scholarly journals Caracterización de propóleos provenientes del municipio de Caldas obtenido por dos métodos de recolección

2012 ◽  
pp. 2861-2869
Author(s):  
Julián Martínez G ◽  
Carlos Garcia P ◽  
Diego Durango R ◽  
Jesús Gil G
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Apis Mellifera ◽  
Colletotrichum Acutatum ◽  
Penicillium Sp ◽  
Aspergillus Sp

RESUMENObjetivo. Determinar las características fisicoquímicas y la actividad antimicrobiana de propóleos de Apis mellifera, provenientes del municipio de Caldas, obtenidos por dos métodos de recolección. Materiales y métodos. Se utilizaron dos métodos de recolección: de raspado y trampa plastica. Se estableció el contenido de cera, ceniza, material insoluble y resina de los propóleos crudos. Al extracto etanólico de los propóleos se les determinó el perfil cromatográfico (GC-MS) y el espectro UV; además, se evaluó la actividad antimicrobiana in vitro frente a hongos (Aspergillus sp., Penicillium sp., Colletotrichum acutatum y C. gloesporioides), y bacterias (Salmonella tiphy, Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus y Escherichia coli). Resultados. El material obtenido mediante malla matrizada presentó un perfil químico amplio, buena actividad antimicrobiana y mejores parámetros de calidad, de acuerdo con estándares establecidos por normas internacionales que los propóleos obtenidos por el método de raspado. Además, pudo observarse que la acción antimicrobiana de los propóleos fue dependiente de la concentración del extracto y del hongo o bacteria evaluada. Conclusiones. La composición química y la actividad antibacteriana y antifúngica de los propóleos están relacionadas con el método de recolección. El presente estudio aporta información para la selección de la técnica de cosecha del propóleo de acuerdo con la aplicación que se desee dar.

scholarly journals Actividad antifúngica de propóleos obtenidos en tres provincias de Cuba sobre hongos contaminantes en cultivo de tejidos vegetales

2014 ◽  
Vol 23 (6) ◽  
pp. 3-9
Author(s):  
René Dionisio Cupull-Santana ◽  
Remigio Cortés-Rodríguez ◽  
Ervelio Eliseo Olazábal-Manso ◽  
Carlos Alberto Hernández Medina
Keyword(s):  
Apis Mellifera ◽  
Penicillium Sp ◽  
Trichoderma Sp ◽  
Fusarium Sp ◽  
Aspergillus Sp

La investigación se realizó con el objetivo de evaluar las características fisicoquímicas y la actividad antifúngica de propóleos de Apis mellifera, provenientes de las provincias de Villa Clara, Cienfuegos y Sancti Spíritus, Cuba. Se utilizó el método de recolección por raspado y se estableció el contenido de cera, ceniza, material insoluble y resina de los propóleos crudos. Además, se evaluó la actividad antimicrobiana in vitro frente a los hongos Aspergillus sp., Penicillium sp., Fusarium sp., Trichoderma sp., Colletotrichum sp. y Monilia sp.; los extractos presentaron alta actividad antifúngica en un amplio rango de concentraciones; además, los parámetros fisicoquímicos presentaron valores semejantes y dentro de los establecidos por regulaciones internacionales.

scholarly journals Polyurethane Microstructures-a Good or Bad in vitro Partner for the Isoflavone Genistein?

2015 ◽  
Vol 10 (6) ◽  
pp. 1934578X1501000 ◽  
Author(s):  
Corina Danciu ◽  
Florin Borcan ◽  
Codruta Soica ◽  
Istvan Zupko ◽  
Erzsébet Csányi ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Candida Albicans ◽  
Salmonella Enteritidis ◽  
Practical Application ◽  
Preliminary Study ◽  
Micro Structures

In recent years polyurethane microstructures (PM) have gained increasing attention in the pharmaceutical field due to the importance of their practical application. Since finding that such a formulation with genistein could improve its applications, we have conducted a preliminary study regarding the in vitro antiproliferative (MCF7, MDA-MB-231 and T47D) and antimicrobial ( Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis (D), Bacillus subtilis, B. cereus, and Candida albicans) activity in order to test whether polyurethane micro structuresre present a good option for further modulation of genistein's bioavailability. It was concluded that the polyurethane micro structures are a bad in vitro partner for the isoflavone genistein.

A Study of 3-Substituted Benzylidene-1,3-dihydro-indoline Derivatives as Antimicrobial and Antiviral Agents

2009 ◽  
Vol 64 (3-4) ◽  
pp. 155-162 ◽  
Author(s):  
Süreyya Ölgen ◽  
Semiha Özkan
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Antiviral Agents ◽  
Candida Krusei ◽  
Mueller Hinton ◽  
Antibacterial And Antifungal ◽  
Ampicillin Trihydrate

3-Substituted benzylidene-1,3-dihydro-indoline derivatives were tested for their in vitro antibacterial activity against the Gram-negative bacteria Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, and the Gram-positive bacteria Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, and for their their in vitro antifungal activity against Candida krusei and Candida albicans. The minimum inhibitory concentration (MIC) values were determined by the 2-fold serial dilution technique in Mueller Hinton broth and Sabouraud dextrose agar using antibacterial and antifungal assays, respectively. For comparison of the antimicrobial activity, rifampicin, ampicillin trihydrate, gentamicin sulfate, and ofloxacin were used as reference antibacterial agents, and fl uconazole and amphotericin B were employed as reference antifungal agents. The most active compound 10 showed notable inhibition against Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, and Candida krusei. Compounds 1 and 6 were found slightly effective against Klebsiella pneumoniae and Escherichia coli. In addition, compounds 13 and 14 showed inhibition against Bacillus subtilis and Staphylococcus aureus. Indole derivatives were also tested in vitro for replication of the HepAD38 cell line and compared with lamivudine (3TC, L-2′,3′-dideoxy-3′-thiacytidine). The IC50 values of the compounds were found to be >1000 μM against HBV except for compound 13 which exhibited activity with an IC50 value of 500 μM.

scholarly journals Composición química del aceite esencial de Petroselinum crispum (Mill) Nyman ex A.W. Hill “perejil” y determinación de su actividad antibacteriana

2012 ◽  
Vol 15 (2) ◽  
pp. 78-83
Author(s):  
Reider Vivanco T ◽  
Enrique León S ◽  
Américo Castro L ◽  
Norma J Ramos C
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Petroselinum Crispum

El estudio tuvo como objetivo analizar la composición química del aceite esencial de las hojas de Petroselinum crispum (Mill) Nyman ex A.W. Hill “perejil” y determinar su actividad antibacteriana. El aceite esencial se obtuvo tratando 20 kg de hojas frescas con un equipo de destilación por arrastre con vapor de agua; obteniéndose cuatro mililitros y un rendimiento de 0,02 por ciento v/p. En el análisis cualitativo se analizó su solubilidad en solventes orgánicos; los componentes químicos se determinaron por cromatografía de Gases/ Espectrometría de Masas (CG/EM), lográndose la elucidación de los siguientes compuestos: 1R-α-pineno, β-pineno, β-felandreno, p, α-dimetil estireno, (E)-2-caren-4-ol, 1,3-benzodioxol, 4-metoxi-6-(2-propenil)-, y 1,3-benzodioxol,4,7-dimetoxy-5-(2-propenil)-. La determinación de la actividad antibacteriana in vitro, se realizó por el método de difusión en agar, demostrándose actividad significativa frente a Staphylococcus aureus ATCC 25933 y Staphylococcus epidermidis cepa clínica, a las concentraciones de 100 y 50 por ciento; y para Pseudomonas aeruginosa ATCC 2783 a la concentración de 100 por ciento, teniendo de poca a ninguna actividad frente a Bacillus subtilis y Escherichia coli. Los resultados obtenidos muestran que el aceite esencial de Petroselinum crispum (Mill) Nyman ex A.W. Hill “perejil” presenta actividad antibacteriana.

scholarly journals ВИЗНАЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО ЕКСТРАКТУ ГУСТОГО

2019 ◽  
pp. 104-110
Author(s):  
E. A. Parashchuk ◽  
N. I. Tkachuk ◽  
S. M. Marchyshyn ◽  
H. R. Kozyr
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Candida Albicans ◽  
E Coli

Мета роботи. Визначення антимікробної активності бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого. Матеріали і методи.  Oб’єктoм для дoслідження обрано бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий (БЕГ-1, одержаний екстрагуванням 75 % етанолом і БЕГ-2, екстрагент 85 % етанол). В якості тест-культур використовували 5 музейних штамів: грампозитивні мікроорганізми Staphylococcus aureus АТСС 6538, спорову культуру Bacillus subtilis АТСС 6633, грамнегативну культуру Escherichia coli АТСС 25922 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027. Антифунгальну дію з’ясовували відносно Candida albicans АТСС 885-653. Бактеріостатичні властивoсті дoсліджуваних oб’єктів встанoвлювали за результатами росту еталонних штамів мікроорганізмів у нативному водному розчині бедринцю та в розведені 1:2 та 1:4 в м'ясо-пептонному бульйоні; бактерицидні – за відсутністю росту вмісту пробірок із розведенням екстракту на щільних пoживних середoвищах (м’ясо-пептонний агар – МПА) для грампозитивних мікроорганізмів S. aureus, B. subtilis, для грамнегативної культури E. coli, P. аeruginosa. Агар Сабуро використовували для дріжджеподібних грибів роду Candida (C. аlbicans). Результати й обговорення. Бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий має широкий спектр антибактеріальної активності. Нативний екстракт БЕГ-1 по відношенню до тест-штамів S. aureus, B. subtilis, C. аlbicans проявляв бактерицидну дію. Бактеріостатичну дію він проявляв до P. aeruginosa, а по відношенню до E. coli антимікробного ефекту не виявлено. Екстракти в розведені 1:2 та 1:4 проявили бактерицидну дію відносно B. subtilis, бактеріостатичну – до S. aureus, C. albicans і не виявлено протимікробної дії до E. coli та P. aeruginosa. Нативний зразок БЕГ-2 по відношенню до усіх досліджуваних 5 тест–штамів проявив бактерицидну активність; у розведені 1:2 та 1:4 проявляв бактерицидну та бактеріостатичну дію відносно S. aureus, B. subtilis, C. albicans. Антимікробна дія по відношенню до E. coli та P. aeruginosa не виявлена. Антимікрoбну активність нативного бедринцю ломикаменевого екстракту густого також вивчали у дoслідах in vitro методом дифузії в агар –  метод “колодязів”. Штами S. aureus, C. albicans, B. subtilis, P. aeruginosa, E. coli проявили чутливість до нативного бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого. Грампозитивні бактеріальні штами S. aureus,а також гриби C. albicans, B. subtilis є найбільш чутливими до  БЕГ-2, а БЕГ-1 проявляв порівняно меншу чутливість. Грамнегативні культури P. aeruginosa та E. coli також проявили помірну чутливість до  БЕГ-1, але значно більшу чутливість до БЕГ-2. Висновки. 1. Експериментально встановлено, що обидва досліджувані зразки бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракту густого проявляють антибактеріальну активність. 2. Бедринцю ломикаменевого підземних органів екстракт густий проявляв більш виражену антимікробну активність по відношенню до грампозитивної мікрофлори, тому є перспективним для створення лікарського засобу з антимікробними властивостями.

scholarly journals Atividade antimicrobiana dos extratos metanólicos de diferentes espécies do gênero Lippia

2021 ◽  
Vol 10 (9) ◽  
pp. e22610918051
Author(s):  
Soraya Castro Trindade ◽  
Jurandi Nery Pereira-Filho ◽  
Laerte Oliveira Barreto Neto ◽  
Thais Brito de Oliveira Moura ◽  
Antonio Pedro Fróes de Farias ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Candida Albicans ◽  
Candida Glabrata ◽  
Micrococcus Luteus ◽  
Salmonella Choleraesuis

As espécies do gênero Lippia (Verbenaceae) possuem diversas moléculas bioativas, oriundas do seu metabolismo secundário, que apresentam atividade antimicrobiana, analgésica, antifúngica e imunomoduladora. Este estudo teve como objetivo avaliar a atividade antimicrobiana in vitro do extrato metanólico das folhas de L. alnifolia, L. origanoides, L. insignis e L. thymoides frente a microrganismos de importância clínica.  Foi realizada uma triagem fitoquímica dos extratos das plantas e a avaliação da atividade antimicrobiana pelo método de difusão em disco, além da determinação da concentração inibitória mínima (MIC) frente às bactérias Bacillus subtilis, Escherichia coli, Micrococcus luteus, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus e Salmonella choleraesuis, e os fungos Candida albicans e Candida glabrata. A presença de saponinas, terpenos, esteroides, cumarinas, ácidos fenólicos e flavonoides foi observada na análise fitoquímica. Os extratos metanólicos das folhas de L. alnifolia, L. origanoides e L. insignis apresentaram atividade antimicrobiana contra todas os microrganismos testados. O extrato metanólico da L. thymoides apresentou atividade antimicrobiana frente aos microrganismos M. luteus, P. aeruginosa, S. aureus, C. albicans e C. glabrata. A maioria dos extratos apresentou atividade bacteriostática e todos os extratos apresentaram atividade fungistática para C. albicans e fungicida para C. glabrata. A utilização dos extratos de Lippia pode ser uma alternativa viável no tratamento de doenças infecciosas de origem bacteriana e fúngica.

Synthesis of Some Novel Quinolinols with In-vitro Antimicrobial, and Antioxidant Activity

2020 ◽  
Vol 16 (4) ◽  
pp. 514-520
Author(s):  
Marwa A. Sh. Shehab ◽  
Mohamed El-Naggar ◽  
Rabab A. Ismail ◽  
Hala M. El Kafrawy ◽  
Amira Abood ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Antioxidant Activity ◽  
Candida Albicans ◽  
Aspergillus Niger ◽  
Mannich Bases ◽  
Klebsiella Pneumonia ◽  
Good Activity ◽  
Penicillium Sp

Background: Amongst the quinolone core structures, 8-hydroxyquinoline (8-HQ or quinolinol) stands out as the greatest frequently used therapeutic moietiy. This includes the most critical molecules in medicinal chemistry. Quinolinol remains a broad-spectrum ligand capable of chelating to a large number of metal ions. Methods: The synthesized quinolinols Mannich bases were screened for their in vitro antimicrobial activity against Staphylococcus aureus (ATTCC 6538), Escherichia coli (ATTCC 7839), Klebsiella pneumonia (ATCC10131). The antifungal activity of the prepared compounds was assessed against Candida albicans (10231), Aspergillus niger and Penicillium sp. The antioxidant activity of the established compounds was assessed by means of α, α-diphenyl-β-picrylhydrazyl (DPPH) free radical scavenging method. Results: The antimicrobial outcomes indicated that all the synthesized compounds excluding 5 and 9b displayed reasonable antibacterial activity against Staphylococcus aureus (ATTCC 6538) and Escherichia coli (ATTCC 7839) with an inhibition zones ranging from 13 to 23 mm. However, in the case of Klebsiella pneumonia (ATCC10131) only compound 6 did not show any activity. The results also indicated that compounds 2b and 3 were the most potent antibacterial compounds against the verified strains with minimum inhibitory concentration (MIC) values ranging from 0.05 to 0.5mg/ml. In the antifungal assay, all compounds showed good activity against Candida albicans (10231) except compounds 5 and 9b. However, in the case of Aspergillus niger and Penicillium sp. only compounds 2b and 3 showed good activity. In the antifungal assay, MIC values for compounds 2b and 3 ranged from 0.25 to 2.5 mg/ml against the specified fungal strains. The antioxidant activity was assessed using the DPPH scavenging activity method. The results indicated that 2b was the most active among all tested compounds, with almost double the antioxidant activity as compared with that of trolox (positive control). Conclusion: In this work, we describe the synthesis of new Mannich bases comprising 8-HQ (1) and its derivative (8). The resulted Mannich bases of type 2 were used in transamination reactions with hydrazine and hydrazine derivatives. The structures of the newly synthesized Mannich bases were confirmed based on the NMR spectroscopic data and elemental analysis. Antimicrobial and antioxidant activities were also assessed.

Βιοτεχνολογική αξιοποίηση και παραγωγή προϊόντων υψηλής προστιθέμενης αξίας από το ιπποφαές (Hippophae rhamnoides L.) και τα παραπροϊόντα οινοποίησης

2016 ◽  
Author(s):  
Αλεξάνδρα Μοσχονά
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Response Surface Methodology ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Hippophae Rhamnoides ◽  
Hippophaë Rhamnoides ◽  
Cox 2 ◽  
Hippophae Rhamnoïdes L ◽  
Cox 1

Οι φαινολικές ενώσεις, λόγω των ευεργετικών επιδράσεών τους στην ανθρώπινη υγεία, βρίσκονται στο κέντρο της προσοχής των επιστημόνων και των ερευνητών σε ολόκληρο τον κόσμο. Το κύριο ενδιαφέρον εστιάζεται στη διαδικασία εκχύλισης αυτών των συστατικών από διάφορες πηγές, στις οποίες τα φαινολικά συστατικά είναι οι κυρίαρχοι δευτερογενείς μεταβολίτες. Από τη διαρκή μελέτη της βιβλιογραφίας, προέκυψε ότι έχει ερευνηθεί ένα ευρύ φάσμα δράσεων των πολυφαινολών και τα αποτελέσματα αναδεικνύουν αυτή την ομάδα μορίων ως αντιοξειδωτικά και σε πολλές περιπτώσεις αντιμικροβιακά, καθιστώντας την περαιτέρω διερεύνηση αναγκαία.Παράλληλα, υπάρχει ένα διαρκώς αυξανόμενο ενδιαφέρον για την εκμετάλλευση των αποβλήτων αγροτοβιομηχανίας και συγκεκριμένα της οινοποίησης, καθώς αυτά μπορούν να αποτελέσουν εναλλακτικές πηγές για την απομόνωση φαινολικών ενώσεων. Τα κυριότερα απόβλητα της βιομηχανίας παραγωγής οίνου, ερυθρού και λευκού, είναι οι οινολάσπες και τα στέμφυλα, το μεγαλύτερο μέρος των οποίων μέχρι σήμερα, παραμένει αναξιοποίητο και αποβάλλεται χωρίς καμία επεξεργασία στο περιβάλλον ή χρησιμοποιείται ως λίπασμα στις καλλιέργειες αμπέλου. Το ιπποφαές (Hippophae rhamnoides L.) επίσης, είναι από την αρχαιότητα γνωστό ως ένα από τα σπουδαιότερα φυτά και ο καρπός του εμφανίζει μία πληθώρα ευεργετικών συστατικών, μεταξύ των οποίων και οι φαινολικές ενώσεις. Πρόσφατα έχει κερδίσει ξανά την παγκόσμια προσοχή και κατατάσσεται στα λεγόμενα “υπερτρόφιμα” (super foods), ενώ σημαντικό μέρος της έρευνας στρέφεται στην αξιοποίηση και χρήση των συστατικών του καρπού του ιπποφαούς στα «λειτουργικά τρόφιμα».Με βάση τα παραπάνω, στην παρούσα διατριβή, αρχικά επιλέχθηκε να πραγματοποιηθεί προσδιορισμός του φαινολικού περιεχομένου του αποξηραμένου καρπού του ιπποφαούς (προέλευσης Ρουμανίας) και των αποβλήτων της οινοποίησης. Τα παραπροϊόντα της οινοποίησης, προήλθαν από το “Κτήμα Γεροβασιλείου”, στο πλαίσιο του ερευνητικού προγράμματος «ΣΥΝΕΡΓΑΣΙΑ 2011», το οποίο εδρεύει στην Επανομή της Θεσσαλονίκης και συγκεκριμένα ήταν λευκά στέμφυλα και οινολάσπη, προερχόμενη από το στάδιο της 1ης απολάσπωσης της διαδικασίας οινοποίησης λευκών σταφυλιών, από σταφύλια ποικιλίας “Μαλαγουζιά” και ερυθρά στέμφυλα, από σταφύλια ποικιλίας “Syrah”. Όλα ήταν εσοδείας 2013, 2014 και 2015. Για την παραλαβή των ολικών φαινολικών, αρχικά επιλέχθηκε η μέθοδος της εκχύλισης σε θερμοστατούμενο λουτρό υπερήχων, με διάφορους διαλύτες, και ακολούθησε βελτιστοποίηση της διαδικασίας αυτής, με τη μεθοδολογία των επιφανειών απόκρισης (Response Surface Methodology-RSM). Σκοπός της βελτιστοποίησης ήταν η παραλαβή της μέγιστης ποσότητας φαινολικών ενώσεων (mg/g), με τη μέγιστη αντιοξειδωτική δράση (%).Ακολούθησε η εκλεκτική παραλαβή φαινολικών ενώσεων από τα παραπάνω παραπροϊόντα οινοποίησης και τον καρπό του ιπποφαούς, επιλέγοντας δύο μεθόδους επίσης γρήγορες και οικονομικές, όπως έιναι αυτή της προσρόφησης με διαδοχική εκρόφηση και η μέθοδος του εγκλεισμού σε διάφορα συστήματα υδροπηκτών.Τα προσροφητικά υλικά που επιλέχθηκαν ήταν οργανικά και ανόργανα, όπως οι ρητίνες (XAD-2, -7 και -16), ο ενεργοποιημένος άνθρακας, η στάχτη, το άγαρ, ο ζεόλιθος και το οξείδιο του αργιλίου (αλουμίνα). Τα υλικά αυτά μελετήθηκαν για την προσροφητική τους ικανότητα σε φαινολικές ενώσεις χωρίς καμία επεξεργασία, αλλά και έπειτα από κατάλληλη κατεργασία. Τα καλύτερα αποτελέσματα επιτεύχθηκαν με τη χρήση του κατεργασμένου ζεόλιθου και της κατεργασμένης αλουμίνας. Για τη βελτιστοποίηση της προσρόφησης στα υλικά αυτά, μελετήθηκε η επίδραση που είχαν διάφοροι παράγοντες, όπως το pH (2.0-10.0), η συγκέντρωση του προσροφητικού υλικού (5-50 g υλικού/L εκχυλίσματος) και η επίδραση του χρόνου (0-120 min) στη διαδικασία της προσρόφησης και στην τελική παραλαβή των φαινολικών. Μετά την προσρόφηση, ακολούθησε η διαδικασία της εκρόφησης για την ανάκτηση και παραλαβή των φαινολικών ενώσεων από την επιφάνεια του στερεού προσροφητικού. Μελετήθηκαν διάφορα διαλύματα εκρόφησης, όπως το υδροχλωρικό οξύ, το κιτρικό οξύ, ένα διάλυμα αιθανόλης 95% και τέλος, το υδροξείδιο του νατρίου. Επίσης, μελετήθηκε η επίδραση του χρόνου στην εκρόφηση (0-120 min).Ακολούθησε ο εγκλεισμός των φαινολικών ενώσεων από τα εκχυλίσματα, σε τρία διαφορετικά συστήματα υδροπηκτών, τα οποία ήταν πηκτή αλγινικού ασβεστίου, πηκτή αλγινικού ασβεστίου και πολυαιθυλενογλυκόλης (PEG) και τέλος σε πηκτή αλγινικού ασβεστίου και χιτοζάνης. Τα υψηλότερα ποσοστά εγκλεισμού (55-95,8%) επιτεύχθηκαν με τη χρήση αλγινικού ασβεστίου και χιτοζάνης σε αναλογίες συγκεντρώσεων 1:3 % w/v. Μελετήθηκαν διάφορα διαλύματα, για την αποδέσμευση των φαινολικών ενώσεων από τα σφαιρίδια της κάθε πηκτής, όπως αιθανόλη 70% σε θερμοκρασία δωματίου (25 οC) και υπό ήπια θέρμανση (40 οC), με απλή ανάδευση και σε λουτρό υπερήχων, διάλυμα κιτρικού νατρίου και τέλος, διάλυμα υδροχλωρικού οξέος. Έγινε επίσης, κινητική μελέτη της αποδέσμευσης, από την οποία προέκυψε ότι η καλύτερη ανάκτηση φαινολικών επιτεύχθηκε με το υδροχλωρικό οξύ (έως 45%) στις πρώτες 6 ώρες.Σε όλες τις παραπάνω περιπτώσεις έγινε ανάλυση και ταυτοποίηση των φαινολικών ενώσεων που περιέχονται τόσο στα αρχικά εκχυλίσματα, όσο και στα διάφορα κλάσματα και ενώσεις αυτών, που παραλήφθηκαν από τις διαδικασίες εκλεκτικής απομόνωσης. Η ανάλυση πραγματοποιήθηκε με υγρή χρωματογραφία υψηλή απόδοσης (HPLC) και με υγρή χρωματογραφία με διαδοχική φασματομετρία μαζών (LC-ESI-MS/MS). Η ταυτοποίηση των φαινολικών ενώσεων βασίσθηκε στο συνδυασμό του χρόνου κατακράτησης, των φασμάτων απορρόφησης UV-Vis και κυρίως των φασμάτων μάζας της αντίστοιχης κορυφής. Επίσης, έγινε σύγκριση, όπου ήταν δυνατή, με τα φάσματα μάζας και την HPLC ανάλυση πρότυπων ενώσεων.Σημαντικό μέρος της διατριβής αποτέλεσε το κομμάτι που αφορά στη μελέτη της βιολογικής δράσης, τόσο των αρχικών εκχυλισμάτων, όσο και των κύριων ανακτηθέντων ταυτοποιημένων συστατικών, των αποβλήτων οινοποίησης, αλλά και του καρπού του ιπποφαούς. Για το λόγο αυτό μελετήθηκαν αρχικά εκτενώς η αντιοξειδωτική δράση, ενάντια στις οξειδωτικές ρίζες DPPH και ABTS, και η αντιβακτηριακή δράση ενάντια τόσο σε κατά Gram θετικά, όσο και σε κατά Gram αρνητικά στελέχη. Συγκεκριμένα, τα βακτήρια που μελετήθηκαν ήταν τα Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis και Bacillus cereus. Τα αποτελέσματα που προέκυψαν ήταν ενδιαφέροντα. Μελετηθήκαν επιπλέον η αντιαιμοπεταλιακή και η αντιφλεγμονώδης δράση, σε πειράματα in vitro, όλων των παραπάνω δειγμάτων. Συγκεκριμένα, η επίδραση των εκχυλισμάτων των αποβλήτων οινοποίησης, αλλά και του καρπού του ιπποφαούς στη συγκολλητικότητα των αιμοπεταλίων του ανθρώπου, σε in vitro πειράματα, προκλήθηκε με κολλαγόνο και διφωσφορική αδενοσίνη (ADP). Τέλος, μελετήθηκε η αναστολή της δραστικότητας των ενζύμων κυκλοοξυγενάση-1 (COX-1) και κυκλοοξυγενάση-2 (COX-2), από όλα τα εκχυλίσματα.Από την αξιολόγηση των βιολογικών δράσεων όλων των δειγμάτων προέκυψαν ενδιαφέροντα συμπεράσματα και προοπτική αξιοποίησης των φαινολικών, ως προϊόντων υψηλής προστιθέμενης αξίας, με εφαρμογές σε βιομηχανίες τροφίμων και φαρμάκων.

scholarly journals Composición química, actividad antibacteriana del aceite esencial de Citrus sinensis L. (Na­ranja dulce) y formulación de una forma farmacéutica

2010 ◽  
Vol 13 (1) ◽  
pp. 9-13
Author(s):  
José R. Juárez ◽  
Américo J. Castro ◽  
José F. Jaúregui ◽  
Jesús V. Lizano ◽  
Mario Carhuapoma ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Citrus Sinensis

El presente estudio tuvo como objetivos, caracterizar los componentes químicos del aceite esencial de Citrus sinensis L. (Naranja dulce), determinar su actividad antibacteriana y formular formas farmacéuticas, principalmente de uso local. El aceite esencial se obtuvo del pericarpio , de la especie seleccionada, utilizando un sistema de hidrodestilación con arrastre de vapor de agua; así mismo, se realizaron los ensayos de miscibilidad y determinación de constantes físicas, como: gravedad específica, índice de refracción y rotación óptica. La composición química se determinó por Cromatografía de Gases/Espectrometría de Masa (CG/EM), destacándose en el cromatograma señales espectrales de identificación en la elucidación de: Limoneno, ß-linalol, decanal y 2(10)-pineno(1S,5S)-(-)-. La determinación de la actividad antibacteriana in vitro se realizó por el método de difusión en agar y en la formación de halos de inhibición contra cepas de microorganismos Gram (+), como: Staphylococcus aureus ATCC 25933 y Staphylococcus epidermidis, demostrando actividad antibacteriana significativa a concentraciones de 100 y 50%, respectivamente; no así con los microorganismos Gram (-): Bacillus subtilis, Escherichia coli y Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853. Estos resul¬tados nos dieron la orientación para diseñar formas farmacéuticas de uso local, formulándose: un gel con base de carbomer, una loción con base de etanol y alcohol isopropílico, así como un colutorio. Los resultados de los estudios de estabilidad de las formu¬laciones, así como de tolerancia e irritabilidad con el tejido humano de los productos nos muestran resultados favorables para su utilización en enfermedades de la piel, como el acné, y en el caso del colutorio como un buen antiséptico bucal. El estudio ha permitido concluir que el aceite esencial de Citrus sinensis L. posee actividad antibacteriana contra cepas de Staphylococcus aureus ATCC 25933 y Staphylococcus epidermidis, además de permitir la elaboración de formas farmacéuticas de uso local.

scholarly journals Actividad antibacteriana de extractos hexánico y etanólico de macroalgas marinas de la Bahía de Ancón, Lima – Perú

2020 ◽  
Vol 31 (2) ◽  
pp. e17829
Author(s):  
Ramón Muñoz A. ◽  
Selma Santome ◽  
Jorge León Q.
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Salmonella Typhimurium ◽  
San Francisco ◽  
Subtilis Atcc ◽  
Bacillus Subtilis Atcc ◽  
Para Determinar

En el presente trabajo se evaluaron las actividades antimicrobianas de extractos etanólicos y hexánicos de nueve especies de macroalgas marinas recolectadas en la zona intermareal de la playa San Francisco, Ancón, de Lima, Perú. La evaluación se realizó in vitro frente a un panel de bacterias estándar Gram positivas (Staphylococcus aureus ATCC 6538, Bacillus subtilis ATCC 6633 y Enterococcus faecalis ATCC 51922) y Gram negativas (Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 9027 y Salmonella Typhimurium ATCC 14028). Los extractos etanólicos fueron de mayor rendimiento (67%) en comparación a los hexánicos (33%), en especial frente a los Gram positivos, siendo el extracto obtenido de Ulva enteromorpha var. intestinalis y U. nematoidea los más activos frente a S. aureus ATCC 6538 (74.1 y 78.2 % de inhibición, respectivamente). Los extractos etanólicos de Cladophora sp y U. nematoidea frente a B. subtilis ATCC 6633 presentaron inhibiciones entre moderada y baja (52.5 y 33%, respectivamente). Los extractos etanólicos de U. enteromorpha y Cladophora sp frente a S. Typhimurium presentaron solo 40% de inhibición. El extracto etanólico de Cladophora sp fue el único que presentó actividad antimicrobiana frente a las cinco cepas bacterianas y fue elegida para determinar la Concentración Mínima Inhibitoria (CMI), que resultó en 12.5 y 25 mg/ml frente a B. subtilis ATCC 6633 y S. aureus ATCC 6538, respectivamente. Se concluye que, la mayoría de las macroalgas estudiadas contienen compuestos inhibitorios, cuyos extractos etanólico y hexánico son capaces de inhibir el crecimiento de bacterias patógenas.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document