Purpose. The semantic development of names continues to be a topical issue in modern linguistics. The purpose of the study is to identify and analyze the figurative meanings of the artifacts names that are components of fixed expressions in Ukrainian, German and English, which were formed by the metonymic model “part ‒ whole”.Methods. The study used the method of dictionary definitions to demonstrate the ways of figurative meaning development in the semantic structure of artifact names and modeling method, which allowed to build models of semantic development of metonymic names to denote artifacts in three languages, namely the metonymic model “part ‒ whole”.Results. Metonymy as a semantic process occurs on the basis of similarity in contiguity. Much attention in linguistics is paid to metonymic modeling, with which it is possible to build models of semantic development of tokens to denote artifacts in Ukrainian, German and English. It is established that an artifact is any artificially created object. In the course of the research, percentages of the ratio of acquisition of figurative artifacts by names (“part ‒ whole”) (Ukrainian 85,7% / German 68,4% / English 90,5%), “reason ‒ consequence” (Ukrainian 9,5%) / German 26,3% / English 9.5%), “receptacle ‒ content” (Ukrainian 4,8% / German 5,3%), where the model “part ‒ whole” significantly prevails over others.Conclusions. It has been identified that the metonymic model “part ‒ whole” is the most common among other metonymic models. It is connected with the capability of human consciousness to perceive reality in the direction from specific to general. Awareness of the whole through the part is an important way of knowing reality, which reflects the cognitively determined ways of nomination. During the research, similarities and differences of transformations of Ukrainian, German and English of artifacts names, which took place on the basis of metonymic transfer, were recorded and analyzed. It is established that the common and different tendencies in the acquisition of figurative artifacts by names reflect the national stereotypes of figurative-associative thinking of a certain linguistic and cultural community.Key words: semantic development, name, rethinking, modeling, metonymy. Мета. Семантичний розвиток найменувань продовжує залишатись актуальним питанням у сучасній лінгвістиці. Дослідження присвячено виявленню й аналізу переносних значень найменувань артефактів, що є компонентами сталих виразів в українській, німецькій та англійській мовах, які були утворені за метонімічною моделлю «частина ‒ ціле».Методи. У дослідженні було застосовано метод словникових дефініцій для демонстрації шляхів розвитку переносного значення у семантичній структурі найменувань артефактів і метод моделювання, який дав змогу побудувати моделі семантичного розвитку метонімічних назв на позначення артефактів у трьох мовах, а саме метонімічної моделі «частина ‒ ціле».Результати. Метонімія як семантичний процес відбувається на основі подібності за суміжністю. Значна увага у лінгвістичній науці приділяється метонімічному моделюванню, за допомогою якого можна побудувати моделі семантичного розвитку лексем на позначення артефактів в українській, німецькій та англійській мовах. Встановлено, що артефактом є будь-який штучно створений людиною предмет. У процесі дослідження обчислено відсоткові показники співвідношення набуття найменуваннями артефактів переносного значення («частина ‒ ціле» (укр. 85,7% / нім. 68,4%/ англ. 90,5%), «причина ‒ наслідок» (укр. 9,5% / нім. 26,3% / англ. 9,5%), «вмістилище ‒ вміст» (укр. 4,8 % / нім. 5,3%), де модель «частина ‒ ціле» значно переважає над іншими.Висновки. Метонімічне переосмислення за моделлю «частина ‒ ціле» є найбільш поширеним серед досліджуваних метонімічних моделей. Це пов’язано з властивістю людської свідомості пізнавати дійсність у напрямі від конкретного до загального. Усвідомлення цілого через частину виступає важливим способом пізнання дійсності, що відображає когнітивно зумовлені способи номінації. Під час дослідження зафіксовано і проаналізовано подібності та відмінності трансформацій українських, німецьких й англійських назв артефактів, які відбулись на основі метонімічного перенесення. Спільні й відмінні тенденції у набутті назвами артефактів переносного значення відбивають національні стереотипи образно-асоціативного мислення певної лінгвокультурної спільноти.Ключові слова: семантичний розвиток, найменування, переосмислення, моделювання, метонімія.
The Notion "Weapon" in Arabic Idioms
