СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Статтю присвячено аналізу результатів апробації засобів ефективного становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів та її складників, перш за все через активізацію процесів особистісного саморозвитку, формування уявлень про себе як професіонала, розвиток когнітивного, емоційно-оцінного, мотиваційного та поведінкового компонентів професійної самоідентичності в цілому. Завдання формувального експерименту з оптимізації професійної самоідентичності психологів включало: 1) розроблення програми оптимізації професійної самоідентичності для майбутніх психологів; 2) приведення неадекватно завищеного рівня самооцінки досліджуваних студентів-психологів під час навчально-професійної підготовки у адекватний стан за допомогою використання програми оптимізації; 3) зниження рівня тривожності та негативно-емоційного переживання майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми; 4) підняття рівня пізнавальної активності майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми. Розроблена тренінгова програма оптимізації становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Вона містила такі активні соціально-психологічні методи: дискусії, рольові ігри, психогімнастичні прийоми, тренінги з домашніми завданнями, методами індивідуальної самостійної роботи. Мета тренінгової програми: коригування рівнів розвитку психолого-педагогічних складових майбутніх психологів у ході становлення їхньої професійної самоідентичності. Завдання тренінгової програми: 1) опанування студентами-психологами знань про професійну самоідентичність, що необхідна для їх ефективної майбутньої діяльності; 2) ознайомлення майбутніх психологів із методами та прийомами діагностики психологічних характеристик особистості, які впливають на становлення професійної самоідентичності; 3) оволодіння вміннями та навичками виконання конкретних професійних завдань, які виникають у процесі здійснення майбутньої діяльності, використовуючи для цього власні професійно значущі якості. Перший модуль був спрямований на підвищення пізнавальної активності майбутніх психологів, другий – на корекцію їхньої самооцінки, а третій – на корекцію їх емоційного стану. Для визначення ефективності програми оптимізації процесу професійної самоідентичності майбутніх психологів, нами було здійснено порівняльний аналіз рівнів розвитку особистісних складових у контрольній та експериментальній групах. Література Бондаренко, О.Ф. (1996). Психологічна допомога особистості. Харків : Фоліо. Будасси, С.А. (1972). Самооценка личности. Практические занятия по психологии. А.В.Петровского (Ред.), (с.30–37). Москва. Варбан, М.Ю. (1998). Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота, 6–7, 80–83. Деркач, А.А., & Селезнева, Е.В. (2007). Акмеология в вопросах и ответах: Учебн. пособие. Москва : МПСИ, Воронеж : НПО МОДЭК. Джемс, У. (1982). Личность. Ю.Б. Гиппенрейтер & А.А. Пузырей (Ред.), Психология личности (с.61–70). Москва : Издательство МГУ. Дружиніна, І.А. (2010). Місце професійної ідентичності та ідентифікації у професійному просторі практичного психолога. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія, 37, 99–108. Харків : ХНПУ. Дубровина, И.В., Акимова, М.К., & Борисова, Е.М. (1995) Рабочая книга школьного психолога. И.В. Дубровиной (Ред.). Москва : Международная педагогическая академия. Євдокімова, О.О. (2009). Психологічні засади вищої технічної освіти. (Монографія). Харків : Нове слово. Зеер, Э.Ф. (2005). Психология профессий (учебное пособие). Москва : Академический Проект, Фонд «Мир». Кокун О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агенство». Кон, И.С. (1980). Психология старшеклассника. Москва : Просвещение. Леонтьев, А.Н. (1975). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Политиздат. Ложкін, Г.В., & Волянюк, Н.Ю. (2008) Професійна ідентичність в контексті маргінальної поведінки. Соціальна психологія, 3, 123–130 Поваренков, Ю.В. (1991).Психология профессионального становления личности (основы психологической концепции профессионализации). Курск : Издательство КГПИ. Рогов, Е.И. (1999). Настольная книга практического психолога (учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп. ). Книга 2: Работа психолога со взрослыми. Москва : Гуманитарное издательство: Центр ВЛАДОС. Семиченко, В.А (2000). Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи (Монографія). І.Я. Зязюн (Ред.). (с. 176–203) Київ : Віпол. Сыманюк, Э.Э. (2005). Психологические барьеры профессионального развития личности. (Монография). Москва : Московский психолого-социальный институт. Шнейдер, Л.Б. (2007). Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы диагностики. Москва : Изд-во Моск. соц.-психол. ин-та. Adamek, R.L. (1971). Social Structure, Identification and Change in Treatment-Oriented Institution. Socialization, 162–188. Barbour, J., & Lammers, J. (2015) Measuring professional identity: a review of the literature and a multilevel confirmatory factor analysis of professional identity constructs. Journal of Professions and Organization, 2(1), 38–60. https://doi.org/10.1093/jpo/jou009 Ely, J.D. (1997). Community and the Politics of Identity: Toward the Genealogy of a Nation – State Concept. Stanford Humanities Review, 5 (2). Режим доступу: http://www.stanford.edu/group/SHR/ Neary, S. (2014). Professional Identity: What I Call Myself Defines Who I am. Career Matters, 2(3), 14–15. Pratt, M., Rockmann, K., & Kaufmann, J. (2006). Constructing Professional Identity: The Role of Work and Identity Learning Cycles in the Customization of Identity among Medical Residents. Academy Of Management Journal, 49(2), 235–262. https://doi.org/10.5465/amj.2006.20786060 Waterman, S. (1982). Identity development from adolescence to adulthood: Anextension of theory and a review. Devel. Psychology, 3 (18), 341–358. https://doi.org/10.1037/0012-1649.18.3.341

The Relationship of Indonesian Language Learning with the Environment

The use of language cannot be separated when socializing with the surrounding environment. Likewise in learning Indonesian, the environment is very influential in the student learning process. The relationship between the environment and learning Indonesian is very close and complementary to each other. According to Dardjowidjojo (in Ramadhan et al, 2019) children will naturally recognize language as a way of communicating with those around them. The first language known and subsequently mastered by a child is called the mother tongue (native language). Furthermore, Yogatama (in Ramadhan et al, 2019) said that the acquisition of the first language is closely related to the social development of children and the formation of social identity. Learning the first language is one of the overall developments of children as members of a society.

Language Pedagogy and Identity. Learning from Teachers’ Narratives in the Colombian ELT

This article examined two English teachers’ professional identities based on a series of interviews conducted in two universities in Bogotá, Colombia. This paper examined their experiences and discourses regarding language pedagogy. Accordingly, the study adopted a narrative methodology from a decolonial lens to put some tension on the normative conception of the traditional/hegemonic notions of pedagogy and teacher identities configured in the Colombian English Language Teaching (ELT) context. Findings revealed that teachers enact their language pedagogies by merging their personal selves with their professional ones. As a result, identities and ways of knowing are validated in negotiation between doing and being. This posture towards teaching exposes their ontological and epistemic struggles for humanizing their pedagogy.

An Intervention to Enhance Social, Emotional, and Identity Learning for Very Young Adolescents and Support Gender Equity: Protocol for a Pragmatic Randomized Controlled Trial

Background The onset of puberty is a pivotal period of human development that is associated with significant changes in cognitive, social, emotional, psychological, and behavioral processes that shape identity formation. Very early adolescence provides a critical opportunity to shape identity formation around gender norms, attitudes, and beliefs before inequitable gender norms are amplified during and after puberty. Objective The aim of the Discover Learning Project is to integrate strategic insights from developmental science to promote positive transformation in social, emotional, and gender identity learning among 10- to 11-year-olds in Tanzania. Through a pragmatic randomized controlled trial, the intervention scaffolds the development of critical social and emotional mindsets and skills (curiosity, generosity, persistence, purpose, growth mindset, and teamwork) delivered by conducting 18 after-school, technology-driven, experiential learning sessions in small, mixed-gender groups. Methods The Discover Learning Intervention is a 3-arm randomized controlled trial that will be delivered to 579 participants selected from four public primary schools in Temeke District, Dar es Salaam, Tanzania. Randomization will be done at the individual level into 3 treatment groups receiving incremental intervention components. The treatment components include Discover Learning content curated into child-friendly videos, facilitated discussions, and a parent-child workbook, to be implemented over two phases, each 6 weeks long. A baseline survey will be administered to participants and their parents prior to the intervention. The process will be observed systematically, and data will be collected using surveys, in-depth interviews, observations, and focus group discussions with adolescents, parents, teachers, and facilitators conducted prior, during, and after each implementation phase. Results This study builds on formative and pilot studies conducted with the target population to inform the design of the intervention. The results will generate new evidence that will inform strategies for achieving scale in Tanzania and provide insights for replication of similar programs that are invested in gender-transformative interventions in peri-urban, low-resource settings. Conclusions The Discover Learning Intervention makes an important contribution to the field of adolescent developmental science as an intervention designed for very young adolescents in a low-resource setting. Trial Registration ClinicalTrials.gov NCT04458077; https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT04458077 International Registered Report Identifier (IRRID) DERR1-10.2196/23071