безвідповідальність олігархічних сил та телеканалів, які їх обслуговують, транслюючи дезінформацію про поширення вірусу та боротьбу українського уряду за здоров’я громадськості. Для ефективної боротьби з поширенням цього явища держава повинна вжити відповідних заходів, сприяти створенню справді незалежного ЗМК, здатного об’єктивно оцінювати та подавати новину, формувати в Україні інформаційний простір, в основі якого лежить вимога правдивості, об’єктивності, плюралізму щодо достовірності фактів та аргументів, переданих суспільній свідомості. У результаті дослідження зроблено висновок, що унікальність українського варіанту інфодемії полягає в тому, що цей інструмент всеукраїнські телевізійні канали використовують не для підвищення власних рейтингів та прибутків, а для маніпуляції свідомістю громадян та отримання електоральної підтримки в політичній боротьбі, яку ведуть у країні олігархічні клани.

Transformation of the media reception of the presidency institute in Ukraine (based on the materials of European newspapers)

The research is dedicated to the study of the process of transformation of media reception of the Institute of the Presidency of Ukraine based on the articles published by the European newspapers on their websites during the year 2019. Particular attention was paid to the key substantive concepts that underpinned the media discourse of the British, French and German press during the election and post-election periods.In the process of study, the method of conceptual analysis, which allowed to reveal the core and peripheral meanings of the concepts under study as well as point to key concept compounds and capture the phenomenon of concept separation under conditions of changing reference situation was used. The phenomenon of content homogenization, which is now the characteristic of Western media discourse was also considered. We have confirmed its manifestations by almost complete convergence of conceptual representations presented in the media systems of Britain, Germany and France. In the article the concept of presidency in Ukraine, represented by the name of V. Zelensky, is under exploration. Carrying out the conceptual analysis, we first identified the reference situation that caused the actualization of the concept, and paid attention to the extra-linguistic factors of its change in the media discourse. In the process of study, the following frequently used concepts to denote President Zelensky, which represented the atypical character of the Ukrainian incumbent presidency, were found: “political newcomer,” “newcomer to politics who came from show business,” “politician newcomer,” “television clown,” “Ukrainian television comedian,” “cabaret artist,” “joker,” etc.We have also stated the process of transformation from personal, negatively connotated to institutional concepts with a neutral core sense. We particularly pointed to the separation of stereotypical conceptual connections of “president-comedian,” first by introducing the predicate “former” and actualization of the combination “president-former comedian” and later by approving new semantic connections. We also pointed to the negative role of the Ukrainegate concept, which manifested Ukraine’s minor role on the international arena.

Nikkei as a complete cross-media system

The scientific paper is devoted to the cross-media system which is built around Japanese economic newspaper Nikkei. The work considers the phenomenon of cross-media, the preconditions of its establishment in Japan, and its functioning with complete Nikkei cross-media platform as an example. Research shows how traditional Japanese daily press evolves into cross-media. The academic work considers the peculiarities of the most influential economic newspaper Nikkei, its history, topics and different channels through which the audience consumes information within the cross-media system. In addition, the author analyzes the circulation of various editions of the newspaper, tracing its changes from 2012 to 2019. The article analyzes how the newspaper builds a cross-media platform around print media, online publications, television, radio, information networks, participation in educational projects and exhibitions, and the introduction of augmented reality elements. The research compares cross-media categories by Gary Hayes with Nikkei cross-media elements, illustrating each category. The author also considers how Nikkei enters the global market, analyzes the processes of globalization and digitization of Japanese media model. The author defines the relationship between the development of online cross-media elements and the steady decline of the print circulations. The results of the work can be used for the further studies of Japanese media theory in domestic and foreign scientific discourses.

Освітні вектори у сфері видавничої справи та редагування

У статті здійснено спробу проаналізувати організацію та результати проведення навчальної практики, що є важливою складовою у процесі підготовки майбутніх фахівців із видавничої справи та редагування, для студентів, які навчаються за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти. Європейська спрямованість освіти в Україні передбачає не лише приведення до єдиного стандарту освітніх програм, а й належну професійну підготовку спеціалістів, які могли б згодом реалізувати набуті знання та навички у будь-якій європейській країні. Попри існуючі відмінності в технічному оснащенні видавничих підприємств у Європі та в Україні, особливо розташованих в провінції, є певний комплекс знань та умінь, які дозволять майбутнім фахівцям у сфері видавничої справи адаптуватися до новітнього друкарського устаткування, зреалізувати набуті навички у подальшій практичній роботі.Викладачі, які працюють на факультеті систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, докладають чималі зусилля для того, щоб подати студентам об’ємні знання як про історію соціальних комунікацій – причому не лише в межах української парадигми, а й світової, – так і про сучасні тенденції розвитку засобів мас-медіа, включаючи всі їхні форми та виявлення.У фокусі уваги викладачів знаходиться і такий важливий елемент освітнього процесу, як практика студентів, яку можна визначити як одну з форм або один із методів навчання, орієнтованих не лише на засвоєння певної суми знань, а й на здобуття відповідних умінь та навичок. Саме питання організації та результатів практичної підготовки майбутніх спеціалістів ми спробуємо актуалізувати у пропонованій роботі. Як приклад реалізації навчально-методичних пошуків в організації навчального процесу та заохочення студентів до самостійної роботи у царині видавничої справи, її історії та розвитку в Україні розглядається бібліографічний словник-довідник «Видавнича справа Придніпров’я в іменах: історія та сучасність», укладений викладачами факультету разом зі студентами за результатами проходження навчальної практики.Зазвичай знання з історії видавничої справи студенти одержують в університетських аудиторіях та студіюючи відповідні вишівські підручники, але зміст підручників формує загальне уявлення про розвиток видавництв та друкарень на різних історичних етапах, і ці знання залишаються у теоретичному підґрунті професії, тобто інформацією зі спеціальної навчальної літератури. Зовсім інша справа, коли студенти збирають матеріали з історії видавництв, видань та видавців, яка стосується того регіону, в якому вони живуть. Власноручно зібрана та впорядкована інформація міцно закарбовується у пам’яті, а також суттєво розширює уявлення про культурні та історичні процеси, що відбувалися в одній з українських культурних провінцій – на Придніпров’ї.