Testing the Performance of Level-Specific Fit Evaluation in MCFA Models With Different Factor Structures Across Levels

A Monte Carlo study was conducted to compare the performance of a level-specific (LS) fit evaluation with that of a simultaneous (SI) fit evaluation in multilevel confirmatory factor analysis (MCFA) models. We extended previous studies by examining their performance under MCFA models with different factor structures across levels. In addition, various design factors and interaction effects between intraclass correlation (ICC) and misspecification type (MT) on their performance were considered. The simulation results demonstrate that the LS outperformed the SI in detecting model misspecification at the between-group level even in the MCFA model with different factor structures across levels. Especially, the performance of LS fit indices depended on the ICC, group size (GS), or MT. More specifically, the results are as follows. First, the performance of root mean square error of approximation (RMSEA) was more promising in detecting misspecified between-level models as GS or ICC increased. Second, the effect of ICC on the performance of comparative fit index (CFI) or Tucker–Lewis index (TLI) depended on the MT. Third, the performance of standardized root mean squared residual (SRMR) improved as ICC increased and this pattern was more clear in structure misspecification than in measurement misspecification. Finally, the summary and implications of the results are discussed.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

Статтю присвячено аналізу результатів апробації засобів ефективного становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів та її складників, перш за все через активізацію процесів особистісного саморозвитку, формування уявлень про себе як професіонала, розвиток когнітивного, емоційно-оцінного, мотиваційного та поведінкового компонентів професійної самоідентичності в цілому. Завдання формувального експерименту з оптимізації професійної самоідентичності психологів включало: 1) розроблення програми оптимізації професійної самоідентичності для майбутніх психологів; 2) приведення неадекватно завищеного рівня самооцінки досліджуваних студентів-психологів під час навчально-професійної підготовки у адекватний стан за допомогою використання програми оптимізації; 3) зниження рівня тривожності та негативно-емоційного переживання майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми; 4) підняття рівня пізнавальної активності майбутніх психологів під час навчання за допомогою програми. Розроблена тренінгова програма оптимізації становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Вона містила такі активні соціально-психологічні методи: дискусії, рольові ігри, психогімнастичні прийоми, тренінги з домашніми завданнями, методами індивідуальної самостійної роботи. Мета тренінгової програми: коригування рівнів розвитку психолого-педагогічних складових майбутніх психологів у ході становлення їхньої професійної самоідентичності. Завдання тренінгової програми: 1) опанування студентами-психологами знань про професійну самоідентичність, що необхідна для їх ефективної майбутньої діяльності; 2) ознайомлення майбутніх психологів із методами та прийомами діагностики психологічних характеристик особистості, які впливають на становлення професійної самоідентичності; 3) оволодіння вміннями та навичками виконання конкретних професійних завдань, які виникають у процесі здійснення майбутньої діяльності, використовуючи для цього власні професійно значущі якості. Перший модуль був спрямований на підвищення пізнавальної активності майбутніх психологів, другий – на корекцію їхньої самооцінки, а третій – на корекцію їх емоційного стану. Для визначення ефективності програми оптимізації процесу професійної самоідентичності майбутніх психологів, нами було здійснено порівняльний аналіз рівнів розвитку особистісних складових у контрольній та експериментальній групах. Література Бондаренко, О.Ф. (1996). Психологічна допомога особистості. Харків : Фоліо. Будасси, С.А. (1972). Самооценка личности. Практические занятия по психологии. А.В.Петровского (Ред.), (с.30–37). Москва. Варбан, М.Ю. (1998). Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота, 6–7, 80–83. Деркач, А.А., & Селезнева, Е.В. (2007). Акмеология в вопросах и ответах: Учебн. пособие. Москва : МПСИ, Воронеж : НПО МОДЭК. Джемс, У. (1982). Личность. Ю.Б. Гиппенрейтер & А.А. Пузырей (Ред.), Психология личности (с.61–70). Москва : Издательство МГУ. Дружиніна, І.А. (2010). Місце професійної ідентичності та ідентифікації у професійному просторі практичного психолога. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія, 37, 99–108. Харків : ХНПУ. Дубровина, И.В., Акимова, М.К., & Борисова, Е.М. (1995) Рабочая книга школьного психолога. И.В. Дубровиной (Ред.). Москва : Международная педагогическая академия. Євдокімова, О.О. (2009). Психологічні засади вищої технічної освіти. (Монографія). Харків : Нове слово. Зеер, Э.Ф. (2005). Психология профессий (учебное пособие). Москва : Академический Проект, Фонд «Мир». Кокун О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агенство». Кон, И.С. (1980). Психология старшеклассника. Москва : Просвещение. Леонтьев, А.Н. (1975). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Политиздат. Ложкін, Г.В., & Волянюк, Н.Ю. (2008) Професійна ідентичність в контексті маргінальної поведінки. Соціальна психологія, 3, 123–130 Поваренков, Ю.В. (1991).Психология профессионального становления личности (основы психологической концепции профессионализации). Курск : Издательство КГПИ. Рогов, Е.И. (1999). Настольная книга практического психолога (учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп. ). Книга 2: Работа психолога со взрослыми. Москва : Гуманитарное издательство: Центр ВЛАДОС. Семиченко, В.А (2000). Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи (Монографія). І.Я. Зязюн (Ред.). (с. 176–203) Київ : Віпол. Сыманюк, Э.Э. (2005). Психологические барьеры профессионального развития личности. (Монография). Москва : Московский психолого-социальный институт. Шнейдер, Л.Б. (2007). Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы диагностики. Москва : Изд-во Моск. соц.-психол. ин-та. Adamek, R.L. (1971). Social Structure, Identification and Change in Treatment-Oriented Institution. Socialization, 162–188. Barbour, J., & Lammers, J. (2015) Measuring professional identity: a review of the literature and a multilevel confirmatory factor analysis of professional identity constructs. Journal of Professions and Organization, 2(1), 38–60. https://doi.org/10.1093/jpo/jou009 Ely, J.D. (1997). Community and the Politics of Identity: Toward the Genealogy of a Nation – State Concept. Stanford Humanities Review, 5 (2). Режим доступу: http://www.stanford.edu/group/SHR/ Neary, S. (2014). Professional Identity: What I Call Myself Defines Who I am. Career Matters, 2(3), 14–15. Pratt, M., Rockmann, K., & Kaufmann, J. (2006). Constructing Professional Identity: The Role of Work and Identity Learning Cycles in the Customization of Identity among Medical Residents. Academy Of Management Journal, 49(2), 235–262. https://doi.org/10.5465/amj.2006.20786060 Waterman, S. (1982). Identity development from adolescence to adulthood: Anextension of theory and a review. Devel. Psychology, 3 (18), 341–358. https://doi.org/10.1037/0012-1649.18.3.341

The Fear of Being Laughed at, Social Anxiety, and Paranoid Ideation: A Multilevel Confirmatory Factor Analysis of Multitrait–Multimethod Data

The GELOPH-15 is a self-report measure that assesses individual differences in the fear of being laughed at (i.e., gelotophobia), a relatively understudied but important trait that is closely related to social anxiety. Using a multitrait–multimethod (MTMM) approach, the convergent and discriminant validity of the GELOPH-15 scale was examined based on 217 self- and 651 peer ratings (of three close acquaintances per target) of the traits gelotophobia, social anxiety, and paranoid ideation. Participants completed the Spanish versions of the GELOPH-15, the Social Interaction Anxiety Scale, and the Paranoia Scale. Applying MTMM models of multilevel confirmatory factor analyses (ML-CFA-MTMM) revealed relatively high associations between the self- and peer ratings, supporting the convergent validity of the GELOPH-15. Discriminant validity analyses confirmed the expected relationship patterns of gelotophobia with social anxiety and paranoid ideation (i.e., strong, but not perfect associations). The results showed that the ML-CFA-MTMM models might be a useful tool for analyzing the convergent and discriminant validity based on self- and peer ratings.

Empirically And Theoretically Driven Scales On Automation Trust: A Multi-Level Confirmatory Factor Analysis

Automation is used to complete a variety of everyday and professional tasks. Trust has been shown to be a critical factor that contributes to successful human-automation interaction. Modern theories of automation trust adapted theories of interpersonal trust and have been tested in a variety of domains. Specifically, a triadic model of trust, with performance, process, and purpose as factors, has emerged. From this theory, Chancey et al. (2017) adapted Madsen and Gregor’s (2000) trust scale to align with Lee and See’s (2004) trust framework. Conversely, Jian et al. (2000) developed a scale empirically with trust and distrust as factors. This study aims to use questionnaire data from previous experiments to explore the relationship between the empirically driven Jian et al. trust scale and the theoretically driven Chancey et al. trust scale. We will perform a multilevel confirmatory factor analysis (CFA) to test the distinctiveness of the two trust measures, as well as their structures and the correlation between the measures. The findings of this work will help researchers understand the relationship between the two trust scales, assess if Jian et al.’s scale contains a three-factor structure, and provide more information about the psychological structure of automation trust.

Validation of a Brief Measure of Aggression for Ecological Momentary Assessment Research: The Aggression-ES-A

Ecological momentary assessment (EMA) holds significant potential within aggression research. It affords researchers the possibility of collecting data in ecological context, in near real time. However, there is a lack of measures of aggression that have been developed and validated for use in EMA contexts. In this study, we report on the validation of a measure specifically designed to address this need: the Aggression-ES-A. Building on a previous pilot study, we evaluate the within- and between-person reliability, nomological net and associations with a validated trait measure of aggression of the Aggression-ES-A in a sample of N = 255 emerging adults from the Zurich Project on Social Development from Childhood to Adulthood (z-proso). Using multilevel confirmatory factor analysis and structural equation modeling, we found support for the factorial validity, reliability, and concurrent validity of the Aggression-ES-A scores. Results support the use of the Aggression-ES-A in EMA studies utilizing community-ascertained samples.

Measuring Statistics Attitudes at the Student and Instructor Levels: A Multilevel Construct Validity Study of the Survey of Attitudes Toward Statistics

Numerous studies have been conducted using the Survey of Attitudes Toward Statistics-36 (SATS-36). Recently, large-scale assessment studies have begun to examine the extent to which students vary in their statistics attitudes across instructors. Yet, empirical evidence linking student responses to the SATS items to instructor-level constructs is still lacking. Using multilevel confirmatory factor analysis, we investigated the factor structure underlying the measure of students’ statistics attitudes at both the student and instructor levels. Results from 13,507 college students taught by 160 introductory statistics instructors support a correlated six-factor model at each level. Additionally, there is evidence for the structural validity of a shared teacher–student attitude impacts construct that may capture meaningful patterns of teaching characteristics and competencies tied to student development of statistics attitudes. These findings provide empirical support for the use of the SATS-36 in studying contextual variables in relation to statistics instructors. Implications for educational practice are discussed.

An Examination of Different Scale Usage Correction Procedures to Enhance Cross-Cultural Data Comparability

This study aims to examine different scale usage correction procedures that are meant to enhance the cross-cultural comparability of Likert scale data. Specifically, we examined a priori study design (i.e., anchoring vignettes and overclaiming) and post hoc statistical procedures (i.e., ipsatization and extreme response style correction) in data from the 2012 Programme for International Student Assessment across 64 countries. We analyzed both original item responses and corrected item scores from two targeted scales in an integrative fashion by using multilevel confirmatory factor analysis and multilevel regressions. Results indicate that mean levels and structural relations varied across the correction procedures, although the psychological meaning of the constructs examined did not change. Furthermore, scores were least affected by these procedures for females who did not repeat a grade and students with higher math achievement. We discuss the implications of our findings and offer recommendations for researchers who are considering scale usage correction procedures.