Trends and Patterns in Turnaround Strategies

The paper aims to examine the publications on turnaround strategies and identify scientific gaps. Hence, bibliographic couplings of countries, institutions, journals, publications, authors, and co-occurrences of the author keywords were analyzed. Bibliographic methods were employed to examine and visualize the characteristics of the publications with the aid of VOSViewer software. Using 174 articles from the Scopus database, the results revealed that corporate distress, turnaround, organizational decline, turnaround strategies, corporate strategy, financial distress, retrenchment, turnaround strategy, and turnarounds were among the most studied key concepts in this area, The “Journal of Strategy and Management” and “European Management Journal” were the top journals. United States, United Kingdom, and India were the most influential countries. The Fort Hays University and McMurry University were top research institutions. Notably, Huang, Y., Reddy, K.S., and Xie, E. were the most influential authors in this research area. These results will help academicians and practitioners.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Статтю присвячено аналізу результатів апробації засобів ефективного становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів та її складників, перш за все через активізацію процесів особистісного саморозвитку, формування уявлень про себе як професіонала, розвиток когнітивного, емоційно-оцінного, мотиваційного та поведінкового компонентів професійної самоідентичності в цілому. Завдання формувального експерименту з оптимізації професійної самоідентичності психологів включало: 1) розроблення програми оптимізації професійної самоідентичності для майбутніх психологів; 2) приведення неадекватно завищеного рівня самооцінки досліджуваних студентів-психологів під час навчально-професійної підготовки у адекватний стан за допомогою використання програми оптимізації; 3) зниження рівня тривожності та негативно-емоційного переживання майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми; 4) підняття рівня пізнавальної активності майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми. Розроблена тренінгова програма оптимізації становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Вона містила такі активні соціально-психологічні методи: дискусії, рольові ігри, психогімнастичні прийоми, тренінги з домашніми завданнями, методами індивідуальної самостійної роботи. Мета тренінгової програми: коригування рівнів розвитку психолого-педагогічних складових майбутніх психологів у ході становлення їхньої професійної самоідентичності. Завдання тренінгової програми: 1) опанування студентами-психологами знань про професійну самоідентичність, що необхідна для їх ефективної майбутньої діяльності; 2) ознайомлення майбутніх психологів із методами та прийомами діагностики психологічних характеристик особистості, які впливають на становлення професійної самоідентичності; 3) оволодіння вміннями та навичками виконання конкретних професійних завдань, які виникають у процесі здійснення майбутньої діяльності, використовуючи для цього власні професійно значущі якості. Перший модуль був спрямований на підвищення пізнавальної активності майбутніх психологів, другий – на корекцію їхньої самооцінки, а третій – на корекцію їх емоційного стану. Для визначення ефективності програми оптимізації процесу професійної самоідентичності майбутніх психологів, нами було здійснено порівняльний аналіз рівнів розвитку особистісних складових у контрольній та експериментальній групах. Література Бондаренко, О.Ф. (1996). Психологічна допомога особистості. Харків : Фоліо. Будасси, С.А. (1972). Самооценка личности. Практические занятия по психологии. А.В.Петровского (Ред.), (с.30–37). Москва. Варбан, М.Ю. (1998). Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота, 6–7, 80–83. Деркач, А.А., & Селезнева, Е.В. (2007). Акмеология в вопросах и ответах: Учебн. пособие. Москва : МПСИ, Воронеж : НПО МОДЭК. Джемс, У. (1982). Личность. Ю.Б. Гиппенрейтер & А.А. Пузырей (Ред.), Психология личности (с.61–70). Москва : Издательство МГУ. Дружиніна, І.А. (2010). Місце професійної ідентичності та ідентифікації у професійному просторі практичного психолога. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія, 37, 99–108. Харків : ХНПУ. Дубровина, И.В., Акимова, М.К., & Борисова, Е.М. (1995) Рабочая книга школьного психолога. И.В. Дубровиной (Ред.). Москва : Международная педагогическая академия. Євдокімова, О.О. (2009). Психологічні засади вищої технічної освіти. (Монографія). Харків : Нове слово. Зеер, Э.Ф. (2005). Психология профессий (учебное пособие). Москва : Академический Проект, Фонд «Мир». Кокун О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агенство». Кон, И.С. (1980). Психология старшеклассника. Москва : Просвещение. Леонтьев, А.Н. (1975). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Политиздат. Ложкін, Г.В., & Волянюк, Н.Ю. (2008) Професійна ідентичність в контексті маргінальної поведінки. Соціальна психологія, 3, 123–130 Поваренков, Ю.В. (1991).Психология профессионального становления личности (основы психологической концепции профессионализации). Курск : Издательство КГПИ. Рогов, Е.И. (1999). Настольная книга практического психолога (учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп. ). Книга 2: Работа психолога со взрослыми. Москва : Гуманитарное издательство: Центр ВЛАДОС. Семиченко, В.А (2000). Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи (Монографія). І.Я. Зязюн (Ред.). (с. 176–203) Київ : Віпол. Сыманюк, Э.Э. (2005). Психологические барьеры профессионального развития личности. (Монография). Москва : Московский психолого-социальный институт. Шнейдер, Л.Б. (2007). Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы диагностики. Москва : Изд-во Моск. соц.-психол. ин-та. Adamek, R.L. (1971). Social Structure, Identification and Change in Treatment-Oriented Institution. Socialization, 162–188. Barbour, J., & Lammers, J. (2015) Measuring professional identity: a review of the literature and a multilevel confirmatory factor analysis of professional identity constructs. Journal of Professions and Organization, 2(1), 38–60. https://doi.org/10.1093/jpo/jou009 Ely, J.D. (1997). Community and the Politics of Identity: Toward the Genealogy of a Nation – State Concept. Stanford Humanities Review, 5 (2). Режим доступу: http://www.stanford.edu/group/SHR/ Neary, S. (2014). Professional Identity: What I Call Myself Defines Who I am. Career Matters, 2(3), 14–15. Pratt, M., Rockmann, K., & Kaufmann, J. (2006). Constructing Professional Identity: The Role of Work and Identity Learning Cycles in the Customization of Identity among Medical Residents. Academy Of Management Journal, 49(2), 235–262. https://doi.org/10.5465/amj.2006.20786060 Waterman, S. (1982). Identity development from adolescence to adulthood: Anextension of theory and a review. Devel. Psychology, 3 (18), 341–358. https://doi.org/10.1037/0012-1649.18.3.341

CSR in Management Sciences: Is It “a Road to Nowhere”?

Over the years, the idea of corporate social responsibility has attracted the interest both of practitioners and researchers. While a discourse has occurred in the context of the meaning of Corporate Social Responsibility (CSR), there is no extensive analysis of the latest contributions. To address this gap, three objectives have been formulated for the purpose of this paper: to analyse development trends in CSR definitions, to assess the applicability of scientific efforts in the above-mentioned area and to demonstrate future research opportunities and threats based on the state-of-the-art in CSR. An organized literature review and bibliometric methods have been proposed based on 55 articles published in the “Corporate Social Responsibility and Environmental Management Journal”, the top ranked periodical with the highest Impact Factor, from its beginnings to January 2021. This research provides a clear overview of the recent CSR trends that are present in the literature, by pinpointing those works that refer to significant characteristics and indicate future trajectories of CSR in a managerial practical context, particularly important for the effectiveness of future CSR-oriented organizational activities. This paper summarises the existing CSR-related knowledge and constitutes the first attempt to investigate the process of the creation and development of the corporate social responsibility concept from its origins to its contemporary multidimensionality.

PRODUÇÃO ACADÊMICA SOBRE INOVAÇÃO FRUGAL: UMA ANÁLISE BIBLIOMÉTRICA EM PERIÓDICOS INTERNACIONAIS NA ÚLTIMA DÉCADA

Objetivo: Analisar a produção científica na área de Inovação Frugal (IF), nas bases de dados Web of Science e Scopus (CAPES, 2021). Metodologia: A pesquisa é caracterizada como descritiva com abordagem quantitativa e aplicação da técnica bibliométrica. Assim, após definir a técnica e tema, a busca foi realizada nas bases WoS e Scopus por tópico, utilizando os termos “frugal innovation”, com intervalo de tempo de 2010 a 2020, resultando em 306 publicações na WoS e 396 na Scopus. Em seguida, os dados foram organizados na Planilha Excel e após, as publicações foram identificadas nas seguintes categorias: evolução temporal, áreas temáticas, publicações por países, autores e frequência de citações. Por fim, utilizou-se o software VOSViewer para a criação de mapas textuais e clusters de co-citação. Resultados: Destaca-se que a temática de Inovação Frugal vem crescendo em frequência de publicações, destacando-se o ano de 2020. Dentre os resultados, a Índia e Estados Unidos encontram-se entre os primeiros que mais publicam e em nona posição encontra-se o Brasil encontra-se em nona posição. Quanto a area, Gestão, Negócios e Contabilidade tem a primeira posição. Entre os anos de 201 a 2020, somando entre as bases, tem-se o total de 5.281 citações. Originalidade/Valor: O uso da técnica de bibliometria apresenta-se como uma ferramenta relevante para a disseminação do conhecimento científico e tecnológico, possibilitando aos pesquisadores a análise quantitativa, descritiva e prognóstica de publicações realizadas em uma determinada área da ciência. Além disso, este estudo contribui com a disseminação do conhecimento sobre a inovação frugal, que é necessária para países que buscam o desenvolvimento econômico a partir da diminuição do uso de recursos e atendendo uma maior quantidade de pessoas, que antes não tinham acesso a determinados mercados e produtos. Palavra-chave: Inovação, Inovação Frugal, Bibliometria. Baptista, R., Escaria, V.& Madruga, P. (2008). Entrepreneurship, regional development and job creation: the case of Portugal. Small Business Economics, 30(1),49-58. Bhatti, Y. A. (2012). What is Frugal, What is Innovation? Towards a Theory of Frugal Innovation. SSRN Electronic Journal, p. 1-45. Bouchery, Y.; Ghaffari, A.; Jemai, Z. & Fransoo, J. (2016). Sustainable transportation and order quantity: insights from multiobjective optimization. Flexible Services and Manufacturing Journal, 28 (3), 367-396. Crossan, M. M.; Apaydin, M. (2010). A multi‐ dimensional framework of organizational innovation: A systematic review of the literature. Journal of Management Studies, 47 (6), 1154-1191. Drucker, P. F. (2016). Inovação e Espírito Empreendedor: (entrepreneurship): práticas e princípios. tradução de: Carlos J. Malferrari. São Paulo: Cengage Learning. Elia, G.; Margherita, A.& Petti, C. (2016). An operational model to develop technology entrepreneurship EGO-system, International Journal of Innovation and Technology Management, 13 (5),164-182. Hair, J.F.; Tatham, R. L.; Anderson, R. E.& Black, W. C. (1998). Análise multivariada de dados. Tradução Adonai Schlup Sant’Anna e Anselmo Chaves Neto. 5. ed. Porto Alegre: Bookman. Hossain, M.; Simula, H.& Halme, M. (2016) Can Frugal go global? Diffusion patterns of frugal innovations. Technology in Society, 46, 132-139. Jiménez, D. J.; Costa, M. M. & Valle, R. S. (2014). Knowledge management practices for innovation: a multinational corporation‘s perspective. Journal of Knowledge Management, 18 (5), 905-918. Khan, R. (2016). How frugal innovation Promotes Social Sustainability. Sustainability, 8 (1034),1-29. Kunamaneni, S. (2019). Challenges in moving from incremental to radical low-cost innovation in emerging and transition countries: institutional perspectives based on rechargeable battery innovation in China and point-of-use water purification innovation in India. International Journal of Innovation Management, 23(03), 1-36. Leydesdorff, L.& Etzkowitz, H. (1998). The Triple Helix as a model for innovation studies. Science and Public Policy, 25(3), 195-203. Moustaghfir, K.& Schiuma, G. Knowledge, learning, and innovation: research and perspectives. Journal of Knowledge Management, 17(4), 495 – 510. Oliveira, J.& Moraes, K. (2016). Produção do conhecimento na universidade pública no brasil: tensões, tendências e desafios. Educação em Revista. Belo Horizonte, 32(4). Prabhu, J. (2017) Frugal innovation: doing more with less for more, Philosophical Transactions of the Royal Society A, 375 (2095), 375. Quandt, C. O.; Bezerra, C. A. & Ferraresi, A. A. (2015). Dimensions of organizational innovativeness and its impact on innovation performance: proposition and evaluation of a model. Gestão & Produção, 22(4), 873-886. Prahalad, C. K.& Hart, S. L. (2008). The fortune at the bottom of the pyramid. Estratégias e Negócios, Florianópolis, 1(2), 1-23. Radjou, N. & Prabhu, J. (2014). What frugal innovators do. Harvard Business Review, v. 10. Ramos‐Rodríguez, A. R & Ruíz‐Navarro, J. (2004). Changes in the intellectual structure of strategic management research: a bibliometric study of the Strategic Management Journal 1980-2000. Strategic Management Journal, 25, 981-1004. Rao, B. C. (2017). Advances in science and technology through frugality. IEEE Engineering Management Review, 45 (1), 32-38. Schumpeter, J. A. (1934). A Teoria do Desenvolvimento Econômico: Uma Investigação sobre Lucros, Capital, Crédito, Juros e o Ciclo de Negócios, Transaction Publishers, Cambridge. Schumpeter, J. A. (1982). Teoria do desenvolvimento econômico: uma investigação sobre lucros, capital, crédito, juro e o ciclo econômico. Abril Cultural. Simula, H.; Hossain, M. & Halme, M. (2015). Frugal and reverse innovations – Quo Vadis? Current Science, 109 (5), 1567-1572. Tiwari, R. & Herstatt, C. (2012). India-a lead market for frugal innovations? Extending the lead market theory to emerging economies. TIM/TUHH Working Paper, n. 67. Torres, T. Z.; Pierozzi, J. I.; Pereira, N. R. & CASTRO, A. de. Knowledge management and communication in Brazilian agricultural research: An integrated procedural approach. International Journal of Information Management. v. 31, p. 121-127. Weyrauch, T. & Herstatt, C. (2017). What is frugal innovation? Three defining criteria. Journal of Frugal Innovation, 2 (1). Zeschky, M.; Widenmayer, B. & Gassmann, O. (2011). Frugal Innovation in Emerging Markets. Research-Technology Management, 54(4), 38-45.

EDUCAÇÃO CORPORATIVA: ALICERCES CIENTÍFICOS DE UM RECENTE CAMPO DE PESQUISA

Objetivo: A Educação Corporativa é uma temática regida pelo intento das empresas de preencher uma lacuna deixada pelo Estado na educação tradicional. Contudo, trata-se de uma temática recente, tanto nos Estados Unidos, lócus de sua gênese, quanto no Brasil. Neste sentido, esta pesquisa tem por objetivo analisar quais as referências seminais e os autores mais prolíficos em Educação Corporativa, bem como estabelecer uma relação de quais referencias embasam as publicações dos autores que mais publicam nesse campo científico. Design/Metodologia/Abordagem: Trata-se de um estudo exploratório-descritivo de cunho bibliográfico, que emprega a abordagem quantitativa bibliométrica para analisar os resultados de buscas realizadas nas bases SCOPUS, SPELL e Scielo. Resultados: Por resultado, têm-se uma lista de 15 autores mais prolíficos, dos quais alguns também são os mais citados por outros pesquisadores Limitações da pesquisa: O diminuto número de pesquisa encontradas nas bases científicas restringe a amostragem desta pesquisa. Originalidade/valor: Acredita-se que esta pesquisa tende a contribuir para a academia por revelar bibliografias a serem consideradas por entrantes nessa temática. A busca por estabelecer os contornos temáticos que dialogam com a Educação Corporativa é uma sugestão de pesquisa futura. Referências ALBERTIN, A. L.; BRAUER, M. Resistência à educação a distância na educação corporativa Fonte: Revista de Administração Pública, v. 46, n. 5, p. 1367-1389, 2012. ALMEIDA, M. I. R.; TEIXEIRA, M. L. M.; MARTINELLI, D. P. Por que administrar estrategicamente recursos humanos? Revista de Administração de Empresas, v. 33, n. 2, p. 12-24, 1993. ALPERSTEDT, C. Universidades corporativas: discussão e proposta de uma definição. Revista de Administração Contemporânea, Curitiba, v. 5, n. 3, p. 149 165, set./dez. 2001. ANDRADE, R. J. F.; RODRIGUES, M. V. R. Educação corporativa: prática de treinamento na sociedade do conhecimento. In: CONGRESSO NACIONAL DE EXCELÊNCIA EM GESTÃO, 4., 2008, Niterói. Anais ... Niterói, RJ, 2008. BALM, G. J. Continuing Engineering Education at IBM. International Journal of Continuing Engineering Education and Life-Long Learning, v.1, n.1, p. 98-103, 1990. BIANCHI, E. M. P. G. Didática e educação corporativa: o desafio empresarial da educação continuada. Revista Ibero-Americana de Estratégia, v. 7, n. 1, p. 73-82, Janeiro-Junho, 2008. DRESCH, A.; LACERDA, D. P.; JÚNIOR, J. A. V. A. Design science research: método de pesquisa para avanço da ciência e tecnologia. Bookman Editora, 2015. EBOLI M. P.; MANCINI, S. Corporate education for sustainability. International Journal of Environment and Sustainable Development, v.11, n.4, p.339-354, 2012. EBOLI, M. P. (coord.). Coletânea Universidades Corporativas - Educação para as empresas do século XXI. São Paulo: Schmukler Editores, 1999. EBOLI, M. P. Educação Corporativa e desenvolvimento de competências. In: DUTRA J. S.; FLEURY, M. T. L.; RUAS, R. L. Competências: conceitos, métodos e experiências. São Paulo: Atlas, 2008. EBOLI, M. P. Educação corporativa no Brasil: mitos e verdades. 4. ed. São Paulo: Ed. Gente, 2004. EBOLI, M. P. Gestão do Conhecimento como Vantagem Competitiva: o surgimento das Universidades Corporativas. In: EBOLI, M. P. (coord.). Coletânea Universidades Corporativas - Educação para as empresas do século XXI. São Paulo: Schmukler Editores, 1999b. EBOLI, M. P. Universidade corporativa: ameaça ou oportunidade para as escolas tradicionais de Administração? RAUSP Management Journal, v. 34, n. 4, p. 56-64, 1999a. ESTEVES, L. P.; MEIRIÑO, M. J. A educação corporativa e a gestão do conhecimento. Anais... XI Congresso Nacional de Excelência em Gestão. 2015. FERNANDES, H. S.; PULZI, JR, S. A.; COSTA, FILHO, R. Qualidade em terapia intensiva. Revista da Sociedade Brasileira de Clínica Médica, v. 8, 2010, p. 37-45. HOURNEAUX JR, F.; EBOLI, M. P., MARTINS, E. C. Educação corporativa e o papel do Chief Learning Officer Fonte: Revista Brasileira de Gestão de Negócios, v. 10, n. 27, p. 105-117, Abril-Junho, 2008. MEISTER, J. C. Educação corporativa. São Paulo: Pearson, 1999. NONAKA, I.; TAKEUCHI, H. Criação de Conhecimento na Empresa: como as empresas japonesas geram a dinâmica da inovação. 19. ed. Rio de Janeiro: Elsevier, 1997. REIS, G. G., SILVA, L. M. T., EBOLI, M. P. A prática reflexiva e suas contribuições para a educação corporativa Fonte: Revista de Gestão, v. 17, n. 4, p. 403-419, Outubro-Dezembro, 2010. TACHIZAWA, T. FERREIRA, V. C. P.; FORTUNA, A. A. M. Gestão com pessoas: uma abordagem aplicada às estratégias de negócios. 5. ed. Editora FGV, Rio de Janeiro, 2006. TARAPANOFF, K. Aprendizado organizacional: panorama da educação corporativa no contexto internacional. In: TARAPANOFF, K. (org.). Inteligência, informação e conhecimento em corporações. Brasília: IBICT, UNESCO, 2006. p. 12-84. TRONDSEN E.; VICKERY, K. Learning on Demand. Journal of Knowledge Management, v.1, n.3, p.169-180, 1997.